Ухвала суду № 69589617, 11.10.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2017 р.Справа № 820/733/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Старостіна В.В. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

представника позивача: Бут Ю.В.

представника відповідача: Кашиної С. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чернігівської митниці ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2017р. по справі № 820/733/17

за позовом Приватного підприємства "АЗЧ Постач"

до Чернігівської митниці ДФС

про скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "АЗЧ Постач", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Чернігівської митниці ДФС, в якому просив суд:

- скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2017/000021/2 від 07.02.2017р. Чернігівської митниці ДФС;

- скасувати Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2017/00032 Чернігівської митниці ДФС.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2017р. адміністративний позов задоволено.

Скасовано Рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2017/000021/2 від 07.02.2017р. Чернігівської митниці ДФС.

Скасовано Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110001/2017/00032 Чернігівської митниці ДФС.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Позивач в своїх запереченнях на апеляційну скаргу просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача вважав рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та просив залишити його без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач, Приватне підприємство "АЗЧ Постач", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, код - 36817584.

З матеріалів справи встановлено, що 02.09.2016р. між Приватним підприємством "АЗЧ ПОСТАЧ" (покупець) та CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LRD (постачальник) укладений контракт №AB2916, за умовами якого постачальник взяв на себе зобов'язання поставити покупцю товари в асортименті, а покупець зобов'язався оплатити товар згідно з умовами даного контракту. (а.с.26-33).

Відповідно до ст. 3 контракту №AB2916 від 02.09.2016р., поставка товару за даним контрактом здійснюється у повній відповідності з "ІНКОТЕРМС-2010", а умови поставки для кожної партії товару визначаються і узгоджуються сторонами в рахунку-фактурі.

Партія товару, яку було поставлено на виконання умов контракту №AB2916 від 02.09.2016р. та за митним оформленням (випуском) якої Приватне підприємство "Національні традиції" звернулася до Чернігівської митниці ДФС, поставлялася на умовах, визначених інвойсом №BTCN2016658 від 05.12.2016р., відповідно до якого товар поставляється за базисом поставки CFR Одеса (вартість і фрахт) "Інкотермс 2010". Тобто CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LRD взяло на себе зобов'язання сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення.

Згідно з ст. 2 контракту №AB2916 від 02.09.2016р., загальна кількість і асортимент товару, що підлягає поставці складається з товарних партій, кількість яких визначається у рахунку-фактурі на кожну партію товару.

Виходячи з інформації, зазначеної в інвойсі №BTCN2016658 від 05.12.2016р. та пакувальному листі до зазначеного інвойсу, партія товару, яка підлягає поставці складається з товару в асортименті, загальною вартістю 26622,74 доларів США. (а.с.48-49, 50-51).

Товар, визначений інвойсом №BTCN2016658 від 05.12.2016р. передано перевізнику ТОВ "АЛІДАРТ", що підтверджується коносаментом, в якому вказується, що товар прибуде у місце призначення контейнером ЕСМU9919808 як і вказано в інвойсі №BTCN2016658 від 05.12.2016р. та пакувальному листі до нього.

Крім того, кількість та вартість товару, що поставляється, підтверджується видатковою накладною №0000002016658 від 05.12.2016р., яка визначає, що на виконання Контракту №AB2916 від 02.09.2016р. контейнером ЕСМU9919808 буде здійснено поставку товару у асортименті, загальною вартістю 26622,74 доларів США. (а.с.55-56).

До порту призначення товар, який поставлено за Контрактом №AB2916 від 02.09.2016р., прибув у січні 2017р. та у порту призначення (м. Одеса) отриманий ТОВ "АЛІДАРТ ", який відповідно до умов договору №1504200-К від 15.04.2016р. на транспортно-експедиторське обслуговування, укладеного між Приватним підприємством "АЗЧ ПОСТАЧ" та ТОВ "АЛІДАРТ", надає транспортно-експедиторські послуги щодо перевезення експортно-імпортних вантажів по території України для доставки до Чернігівської митниці ДФС для митного оформлення (випуску) товарів, адже, враховуючи положення ч. 1 ст. 263 Митного кодексу України митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати поставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу. (а.с.60-66).

Так, 05.01.2017р. з метою митного оформлення вищевказаного товару, декларантом - Приватним підприємством "АЗЧ ПОСТАЧ", подано до митного органу електронну митну декларацію IM 40 ДЕ №102110001/2017/200405 від 07.02.2017р., в якій заявлена митна вартість за основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну, вказавши в декларації ціну товару, зазначену в інвойсі №BTCN2016658 від 05.12.2016р. з додаванням витрат на транспортування. (а.с.34-38).

Митна вартість зазначеного товару визначена позивачем виходячи з ціни контракту, тобто за основним (першим) методом.

З метою підтвердження заявленої митної вартості товару, митному органу позивачем надано: контракт №AB2916 від 02.09.2016р., інвойс №BTCN2016658 від 05.12.2016р., пакувальний лист до інвойсу №BTCN2016658 від 05.12.2016р., видаткова накладна №0000002016658 від 05.12.2016р., відвантажувальна специфікація №BTCN2016658/110658-1 від 08.12.2016р., видаткова накладна №0000002016658 від 05.12.2016р., міжнародну товарно-транспортну накладну №2988 від 06.02.2017р., коносамент WMS16112305 від 08.12.2016р., калькуляцію №ВТСN2016658/01 від 19.12.2016р., звіт про оцінку майна №05-07/02/16 від 02.02.2017р., листи від CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LRD, листи від Приватного підприємства "АЗЧ Постач", прайс-листи. (а.с.28-121).

