Рішення № 69579341, 10.10.2017, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" жовтня 2017 р. Справа № 906/656/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання: Антонюк Н.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "МС-Агро"

про стягнення 5237,59грн

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 5237,59грн, з яких: 4031,00грн - основної заборгованості; 991,23грн - інфляційних нарахувань; 215,36грн - 3% річних. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

10.10.2017 до суду від ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 991,23грн - інфляційних нарахувань та 215,36грн - 3% річних, всього 1206,59 грн, а також 1600,00грн судового збору (а.с. 40).

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог або зменшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення (п.3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 №18).

З урахуванням викладеного, вивчивши зміст заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд оцінив подану заяву в частині погашення суми основного боргу як заяву про припинення провадження, оскільки сума основного боргу відповідачем сплачена, що підтверджується наданою копією платіжного доручення №590 від 25.09.2017 (а.с.40).

Позивач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 36).

Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 37).

Відповідно до пп.3.9.1 та 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК... За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом... У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, сторони були належним чином повідомлені судом про час та місце судового розгляду справи, а тому їх нез'явлення або їх представників не перешкоджає вирішенню спору.

У зв'язку з цим, відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

22.09.2015 між Філією "Коростишівський райавтодор" Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (виконавець-позивач) та ТОВ "Будівельна компанія "МС-Агро" (замовник-відповідач) укладено договір на надання послуг по обладнанню під'їзних шляхів №1 (далі - Договір №1) (а.с.8).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору №1 замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання протягом дії цього Договору №1 надати послуги по обладнанню під'їзних шляхів. Замовник зобов'язується оплачувати послуги, надані виконавцем, згідно кошторису.

Згідно п.3.1 Договору №1 обумовлена вартість за надані послуги по обладнанню під'їзних шляхів становить 24331,00грн., в т.ч. ПДВ 4055,00грн.

Відповідно до п.4.1 Договору №1 замовник зобов'язаний оплатити виконавцю надані послуги по обладнанню під'їзних шляхів згідно акту виконаних робіт (форма КБ-2в).

Позивач вчасно та відповідно до умов Договору №1 виконав послуги механізмами по обладнанню під'їзних шляхів на загальну суму 24331,00грн, що підтверджується, зокрема, підписаним виконавцем та замовником актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2015 року від 30.09.2015 за формою КБ-2в (а.с. 10).

Відповідно до п.4.2 Договору №1 оплата послуг по обладнанню під'їзних шляхів здійснюється на протязі 10 банківських днів після підписання акту виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в).

Згідно п.8.1. Договору №1, даний Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними всіх взятих на себе зобов'язань (31 грудня 2015р.).

23.01.2016 позивачем на адресу відповідача направлено лист-претензію №83 від 23.01.2017 з вимогою про виконання останнім умов договору №1 від 22.09.2015 та сплатою заборгованості у розмірі 4031,00грн (а.с. 9). Проте, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

Таким чином, внаслідок порушення відповідачем умов договору щодо несвоєчасної оплати за надані послуги по обладнанню під'їзних шляхів, станом на день звернення з позовом до суду за останнім рахувалась заборгованість перед позивачем за договором №1 від 22.09.2015 в сумі 4031,00грн.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з відповідним позовом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч.1 ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України)). Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше (ч.3 ст.173 ГК України).

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.175 ГК України).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору на надання послуг по обладнанню під'їзних шляхів №1 від 22.09.2015, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Абзацом 1 частини 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як суд зазначав вище, п.4.2 Договору №1 сторони визначили, що оплата послуг по обладнанню під'їзних шляхів здійснюється на протязі 10 банківських днів після підписання акту виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в).

Судом встановлено, що позивач вчасно та відповідно до умов Договору №1 виконав послуги механізмами по обладнанню під'їзних шляхів на загальну суму 24331,00грн, а відповідач прийняв послуги, що підтверджується, зокрема, підписаним та скріпленим печатками актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2015 року від 30.09.2015 за формою КБ-2в (а.с. 10) та актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.11.2016, підписаним представниками сторін та скріпленим печатками (а.с.11).

Однак, відповідач свої договірні зобов'язання щодо оплати отриманих послуг виконав неналежним чином, а саме, оплата була здійснена відповідачем частково з порушенням строків оплати.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом при розгляді справи, після порушення провадження у справі відповідач частково сплатив позивачеві суму заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного невиконання умов договору №1 від 22.09.2015, що підтверджується копією платіжного доручення №590 від 25.09.2017 (а.с.40).

Таким чином, у даній справі в частині стягнення 4031,00грн основного боргу відсутній предмет спору.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення 4031,00грн боргу за надані послуги по обладнанню під'їзних шляхів згідно договору №1 від 22.09.2015 за відсутністю предмета спору на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Крім того, позивач з посиланням на ст.625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача 991,23грн інфляційних за період з листопада 2015 року по червень 2017 року та 215,36грн 3% річних за період з 11.10.2015 по 21.07.2017.

У відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних нарахувань і 3% річних, суд встановив, що вони є арифметично вірними, обґрунтованими, вимоги заявлені у відповідності до умов чинного законодавства, відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

За змістом статті 33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач позов за підставою та предметом не оспорив, під час розгляду справи суму основного боргу сплатив.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 991,23грн - інфляційних нарахувань та 215,36грн - 3% річних обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню.

У частині позову щодо стягнення 4031,00грн основного боргу суд припиняє провадження у справі за відсутністю предмету спору.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 80 п.1-1 ч.1, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення 4031,00грн основного боргу.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "МС-Агро" (12505, Житомирська область, м.Коростишів, вул.Червона площа, буд. 18, ідентифікаційний код 39534502) на користь Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (10003, м.Житомир, вул.Перемоги, буд.75, ідентифікаційний код 32008278):

- 991,23грн - інфляційних;

- 215,36грн - 3% річних;

- 1600,00грн - витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Шніт А.В.

Повне рішення складено 17.10.2017

Віддрукувати:

1- в справу;

2,3 - сторонам (рек. з пов.).