Ухвала суду № 69590012, 11.10.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії

Головуючого судді: Яковенка М.М.

Суддів: Лях О.П., Старосуд М.І.

при секретарі судового засідання Жданюк А.О.

за участю представника відповідача Кусти Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року по справі № 820/10697/15 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

Позивач, ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (далі-відповідач), в якому просив суд: скасувати рішення Управління громадянства і реєстрації фізичних осіб УМВС України в Донецькій області від 03.03.2009 року; зобов'язати ГУ ДМС України в Харківській області здійснити обмін ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 його посвідки на постійне проживання в Україні, серія НОМЕР_1

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2016 року, у задоволенні позовних було вимог відмовлено (а.с.60-63, 119-124 т.1).

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 07.03.2017 року К/800/2638/16 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2016 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.178-181 т.1).

За наслідками повторного перегляду справи, Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року позов задоволено частково (а.с. 5-6, 7-11 т.2).

Скасовано рішення Управління громадянства і реєстрації фізичних осіб УМВС України в Донецькій області від 03.03.2009 року, яким скасована посвідка на постійне проживання в Україні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, серія НОМЕР_1

Зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області повторно розглянути питання щодо здійснення обміну посвідки на постійне проживання в Україні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, серія НОМЕР_1

Відповідач, ГУ ДМСУ в Харківській області не погодившись із судовим рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, без належної оцінки доказів і встановлення обставин у справі, просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не взято до уваги, що у відповідь на заяву позивача про обмін посвідки від 08.09.2015 року було надано відповідь у формі листа, яким повідомлялось позивача про те, що рішенням ВГІРФО УМВС України в Донецькій області від 03.03.2009 року позивачу скасовано посвідку на постійне місце проживання.

Судом не враховано та не надана належна оцінка відповіді ГУ ДМС України в Донецькій області про неможливість надання в якості доказу рішення УГІРФО ГУМВС України в Донецькій області від 03.03.2009 року щодо скасування посвідки позивача від 14.04.2004 року, в зв'язку із захопленням будівлі Управління незаконним угрупуванням «ДНР». В той же час, судом без належного дослідження рішення про скасування посвідки, скасував його. В той же час позиція апелянта ґрунтувалась на наявності рішення УГІРФО ГУМВС України в Донецькій області від 03.03.2009 року, а тому діяло у відповідності до ЗУ «Про іміграцію».

Представник апелянта в судовому засіданні наполягав на задоволенні апеляційної скарги.

Представник позивача та іншого відповідача в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Неявка зазначених осіб. Не є перешкодою для вирішення спору за наявними у справі документами.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, що позивач, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином Соціалістичної Республіки В'єтнам, прибув на територію Української Радянської Соціалістичної Республіки в м.Горлівка на роботу у 1987 році.

У позивача за час його постійного проживання в Україні 20.06.1997 року народилась дитина, ОСОБА_2 що підтверджується Свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_2, яка постійно з ним проживає, яка є громадянкою України (а.с.19-21).

З 1998 р. позивач займається підприємницькою діяльністю, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серія НОМЕР_3 (а.с.18).

14.04.2004 р. Управління громадянства і реєстрації фізичних осіб УМВС України в Донецькій області (далі - ВГІРФО УМВС України в Донецькій області) на підставі відповідного висновку оформило та видало позивачу посвідку на постійне проживання в Україні, серія НОМЕР_1

08.09.15 р. у зв'язку із досягненням позивачем 45-річного віку ОСОБА_2 було подано до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області заяву від 08.09.15р. про обмін посвідки, що передбачено п.9 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 р. № 251.

Листом № 04/1-21164 від 01.10.15 р. ГУ ДМС України в Харківській області, була надана відповідь, в якій було, зокрема, зазначено, що згідно обліків ГУ ДМС України в Харківській області значиться громадянин ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, якому 03.03.2009 рішенням УГІРФО ГУМВС України в Донецькій області була скасована тимчасова посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_4 від 14.04.2004року.

Здійснюючи апеляційний перегляд колегія суддів виходить з наступного.

Механізм оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання іноземцям та особам без громадянства, які іммігрували в Україну на постійне проживання або прибули в Україну на тимчасове проживання, врегульований Порядком оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №251 від 28.03.2012 року (надалі Порядок №251). Зазначений Порядок №251 розроблений відповідно до Законів України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", Закону України "Про імміграцію".

