Постанова № 69579142, 02.10.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2017 року Справа № Б3/128-11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.,суддів:Куровського С.В., Поліщука В.Ю.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАО-2013"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19.04.2016у справі№ Б3/128-11 господарського суду Київської областіза заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Автодом"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ТАО-2013"за участю третіх осіб:1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Артур-К" 2. Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" 3. Приватного підприємства "Торги.УА"провизнання недійсними результатів аукціонув межах справи про банкрутство №Б3/128-11 ТОВ "Автодом" в судовому засіданні взяли участь представники :

ТОВ "Автодом"Филик А.І. (ордер на надання правової допомоги КВ №229628); Хоружий Ю.А. (ордер на надання правової допомоги КВ №186970);Арбітражний керуючийКуделя М.О.ПАТ "Укрексімбанк"Фурсов В.В. (дов.від 25.04.2017 №010-00/1676)ТОВ "ТАО-2013" Генеральної прокуратури України Панченко Р.М. Паршутіна Ю.А.В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.10.2011 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Автодом" за процедурою, передбаченою ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України від 30.06.1999).

Постановою господарського суду Київської області від 15.11.2011 ТОВ "Автодом" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого - Дранченко Валентину Михайлівну.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.07.2013 повноваження ліквідатора ТОВ "Автодом" арбітражного керуючого Дранченко В.М. припинено, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Богомазова Павла Сергійовича.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.06.2015 ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Куделю Марію Олександрівну.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Автодом" в особі арбітражного керуючого Куделі М.О. подано до місцевого господарського суду заяву про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні) від 16.05.2014.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.02.2016 (суддя Лопатін А.В.) заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Автодом" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Куделі Марії Олександрівни про визнання недійсними результатів проведення аукціону від 16.05.2014 та договору купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні) від 16.05.2014 задоволено; визнано недійсними результати проведення аукціону від 16.05.2014 з продажу майна ТОВ "Автодом"; визнано недійсним договір купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні) від 16.05.2014, який укладений між ТОВ "Автодом" в особі ліквідатора - Богомазова П.С. та товариством з обмеженою відповідальністю "ТАО-2013"; стягнуто з ТОВ "ТАО-2013" на користь ТОВ "Автодом" - 2436, 00 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2016 (колегія суддів: Разіна Т.І., Остапенко О.М., Пантелієнко В.О.) ухвалу господарського суду Київської області від 03.02.2016 залишено без змін, апеляційну скаргу ТОВ "ТАО-2013" залишено без задоволення.

Судові рішення мотивовані тим, що аукціон від 16.05.2014 з продажу майна банкрута, проведений з порушеннями вимог закону, зокрема, ст.ст.58, 65, 66, 60, 61 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тому результати такого аукціону та договір купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні) від 16.05.2014 мають бути визнані недійсними.

ТОВ "ТАО-2013" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2016, прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Автодом" в задоволенні заяви про визнання недійсними результатів проведення аукціону від 16.05.2014 та договору купівлі-продажу майна ТОВ "Автодом" від 16.05.2014.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст.35,38, 62 ГПК України. Заявником зазначається, що судом помилково не прийнято до уваги постанову Вищого господарського суду України від 11.06.2015 у справі №911/4443/14, оскільки вона має преюдиційний характер при розгляді цієї справи. На думку заявника, суди дійшли безпідставних висновків щодо порушень вимог закону при проведенні аукціону, зокрема, щодо необхідності згоди забезпеченого кредитора на продаж заставного майна на аукціоні, щодо наявності обтяжень об'єкту аукціону на момент укладення договору купівлі-продажу 16.05.2014, щодо несплати гарантійного внеску переможцем аукціону.

До початку судового розгляду ТОВ "ТАО-2013" подано клопотання про витребування матеріалів справи №Б3/128-11 про банкрутство ТОВ "Автодом" з посиланням на те, що в них можуть міститися документи, які мають істотне значення для справи.

Колегією суддів встановлено, що справа №Б3/128-11 за заявою ТОВ "Автодом" до ТОВ "ТАО-2013" про визнання недійсними результатів аукціону надійшла 27.07.2017 в 1 томі до Вищого господарського суду України.

Відповідно до змісту ст.1117 ГПК України суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зі змісту ст.38 ГПК України вбачається, що сторона у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

В клопотанні не зазначено, які докази необхідно витребувати з матеріалів справи №Б3/128-11 про банкрутство ТОВ "Автодом"; які обставини, що перешкоджають його наданню; обставини, які може підтвердити цей доказ.

