Постанова № 69579153, 12.10.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2017 року Справа № 910/16025/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Вовка І.В., Селіваненка В.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватної компанії з обмеженою відповідальністю "Лакресон Сервісез ЛТД"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 07.06.17у справі№910/16025/16господарського судуміста Києваза позовомПриватної компанії з обмеженою відповідальністю "Лакресон Сервісез ЛТД"до1)Публічного акціонерного товариства "Томак", 2)Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайт Енерджі"простягнення сумиза участю представників від:позивачаКириченка Р.Ю. (орд. від 22.07.16),відповідача-1не з'явилися, були належно повідомлені,відповідача-2Хромеєва Д.С. (дов. від 30.03.17),

В С Т А Н О В И В :

Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "Лакресон Сервісез ЛТД" звернулася до господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Томак" про стягнення 138 000,00 грн. за неналежне виконання зобов'язань за договором субкомісії від 11.03.16 №0102-11/03/16 у період з 11.03.16 і до дня його розірвання (18.07.16) щодо сплати комісіонеру орендних (суборендних) платежів з об'єктів нерухомого майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.16 залучено у справі №910/16025/16 в якості другого відповідача ТОВ "Вайт Енерджі" (далі - відповідач-2).

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.03.17 у справі №910/16025/16 (суддя Демидов В.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.17 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді: Жук Г.А., Чорногуз М.Г.) у задоволенні позову відмовлено повністю. Судові акти мотивовані і тим, що з 09.12.15 законним власником майна, яке є предметом договору субкомісії від 11.03.16 №0102-11/03/16, є ТОВ "Вайт Енерджі", і доручень на вчинення юридично значимих дій щодо цього майна позивачу та відповідачу-1 воно не надавало. А тому у компанії "Лакресон Сервісез Лтд" без волі ТОВ "Вайт Енерджі" не могло виникнути та не виникло майнових прав (права власності, у тому числі права розпорядження) на нерухоме майно, а отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог компанії "Лакресон Сервісез Лтд".

Не погоджуючись із судовими актами, позивач просив касаційний суд їх скасувати, позов задовольнити повністю. Скарга мотивована тим, що судами належним чином не досліджено предмет та обставини спору, не встановлені сторони, не досліджені надані сторонами докази, натомість, надано перевагу власній оцінці обставинам справи, дослідженим судами у справі №824/4194/16, що вплинуло на прийняте колегією рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 11.03.16 між Приватною компанією з обмеженою відповідальністю "Лакресон Сервісез Лтд" (далі - позивач, комісіонер) та Публічним акціонерним товариством "Томак" (далі - відповідач-1, субкомісіонер) укладено договір субкомісії №0102-11/03/16, на підставі договорів комісії: від 09.03.16 №01-09/03/16, де Компанія "Фравега Трейд Інк" є комітентом і ПрКОВ "Лакресон Сервісез Лтд" є комісіонером та від 09.03.16 №02-09/03/16, де Компанія "Зогріф Бізнес Лтд" є комітентом і ПрКОВ "Лакресон Сервісез Лтд" є комісіонером.

Відповідно до вказаних договорів комісії Компанія "Фравега Трейд Інк" вказана як власник нерухомого майна, а саме: корпусу цехів №6, 4, ділянки бондеризації, ділянки агрегування, естакади (літ.52, 53) площею 11 901,50 м2 та адміністративно-виробничого комплексу у частині, загальною площею 880,20 м2, що знаходяться у м. Києві по вул. Вікентія Хвойки,15/15 і набула право власності на вказане майно на підставі договорів купівлі-продажу від 09.03.16, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим Ігорем Анатолійовичем за реєстровими №№374, 375.

Компанія "Зогріф Бізнес Лтд" вказана як власник нерухомого майна, а саме: нежилого будинку - колишнього наземного складу з підвалом ЦО, площею 2 174,5 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вікентія Хвойки,15/15/6 літ.2; майнового комплексу загальною площею 21 663,60 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вікентія Хвойки,15/15, до складу якого входить: котельня (літ.67), площею 718,70 м2; склад металів (літ.23) площею 539,20 м2; склад штампів цеху №1, корпус №2, цех №1, прибудова до цеху №1, склад деталей (літ.70) площею 3 455,50 м2; станція очисних споруд (літ.73) площею 284,40 м2; газорозподільник (літ.94) площею 12,20 м2; корпус №21, цех №5 (літ.66) площею 482,60 м2; корпус №17, цех №17 (літ.62, 63) площею 798,70 м2; контора складу (літ.74) площею 39,20 м2; магазин "Берізка" (літ.64) площею 135,40 м2; корпус №11, столярний цех (літ.41, 42) площею 1 015,50 м2; корпус №7, цех №10, корпус №5, цех №18, корпус №4, цех №22 (літ.30, 31) площею 3 266,70 м2; корпус №3, цех №5 (літ.69) площею 2 448,30 м2, склад комплектуючих виробів (літ.24) площею 645,00 м2, цех №11 (літ.60) площею 755,40 м2, спорткомплекс, склад хімреактивів, склад хімікатів, склад металевих виробів, склад матеріалів і паперу, механічний склад (літ.32, 33) площею 2 920,00 м2, склад "Кісловодськ" (літ.27) площею 1 945,00 м2; склад матеріалів (літ.40) площею 273,40 м2; трансформаторна підстанція (літ.49) площею 108 м2; корпус №12, склад фарб (літ.39) площею 204,30 м2; ОКБ, корпус №2 (літ.58) площею 383,30 м2; будівля контрольно-перевірочного пункту (літ.34) площею 716,60 м2; станція зарядки ел.кар (літ.29) площею 578,60 м2, а також клубу по літ."65", загальною площею 912,5 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вікентія Хвойки,15/15 і набула право власності на підставі договорів купівлі-продажу від 09.03.16, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим Ігорем Анатолійовичем за реєстровими №№376-378.

При цьому, за договором субкомісії, який є предметом розгляду даної справи, субкомісіонер зобов'язується за дорученням і за винагороду комісіонера вчинити від свого імені та за рахунок і в інтересах комісіонера правочини, передбачені пп.1.2 цього договору щодо об'єктів нерухомого майна, а у випадку необхідності укладення інших договорів на виконання цього договору комісії та/або вказаних правочинів - також і інші договори, та забезпечити їх виконання, а комісіонер зобов'язується прийняти належним чином надані послуги субкомісіонера та сплатити йому обумовлену договорами винагороду (п.1.1).

Субкомісіонер зобов'язується передати об'єкт (його частину) або окремі приміщення в об'єкті орендарям (суборендарям) в оренду; приймати протягом строку оренди (суборенди) всі належні комісіонерові платежі за укладеними договорами оренди (суборенди) приміщень об'єкта. Перераховувати отримані від орендарів (суборендарів) всі належні комісіонерові платежі за укладеними договорами оренди (суборенди) приміщень об'єкта комісіонеру - за вирахуванням сум у розмірі та випадках, що передбачені цим договором (п.1.4.1.).

Субкомісіонер зобов'язаний отримувати від орендарів (суборендарів) приміщень об'єкта орендну (суорендну) плату на свій рахунок та перераховувати її комісіонерові, якщо інший порядок використання цих коштів не визначений цим договором; повідомляти комісіонерові на його вимогу про укладені правочини, стан їх виконання та розрахунків тощо (п.п.2.1.4., 2.1.8.).

Сторони погодили, що за виконання доручення комісіонера на укладення договору (договорів) оренди приміщень об'єкта комісіонер щомісячно сплачує субкомісіонерові комісійну винагороду (плату) у розмірі 30% від загальної суми належних комітентам у звітному місяці орендних платежів, що нараховуються за всіма укладеними субкомісіонером договорами оренди (суборенди) приміщень об'єкта якщо інше не буде передбачено письмовою домовленістю сторін (п.4.1.).

Відповідно до п.п.9.1, 9.2 договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання та скріплення печатками сторін і діє по 31.12.19, якщо інше не буде передбачено договором чи додатковою угодою до нього.

Позивач послався на те, що договір субкомісії 18.07.16 розірваний сторонами, шляхом укладення додаткової угоди про його розірвання, проте вказану угоду матеріали справи не містять, як і розрахунку позовних вимог.

При цьому, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що вказаний ним розрахунковий період - частина орендних (суборендних) платежів, отриманих відповідачем-1, становила 460 000,00 грн., у зв'язку із чим просив стягнути з ПАТ "Томак" 138 000,00 грн. вартості отриманих ним орендних (суборендних) платежів, відповідно до умов п.4.1 договору субкомісії.

