Ухвала суду № 69589366, 17.10.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/7743/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої суддіХобор Р.Б.

суддів: Попка Я.С., Сапіги В.П.,

з участю секретаря судового засіданняМацьків М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 червня 2017 року у справі № 344/16660/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання дій незаконними, зобовязання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

16.12.2017 року позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання дій щодо відмови в призначенні пенсії у звязку з втратою годувальника на дочку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 незаконними; зобовязання зарахувати до стажу роботи померлого ОСОБА_3 період роботи з 18.02.1992 року по 10.04.1993 року в Керченській міській раді колективів фізкультури в спортивних клубах ДФСО профспілок тренером-викладачем та з 01.12.2002 року по 01.01.2004 року в ТзОВ САВА комерційним директором, директором та призначити пенсію у звязку з втратою годувальника на дочку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 10.09.2015 року.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 червня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про зобовязання призначити пенсію у звязку з втратою годувальника на дочку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 з 10.09.2015 року по 15.06.2016 року залишено без розгляду.

Розглянуто позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання дій щодо відмови в призначенні пенсії у звязку з втратою годувальника на дочку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 незаконними; зобовязання зарахувати до стажу роботи померлого ОСОБА_3 період роботи з 18.02.1992 року по 10.04.1993 року в Керченській міській раді колективів фізкультури в спортивних клубах ДФСО профспілок тренером-викладачем та з 01.12.2002 року по 01.01.2004 року в ТзОВ САВА комерційним директором, директором та призначити пенсію у звязку з втратою годувальника на дочку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 з 16.06.2016 року.

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 червня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську задоволено.

Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії у звязку з втратою годувальника на дочку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2

Зобовязано Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську призначити ОСОБА_1, пенсію у зв'язку з втратою годувальника на дочку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 з 16.06.2016 року із врахуванням до страхового стажу періодів роботи померлого ОСОБА_3, який помер 09.09.2015 року, з 18.02.1992 року по 10.04.1993 року в Керченську міську раду колективів фізкультури і спортивних клубів ДФСО профспілок та з 01.12.2002 року по 01.01.2004 року в Товаристві з обмеженою відповідальністю САВА.

Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на постанову суду першої інстанції подало апеляційну скаргу, зазначивши у ній те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує те, що позивачкою не надано документів, які б підтвердили трудовий стаж ОСОБА_3 Крім того, апелянтом надано запити на підтвердження трудового стажу ОСОБА_3 з 18.02.1992 року по 10.04.1993 року в Керченській міській раді колективів фізкультури і спортивних клубів ДФСО профспілок; з 01.12.2002 року по 31.12.2003 року та з 01.01.2005 року по 05.12.2011 року в ТзОВ САВА, проте відповіді на запити не отримано.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що згідно зі свідоцтвом про одруження серії І-МИ від 23.07.2004 року, між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено шлюб, про що зроблено запис за №851. Прізвище дружини після одруження Білоусова.

Відповідно до свідоцтва про народження серії І-НМ № 228526 від 15.02.2005 року ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_2, яка народилась 25.02.2005 року, про що зроблено відповідний актовий запис № 325.

Як вбачається із копії повторного свідоцтва про смерть серії від 28.04.2016 року ОСОБА_3 помер у віці 48 років, про що складено відповідний актовий запис за № 1932.

06.09.2016 року позивачка звернулась до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську із заявою про призначення пенсії за втратою годувальника.

Листом № 3957/03 від 05.12.2016 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську позивачці відмовлено в призначенні пенсії у звязку із втратою годувальника на дитину ОСОБА_2, в звязку із смертю батька ОСОБА_3, який помер 09.09.2015 року з посиланням на те, що оскільки годувальник помер у віці 48 років, для призначення пенсії у звязку з втратою годувальника необхідно не менше 11 років страхового стажу. Згідно з представленими документами про стаж роботи годувальника (у звязку з відсутністю трудової книжки) страховий стаж годувальника складає 8 років 11 місяців 27 днів. За вказані в копії трудової книжки ОСОБА_3 періоди роботи, а саме: з 18.02.1992 року по 10.04.1993 року; з 01.12.2002 року по 31.12.2003 року та з 01.01.2005 року по 05.12.2011 року не представлено підтверджуючих документів (як і не отримано відповіді на запити з даного питання), а тому, для зарахування цих періодів до страхового стажу немає підстав.

Згідно з копією трудової книжки серії БТ-ІІ № 5155428, заповненої 14.09.1988 року, ОСОБА_3 18.02.1992 року прийнятий в Керченську міську раду ДФСО профспілок тренером викладачем. 10.04.1993 року звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. 01.12.2002 року прийнятий на роботу на посаду комерційного директора Товариства з обмеженою відповідальністю САВА. 01.03.2003 року переведений з посади комерційного директора на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю САВА. 05.12.2011 року звільнений з роботи в ТзОВ САВА за згодою сторін згідно з п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Оцінюючи правовідносини, що виникли між сторонами апеляційний суд виходить з наступних міркувань.

Згідно з частиною першою статті 36 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоровя, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (ОСОБА_5), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у звязку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника..

Вимоги щодо страхового стажу, необхідного для призначення пенсії по 3 групі інвалідності, зазначені в частині першій статті 32 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до змісту цієї норми особи, визнані інвалідами, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для інвалідів II та III груп від 46 років до досягнення особою 48 років включно - 11 років стажу.

Відповідно до статті 62 Закону України Про пенсійне забезпечення, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно із пунктами 1, 2, 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка; за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами; у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків; за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи; у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Згідно з інструкцією про Порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР від 20 липня 1974 року №162, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять і відомості про періоди роботи.

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє доводи апелянта, щодо необхідності підтвердження стажу ОСОБА_3, оскільки основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а тому, за наявності відповідних записів у трудовій книжці, відсутня необхідність підтверджувати трудовий стаж ОСОБА_3 додатковими документами.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що позивачка має право на отримання пенсії у звязку із втратою годувальника на дочку ОСОБА_2, а тому позов слід задоволити в повному обсязі.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і в повному обсязі встановив обставини справи, прийняв законне та обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 червня 2017 року у справі № 344/16660/16-а без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_6 судді ОСОБА_7 ОСОБА_8