З огляду на вищевикладене судом відмовлено у задоволенні клопотання про витребування документів.

До початку судового розгляду ТОВ "ТАО-2013" подано клопотання про залучення в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача ТОВ "Вернісаж Україна", Проспект Селект Фаундейшн (Prospekt selekt foundation), Нью Лайф Капітал (New Life Capital), з посиланням на те, що рішення у цій справі може вплинути на їх права та обов'язки .

Зі змісту ст.27 ГПК України вбачається, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора.

Клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, не заявлялось в судах першої та апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями стосовно дослідження та оцінки правомірності доводів особи, яка не приймала участі в розгляді справи, з огляду на що клопотання відхилено.

Крім того, клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, подано Партнерством з обмеженою відповідальністю "Пьюр Лайф Провіжін" з посиланням на те, що рішення у цій справі може вплинути на їх права та обов'язки.

З огляду на приписи ст.ст.27, 1117 ГПК України, клопотання відхилено, оскільки суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями стосовно дослідження та оцінки правомірності доводів особи, яка не приймала участі в розгляді справи щодо наявності у неї матеріального права, яке підлягає захисту, оскільки така оцінка пов'язана з необхідністю встановлення та перевірки фактичних обставин, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, а доводи заявника касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що заявник посилається на порушення судами ст.62 ГПК України та ст.35 ГПК України, оскільки, на його думку, вже існує остаточне рішення суду, яким результати аукціону від 16.05.2014 не визнано недійсними, а обставини, встановлені рішеннями судів та постановою Вищого господарського суду України від 11.06.2015 у справі №911/4443/14 за позовом ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" до ТОВ "Автодом", ліквідатора ТОВ "Автодом" арбітражного керуючого Богомазова П.С., ПП "Торги.УА", ПП "ТАО-2013" про визнання результатів аукціону та договору купівлі-продажу недійсним, є преюдиційними при розгляді цієї справи.

Зі змісту ч.1 ст.62 ГПК України вбачається, що суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав або є рішення цих органів з такого спору.

Отже, за змістом пункту 2 частини першої статті 62 і пункту 2 частини першої статті 80 ГПК не допускається розгляд господарським судом двох чи більше справ зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет чи з тих же підстав.

Зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 11.06.2015 у справі №911/4443/14 вбачається, що позов заявлено ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" до ТОВ "Автодом" та ліквідатора ТОВ "Автодом". У цій справі про банкрутство ТОВ "Автодом" заяву заявлено ліквідатором ТОВ "Автодом" до ТОВ "ТАО-2013".

Підставою позову ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" до ТОВ "Автодом" у справі №911/4443/14 були наступні обставини: реалізація майна банкрута без погодження умов та ціни продажу із заставним кредитором ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", проведення другого повторного аукціону всупереч умовам договору про проведення відкритих торгів, продаж майна єдиним лотом без визначення вартості складових цілісного майнового комплексу. Заява ТОВ "Автодом" до ТОВ "ТАО-2013" у цій справі обґрунтована порушеннями вимог чинного законодавства при проведенні аукціону, а саме: положень, які визначають процедуру підготовки (ст.58 Закону не розміщення оголошення про продаж майна банкрута безпосередньо на нерухомості; ст.60, 61 Закону - щодо допуску до аукціону учасників без сплати гарантійних внесків), проведення аукціону (ст.ст.65, 66 Закону - виставлення на повторний аукціон та другий повторний аукціон майна банкрута без зменшення ціни продажу); положень, які регулюють сам порядок проведення аукціону; положень, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону (ст.50 Закону - щодо недотримання форми договору купівлі-продажу, продаж майна, яке було обтяжене на момент продажу).

Таким чином, у справі №911/4443/14 та Б3/128-11 суб'єктний склад сторін є різним, позови заявлено з інших підстав, отже, у справі №911/4443/14 судами не встановлювалися обставини заявлені в обґрунтування позову у межах цієї справи, та відповідно суди не надавали їм правової оцінки.

Посилання на висновок Європейського суду з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії" та "Совтрансавто-Холдинг" проти України" щодо принципу правової визначеності як необхідного елементу верховенства права, яка полягає в тому, що судові рішення, якими остаточно вирішено питання, ніким не повинні ставитися під сумнів, а тому після набрання законної сили постанови Вищого господарського суду України від 11.06.2015 у справі №911/4443/14 , факт відсутності підстав для визнання недійсними результатів аукціону від 16.05.2014 та договору купівлі-продажу майна банкрута встановлено, є помилковими з огляду на наступне.

