Ухвала суду № 69585301, 12.10.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6470/17

Номер справи місцевого суду: 522/8108/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Громік Р. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.10.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Громіка Р.Д.,

суддів Драгомерецького М.М., Черевка П.М.,

за участю секретаря Томашевської К.В.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 04 травня 2017 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 ОСОБА_3 огли до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Приморський відділ державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

встановила:

03 травня 2017 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 ОСОБА_3 огли до ПАТ «Універсал банк», за участю 3-ї особи - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Приморського відділу ДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 21.04.2017 року, зареєстрованого у реєстрі за № 257 таким, що не підлягає виконанню.

Разом з позовом представник позивача подав клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 21.04.2017 року, зареєстрованого у реєстрі за № 257 за кредитним договором № 092-2008-1264 від 23.04.2008 року про стягнення з ОСОБА_2 ОСОБА_3 огли (ІПН:НОМЕР_1, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, корп.. 1, кв. 5) на користь ПАТ «Універсал банк» (податковий номер: 21133352, МФО 322001, місцезнаходження: м. Київ, вул Автозаводська 54/19) суми заборгованості в розмірі 3 209 130,21 (Три мільйони двісті девять тисяч сто тридцять) гривень 21 коп., що є еквівалентом 119 801, 33 (Сто девятнадцять тисяч вісімсот один) доларів США 33 цент.

В обґрунтування поданої заяви представник позивача зазначив, що у випадку задоволення його позову і за умови реалізації майна з прилюдних торгів на підставі виконавчого напису нотаріуса, виконання цього рішення по даній справі може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Так, на думку позивача, ПАТ «Універсал банк», навмисно приховав від нотаріуса наявний між ПАТ «Універсал банк» ОСОБА_2 ОСОБА_3 договір іпотеки від 23.04.2008 року, оскільки, законодавство України передбачає певний порядок щодо стягнення грошових коштів за кредитним договором, який забезпечений договором іпотеки.

Відповідно до ч. 4 ст. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.

Проте, як зазначено представником позивача, жодних повідомлень зі сторони ПАТ «Універсал банк» до ОСОБА_2 ОСОБА_3 огли не надходило.

Більше того, ПАТ «Універсал банк» було вжито заходи щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, на підставі якого було вчинено виконавчий напис нотаріуса, шляхом подачі позовної заяви до суду, якій було присвоєно № 522/16771/15-ц.

Наразі ця справа розглядається у Апеляційному суді Одеської області, номер провадження 22-ц/785/3850/17, ухвалою від 30.03.2017 року відкрито провадження по справі, ухвалою від 31.03.2017 року справу призначено до розгляду на 18.05.2017 року. Тобто, наразі немає рішення суду про стягнення коштів з ОСОБА_2 ОСОБА_3 огли на користь ПАТ «Універсал банк», яке набрало законної чинності.

Заява про забезпечення позову розглядається в порядку ч.1 ст.153 ЦПК України без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04 травня 2017 року заяву про забезпечення позову задоволено.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду ПАТ «Універсал Банк» в особі свого представника звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій ставиться питання про скасування зазначеної ухвали та постановленні нової ухвали, якою відмовити у задоволені заяви про забезпечення позову, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ст. 312 ч.1 п.1 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу та залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з дотриманням вимог закону.

Так, судом першої інстанції правильно були встановлені наступні обставини.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно з ч. 3, 4 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки,попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом ч. 1 ст. 151 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. (п.4 постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Відповідно до ч. 1 п. п. 1, 2 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

До заходів забезпечення позову можливо віднести, зокрема, зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Дослідивши матеріали справи, беручи до уваги існування спору між сторонами, співмірність виду забезпечення позову, про який просив позивач, із заявленими вимогами, суддя прийшов до правильного висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

У відповідності з зазначеними нормами процесуального права у суду першої інстанції були всі підстави для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки від сторони у справі надійшла заява про забезпечення позову, невжиття заходів забезпечення могло б утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, через що мало місце необхідність у забезпеченні позову, з метою уникнення у подальшому грубих порушень прав та інтересів сторін по справі.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно вважав, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 10, 11, 57-60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та в межах і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому сторони мають право обґрунтовувати належність конкретно доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень та зобовязані довести перед судом ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень. Такі засади поширюються як на вирішення справи по суті, так і на вирішення окремих процесуальних питань.

Відповідач до своєї апеляційної скарги мав надати належні та допустимі докази того, що зупинення стягнення суми заборгованості є не співрозмірним із заявленими вимогами.

Такі докази до апеляційної інстанції апелянтом надані не були.

Разом з тим судова колегія розяснює відповідачу, що за його заявою суд, у наступному, може змінити або скасувати заходи забезпечення позову, у випадку, коли дійде до висновку про обґрунтованість відповідного клопотання.

Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, а вимоги апелянта про скасування вказаної ухвали районного суду не відповідають чинному законодавству і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 303-304, 307, 312, 315, 317, 319, 324-325 ЦПК України судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» відхилити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 04 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та подальшому оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді М.М. Драгомерецький

ОСОБА_5