Ухвала суду № 69589373, 12.10.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Мукачівприлад» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом Мукачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до Публічного акціонерного товариства «Мукачівприлад» про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Мукачівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (далі Мукачівське ОУПФУ Закарпатської області) 27.04.2017 звернулося в суд з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Мукачівприлад», в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії відповідно до пункту «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у сумі 223 894,81 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 червня 2017 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Мукачівприлад» на користь Мукачівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, відповідно до п. «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 223894,81 грн. (двісті двадцять три тисячі вісімсот дев'яносто чотири гривні вісімдесят одна коп.).

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ПАТ «Мукачівприлад» оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови не прийнято до уваги те, що частину другу статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка передбачала, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до пунктів «б-з» цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, в розмірі 50% по пенсіях, призначених у 1991 році, 60% - у 1992 році, 70% - у 1993 році, 80% - у 1994 році, 90 % -у 1995 році і 100% - з 1996 року було виключено відповідно до Закону України від 17 лютого 2000 року № 1461-III «Про внесення змін до деяких Законів України».

Таким чином, апелянт вказує, що на момент прийняття Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 за №1058-IV Закон України «Про пенсійне забезпечення» не передбачав обов’язку відшкодування підприємствами виплачених працівникам пільгових пенсій на підставі статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що позбавляє відшкодування пільгових пенсій статусу загальнообов’язкового платежу.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з’явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до ч.1 ст.41, ч.4 ст. 196 КАС України суд розглядає справу за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що ПАТ «Мукачівприлад» відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, зареєстроване, як юридична особа та є платником внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (а.с. 6).

Як видно з матеріалів справи, громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17, які працювала на підприємстві відповідача, було призначено пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України: обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 липня 2015 року у справі №807/1058/15 за позовом Мукачівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до Публічного акціонерного товариства «Мукачівприлад» (а.с. 12-13) було встановлено обставини щодо правомірності відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.11.2014 по 22.07.2015 громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 M.L, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_18, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15.

Громадяни ОСОБА_16 та ОСОБА_17 працювали на ПАТ «Мукачівприлад» в шкідливих умовах праці повний робочий день на атестованих робочих місцях. Зазначені обставини визначили право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 (а.с. 15, 21-41).

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача наявний обов'язок відшкодувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій згідно розрахунків, надісланих підприємству.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як він відповідає правильно встановленим обставинам справи та нормам чинного законодавства з огляду на наступне.

У відповідності до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці сплачують до Пенсійного фонду суми, що покривають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах з особливо шкідливими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій та посад затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шах рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100 відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 за №21-1 встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «;Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з додатком №6 до пункту 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, позивачем проведено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно вищезазначеної Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем.

Підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, які надсилаються позивачу.

Мукачівським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Закарпатської області на адресу ПАТ «Мукачівприлад» за період з січня 2016 року по березень 2017 року направлялись розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій згідно Списку №2 призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини 2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

При цьому, колегія суддів зазначає, що вищезазначені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій товариством оскаржені не були, а відтак відповідач фактично погодився з ними, тобто з моменту отримання вони є узгодженими.

Таким чином, борг відповідача з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, становить 223894,81 грн.

Судом першої інстанції не здобуто доказів сплати вищевказаної заборгованості.

Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу, що постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 липня 2015 року у справі №807/1058/15 за позовом Мукачівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до Публічного акціонерного товариства «Мукачівприлад» (а.с. 12-13) було встановлено обставини щодо правомірності відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за інший період громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 M.L, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_18, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, а тому обставини щодо правомірності такого відшкодування повторно не доказуються.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідачем доказів про сплату заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з січня 2016 року по березень 2017 року в сумі 223894,81 грн. не подано, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції та вважає, що позов є обґрунтованим.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись статтями 41, 160, 195, 196, 198 п. 1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Мукачівприлад» залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 червня 2017 року у справі №807/571/17 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Повний текст судового рішення виготовлено 17.10.2017