Ухвала суду № 69579140, 17.10.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 жовтня 2017 року Справа № 925/459/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Гольцової Л.А., Іванової Л.Б., перевіривши касаційну скаргу Комунального підприємства "Смілакомунтеплоенерго" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 серпня 2017 року у справі Господарського суду Черкаської області за позовом Комунального підприємства "Смілакомунтеплоенерго" до ТОВ "Сміла Енергоінвест", третя особа - Смілянська міська рада, про розірвання договору та зобов'язання повернути майно,

УСТАНОВИВ:

Подана 29 серпня 2017 року касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

За вимогами ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до пп. 1) п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із пп. 2) п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За положеннями ч. 1 п. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Вбачається, що у справі розглядаються вимоги про розірвання договору про спільну діяльність та повернення майна, тобто одна вимога немайнового характеру та одна вимога майнового характеру, кожна з яких підлягає оплаті судовим збором.

Разом з цим, відповідно до пп. 5) п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно платіжного доручення № 525 від 28 серпня 2017 року, доданого до касаційної скарги Комунального підприємства "Смілакомунтеплоенерго", судовий збір сплачено заявником у сумі 1920 гривень 00 коп., тобто, у меншому розмірі ніж встановлено законом.

За таких обставин подане платіжне доручення не може вважатись належним доказом сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 4 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 111-5 та ч. ч. 1, 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Крім того, згідно п. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Вимоги наведеної норми не дотримано заявником належним чином.

Подана касаційна скарга Комунального підприємства "Смілатеплокомуненерго" містить виклад обставин справи, проте заявник не зазначає, у чому полягає суть порушення або неправильного застосування апеляційним господарським судом норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст. 86, п. п. 4, 6 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Смілакомунтеплоенерго" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 серпня 2017 року повернути заявнику, а справу - Господарському суду Черкаської області.

Головуючий Т. Козир

Судді Л. Гольцова

Л. Іванова