Відмовляючи повністю у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій вказали на те, що виходячи з предмету вказаного договору та вимог ст.ст.1011, 1012 ЦК України для реалізації субкомісіонером своїх прав і обов'язків, комісіонер і комітент зобов'язані передати право на вчинення юридично значимих дій стосовно об'єкту, яким у силу ст.ст.182, 316, 319 ЦК України останні мають право володіти, користуватися та розпоряджатися.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, з 09.12.15 законним власником майна, яке є предметом договору субкомісії від 11.03.16 №0102-11/03/16 є ТОВ "Вайт Енерджі", що преюдиційно встановлено підчас розгляду адміністративної справи №826/4194/16, яка розглядалася Окружним адміністративним судом міста Києва і постанова якого від 29.04.16 залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.06.16.

Крім того, згідно відомостей інформаційної довідки №68233164 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 16.09.16, право власності на майно, яке є предметом договору субкомісії від 11.03.16 №0102-11/03/, ще з 09.12.15 зареєстровано за ТОВ "Вайт Енерджі", яке не є комітентом і комісіонером за договором субкомісії від 11.03.16 №0102-11/03/16.

Матеріали справи не містять належних та допустимих у розумінні ст.34 ГПК України доказів оспорювання та визнання недійсним права власності на зазначені об'єкти, належного ТОВ "Вайт Енерджі".

Наразі, доручень на вчинення юридично значимих дій щодо цього майна власник майна ТОВ "Вайт Енерджі" ані ПрКОВ "Лакресон Сервісез ЛТД", ані ПАТ "Томак" не надавав.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки попередніх інстанцій вірними, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст.1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до вимог ч.ч.1,3 ст.1015 ЦК України за згодою комітенту комісіонер має право укласти договір субкомісії з третьою особою (субкомісіонером), залишаючись відповідальним за дії субкомісіонера перед комітентом. За договором субкомісії комісіонер набуває щодо субкомісіонера права і обов'язки комітента. Комітент не має права без згоди комісіонера вступати у відносини з субкомісіонером.

Наразі, як вірно встановлено попередніми інстанціями, Окружним адміністративним судом міста Києва розглядалася справа №826/4194/16 за позовом ТОВ "Вайт Енерджі" до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 22.02.16 за результатами розгляду скарги ПАТ "Томак" від 25.01.16 та доповнень від 01.02.16, а також скарги компанії "Лакресон Сервісез ЛТД" від 08.02.15 про визнання протиправним та скасування наказу від 03.03.16 №608/5, прийнятого на підставі вказаного висновку Комісії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.16, залишеною без змін ухвалою від 08.06.16 Київського апеляційного адміністративного суду, вказаний позов задоволено повністю.

Під час розгляду адміністративної справи встановлено, що 27.11.15 здійснена державна реєстрація права власності ПАТ "Фідобанк" на об'єкти нерухомого майна, які є предметом розгляду у даній господарській справі №910/16025/16 (реєстраційні номери 151958080000 та 153150580000), за адресою: м. Київ, вул. Хвойки Вікентія,15/15/6, літера 2 та вул. Хвойки Вікентія,15/15.

У подальшому, 09.12.15 між ПАТ "Фідобанк" (продавець) та ТОВ "Вайт Енерджі" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до п.1.1. якого продавець продає та передає у власність, а покупець купує та приймає у власність зазначені об'єкти нерухомого майна.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст.657 ЦК України визначено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації (ч.ч.1, 3, 4 ст.334 ЦК України).

Матеріали справи не містять доказів визнання недійсними вказаних вище договорів купівлі-продажу.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції має зазначити, що згідно зі ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого ЗУ від 17.07.97 № 457/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи викладене, господарські суди дійшли правильного висновку про те, що ПрКОВ "Лакресон Сервісез ЛТД", укладаючи із ПАТ "Томак" договір субкомісії від 11.03.16 №0102-11/03/16 у період з 11.03.16, діяв у супереч волі реального комітента (власника майна), у зв'язку із чим підстав для задоволення вимог про стягнення 138 000,00 грн. за неналежне виконання зобов'язань за договором субкомісії не вбачається.

А тому, колегія суддів вважає, що судові акти підлягають залишенню без змін, оскільки вони прийняті при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Лакресон Сервісез ЛТД" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.17 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.17 у справі №910/16025/16 залишити без змін.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді І. В. Вовк

В. П. Селіваненко