Так, відповідно до ч. 1-3 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення митного контролю, одночасно з поданням митної декларації, митному органу позивачем було подано документи, які підтверджують митну вартість товару, а саме: контракт №AB2916 від 02.09.2016р.; інвойс №BTCN2016658 від 05.12.2016р.; пакувальний лист до інвойсу №BTCN2016658 від 05.12.2016р.; видаткова накладна №0000002016658 від 05.12.2016р.; відвантажувальна специфікація №BTCN2016658/110658-1 від 08.12.2016р.; видаткова накладна №0000002016658 від 05.12.2016р.; міжнародну товарно-транспортну накладну №2988 від 06.02.2017р.; коносамент WMS16112305 від 08.12.2016р.; калькуляцію №ВТСN2016658/01 від 19.12.2016р.; звіт про оцінку майна №05-07/02/16 від 02.02.2017р.; листи від CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LRD; листи від Приватного підприємства "АЗЧ Постач", прайс-листи. (а.с.28-121).

Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно встановлено, що позивачем було надано відповідачу усі документи, які підтверджують заявлену митну вартість.

Крім того, відповідно до п.2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

Таким чином, підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та витребування додаткових документів може бути лише наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо наданих декларантом документів, а саме наявність в них розбіжностей, ознак підробки, відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Положенням ч. 4 вказаної статті встановлено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Враховуючи вказане вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів.

Проте, ні під час судового розгляду судом першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду відповідач не зазначив, в яких документах, наданих позивачем для підтвердження числових значень складових заявленої митної вартості товару при його митному оформленні містилися розбіжності, були наявні ознаки підробки або які відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару в документах були відсутні.

Стосовно доводів відповідача, Чернігівської митниці ДФС, стосовно того, що у рішенні про коригування митної вартості товарів №102000010/2017/000021/2 від 07.02.2017р. Приватним Підприємством "АЗЧ Постач" заявлені не повні відомості про митну вартість товару, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме непідтверджені складові митної вартості, що передбачені умовами поставки, слід зазначити наступне.

Відповідно до Інкотермс - 2010 (офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010 року), CFR (Cost and Freight) - "Вартість і фрахт" означає, що продавець зобов'язаний сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, однак ризик втрати або ушкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. За умовами CFR на продавця покладаються обов'язки щодо митного очищення товару для експорту.

Таким чином, поставка товару на умовах CFR (вартість і фрахт) зобов'язує продавця оплатити фрахт, необхідний для доставки товару до названого порту призначення.

Як випливає з інвойсу, відповідно до якого відбулася поставка товару, товар поставлявся за базисом поставки CFR Одеса (вартість і фрахт) Інкотермс 2010 передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт). Вказана обставина підтверджується листами в яких чітко визначається, що вартість морського перевезення включена до ціни товару, вказаної в інвойсі. Крім того, про включення до ціни товару вартості фрахту свідчить і калькуляція.

Оскільки умови поставки за базисом CFR (вартість і фрахт) Інкотермс 2010 не передбачають обов'язку страхування товару, постачальником не здійснювалося морське страхування товару від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення.

Враховуючи вказані обставини для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов контракту за інвойсом такі складові митної вартості товару, які було поставлено, як витрати на транспортування, навантаження/вивантаження та страхування не потребують додаткового підтвердження та коригування.

Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно встановлено, що висновки відповідача, Чернігівської митниці ДФС, про необхідність надання Приватним підприємством "АЗЧ Постач" додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей є неправомірними, тому відмова у митному оформленні товару за резервним методом є незаконною.

Стосовно доводів відповідача про те, що звіт про оцінку майна не повний та не містить інформації про ціноутворення ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, що імпортуються на митну територію України, слід зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України від 12.07.2001р. №2658-ІІІ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Висновок експерта по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача щодо визначення вартості об'єкта оцінювання, тому він не може містити інформацію про ціноутворення, адже вказані дії знаходяться поза межами професійної діяльності фахівця оцінювача.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно встановив, що у відповідача, Чернігівської митниці ДФС, були відсутні підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні резервного методу визначення митної вартості товарів при якому було застосовано цінову інформацію про подібні товари, наявну у митного органу.

Крім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що інші зауваження, викладені відповідачем, Чернігівською митницею ДФС, у рішенні про коригування митної вартості товарів, також не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що з урахуванням роз'яснень наданих Міністерством доходів і зборів України у листі від 07.05.2014р. № 10441/7/99-99-10-03-01-17 відомості з інформаційних баз даних Міндоходів мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Стосовно визначення митної вартості товарів за резервним методом слід зазначити наступне.

Відповідачем не доведено, що неможливо було застосувати інші методи визначення митної вартості, окрім резервного.

Так, відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Проте, відповідачем не надано, ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції доказів неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів (за резервним методом).

Також, митна вартість товарів підтверджена позивачем всіма необхідними документами, зазначеними у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Крім того, надані додаткові документи на підтвердження митної вартості товару, а саме: за ціною контракту, а саме: прайс-лист.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у відповідача були у наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Належними документами, наявними в матеріалах справи підтверджено ціну товару, який був імпортований позивачем на митну територію України на підставі контракту.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 Митного кодексу у рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим, відповідачем не виконано обов'язок покладений приписами вказаної статті та не доведено, що декларантом позивача заявлені неповні, необ'єктивні та непідтверджені документально відомості про митну вартість товару.

Таким чином, колегія суддів вваажає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що Чернігівською митницею, з урахуванням приписів ст.ст. 53-55 Митного кодексу України, було неправомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2017/000021/2 від 07.02.2017р. та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2017/00032, а тому такі рішення і картки відмови у митному оформленні підлягають скасуванню.

Отже, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 06.06.2017р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2017р. по справі № 820/733/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Старостін В.В. Бегунц А.О. Повний текст ухвали виготовлений 17.10.2017 р.