Згідно з абз. 6 ст. 1 Закону України "Про імміграцію" посвідка на постійне проживання - документ, що підтверджує право іноземця чи особи без громадянства на постійне проживання

Посвідка на постійне проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні (п. 17 ст. 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", паспортний документ іноземця).

Указом Президента України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 09.12.2010 року №1085/2010 створено Державну міграційну службу України, на яку покладено функції з реалізації державної політики з питань громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб.

Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 405/2011 "Питання Державної міграційної служби України", яким затверджено "Положення про Державну міграційну службу України зазначено: "Міністерству внутрішніх справ України, Міністерству культури України, Державному комітету України у справах національностей та релігій забезпечити належне виконання функцій, які належали названим органам до набрання чинності цим Указом і передаються до повноважень Державної міграційної служби України, до завершення формування системи її органів.

В постанові Кабінету Міністрів України від 28 березня 2011 р. N 346 "Про ліквідацію урядових органів" зазначається, що ліквідований Державний департамент у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України, урядові органи, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень відповідним міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2011 року № 658 "Про утворення Державної міграційної служби", утворено Головне управління Державної міграційної служби у Харківській області, яке виконує відповідні функції щодо прийняття рішень про надання дозволу на імміграцію, відмову в його наданні та скасування такого дозволу; оформлення і видачі іноземцям документів для постійного проживання в Україні; реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб, веде відповідні реєстраційні обліки.

Відтак, на даний час повноваження щодо видачі посвідки на постійне проживання здійснюються Державною міграційною службою України, та її територіальними управліннями.

Згідно п.п. 15-16 Порядку №251 передбачено, що для обміну посвідки подаються: 1) заява, зразок якої встановлюється МВС; 2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред'явлення повертається), та його копія; 3) посвідка, що підлягає обміну; 4) квитанція про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; 5) документи, що підтверджують обставини, на підставі яких посвідка підлягає обміну (документи, видані компетентними органами іноземних держав, підлягають легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України); 6) дві фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра (на матовому папері).

Для обміну посвідки на постійне проживання в разі досягнення іноземцем та особою без громадянства 25- і 45-річного віку подаються документи, зазначені у підпунктах 1 - 4 і 6 пункту 15 цього Порядку

Крім того, згідно з пунктом 11 Порядку №251, за результатами розгляду заяви протягом семи днів (для оформлення посвідки на постійне проживання) або не більш як 15 днів (для оформлення посвідки на тимчасове проживання) з дня подання всіх визначених цим Порядком документів приймається рішення про видачу або відмову у видачі посвідки, яке затверджується Головою ДМС, а у разі його відсутності - заступником Голови ДМС чи начальником територіального органу або підрозділу ДМС чи його заступником. У заяві робиться відмітка про прийняте рішення або зазначаються причини відмови у видачі посвідки.

Відповідно до пункту 4.5 Тимчасового порядку розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ від 15 липня 2013 року № 681, працівник територіального органу чи підрозділу ДМС при надходженні заяви про обмін посвідки перевіряє наявність підстав для обміну посвідки, звіряє відомості про іноземців чи осіб без громадянства, указані в їхніх паспортних документах, з даними, що містяться в цих заявах, перевіряє відсутність підстав для прийняття рішення про відмову у видачі посвідки, передбачених пунктом 17 Порядку.

Після прийняття рішення матеріали, які стали підставою для обміну посвідки, долучаються до справи, на підставі якої посвідка видавалася вперше. У разі якщо посвідка видавалася одним територіальним органом (підрозділом) ДМС, а обмін посвідки провадиться іншим органом (при зміні місця проживання), то до органу, який видав посвідку вперше, надсилається повідомлення про видачу нової посвідки, а недійсна посвідка - для знищення.

Як вже було встановлено, 08.09.2015 року позивач звернувся до Головного управління ДМС України в Харківській області по справі із заявою про обмін посвідки на постійне місце проживання в Україні. Листом від 01.10.2015 року № 04/1-21164 було надано відповідь, в якій повідомлено про скасування тимчасової посвідки на постійне проживання серії ДН 17438 від 14.04.2004.

Як встановлено судом, за матеріалами справи та пояснень представника ГУ ДМС України в Харківській області, що рішення від 03.03.2009 року про скасування посвідки на постійне проживання в Україні позивачу відсутнє. В базі даних відповідача міститься лише інформація про існування даного рішення.