Так, у справі "Брумареску проти Румунії" Верховний Суд порушив право правої визначеності, скасувавши рішення суду першої інстанції, яке не підлягало скасуванню, після його фактичного виконання.

У справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" встановлено порушення право заявника на безсторонність та незалежність судів, та право на розгляд справи в розумний строк.

Отже, посилання ТОВ "ТАО-2013" на зазначені рішення Європейського суду з прав людини в якості обґрунтування доводів щодо неможливості розгляду судами заяви ТОВ "Автодом" про визнання недійсними результатів аукціону від 16.05.2014, є необґрунтованими, оскільки обставини справи №Б3/128-11 не є подібними з обставинами, які розглядалися Європейським судом з прав людини.

З огляду на вищевикладене, доводи ТОВ "ТАО-2013" про порушення судами правил преюдиції, а саме ст.35 ГПК України, не приймаються до уваги колегією суддів.

Відносно доводів заявника касаційної скарги щодо відсутності підстав для визнання спірного аукціону недійсним, колегія виходить з обставин справи, які встановлені судами попередніх інстанцій та яким надана правова оцінки, а саме.

Судами встановлено, що 16.05.2014, згідно Протоколу №1 з проведення другого повторного аукціону Приватного підприємства "Торги УА", проведено другий повторний аукціон із продажу цілісного майнового комплексу банкрута - ТОВ "Автодом" за адресою Києво-Святошинський район, с Чайки, вул. Валентини Чайки, 4, до складу якого ввійшли об'єкти нерухомого майна, що є предметом забезпечення вимог ПАТ "Державний експортно-імпортний банк". За результатами проведеного аукціону за ціною продажу цілісного майнового комплексу 1 170 737, 86грн. переможцем було визнано ТОВ "ТАО-2013", з яким укладено договір купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні) та підписано передавальні акти.

Згідно зі ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Судами встановлено, що в порушення ст.42 Закону, майно, що є предметом забезпечення вимог ПАТ "Державний експортно-імпортний банк", було реалізоване без згоди банку, що є порушенням правил підготовки проведення аукціону.

Колегія погоджується з висновком суду, оскільки реалізація майна банкрута полягає не у самому лише проведенні аукціону, а й у його організації, зокрема - укладенні відповідного договору з організатором аукціону, якому має передувати надання забезпеченим кредитором (або господарським судом) згоди на продаж майна, яке є предметом забезпечення, якої (згоди), у цьому випадку ліквідатором отримано не було, що призвело до порушення прав та законних інтересів заставного кредитора.

Відповідно до ч.1 ст.58 Закону організатор аукціону не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону оприлюднює на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України (при проведенні електронних торгів - також на своєму веб-сайті) оголошення про проведення аукціону, а також письмово повідомляє про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником.

Судами встановлено, що заявником належними та допустимими доказами непідтведжено обставин нерозміщення оголошення безпосередньо на нерухомому майні ТОВ "Автодом".

Відповідно ч.1 ст.61 Закону рішення організатора аукціону про допуск заявників до участі в торгах приймається за наслідками розгляду представлених заяв на участь в аукціоні і оформляється протоколом про визначення учасників аукціонів. До участі в торгах допускаються заявники, що подали заяви на участь в аукціоні і документи, що додавалися до них, які відповідають вимогам, встановленим цим Законом і вказаним у повідомленні про проведення торгів. Заявники, допущені до участі в торгах, визнаються учасниками аукціону.

Рішення про відмову в допуску заявника до участі в аукціоні приймається у разі, якщо, зокрема, на дату складання протоколу про визначення учасників аукціону не підтверджено надходження гарантійного внеску на рахунки, вказані в повідомленні про проведення аукціону.

Отже, до участі в аукціоні допускаються учасники, які виконали вимоги організатора аукціону, зокрема щодо сплати гарантійного внеску.

Судами встановлено, що для допуску заявника до участі в аукціоні з продажу майна ТОВ "Автодом", враховуючи визначену початкову вартість в розмірі 234000737,86 грн., міг бути допущений учасник, який сплатив гарантійний внесок у розмірі десять відсотків початкової вартості майна ТОВ "Автодом" - 23400073,78 грн.

