Ухвала суду № 69590643, 17.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 жовтня 2017 року м. Київ К/800/33373/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 16.06.2017 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 р.

у справі № 826/12847/16

за позовом ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Держава податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 16.06.2017 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 р. у справі № 826/12847/16.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги вимогам ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

Як встановлено суддею-доповідачем, скаржником долучено до касаційної скарги документ про повноваження представника Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві - ОСОБА_2, виданий та підписаний в.о. начальника Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві - ОСОБА_3, копії наказу про призначення якого не надано.

Відповідно до ч. 5 ст. 213 КАС України, до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Як встановлено суддею-доповідачем, в порушення вказаних вимог, скаржником не додано до касаційної скарги документу про сплату судового збору, а з долученої до касаційної скарги копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, яка роздрукована з Єдиного державного реєстру судових рішень, неможливо встановити сторін у справі.

З 01.09.2015 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 р. №484-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції чинній на момент подання позовної заяви, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2016 р. місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 1 378,00 грн.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції чинній на момент подання позовної заяви, за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції чинній на момент подання позовної заяви, за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

За змістом ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як свідчать матеріали касаційної скарги, у даній справі предметом розгляду спору є вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення, сума грошового зобов'язання за яким становить 25 000,00 грн., скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, тобто вимоги як майнового так і дві вимоги немайнового характеру.

Таким чином, на усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 984,32 грн., зокрема, в частині майнових вимог у розмірі 661,44 грн. (1378,00*0,4*1,2) та в частині немайнових вимог 1 322,88 грн. ((1378,00*0,4*1,2)*2).

Також, Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулась до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної карги.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Суддя-доповідач, розглянувши дане клопотання, не вбачає підстав для його задоволення.

Згідно ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 213 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Виходячи з наведеного, суддя-доповідач вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення згаданих вище недоліків до 31.10.2017 р.

Відповідно до ч. 2 ст. Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Керуючись ст. 108, ст.ст. 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні заяви (клопотання) Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.

2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без руху.

3. Встановити Державній податковій інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві строк для усунення недоліків касаційної скарги до 31.10.2017 р.

4. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого адміністративного

суду України І.О. Бухтіярова