Вирок № 6956293, 27.11.2009, Путивльський районний суд Сумської області

Справа №1-107

2009 рік.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2009 року. Путивльський районний суд, Сумської області у складі: головуючого - судді Литовки М. І.

при секретарі - Ковальовій К.В.

з участю прокурора - Зайцева І.А.

захисника адвоката ОСОБА_1

представника неповнолітнього

підсудного ОСОБА_2 ОСОБА_3

представника служби у справах дітей Малого А.М.

потерпілого - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Путивль справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця с. Кружок, Путивльського району, Сумської області, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянки України, освіта середня, студент 2-го курсу Сумського державного університету, не одружений, раніше не судимий

у скоєні злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

24 серпня 2009 року, близько 21-ї години, знаходячись біля помешкання потерпілого ОСОБА_4 по вул Кладбищинська, 9 в с. Б. Лежачі, Путивльського району, підсудний ОСОБА_2 в ході обоюдної сварки на грунті особистих неприязних стосунків, вдарив потерпілого рукою по щелипі, в результаті чого спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді ангулярного перелому нижньої щелипи зліва зі зміщенням, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої ступіні тяжкості.

Факт скоєня цього злочину підтверджується слідуючими доказами.

Сам підсудний свою вину визнав повністю і суду показав, що після того як він у 2008 році свідчив у Путивльському районному суді відносно ОСОБА_4 як підсудного, між ними склались неприязні стосунки і останній при кожній зустрічі, прилюдно, в грубій формі словесно ображав і нагадував йому за це.

23.08.2009 року, близько 22-30 години, знаходячись біля приміщення клубу в с. Б.Лежачі, між ними виник конфлікт з-за вказаних обставин, ініціатором якого знову був ОСОБА_4 і знову словесно ображав його у присутності молоді, вимагав забиратися від приміщення клубу, після чого він звідти поїхав.

На другий день, увечері 24.08.2009 року, ОСОБА_2 приїхав на скутері до помешкання потерпілого в с. Б. Лежачі поспілкуватись з приводу тих конфліктних ситуацій, щоб їх якимось чином залагодити та попросити ОСОБА_4 не чіплятися до нього.

Знаходячись біля входу до подвір,я, коли йому на зустріч вийшов потерпілий, між ними виникла сварка, під час якої ОСОБА_4 руками відштовхнув його від себе, а він у відповідь вдарив кулаком по щелипі потерпілого та у плече, на що ОСОБА_4 також вдарив його рукою по обличчю, а коли з будинку вийшла мати потерпілого і почала кричати, він звідти поїхав.

Потерпілий ОСОБА_4 суду показав, що дійсно між ним та підсудним з 2008 року склались неприязні стосунки і увечері 23.08.2009 року, при зустрічі біля клубу в с. Б.Лежачі він запропонував підсудному забратися звідти, поскільки після випадку за який його осудили, йому не приємного бачити ОСОБА_2, на що той поїхав від приміщення клубу.

На другий день, 24.08.2009 року, біля 21-ї години коли він знаходився у своєму дворі, його покликав підсудний.

Підійшовши до дверей, що ведуть з подвір,я, вони привітались. Після цього підсудний зробивши крок на зустріч у двір, несподівано наніс удар рукою йому в ліву щелипу, а потім продовжував наносити удари руками по обличчю, доки з будинку не вийшла його мати і виштовхала підсудного з двору. Лише потім він забрався звідти.

Наступного дня він звернувся до районної лікарні, а отримавши направлення до клінічної обласної лікарні, знаходився там на стаціонарному лікуванні до 14.09.2009 року.

Від запропонованих підсудним і його батьками кошт в рахунок відшкодування шкоди він відмовляється, оскільки це лише частина від заявлених ним в позові кошт, які він бажає отримати всі повністю.

Допитаний у якості свідка законний представник неповнолітнього підсудного, його батько ОСОБА_3 суду показав, що за слів сина йому відомо, що потерпілий, після отримання судимості у прошлому році, весь час прилюдно чіпляється і ображає сина за те, що він свідчив відносно нього в суді.

24.08.2009 року, вдень син допомагав по господарству, а у вечері поїхав на скутері до клубу в с. Б.Лежачі.

Невдовзі йому зателефонувала мати потерпілого і розповіла, що біля її будинку побились їх сини.

Повернувшись додому син розповів, що він хотів з,ясувати чому ОСОБА_4 його прилюдно принижує, попросити припинити такі дії. Але ОСОБА_4 повів себе агресивно і між ними виникла сварка, під час якої потерпілий почав штовхати сина, вдарив рукою в обличчя. У відповідь син також наніс декілька ударів ОСОБА_4, в тому числі і в щелипу, а коли з,явилася мати потерпілого, поїхав звідти.

Крім того ОСОБА_3 суду показав, що після цих подій він відвозив потерпілого до обласної клінічної лікарні, пропонував частково відшкодувати завдану шкоду, але потерпілий відмовляється від запропонованих кошт і наполягав на відшкодуванні 10000 грн.

Свідок ОСОБА_5 суду показала, що 24.08.2009 року увечері вона разом з своїм співмешканцем ОСОБА_6 та онуком знаходились в будинку, коли з вулиці почула якийсь гомін. Вийшовши у двір вона побачила як підсудний бив її сина наносячи удари руками в обличчя. Тільки після того як вона втрутилася і виштовхала з двору ОСОБА_2, що був на її погляд в стані сп,яніння, він поїхав звідти.

