Вирок № 69560424, 11.10.2017, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/5334/17

Провадження №1-кп/359/399/2017

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2017 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Тоцької К.О.,

за участю прокурора Горбаня В.В.,обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження за №12017110100001371, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.06.2017 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бориспіль Київської області, офіційно тимчасово не працюючого, з середньою освітою, зареєстрованого в АДРЕСА_1, та проживаючого в АДРЕСА_2, громадянина України, українця, раніше судимого неодноразово судимого: за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29.01.2015 року за ч.2 ст. 289, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, до п'яти років позбавлення волі без конфіскації майна, за вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 03.06.2016 року за ч.3 ст. 185 КК України, із застосуванням ч.4 ст. 70 КК України, до п'яти років позбавлення волі, -

по обвинуваченню у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, -

в с т а н о в и в :

17.06.2017 приблизно о 03 годині, більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 перебував за адресою: АДРЕСА_3, де він виявив автомобіль марки ВАЗ 2103, 1977 року випуску, зеленого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова № НОМЕР_5 належний ОСОБА_2, в цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел спрямований на заволодіння вказаним транспортним засобом.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свої дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_1, не маючи ні дійсного, ні уявного права на керування транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, руками відчинив вітрове скло передніх пасажирських дверей, та через скло рукою відчинив двері автомобіля, після чого проник до салону даного автомобіля. Перебуваючи в салоні автомобіля ОСОБА_1 розкрутив замок запалення та увімкнув двигун за допомогою замикання дротів. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел ОСОБА_1 почав рухатись на автомобілі. Доїхавши до вул. Котляревського біля буд. 59 у м. Бориспіль, в автомобілі перестав працювати двигун.

Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел ОСОБА_1 вирішив відтягнути вказаний автомобіль до іншого місця, та з цією метою він прийшов додому, де звернувся до свого брата ОСОБА_3, який не був обізнаний в злочинних планах брата, і попрохав його допомогти відтягнути вказаний автомобіль на вул. Леся Курбаса. На вказане прохання, ОСОБА_3 приблизно о 04 годині, більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено, 17.06.2017 року прибув до буд. 59 по вул. Котляревського, у місті Бориспіль. Там, ОСОБА_1 протиправно, в присутності сторонньої особи, тобто ОСОБА_3, який не усвідомлював злочинного характеру його дій, вважаючи що вказаний автомобіль належить знайомому ОСОБА_1, а сам ОСОБА_1, в свою чергу розраховуючи, що його дії не будуть сприйматися ОСОБА_3, як протиправні, почав разом з останнім штовхати вказаний автомобіль по вул. Котляревського і через вул. Івана Некрашевича дотягнули автомобіль ВАЗ 2103, 1977 року випуску, зеленого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, кузов НОМЕР_5 до вул. Леся Курбаса біля недобудованого будинку напроти буд. 16 по вул. Леся Курбаса, де і залишили вказаний автомобіль.

Таким чином, ОСОБА_1, своїми умисними діями, які виразилися в незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинене повторно, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

З урахуванням позиції обвинуваченого, потерпілого та думки прокурора, суд в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин, впевнившись у добровільності їх позиції, та роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження тих обставин, які ніким не оспорюються, а саме - обставин скоєння обвинуваченим інкримінованих ним дій, та, після його допиту, дослідив приєднані сторонами матеріали, що характеризують особу обвинуваченого.

Доказами вчинення указаного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України є особисті покази ОСОБА_1 надані ним в судовому засіданні.

В судовому засіданні, ОСОБА_1 свою вину у скоєнні зазначеного злочину визнав повністю, розкаявся у скоєному та зазначив, що зрозумів значення вчиненого ним, та висловив намагання виправити свою поведінку в подальшому, та не вчиняти порушень законодавства України в майбутньому, надати йому можливість виправитись. Зазначив, що викрадене майно повернуто власнику в повному обсязі та досягнуто згоди з потерпілим щодо відшкодування збитків.

Показав, що дійсно в 17.06.2017 року, він перебуваючи в м. Борисполі Київської області по вул. Глибоцька, 83 та знаходячись в стані алкогольного сп'яніння виявив автомобіль марки «ВАЗ» зеленого кольору, після чого руками відчинив вітрове скло передніх пасажирських дверей та відчинив двері автомобіля. В салоні автомобіля він розкрутив замок запалення та увімкнув двигун за допомогою замикання дротів та почав рух. Доїхавши до вул. Котляревського, 59 в автомобілі перестав працювати двигун, тому обвинувачений вирішив відштовхнути вказаний транспортний засіб до іншого місця, та з цією метою він прийшов додому та попросив у старшого брата ОСОБА_3, який нічого не знав про його плани допомогти йому. Після чого він разом із своїм братом ОСОБА_3, який не усвідомлював злочинного характеру його дій, вважаючи, що вказаний автомобіль належить знайомому, відштовхнули транспортний засіб до недобудованого будинку навпроти буд. 16 по вул. Леся Курбаса, де і залишили вказаний автомобіль. Просив суворо не карати та врахувати факт повернення майна.

Крім того, були досліджені докази, що свідчать про особу обвинуваченого, речові докази у справі та процесуальні витрати на проведення експертиз.

Інші докази судом не досліджувались, зважаючи на позицію учасників судового провадження.

Зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, а підстав для цього не встановлено.

