Постанова № 69584663, 11.10.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/7593/17

Провадження № 2-а/522/1457/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2017 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі головуючого судді Бойчука А.Ю.

при секретарі Іскрич В.В.

розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

02.08.2017 року на адресу Приморського районного суду надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, згідно якої позивач просив:

- зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок раніше призначеної пенсії у 2004 році на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1036 від 28.12.2016 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 виниклу заборгованість з 01.01.2017 року.

- стягнути судові витрати в розмірі 651 грн.(судовий збір 640 грн. 00 коп. та 11 грн. 00. коп. послуги банку за перерахунок цієї суми).

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 1 червня 2004 року ОСОБА_1 звільнився з органів кримінально-виконавчої системи з посади начальника відділення інтендантського та комунально-побутового забезпечення УДДУПВП в Одеській області, набувши право отримувати пенсію відповідно чинного законодавства.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 1 червня 2004 року.

Однак, перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії з 2004 року не відбувався 21.03.2017 року позивач звернувся до ГУПФУ в Одеській області з заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі довідки виданої ДПтСУ в Одеській області від 29.09.2016 року.

Листом ГУПФУ в Одеській області від 03.04.2017 року № 369/Я-11 ОСОБА_1 було відмовлено в перерахунку пенсії.

Позивач вважає таку відмову необґрунтованою, оскільки пенсія йому повинна бути перерахована на підставі ч.2 ст.44 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а також на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1036 від 28.12.2016 року та повинна складати 9082,00 грн.

Відповідач, 15 травня 2017 року, надав суду заперечення проти позову, у яких зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. При цьому ГУПФУ в Одеській області зазначає, що пенсія позивачу нарахована та виплачується у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Судом встановлені наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

З матеріалів справи вбачається, що 1 червня 2004 року позивач звільнився з органів кримінально-виконавчої системи з посади начальника відділення інтендантського та комунально-побутового забезпечення УДДУПВП в Одеській області за ст. 64 Б. та з цієї ж дати перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років.

Законом, який регулює правовідносини з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій, які зазначені позивачем у адміністративному позові, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року. Цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, які мають право на пенсію за цим Законом. Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Також у частині 1 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ зазначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Основні засади державної політики в сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

21.03.2017 року позивач звернувся до ГУПФУ в Одеській області з заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої ДПтСУ в Одеській області від 29.09.2016 року. Відповідно до копії довідки:

посадовий оклад позивача складає - 1116,00 гривень;

оклад за військовим (спеціальним) званням майор внутрішньої служби - 125,00 гривень;

надбавка за вислугу років (35%) - 434,35 гривень;

надбавка за виконання особливо важливих завдань (52%) - 871, 18 гривень;

надбавка за оперативно - розшукову діяльність та інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади і оперативно - службову діяльність - 479, 88 гривень;

надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 0,00 гривень;

премія (84% від посадового окладу, окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років).

Всього розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 01.04.2012 року становить 4433,71 гривень.

Листом ГУПФУ в Одеській області від 03.04.2017 року № 369/Я-11 ОСОБА_1 було відмовлено в перерахунку пенсії. Свою відмову ГУПФУ мотивувало тим, що Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 року № 1036 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294» внесено зміни, якими встановлено посадові оклади для осіб рядового і начальницького складу міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, установ виконання покарань та Державної кримінально-виконавчої служби, але зазначеною постановою не визначено умов, порядку та розмірів перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення.

Проте, відповідачем не надано суду беззаперечних доказів правомірності своїх дій. Відсутність механізму та процедури проведення вказаного перерахунку пенсії не є підставою для відмови позивачу в здійсненні такого перерахунку, оскільки це право передбачено чинним законодавством України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 р. № 1294 упорядковано умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 р. № 45 встановлений порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 45), згідно з п. 1 якого проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», проводиться в разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 р. № 1036 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 р. № 1294» підвищено посадові оклади осіб начальницького складу установ виконання покарань.

Таким чином, збільшення посадового окладу особам начальницького складу установ виконання покарань, як зазначено у вказаній постанові, який, за своєю складовою є ідентичним складовим колишніх осіб начальницького складу установ виконання покарань, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього начальника установи виконання покарань на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 р. № 1036 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 р. № 1294».

За приписами ч. 1 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2269-12 перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у зв'язку із введенням в дію змін до нормативно-правових актів, провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Статтями 22,92 Конституції України визначені права і свободи людини і громадянина, гарантії прав і свобод визначаються Законами України. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, а відповідач фактично обмежив право позивача на перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2269-12, згідно нового розміру грошового забезпечення, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої ДПтСУ в Одеській області від 29.09.2016 року.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба в Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого в рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Аналогічну правову позицію висловив і Верховний Суд України у постановах від 10 грудня 2013 року (справа №21-348-а-13) та 17 грудня 2013 року (справа №21-445-а-13).

Крім того, відповідно до ст. ст. 22, 64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі і Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2269-12 у редакції 17.07.2009р.) є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Пенсія позивачу була призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. № 2269-12, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України з числа осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 р. № 45 встановлений порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і даний порядок є діючим.

Отже, питання не визначення постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 року № 1036 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 р. № 1294» умов, порядку та розмірів перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення, на яку посилається Головне управління Пенсійного фонду України в листі від 03.04.2017 року № 369/Я-11 не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання нею чинності.

Аналізуючи вказані норми закону та виходячи з принципу незворотності дії законів у часі, невстановлення умов, порядку перерахунку пенсій, не впливає на можливість проведення позивачу перерахунку пенсії, призначеної раніше, у відповідності до діючих на час її призначення норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2269-12.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 22 Загальної декларації прав людини встановлено, що кожна людина, як член суспільства, має право на соціальне забезпечення.

Рекомендацією Генеральної конференції Міжнародної організації праці від 07.06.1967 №131 щодо допомоги по інвалідності, по старості та в зв'язку з втратою годувальника встановлено, що розміри допомоги по старості та інші повинні періодично регулюватися з врахуванням змін у загальному рівні заробітної плати чи вартості життя.

Відповідно до ст. 256 КАС України, суд може прийняти рішення щодо негайного виконання постанови в разі стягнення виплати пенсій, інших платежів з Державного бюджету України.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України на користь позивача за рахунок коштів Державного бюджету України підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати в сумі 651,00 гривня.

Керуючись ст. 19, 22, 64 Конституції України, ст.ст. 7-9, 11, 71, 94, 158, 160, 162, 163, 167, 183-2 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок раніше призначеної пенсії у 2004 році на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1036 від 28.12.2016 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 виниклу заборгованість з 01.01.2017 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України судові витрати в розмірі 651 гривню (судовий збір 640 грн. 00 коп. та 11 грн. 00. коп. послуги банку за перерахунок цієї суми)

Допустити негайне виконання постанови суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення в частині визнання дій протиправними. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Бойчук А.Ю.