Судами встановлено, що у спірному аукціоні брали участь ТОВ "ТАО-2013" та ТОВ "Агенція нерухомості Терем". За результатами проведення аукціону майно ТОВ "Автодом" продано за ціною 1 170 737,86 грн. (що вказано в договорі п. 3.1.), переможцем вказаного аукціону визначено ТОВ "ТАО-2013", з яким укладено договір купівлі-продажу майна ТОВ "Автодом". Згідно з п. 3.2. вказаного договору покупець сплатив грошові кошти в сумі, визначеній п. 3.1. договору, а саме: 1170737,86 грн. без ПДВ у повному обсязі згідно платіжного доручення № 1 від 13.05.2014.

Частиною четвертою статті 71 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що переможець торгів повинен протягом п'яти днів з дня одержання проекту договору підписати його та перерахувати кошти за придбане майно на зазначений у протоколі номер банківського рахунку.

Судами встановлено, що ТОВ "ТАО-2013" належними та допустимими доказами не доведено здійснення сплати гарантійного внеску, за рахунок якого було здійснено розрахунки за придбане майно, оскільки ТОВ "ТАО-2013" не долучено до матеріалів справи платіжного доручення № 1 від 13.05.2014

Таким чином, судами правомірно встановлено порушення організатором аукціону ст. ст. 60, 61 Закону, щодо безпідставного допуску до проведення аукціону ТОВ "ТАО-2013", як учасника спірного аукціону.

Доводи заявника касаційної скарги щодо невитребування судами попередніх інстанцій копії платіжних доручень у ПАТ "Банк Золоті Ворота" за період з 01.04. по 01.06.2014, оскільки саме вони є належними та допустимими доказами на підтвердження сплати ТОВ "ТАО-2013" гарантійного внеску, є необґрунтованими з огляду на те, що відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Саме на сторони покладається обов'язок доведення належними та допустимими доказами свої вимоги.

Так, судами встановлено, що ТОВ "ТАО-2013" не надало доказів, які б підтверджували сплату гарантійного внеску для участі в аукціоні та розрахунку за придбане майно, а саме не надало виписку з власного рахунку про рух коштів, де було б зазначено про проведення платежу на ПП "ТОРГИ.УА", не надало платіжне доручення № 1 від 13.05.2014, на яке ТОВ "ТАО-2013" посилалося. Крім того, судами встановлено, що під час укладення договору купівлі-продажу майна ТОВ "Автодом", ТОВ "ТАО-2013" ввело в оману ліквідатора ТОВ "Автодом" щодо здійснення розрахунків за придбане майно. Вказані у договорі кошти за час виконання повноважень ліквідатора банкрута Богомазова П.С. не надійшли на банківський рахунок банкрута. Факт відсутності коштів від продажу майна ТОВ "Автодом" на рахунку банкрута підтверджується довідкою ПАТ "Державний експортно-імпортний банк" від 14.08.2015 № 153-1/1196 з відомостями по руху коштів з 2012 по 14.08.2015.

Відносно доводів заявника касаційної скарги, що на момент укладення договору купівлі-продажу майно банкрута не перебувало під обтяженням, оскільки з моменту винесення постанови про визнання банкрутом ТОВ "Автодом" всі арешти, накладені на майно боржника були скасовані, колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.06.2015 №38980670 нерухоме майно, яке було предметом продажу на спірному аукціоні є обтяженим, що підтверджується наявними в реєстрі записами.

Таким чином, суди дійшли вірного висновку, що на момент продажу майна ТОВ "Автодом", мало місце його обтяження, оскільки ліквідатор не вчинив ряду дій для скасування таких записів.

Задовольняючи вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 16.05.2014, суди виходили з обставин дефекту форми договору купівлі-продажу. А саме, суди встановили, що спірний договір від 16.05.2014 укладений без нотаріального посвідчення в простій письмовій формі, що є порушенням ч.4ст.50 Закону, ст.ст.657, 203 ЦК України.

Доводи заявника касаційної скарги, що договір має бути лише засвідчений організатором аукціону, є безпідставними з огляду на вищевикладене.

Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Відповідно до частини 3 статті 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Отже, підставою для визнання результатів аукціону недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону, визначених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме: положень, які визначають процедуру підготовки, проведення аукціону; положень, які регулюють сам порядок проведення аукціону; положень, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону.

Враховуючи, що судами встановлено обставини проведення спірного аукціону з порушеннями вимог чинного законодавства, то відповідно до ч.3 ст.55 Закону результати спірного аукціону правомірно визнано в судовому порядку недійсними.

З урахуванням вищезазначеного, виходячи із меж перегляду справи касаційною інстанцією, встановлених ст. 1117 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2016 прийнята у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства, тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАО-2013" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2016 у справі № Б3/128-11 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді С.В. Куровський

В.Ю. Поліщук