Ухвала суду № 69565739, 12.10.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/35898/17

Провадження № 1-кс/761/22708/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2017 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Щебуняєва Л.Л., при секретарі Мельник І.Г., за участю старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України майора юстиції Дячука Ю.В., розглянувши клопотання про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22016000000000091 від 21 березня 2016 року, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України та ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.3 ст.258-5, ч.3 ст.258-5 КК України,

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2017 року старший слідчий в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України майор юстиції Дячук Ю.В., поштовим зв'язком направив до Шевченківського районного суду м. Києва клопотання, погоджене з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні - Павловським С., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22016000000000091 від 21 березня 2016 року, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України та ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.3 ст.258-5, ч.3 ст.258-5 КК України, яке було отримане Шевченківським районним судом м. Києва 10 жовтня 2017 року, про арешт тимчасово вилученого майна, а саме: мобільний телефон Mi, ID: НОМЕР_1, годинник PANERAI, мобільний телефон Nokia RM-1011, сім-картки, 2 од., тримач до сім-картки із номером НОМЕР_2, мобільний телефон Lenovo A536, мобільний телефон iPhone A1429, годинник Casio, годинник із логотипом «Rolex», годинник із логотипом «Ulysse Nardin», зв'язку з флеш-носіями: Kingston 8 Gb, CR Nano, Silicon Power, TDK 8 Gb, металевим флеш-накопичувачем сірого кольору, банківську картку НОМЕР_3, банківську картку НОМЕР_4, банківську картку НОМЕР_5, пакет прозорий із застібкою, в якому знаходяться сім-картка оператора зв'язку «life», та дві пігулки білого кольору, ноутбук Asus UX32A, які були виявлені та вилучені в ході проведення обшуку 13 вересня 2017 року за місцем фактичного проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.

Клопотання обгрунтовано тим, що Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22016000000000091 від 21 березня 2016 року, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України та ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.3 ст.258-5, ч.3 ст.258-5 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Наказом (розпорядженням) № 2052/ос від 02.11.2016 ОСОБА_2 з 03.11.2016 призначено на посаду першого заступника начальника Департаменту аудиту та контролю ПАТ «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ - 40075815) (далі - Департамент).

Відповідно до п. 5.3.1., 5.3.3., 5.4.3 Положення про Департамент аудиту та контролю, затвердженого наказом ПАТ «Укрзалізниця» від 27.04.2016 № 333, ОСОБА_2, обіймаючи вказану посаду, здійснював керівництво діяльністю Департаменту, розподіляв обов'язки між начальниками відділів, затверджував посадові інструкції працівників Департаменту, положення про структурні підрозділи Департаменту, в межах повноважень, у порядку визначеному законодавством, видавав працівникам Департаменту доручення обов'язкові для виконання, тобто був наділений організаційно-розпорядчими функціями. У зв'язку з цим, ОСОБА_2 займаючи посаду першого заступника начальника Департаменту, відповідно до ч. 3 ст.18, примітки 1 до ст. 364 КК України, є службовою особою.

У червні 2017 року регіональною філією «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (далі - ПЗЗ) оголошено конкурс на заміщення вакантної посади начальника Управління аудиту та контролю.

Того ж місяця поточного року, перебуваючи в м. Києві, до кадрового підрозділу ПЗЗ звернувся громадянин України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою подання документів про призначення на вищевказану вакантну посаду. В ході спілкування з невстановленими працівниками кадрового підрозділу ПЗЗ ОСОБА_4 повідомили, що питання призначення на посаду начальника Управління аудиту та контролю регіональної філії «Південно-західна залізниця» Департаменту аудиту та контролю ПАТ «Укрзалізниця» контролює особисто перший заступник начальника Департаменту ОСОБА_2, з яким і необхідно це вирішувати. Крім того, ОСОБА_4 співробітникам кадрового підрозділу було залишено для контакту власний номер мобільного телефону - НОМЕР_6.

У той же час, у червні 2017 року ОСОБА_2, будучи службовою особою ПАТ «Українська залізниця» наділеною повноваженнями на подання керівництву ПАТ «Українська залізниця» пропозицій про призначення на керівні посади у вказаному підприємстві, усвідомлюючи протиправність своїх дій, перебуваючи в м. Києві, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, з використанням наданого йому службового становища, розробив протиправну схему з отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_4 за сприяння у призначенні останнього на вакантну посаду начальника Управління аудиту та контролю регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця».

На виконання свого злочинного умислу, протягом червня 2017 року, ОСОБА_2, знаходячись у м. Київ, вступив у попередню змову та залучив до вчинення вказаного злочину громадянина Грузії ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та інших невстановлених осіб.

Наприкінці червня 2017 року, точна дата слідством не встановлена, на мобільний телефон ОСОБА_4 зателефонував невідомий чоловік та запропонував зустрітись у м. Києві з метою обговорення обставин працевлаштування ОСОБА_4 на вище зазначену вакантну посаду.

