Ухвала суду № 69563181, 10.10.2017, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючої судді - Шеремет А.М.,

суддів: Григоренко М.П., Ковальчук Н.М.,

секретар судового засідання: Вихотень Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 30 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2 про захист честі, гідності і ділової репутації та спростування недостовірної інформації,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 30 вересня 2017 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто заявнику.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій доводить про незаконність та необґрунтованість вказаної ухвали через порушення судом норм процесуального права.

Вказує, що обґрунтування оскаржуваної ухвали не здійснене на основі повного і всебічного з'ясування обставин справи, при постановлені цієї ухвали суд не виконав всі вимоги цивільного судочинства, зокрема в оскаржуваній ухвалі суд не вказав жодних причин та підстав повернення позову.

Просить ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 30 вересня 2017 року скасувати та направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, вирішити питання про розподіл судових витрат.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 30 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2 про захист честі, гідності і ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 18 липня 2017 року позовну заяву залишено без руху на підставі ст.ст. 119, 120 ЦПК України.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 30 вересня 2017 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто заявнику.

Колегія суддів Апеляційного суду Рівненської області не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст. 121 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Залишаючи позовну заяву без руху суд першої інстанції зазначив, що при подачі позовної заяви позивачем порушено вимоги п. 5 ч. 2 ст. 119 ЦПК так як у позовній заяві не викладені обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, а саме не вказано конкретно, які слова чи вислови є недостовірною інформацією та в чому полягає приниження честі, гідності і ділової репутації. Із тексту позову однозначно не зрозуміло: порушено честь позивача, його гідність чи його ділову репутацію.

Також позивачем порушено п. 3 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, так як у позові не обгрунтовано зміст позовних вимог, а саме які слова позивач вважає недостовірними та просить спростувати.

В порушення п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК у позові не зазначено доказів опублікування ОСОБА_2 саме у соціальній мережі фейсбук повідомлення, скріншот якого ніби то долучений до поданої позивачем позовної заяви. Так, як вбачається із долученого до позову скріншоту, адреса його розміщення https://mail.google.com/mail/u/0/#inbox/15cf01dfe7a2e9db?projector=1, у той час як будь-які сторінки користувачів у фейсбуці знаходяться за адресою:https://facebook.com, тому, на думку суду, позивач має зазначити в позові докази розміщення інформації, скріншот якої нібито доданий до позову, саме у соціальній мережі фейсбук.

Також суд звернув увагу позивача на те, що суду надані неналежним чином завірені копії документів, а саме рішення судів на які позивач посилається та долучає до позовної заяви, мають бути прошиті, пронумеровані та з відмітною про набрання законної сили.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 1 ЦПК України установлено, що завданнями цивільного судочинства є, зокрема справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Статтею 57 ЦПК України установлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно зі ст.179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні фактів, зазначених у частині першій цієї статті, досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.

Вищенаведене суд першої інстанції не врахував та фактично вирішив питання про належність, допустимість доказів та обґрунтованості позову та прийшов до передчасного висновку про повернення позовної заяви.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З матеріалів справи вбачається що, спір між сторонами не вирішено, рішення по справі не ухвалювалось, тому вимога про вирішення питання про судові витрати є передчасною.

Згідно п.3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 30 вересня 2017 року скасувати та передати питання щодо відкриття провадження на новий розгляд до Рівненського міського суду Рівненської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча

Судді :