З урахуванням наведеного та показів обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_1 дійсно вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинено повторно, внаслідок чого у суду відсутні сумніви щодо притягнення останнього до кримінальної відповідальності за санкцією указаного кримінального закону.

Злочин вчинено за обставин, наведених в обвинувальному акті.

Згідно статті 50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а згідно статті 65 КК України встановлено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу підсудного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі без ізоляції від суспільства.

Так, санкцією ч. 2 ст. 289 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, з конфіскацією майна або без такої, а тому вчинений ОСОБА_1 злочин є тяжким злочином.

Обставиною, що згідно ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого є скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Крім того, суд не приймає в якості обтяжуючої обставини рецидив злочину, зважаючи на те, що дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст. 289 КК України, тобто вчинені повторно.

Щодо наявності пом'якшуючих їх відповідальність обставин, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить щире каяття, активне сприяння органам досудового слідства в розкритті злочину.

Крім того, суд враховує позицію потерпілого, який зазначив, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.

Слід звернути увагу та врахувати молодий вік обвинуваченого, що дає підстави вважати можливість його становлення на шлях виправлення без ізоляції від суспільства.

За час судового розгляду справи в суді, ОСОБА_1 вів себе з позитивної сторони, дотримувався встановленого в суді порядку, зауважень головуючого не отримував.

Також, при призначенні покарання, суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, та те, що злочин вчинено саме внаслідок перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, з метою доїхати до місця свого проживання. Подальші дії ОСОБА_1, які виразились у залишенні транспортного засобу на одному й тому ж місці на території м. Борисполя, де такий транспортний засіб і перебував, поки сам ОСОБА_1 не показав його місце знаходження працівникам поліції. При цьому, даний транспортний засіб не перебував в гаражному чи іншому приміщенні з метою його схову, а знаходився на вулиці, де здійснюється інтенсивний рух транспортних засобів та громадян.

Судом при призначенні покарання також враховано, що ОСОБА_1 раніше судимий з вчинення аналогічного злочину, вчинив кримінальне правопорушення на третій день після звільнення.

В той же час, він має постійне місце проживання та згідно характеристики з сусідами не конфліктує і підтримує приятельські відносини. Скарг на останнього не надходило та в порушенні порядку, зловживанні алкогольними напоями чи вживанні наркотичних речовин помічений не був. На обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Також судом врахована позиція потерпілого, який вказав, що узгодив всі питання з обвинуваченим щодо відшкодування збитків та цивільний позов заявляти не бажає. Просить призначити йому більш м'яке покарання, яке не пов'язане з позбавленням волі, та надати можливість йому відшкодувати завдані збитки.

За повідомленням ОСОБА_1 останній має можливості відшкодувати завдані збитки та здійснені процесуальні витрати в рамках кримінального провадження, оскільки він працевлаштувався неофіційно різноробочим та отримує близько 200 грн. на день.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення його особистості та відношення до скоєного ним.

Таким чином суд вважає за необхідне призначити мінімальне покарання за санкцією ч. 2 ст. 289 КК України, у виді позбавлення волі строком на п'ять років.

Зважаючи на вказане, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п. 1, п. 2 ч. 1 та п. 2, п. 3 ч. 2 ст. 76 КК України.

Відповідно до вимог ст. 77 КК України у разі звільнення від відбування покарання додаткове покарання, як конфіскація майна не може бути призначено.

Підсумовуючи все вище зазначене, суд вважає, що саме визначена міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого.

Крім того під час досудового слідства в кримінальному провадженню проводились експертиза: висновок експерта № 8-1/3232 від 29.06.2017 року, вартість якої становить 989,60 грн., що є процесуальними витратами і підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь Держави України.

Долю речових доказів в кримінальному провадженні слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

До набрання вироком суду законної сили ОСОБА_1 необхідно визначити запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.

Керуючись ст. 100, ст. 122, ст. 124, ст. 126, ст. 318, ст. 322, ст. 342-351, ст. 358, ст. 363-368, ст. 473-475 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1, визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Звільнити на підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 3 (три) роки, з покладенням на нього, відповідно до ст. 76 КК України обов'язку: за місцем проживання періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу); повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи чи навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк ОСОБА_1 рахувати з моменту проголошення вироку.

Стягнути з ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_2), на користь держави (р/р 31112106700004, одержувач: Бориспільське УДКСУ /м. Бориспіль/21081100, ЄДРПОУ 38007070, МФО 821018, назва: адміністративні штрафи та інші санкції), - 989 (дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 60 коп. витрат на залучення експерта.

Речові докази у кримінальному провадженні: три ключі від транспортного засобу, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, видане УДАІ в м. Києві, ВРЕВ-12, від 18.11.2010 року на ім'я ОСОБА_5 на автомобіль ВАЗ-2103, зеленого кольору, н.з. НОМЕР_4, транспортний засіб - автомобіль ВАЗ-2103, зеленого кольору, н.з. НОМЕР_4, - передані на зберігання потерпілому, після набрання вироком суду законної сили, - залишити в користуванні ОСОБА_2.

До набрання вироком суду законної сили застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покласти на нього наступні обов'язки: не залишати без дозволу суду свого місця проживання в АДРЕСА_2, в період часу з 21.00 год. до 07.00 год. наступного дня; повідомляти про необхідність зміни місця проживання; за першою вимогою з'являтися до суду та прокурора.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги у порядку, визначеному КПК України.

Суддя С.М. Вознюк