29.06.2017 у м. Києві ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_6, який повідомив, що є помічником першого заступника начальника Департаменту аудиту та контролю ПАТ «Українська залізниця» ОСОБА_2. Під час зазначеної зустрічі ОСОБА_6 повідомив, що за сприяння ОСОБА_2 у працевлаштуванні на вищевказану вакантну посаду, ОСОБА_4 необхідно надати ОСОБА_6 та ОСОБА_2 неправомірну вигоду у розмірі 30 000 доларів США.

Надалі, 20.07.2017, на мобільний телефон ОСОБА_4 зателефонував його знайомий ОСОБА_7 та запропонував зустрітись найближчим часом у м. Києві. Під час зустрічі, яка відбулась цього ж дня, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_4, що у липні 2017 року до нього звернувся його давній знайомий ОСОБА_6, з яким він раніше познайомився через спільного знайомого ОСОБА_2, та якому було відомо, що він знайомий з ОСОБА_4 У ході їх зустрічі ОСОБА_6 попрохав ОСОБА_7 зустрітись з ОСОБА_4 та забрати у нього грошові кошти у сумі 30 000 доларів США, які у подальшому передати ОСОБА_6. На вказане ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7, що ОСОБА_6 та ОСОБА_2 вимагають у нього грошові кошти у розмірі 30 000 доларів США за призначення на посаду начальника Управління аудиту та контролю регіональної філії «Південно-західна залізниця» Департаменту аудиту та контролю ПАТ «Укрзалізниця».

07.08.2017 ОСОБА_2, перебуваючи на посаді першого заступника начальника Департаменту аудиту та контролю ПАТ «Українська залізниця», реалізуючи свій спільний з ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами злочинний умисел, направлений на отримання від ОСОБА_4 неправомірної вигоди за сприяння у призначенні на посаду начальника Управління аудиту та контролю регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця», з використанням свого службового становища, перебуваючи в м. Києві по вул. Протасів Яр, 2, видав та підписав електронним підписом лист на ім'я Голови правління ПАТ «Українська залізниця» В.Балчуна за вих. № ЦКРУ-18/612 з проханням погодження на посаду начальника Управління аудиту та контролю регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Департаменту аудиту та контролю ПАТ «Українська залізниця» ОСОБА_4.

У подальшому, 24.08.2017 ОСОБА_6, з метою не викриття своєї спільної з ОСОБА_2 протиправної діяльності з отримання неправомірної вигоди, використовуючи мобільний додаток «WhatsApp», зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_7 та поцікавився, чи отримав він, ОСОБА_7, від ОСОБА_4 грошові кошти у сумуі 30 000 доларів США, а дізнавшись, що такі грошові кошти ОСОБА_7 отримані не були запропонував останньому організувати спільну зустріч за участю ОСОБА_4 у м. Києві.

Під час зустрічі, яка відбулась цього ж дня, тобто 24.08.2017, у м. Києві, присутніми на якій були, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, останній повідомив ОСОБА_4, що з метою швидкого та безперешкодного працевлаштування на посаду начальника Управління аудиту та контролю регіональної філії «Південно-західна залізниця» Департаменту аудиту та контролю ПАТ «Укрзалізниця» він, ОСОБА_4, має сплати неправомірну вигоду у розмірі 70 000 доларів США.

Надалі, 12.09.2017 ОСОБА_2 з номеру телефону НОМЕР_7 з метою конспірації, використовуючи додаток «WhatsApp», зателефонував ОСОБА_7 та попросив останнього зустрітись з ОСОБА_4 з метою отримання від нього грошових коштів у сумі 70 000 доларів США та передачі їх йому, тобто ОСОБА_2.

Цього ж дня близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що 12.09.2017 зустрічався у м. Києві з ОСОБА_2. Під час цієї зустрічі останній зазначив, що питанням передачі йому грошових коштів у сумі 70 000 доларів США буде займатись ОСОБА_7

13.09.2017 на мобільний телефон ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_2, та використовуючи при цьому з метою конспірації мобільний додаток «WhatsApp», призначив зустріч о 17 год. 00 хв. у кафе «Катюша», за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 60. Крім того, після зазначеного дзвінка, на мобільний телефон ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_6, використовуючи з метою конспірації додаток «WhatsApp», поцікавився результатом зустрічі, яка відбулась 12.09.2017 між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 та запитав, чи отримав ОСОБА_7 від ОСОБА_4 грошові кошти. ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_6, що їде на зустріч з ОСОБА_2, під час якої має передати останньому грошові кошти, отримані попередньо від ОСОБА_4

13.09.2017 близько 17 год. 30 хв. ОСОБА_2, обіймаючи посаду першого заступника начальника Департаменту аудиту та контролю ПАТ «Українська залізниця», перебуваючи у приміщенні кафе «Катюша» за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 60, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, доводячи до кінця їх попередню змову з ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами на вчинення злочину, за посередництва ОСОБА_7 одержав від ОСОБА_4 неправомірну вигоду в сумі 69 100 доларів США, що за курсом НБУ станом на 13.09.2016 складає 1 802 103 грн., за сприяння з використанням наданого йому службового становища в призначенні останнього на посаду начальника Управління аудиту та контролю регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця».

У зв'язку з необхідністю врятування майна (речових доказів) - окремих речей, предметів, документів, що зберегли на собі сліди злочинів або містять інші відомості, які можуть бути використані як докази фактів та обставин, що встановлюються в ході кримінального провадження, 13.09.2017 здійснено проникнення до володіння особи - будинку за місцем фактичного проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 та в цьому житлі проведено обшук, під час якого встановлено, що у вказаному житлі виявлені речі, що мають значення для встановлення істини по справі та містять відомості про вчинення ОСОБА_2 та іншими невстановленими особами тяжкого кримінального правопорушення, зокрема мобільний телефон Mi, ID: НОМЕР_1, годинник PANERAI, мобільний телефон Nokia RM-1011, сім-картки, 2 од., тримач до сім-картки із номером НОМЕР_2, мобільний телефон Lenovo A536, мобільний телефон iPhone A1429, годинник Casio, годинник із логотипом «Rolex», годинник із логотипом «Ulysse Nardin», зв'язку з флеш-носіями: Kingston 8 Gb, CR Nano, Silicon Power, TDK 8 Gb, металевим флеш-накопичувачем сірого кольору, банківську картку НОМЕР_3, банківську картку НОМЕР_4, банківську картку НОМЕР_5, пакет прозорий із застібкою, в якому знаходяться сім-картка оператора зв'язку «life», та дві пігулки білого кольору, ноутбук Asus UX32A.

14.09.2017 проведено огляд вказаних предметів та документів та їх визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

25.09.2017 Шевченківським районним судом м. Києва надано дозвіл на проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі вищевикладеного та враховуючи, що вилучені речі можуть мати суттєве значення для встановлення істини в даному кримінальному провадженні, визнані речовими доказами, а також те, що санкція ч. 3 ст. 368 КК України, передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, з метою забезпечення виконання вироку суду в частині можливої конфіскації майна, а також враховуючи, що не забезпечення схоронності вказаних речових доказів, може призвести до їх зникнення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, у слідства виникла необхідність в накладені арешту на речі та предмети, які були виявлені та вилучені під час проведення обшуку 13 вересня 2017 року за місцем фактичного проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.

Слідчий Дячук Ю.В. в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів наведених у ньому та просив його задовольнити.

Власник майна ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду клопотання, у судове засідання не з'явився. Разом з цим, відсутність у судовому засіданні вищевказаної особи не перешкоджає розгляду клопотання.

Вивчивши клопотання про арешт тимчасово вилученого майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, вислухавши пояснення слідчого, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч.2 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч.10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, за фактами вчинення яких розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні слідчого майна, оскільки, санкція статті Кримінального кодексу України, за якою проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 22016000000000091 від 21 березня 2016 року та за якою підозрюється ОСОБА_2, передбачає покарання у виді конфіскації майна, з метою забезпечення виконання вироку в частині можливої конфіскації майна, а також те, що речі та предмети, які були виявлені та вилучені в ході обшуку 13 вересня 2017 року містять відомості, які можуть бути використані як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто мають суттєве значення для встановлення істини у справі, а тому відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а також з метою забезпечення схоронності речових доказів.

Крім того, існують реальні ризики приховування, передачі та відчуження вказаного майна, передбачені абз.2 ч.1 ст. 170 КПК України.

Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України майора юстиції Дячука Ю.В., погоджене з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні - Павловським С., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22016000000000091 від 21 березня 2016 року, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України та ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.3 ст.258-5, ч.3 ст.258-5 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: мобільний телефон Mi, ID: НОМЕР_1, годинник PANERAI, мобільний телефон Nokia RM-1011, сім-картки, 2 од., тримач до сім-картки із номером НОМЕР_2, мобільний телефон Lenovo A536, мобільний телефон iPhone A1429, годинник Casio, годинник із логотипом «Rolex», годинник із логотипом «Ulysse Nardin», зв'язку з флеш-носіями: Kingston 8 Gb, CR Nano, Silicon Power, TDK 8 Gb, металевим флеш-накопичувачем сірого кольору, банківську картку НОМЕР_3, банківську картку НОМЕР_4, банківську картку НОМЕР_5, пакет прозорий із застібкою, в якому знаходяться сім-картка оператора зв'язку «life», та дві пігулки білого кольору, ноутбук Asus UX32A, які були виявлені та вилучені в ході проведення обшуку 13 вересня 2017 року за місцем фактичного проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м.Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя Л.Л. Щебуняєва