Постанова № 69573414, 26.09.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

- головуючої судді Сливки Л.М.

- за участю секретаря судового засідання Зарічної О.П., позивача ОСОБА_1, представника відповідача Сойки Г. Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 пред'явила до суду адміністративний позов до відповідача Тернопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про відмову у призначенні їй пенсії за вислугу років та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити призначення їй пенсії за вислугу 20 років, згідно ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" з 20 грудня 2016 року, виходячи із розрахунку 90% від суми місячного (чинного заробітку). В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що 20 грудня 2016 року вона звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру". Однак листом №17429/05 від 27 грудня 2016 року Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області відмовило їй у призначенні пенсії за вислугою років, покликаючись на те, що працівники прокуратури не мають права на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням п.5 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VIII від 02 березня 2015 року. Вважає, що прийняте відповідачем рішення є незаконним і таким, що порушує її право на пенсійне забезпечення, оскільки в органах прокуратури працює з 30 березня 1999 року, безперервний загальний стаж роботи станом на дату звернення до відповідача - 20 грудня 2016 року становить 20 років 4 дні, у тому числі на посадах прокурорів - 17 років 8 місяців 20 днів та половина строку навчання у Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого - 2 роки 3 місяці 14 днів, а тому переконана, що стаж роботи є достатнім для призначення пенсії за вислугою років, та розрахунку пенсії на рівні 90 % від суми місячного (чинного) заробітку.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала в повному обсязі заявлений нею адміністративний позов з підстав, наведених в ньому, просила задовольнити.

Представник відповідача Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської просила відмовити у задоволенні заявлених позивачем позовних вимог, обґрунтувавши свої доводи письмовими запереченнями, які приєднані до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши наведені в них доводи та заперечення сторін, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 6 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Такими законами є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та спеціальні закони, норми яких застосовуються при призначенні пенсії окремим категоріям громадян.

Судом установлено, що 20 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про призначення їй пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру".

27 грудня2016 року відповідачем направлено позивачці лист за №1742/05 до якого долучено протоколу №74 комісії про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру".

Як вбачається із протоколу №74 засідання комісії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області для розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням та перерахунком пенсій, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та у відповідності до спеціальних законів 26 грудня 2016 року була розглянута заява позивача ОСОБА_1 За результатами розгляду якої комісія прийшла до висновку про неможливість призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до Закону України "Про прокуратуру", оскільки відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. У зв'язку з цим з 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеними законами, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.

Згідно довідки прокуратури Тернопільської області №11/829 вих. 16 виданої 15 грудня 2016 року ОСОБА_1 з 30 березня 1999 року працює в органах прокуратури Тернопільської області, а на посаді прокурора відділу ювеніальної юстиції прокуратури області працює з 14 серпня 2015 року по даний час.

Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05 листопада 1991 року основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як убачається із копії диплома серії НОМЕР_1 виданого 30 червня 1999 року Національною юридичною академією України імені Ярослава Мудрого ОСОБА_1 у 1994 році вступила до Української державної юридичної академії та в 1999 році закінчила повний курс Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за спеціальністю правознавство. Тобто, на початок роботи в органах прокуратури ОСОБА_1 мала закінчену повну вищу юридичну освіту.

Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 30 березня 1999 року була прийнята стажистом на посаду помічника прокурора Монастирського району, згідно наказу №131-К від 30 березня 1990 року; 25 жовтня 1999 року призначена на посаду помічника прокурора Монастирського району, згідно наказу №541-К від 25 жовтня 1999 року; 22 жовтня 2001 року переведена на посаду прокурора відділу нагляду за додержанням і застосуванням законів прокуратури Тернопільської області; 15 грудня 2003 року переведена на вакантну посаду помічника прокурора Тернопільської області з питань нагляду за додержанням природоохоронного законодавства, згідно наказу №566-к від 12 грудня 2003 року; 01 липня 2004 року переведена на посаду прокурора відділу захисту майнових, інших особистих прав і свобод громадян та інтересів держави прокуратури області, згідно наказу №258-к від 02 липня 2004 року; 29 грудня 2005 року, у зв'язку із внесеними змінами у структуру та штатний розпис прокуратури області призначена прокурором райвідділу захисту майнових, інших особистих прав і свобод громадян та інтересів держави прокуратури області; 08 лютого 2011 року прийнято Присягу працівника прокуратури; 14 лютого 2011 року переведена на вакантну посаду старшого прокурора відділу захисту майнових, інших особистих прав і свобод громадян та інтересів держави прокуратури області, згідно наказу №45-К від 14 лютого 2011 року; 17 березня 2011 року у зв'язку із внесеними змінами у структуру та штатний розпис прокуратури області призначена старшим прокурором відділу захисту конституційних прав і свобод громадян та інтересів держави прокуратури області, згідно наказу №82-к від 17 березня 2011 року; 01 січня 2013 року переведена на вакантну посаду старшого прокурора відділу захисту прав і свобод дітей прокуратури області, згідно наказу №64-к від 31 січня 2013 року; 14 серпня 2015 року у зв'язку із внесеними змінами у структуру та штатний розпис прокуратури області призначена на вакантну посаду прокурора відділу ювеніальної юстиції прокуратури області, згідно наказу №789-к від 14 серпня 2015 року.

Пенсійне забезпечення прокурорів встановлено Законом України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ).

Однак, приписи ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року щодо права на пенсійне забезпечення за вислугу років втратили чинність з 15.07.2015 у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про прокуратуру" № 1697-VII від 14.10.2014, положеннями статті 86 якого визначений порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури.

З огляду на наведене, враховуючи, що ОСОБА_1 реалізувала своє право на звернення за призначенням пенсії 20 грудня 2016 року, питання щодо наявності у неї права на пенсійне забезпечення, як працівника прокуратури, має вирішуватись відповідно до приписів чинної на даний момент ст. 86 Закону України "Про прокуратуру".

Водночас чинна норма - ч.1 ст.86 Закону №1697-VII також передбачає, що прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років, зокрема, з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців.

Тобто, на зміну положенням ст.50-1 Закону №1789-ХІІ набули чинності положення ст.86 Закону №1697-VII, відповідно до яких в повній мірі збережено право працівників прокуратури на пенсійне забезпечення за вислугою років. При цьому, положення ст.86 Закону №1697-VII аналогічні приписам ст.50-1 Закону №1789-ХІІ щодо періоду роботи який зараховується до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугою років та розміру пенсійного забезпечення.

Частиною 6 ст.86 Закону №1697-VII, визначено, що до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, зазначених у ст.15 цього Закону, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Національній академії прокуратури України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.

На час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років, вказана вислуга років ОСОБА_1 складала 20 років 4 дні в тому числі на посадах в органах прокуратури - 17 років 8 місяці 20 днів.

Однак, пунктом 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015 передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Як установлено, і ця обставина є загальновідомою, до 1 червня 2015 року не прийнято закону, що стосувався б видів пенсійного забезпечення осіб, у тому числі спеціальних пенсій, зокрема, і пенсій прокурорам.

Отже, положення п.5 Прикінцевих положень Закону № 213-VIII від 02.03.2015 року стосуються порядку призначення пенсії прокурорам, слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто, до події, факту застосовується той закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Під дією норми права у часі слід розуміти поширення дії нової норми на ті правові наслідки, які хоча й випливають з юридичних фактів, що виникли під час чинності попередньої норми, проте настають після набрання чинності новою нормою.

Таким чином, застосовується норма, яка була чинною на момент здійснення відповідної дії. Більш пізня норма права скасовує дію попередньої норми, отже, стара норма права перестає діяти, оскільки замінена іншою, прийнятою пізніше, яка регулює ті самі суспільні відносини.

Закон України "Про прокуратуру" № 1697-VII прийнятий 14.10.2014 року, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII прийнятий 02.03.2015, тобто пізніше, а тому саме його належить застосовувати у спірних правовідносинах.

Крім цього, в тексті Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» чітко визначено, що з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України "Про прокуратуру".

Дана правова позиція узгоджується з висновками Вищого адміністративного суду України, викладеними в Ухвалі від 08 вересня 2016 року у справі К/800/3459/16.

Таким чином, оскільки Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VII від 02.03.2015 не скасований, його положення (у частині, що стосуються спірних правовідносин) не визнані неконституційними, а до 01.06.2015 закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, тому відповідно, з вказаної дати скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014 року.

ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії після 1 червня 2015 року, а тому Тернопільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області правомірно відмовлено у призначенні її пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру".

За вказаних обставин суд приходить до висновку , що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.2, 8, 9, 11, 18, 41, 70, 71, 72, 94, 160-163, 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (складеної у повному обсязі ).