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що самої бійки він не бачив, а коли вийшов за ОСОБА_5 у двір, то бачив як вона виштовхувала з двору ОСОБА_2, а той щось кричав у відповідь.

Згідно висновку судово-медичної експертизи у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді ангулярного перелому нижньої щелипи зліва зі зміщенням, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої ступіні тяжкості ( а.с. 50-51).

В ході відтворень обстановки і обставин події злочину з участю підсудного, потерпілого та свідка ОСОБА_5, останні на місці показали, яким саме чином були причинені тілесні ушкодження потепілому (а.с. 53-64).

Відповідно до висновку додаткової судово-медичної експертизи, механізм та час утворення тілесних ушкоджень виявлених у потерпілого ОСОБА_4, співпадає з механізмом заподіяння тілесних ушкоджень, продемострованим підсудним, потерпілим та свідкомОСОБА_5 в ході відтворення з ними обстановки та обставин події злочину ( а.с. 67).

Проаналізувавши вище зазначені докази в сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2 в скоєні злочину при обставинах викладених в описовій частині вироку доведена повністю.

Ці злочинні дії підсудного ОСОБА_2, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоровя.

При визначенні підсудному ОСОБА_2 виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу підсудного, який свою вину визнав повністю і розкаюється в скоєному, є студентом Сумського державного унівеситету денної форми навчання і отримує стипендію, позитивно характеризується, злочин скоїв у неповнолітньому віці, вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Судом встановлено, що як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні підсудний і його законний представник пропонували потерпілому частково відшкодувати завдану йому шкоду, чого не заперечував і сам потерпілий, але останній відмовився від запропонованих кошт і наполягав на повному відшкодуванні заявлених ним вимог.

Те, що підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності, свою вину визнав повністю і розкаюється у скоєному, вживав заходів щодо часткового відшкодування потерпілому шкоди, продовжує навчання, позитивно характеризується і злочин скоїв в неповнолітньому віці, суд вваждає за обставини, що пом,якшують його покарання.

Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного, суд не вбачає.

Враховуючи такі дані за особу підсудного і характер скоєного злочину, а також особу і поведінку потерпілого, суд вважає, що підсудний не є особою схильною до скоєння злочинів і його виправлення та перевиховання можливе при призначенні йому покарання з приміненням ст. 69 КК України, перейшовши до іншого, більш мякого покарання, не зазначеного в санкції ч.1 ст.122 КК України, у вигляді громадських робіт.

Зазначаючи при цьому, що підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності, навчається, за місцем проживання і навчання виключно позитивно характеризується, злочин скоїв у неповнолітньому віці, вживав заходів щодо часткового відшкодування потерпілому шкоди

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу, залишити підсудному підписку про невиїзд.

Виходячи з наявних у справі матеріалів і зібраних доказів, поскільки дійсно, внаслідок злочинних дій зі сторони підсудного, потерпілому були спричинені тілесні ушкодження, фізичний біль та певні моральні страждання, знаходячись на лікуванні, на деякий час був змінений його звичайний спосіб життя, та виходячи з наявних причинених моральних страждань, розумних і справедливих міркувань, ступеню вини підсудного та поведінки самого потерпілого, згідно ст. ст. 1166, 1167, 1177 ЦК України, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги потерпілого та стягнути з підсудного на його користь 298,32 грн. матеріальної шкоди і 3000 грн. в рахунок компенсації за спричинену моральну шкоду.

Заявлений прокурором Путивльського району позов про стягнення з підсудного 2359,60 гривень витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 відповідно до ст. 1206 ЦК України також підлягає задоволенню, поскільки потерпілий знаходився на стаціонарному лікуванні в Сумській обласній клінічній лікарні з 25.08.2009 року по 14.09.2009 року і на його лікування витрачені кошти, які і підлягають стягненню з підсудного на користь цього лікувального закладу, а саме на рахунок Управління Державного казначейства в Сумській області, з якого фінансується цей лікувальний заклад.

Вимоги потерпілого та прокурора, щодо покладення стягнення за спричинену шкоду як на підсудного так і на його батьків у разі відсутності майна достатнього для відшкодування, суд вважає безпідставними, поскільки на день постановлення вироку підсудний досяг повноліття, має самостійний дохід, тому відповідно до ч. 3 ст. 1179 ЦК України, стягнення за спричинену ним шкоду, слід покласти саме на нього.

Також не підлягають задоволенню вимоги потерпілого, щодо стягнення з підсудного на його користь 500 грн. витрат на юридичну допомогу у зв,язку з їх необгрунтованістю, поскільки з наданої до позову нічим не завіреної довідки адвоката взагалі не вбачається за яку іменно юридичну допомогу потерпілим сплачені кошти, а сама угода про надання юридичних послуг відсутня.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 , визнати винним у скоєні злочину передбаченого ч.1 ст.122 КК України і призначити йому покарання з приміненням ст. 69 КК України, у вигляді 120 годин громадських робіт.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити підсудному підписку про невиїзд і строк відбування покарання відраховувати з часу приведення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 3000 гривень в рахунок компенсації за спричинену моральну шкоду та 298,32 грн. завданої матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Сумської обласної клінічної лікарні 2359,60 грн. за стаціонарне лікування потерпілого від злочину, перерахувавши їх на рахунок місцевого бюджету Сумської області - Управління Державного казначейства в Сумській області (р/р 31415544700001, МФО 837013, код 23632949).

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області через Путивльський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення усіма учасниками процесу.

Суддя: підпис

Копія вірна

Суддя

Путивльського районного суду М.І.Литовка