На виконання вимоги Ухвали Вищого адміністративного суду України від 07.03.2017 року у даній справі судом першої інстанції витребовувалось у відповідача, ГУ ДМС України у Донецькій області, Рішення УГІРФО УМВС України в Донецькій області від 03.03.2009 року.

На виконання протокольної ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2017 року Державною міграційною службою України в Донецькій області надано довідку від 16.05.2017 року №5-3132/3 за підписом начальника Головного управління ДМС України в Донецькій області щодо неможливості надання в якості доказу рішення УГІРФО ГУ МВС України в Донецькій області від 03.03.2009 року щодо скасування посвідки на постійне проживання в Україні, виданої громадянину В'єтнаму ОСОБА_2 серії НОМЕР_5 від 14.04.2004 року. Це обумовлено тим, що у зв'язку з захопленням незаконним угрупуванням "ДНР" будівлі Управління ДАІ УМВС України в Донецькій області, в якому орендоване приміщення для ГУ ДМС України в Донецькій області за адресою м. Донецьк, вул. Ходаковського, 10 в період проведення АТО на території міста Донецька доступ до всіх документів та особових справ, у тому числі архівних, було втрачено.

В той же час, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що фізична відсутність тексту спірного рішення суб'єкта владних повноважень (незалежно від причин, які це спричинили) з огляду на приписи ст.8 Конституції України, якими запроваджено принцип верховенства права і невід'ємну складову цього принципу у вигляді правила юридичної визначеності, не може слугувати законною підставою для відмови у позові приватної особи про скасування такого рішення. Такі висновки суду у повній відповідності узгоджуються з приписами ч.2 ст.71 КАС України.

Відтак, оскільки у даному спорі суб'єкт владних повноважень визнає реальність існування спірного рішення, однак не довів правомірності юридичних мотивів та обґрунтованості фактичних мотивів, покладених в основу спірного рішення, то в силу імперативних приписів ч.1 ст.2 КАС України, котрі визначають завдання адміністративного судочинства, вимогу про скасування спірного рішення суб'єкта владних повноважень належить задовольнити.

Вказане не створює жодних перешкод для подальшої реалізації суб'єктом владних повноважень управлінської функції у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п.20 Порядку №251, копія рішення про відмову у видачі посвідки або скасування посвідки на тимчасове проживання видається територіальним органом або підрозділом ДМС, який прийняв таке рішення, іноземцеві та особі без громадянства під розписку або надсилається рекомендованим листом таким особам і приймаючій стороні не пізніше ніж протягом п'яти днів з дня його прийняття.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про імміграцію», дії та бездіяльність посадових і службових осіб, які порушують порядок та строки розгляду заяв про надання дозволу на імміграцію, рішення, прийняті центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері імміграції, можуть бути оскаржені у встановленому порядку до суду.

Виходячи з правового аналізу наведених актів, після прийняття та обліку прийнятої заяви та документів про обмін відповідної посвідки, протягом встановленого законодавством строків (від 7 до 15 днів) відповідач зобов'язаний буде прийняти те чи інше рішення. При чому, колегія суддів зазначає, що наведені норми врегульовують питання не лише подання документів, але ж і вирішення питання органом ДМС, що є наслідком розгляду таких документів.

Така оцінка судом першої інстанції, при перевірці юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, здійснена справедливо.

В той же час, Рішення ГУ ДМС України у Харківській області за результатами розгляду звернення ОСОБА_2 від 08.09.2015 року, згідно з вимогами Тимчасового порядку розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання та Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, в матеріалах справи не містяться та на вимогу суду надане не було, як не було надано до суду апеляційної інстанції, хоча надання усіх доказів. У випадку заперечення, є прямим обов'язком відповідача, як суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб'єктом владних повноважень - відповідачем.

Відповідно до правової позиції палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.01.2006 року, суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За таких підстав, суд першої інстанції з огляду на положення ст.11 КАС України для повного захисту прав позивача, прийшов до правильно висновку щодо можливості виходу за межі позовних вимог, та зобов'язання в зв'язку з чим ГУ ДМС України в Харківській області повторно розглянути питання щодо здійснення обміну посвідки на постійне проживання в Україні позивача.

З огляду на наведене, жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що постанова суду є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 211, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року по справі № 820/10697/15- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

У повному обсязі складена 17.10.2017 року.