Ухвала суду № 69574515, 12.10.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська 2а

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - Семенюк Т.А.

Суддів - Прокопчук Н.О., Саліхова В.В.,

при секретарі - Сербін Т.І.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2017 року у справі за заявою ОСОБА_4 про забезпечення позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2017 року клопотання про забезпечення позову відхилено.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_4, через свого представника подала апеляційну скаргу в якій просить ухвалу скасувати, заяву про забезпечення позову задовольнити, вважаючи, що судом порушено норми процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що у червні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою та просила суд стягнути з ОСОБА_5 на її користь майнову шкоду в розмірі 181 788,02 грн., моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. та судові витрати.

Разом з позовною заявою позивач подала заяву про забезпечення позову та просила накласти арешт на майно, а саме: кімнату АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_5, посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду про можливе задоволення позову.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23 червня 2017 року відкрито провадження по даній справі.

Згідно до ч.1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.

Відмовляючи у задоволені заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду доказів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду, відповідач має офіційне місце роботи та дохід.

Колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно висновків Постанови Пленуму ВССУ № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Проте, вирішуючи питання про відмову в забезпечені позову, суд першої інстанції не врахував, що між сторонами дійсно виник спір про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП на суму 181 788,02 грн.

Як вбачається з копій квитанцій, позивачкою витрачено на придбання запчастин для здійснення ремонту автомобіля 141801 грн. 42 коп. та 39986 грн. 60 коп.

Крім того, як пояснили сторони в судовому засіданні, ДТП сталось у червні 2016 року, проте відповідач з того часу будь-яких дій по відшкодуванню шкоди не здійснив.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що доводи позивачки є обґрунтованими, невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за можливе задовольнити заяву ОСОБА_4 та накласти арешт на кімнату АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_5

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції, підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення заяви.

Керуючись ст.ст. 303,307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2017 року скасувати, постановивши нову ухвалу наступного змісту.

Заяву ОСОБА_4 задовольнити.

Накласти арешт на кімнату АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_5.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді