Ухвала суду № 69564477, 10.10.2017, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючої судді - Шеремет А.М.,

суддів: Бондаренко Н.В., Хилевича С.В.,

секретар судового засідання: Вихотень Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 15 березня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про захист порушеного права споживача фінансових послуг шляхом визнання недійсним кредитного договору,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 15 березня 2017 року в прийнятті заяви ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог та доповнень до заяви відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій доводить про незаконність та необґрунтованість вказаної ухвали через порушення судом норм процесуального права.

Вказує, що при вирішені поданої заяви про збільшення позовних вимог, суд першої інстанції зробив невідповідні обставинам справи висновки, які покладено в основу оскаржуваної ухвали, порушив норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, зокрема подана представником ОСОБА_1, - ОСОБА_3 заява, не є ані заявою про збільшення розміру позовних вимог, в контексті положень ч.2 ст. 31 ЦПК України, ані зустрічним позовом, в контексті положень ч.2 ст. 123 ЦПК України, ані однорідними позовними вимогами за позовами одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача чи до різних відповідачів або за позовом різних позивачів до одного й того самого відповідача, в контексті положень ч.1 ст. 126 ЦПК України.

Проте, діючим законодавством України допускається можливість об'єднання в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою, в яких предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів та/або коли права і обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави та відповідно, процесуальної співучасті у справі кількох відповідачів, а від так постановленою позивачем у змісті заяви позовні вимоги, можуть бути об'єднані в одне провадження в зв'язку з їх однорідністю оскільки, від вирішення однієї з них залежить вирішення інших питань (тобто, заміна первісного відповідача за зустрічним позовом на належного у даному випадку та про залишення без розгляду первісного позову з підстав визначених законодавством) за таких умов, подання заяви про збільшення позовних вимог зустрічного позову, в якій об'єднано кілька вимог, пов'язаних між собою зокрема, про часткове визнання договорів факторингу недійсними і визнання недійсними кредитного та іпотечного договорів, - є правомірним та ґрунтується на законі.

Просить ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 15 березня 2017 року скасувати та повернути справу до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття заяви та доповнення ОСОБА_1 до про збільшення позовних вимог.

В запереченні на апеляційну скаргу ПАТ «Альфа-Банк» просить апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом встановлено, що 02 грудня 2014 року ПАТ "Альфа-Банк" звернувся до суду, як правонаступник ПАТ "Дельта Банк" (згідно договору купівлі-продажу прав вимоги від 15 червня 2012 року), яке є правонаступником ПАТ "Сведбанк" (згідно договору купівлі-продажу прав вимоги від 25 травня 2012 року) про стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором від 01 серпня 2008 року№1703/0808/55-030 в сумі 26387,75 доларів США.

15 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом до ПАТ "Альфа Банк" про захист порушеного права споживача фінансових послуг шляхом визнання недійсним кредитного договору № 1703/0808/55-030 від 01 серпня 2008 року, укладеного між ним як позичальником та закритим акціонерним товариством "Сведбанк" як кредитодавцем.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 22 квітня 2016 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 прийнято та об'єднано в одне провадження із первісним позовом ПАТ «Альфа Банк».

16 січня 2017 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про збільшення розміру зустрічних позовних вимог, у якій просить залучити до участі у справі як третіх осіб ПАТ "ОМЕГА БАНК", ПАТ "Дельта Банк" та просить визнати частково недійсним договір відступлення права вимоги від 25 травня 2012 року, за кредитними та забезпечувальними договорами, який укладено між ПАТ "Сведбанк" і ПАТ "Дельта Банк", та договір відступлення права вимоги від 15 червня 2012 року, який укладено між ПАТ "Дельта Банк" і ПАТ "Альфа-Банк".

15 березня 2017 року ОСОБА_1 подав до суду доповнення до заяви про збільшення розміру зустрічних позовних вимог, у якій просить визнати недійсним іпотечний договір № 1703/0808/55-030-Z-1 від 01 серпня 2008 року, укладений між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1, скасувати заборону на відчуження квартири.

Відмовляючи в прийнятті заяви про збільшення розміру зустрічних позовних вимог суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що заява ОСОБА_1 фактично являється новим позовом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 31 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у ст. 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково.

З результатів системного аналізу вказаної норми процесуального права слід дійти висновку, що предметом позову є зміст позовних вимог позивача, а підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та на обґрунтування яких подає докази.

Підставами позову, які згідно зі ст. 31 ЦПК України може змінити позивач, слід вважати обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання на норму матеріального права. У той же час позивач може змінити або підставу позову, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається.

Як вбачається зі змісту зустрічної позовної заяви її предметом є захист прав споживача фінансових послуг, а саме визнання недійсним кредитного договору № 1703/0808/55-030 від 01 серпня 2008 року укладеного між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1

Предметом заяви про збільшення позовних вимог зустрічної позовної заяви є визнання недійсним договорів відступлення прав вимоги укладених між іншими юридичними особами та скасувати іпотечний договір № 1703/0808/55-030-Z-1 від 01 серпня 2008 року, укладений між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1, тобто заявлені ОСОБА_1 вимоги є фактично не збільшенням позовних вимог, а новими позовом.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена без порушень норм процесуального права, судом в повній мірі з'ясовано обставини, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 15 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча

Судді :