Ухвала суду № 695778, 01.02.2007, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 11 -77/2007 Головуючий

Категорія ч.І ст. 121 КК України 1 інстанціїБогатирчук Г.А.

Доповідач Карпій В.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

І лютого 2007 року колегія судців судової палати в кримінальних справах

апеляційного суду Миколаївської області

у складі:

головуючого Карпія В.М.

суддів: Губи О.О.

Гребенюк В.І.

за участю: прокурора Брек Г.С.

Засудженого ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 листопада 2006 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Миколаєва, громадянин України, маючий середню освіту, неодружений, непрацюючий, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий

засуджений:

за ч.І ст. 121 КК України до позбавлення волі строком на 5 років;

за ч.4 ст. 296 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки;

за ч.І ст. 187 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого

покарання більш суворим остаточно визначено покарання у  виді

позбавлення волі строком на 5 років.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь:

2

Фінансового відділу Миколаївського міськвиконкому (р/р № 35425004000969 УДК Миколаївської області, МФО № 826013, код ОКПО 05483090) -713 грн.;

ОСОБА_2 1021 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди та 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди; ОСОБА_3 20 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди.

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 26 липня 2006 року, приблизно о 21.00 годині, знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_2, перебуваючи в нетверезому стані, напав на неповнолітнього ОСОБА_4 та погрожуючи йому пістолетом, заволодів мобільним телефоном "Моторола Ц-115", вартістю 430 грн. та стартовим пакетом "Джине", вартістю 20 грн., які належали його матері - ОСОБА_3. Даними діями ОСОБА_1 було спричинено матеріальних збитків на суму 450 грн.

4 серпня 2006 року приблизно о 3 годині ночі ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись на перехресті вулиць Свиридова та Баштанської в м. Миколаєві грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, а саме: безпричинно наніс громадянину ОСОБА_2 удар ножем в спину, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення поперечного відділу хребта з пошкодженням спинного мозку, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознаками небезпеки для життя.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду першої інстанції в частині його засудження за ч.І ст. 187 КК України скасувати та постановити виправдувальний вирок за відсутності складу злочину. Також просить змінити вказаний вирок в частині його засудження за ч.І ст. 121 та ч.4 ст. 296 КК України, застосувавши ст. 69 КК України та призначивши покарання, не пов'язане з позбавленням волі. На обґрунтування посилається на те, що мобільний телефон ОСОБА_4 був переданий йому добровільно, без погрози застосування насильства, а також на те, що судом не враховані пом'якшуючи його відповідальність обставини, а саме: те, що він раніше не судимий, є неповнолітнім, за місцем проживання характеризується позитивно, виховувався поза сім'єю, повністю визнав свою вину в скоєнні злочинів, передбачених ч.І ст. 121 та ч.4 ст. 296 КК України та щиро розкаявся в скоєному.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого на підтримку своєї апеляції, думку прокурора, про залишення вироку без зміни, вивчивши

3

матеріали справи, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Винність ОСОБА_1 в скоєнні злочинів, передбачених ч.4 ст.296 та ч. 1 ст. 121 КК України, доведена сукупністю досліджених судом доказів, викладених у вироку. Встановленим по справі обставинам та зібраним доказам судом 1 інстанції дана належна оцінка, дії ОСОБА_1 за ч.4 ст.296 та ч.І ст. 121 КК України кваліфіковані вірно. В апеляції фактичні обставини та кваліфікація скоєного засудженим не оскаржуються.

Твердження засудженого ОСОБА_1 про те, що мобільний телефон ОСОБА_4 був переданий йому добровільно, без погрози застосування насильства, та про його непричетність до вчинення розбою відносно ОСОБА_4 безпідставні.

З показань ОСОБА_1 у судовому засіданні вбачається , що він вів розмову з потерпілим про передачу йому мобільного телефону, перекладаючи пістолет з руки в руку.

Потерпілий ОСОБА_4 підтвердив у судовому засіданні, що ОСОБА_1 привів його в дім по вул. 7-й Продольній де демонстрував перед ним пістолет перекладаючи пістолет з руки в руку, вимагаючи при цьому передати йому мобільний телефон. Він сприймав погрозу реально.

Також безпідставні посилання засудженого, що мобільний телефон він забрав у потерпілого тимчасово, оскільки подальша поведінка засудженого, а саме викидання з телефону "сім-карти" свідчило про заволодіння телефоном на свою користь.

Таким чином, висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчинені розбою за обставин викладених у вироку є обґрунтованим. Дії ОСОБА_1 за ч.І ст. 187 КК України кваліфіковані правильно.

Покарання засудженому ОСОБА_1 судом першої інстанції призначено з дотриманням вимог ст.ст. 65-67 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до категорії тяжких злочинів, особи засудженого, який знаходячись на підписці про невиїзд знову вчинив умисні злочини, а також з урахуванням обставин, що обтяжують покарання - вчинення злочинів в стані алкогольного сп'яніння та обставин, що пом'якшують покарання - щире каяття в скоєному та вчинення злочинів в неповнолітньому віці, в мінімальних межах санкцій статей інкримінованих йому діянь.

Підстав для пом'якшення покарання засудженому колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 листопада 2006 року, відносно ОСОБА_1 залишити без зміни.

Головуючий