Вирок № 69555874, 17.10.2017, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №620/169/15-к

Провадження №1-кп/639/27/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2017 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:

головуючого судді - Курила В.О.,

суддів - Васильєвої Н.М., Труханович В.В.,

за участю: секретарів судового засідання - Боровської М.І.,

Шемкова О.Є., Крбеян К.О.,

сторін кримінального провадження:

прокурорів - Костогризова О.В., Лазарєва А.А., Сагуна М.О.,

захисника - адвоката Коваля А.П.,

обвинуваченого - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №12014220290000274 від 06.12.2014 року у відношенні:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.п.н.НОМЕР_1, уродженця с. Зачепилівка Харківської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

03.12.2014 року близько 21 год. 00 хв. ОСОБА_4, знаходячись разом із ОСОБА_5 поблизу лісопосадки, що розташована між вулицями ОСОБА_6 та Стаханівська в смт. Зачепилівка Зачепилівського району Харківської області, під час сварки на ґрунті раптово виниклих між ними неприязних стосунків, діючи умисно, усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, передбачаючи наслідки своїх злочинних дій у вигляді смерті потерпілої та свідомо припускаючи їх настання, являючись особою, яка значно переважає ОСОБА_5 за фізичними даними, спонукаємий злістю до останньої, розпочав на вулиці та продовжив в лісопосадці її тривале побиття, в процесі якого завдав ОСОБА_5 неконтрольовані ним по силі та місцям завдання численні удари руками та ногами у кількості не менше 15 ударів по різним частинам тіла, з яких не менше 5 ударів по голові, чим заподіяв ОСОБА_5 згідно даних судово-медичної експертизи Красноградського МВ ХОБСМЕ №28-КРт/15 від 30.01.2015 року наступні тілесні ушкодження: у вигляді закритої черепно-мозкової травми з крупнооскольчатим переломом кісток носу, субарахноідальні крововиливи під м'які мозкові оболонки в правій лобно-тім'яній-скроневій області і потиличній областях, субдуральні крововиливи під тверді мозкові оболонки в передній черепній ямі праворуч, крововиливи м'яких покривів голови зі сторони їх внутрішньої поверхні в правій скронево-потиличній ділянці, крововиливи скроневих м'язів з обох сторін, крововиливи обох очних ділянок і носа. Дана закрита черепно-мозкова травма супроводжувалась втратою свідомості ОСОБА_5, що призвело до розвитку механічної асфіксії від закриття дихальних шляхів кров'ю, що витекла із пошкоджених судин при травмі носа, вказані тілесні ушкодження знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень; крововиливи обох губ, крововиливи на язиці, шиї мають ознаки легких тілесних ушкоджень; закрита тупа травма грудної кістки з переломом тіла грудини в області прикріплення двох ребер і перелом 2 ребра ліворуч по середньо-ключичній лінії з крововиливами на м'яких тканинах в області вказаних переломів, які мають ознаки тілесних ушкоджень середньої тяжкості; крововиливи обох рук і правої ноги, садна тулубу і лівої руки, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Заподіявши ОСОБА_5 вищевказані тілесні ушкодження, ОСОБА_4, свідомо допускаючи настання наслідків у вигляді смерті ОСОБА_5, залишив потерпілу лежати на ґрунті лісопосадки. Смерть ОСОБА_5 настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалась втратою свідомості потерпілої, що призвело до розвитку механічної асфіксії від закриття дихальних шляхів кров'ю, що витекла із пошкоджених судин при травмі носа.

Таким чином, ОСОБА_4, спричиняючи потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження, які потягли у подальшому її смерть, усвідомлював характер своїх злочинних дій, передбачав наслідки своїх дій у вигляді смерті потерпілої та свідомо допускав настання цих наслідків.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнав повністю, посилаючись на той факт, що він не вчиняв вбивства ОСОБА_5

Під час допиту у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4надав показання, що 03.12.2014 року зранку він пішов на річку на рибалку, додому повернувся приблизно о 11 годині. До них в гості пришла ОСОБА_5, яка запропонувала йому випити, однак він відмовився, оскільки з 2012 року був «закодованим» та не вживав алкогольні напої. Далі він пішов додому до матері та заніс їй рибу. Приблизно о 14 годині він прийшов до домоволодіння ОСОБА_7, зайшов до будинку та побачив там ОСОБА_5, яка сиділа за столом та розпивала горілку. Із ними він випивати відмовився. Коли він вийшов із будинку та відійшов від двору близько 20-30 метрів, його наздогнала ОСОБА_5 та просила провести її до будинку ОСОБА_8. При цьому вона пояснила, що побоюється свого колишнього співмешканця ОСОБА_9, який останнім часом їй погрожував. Коли вони прийшли додому до ОСОБА_8, останній почав питати навіщо ОСОБА_5 до нього прийшла та вигнав її з подвір'я. Приблизно о 15 год. 15 хв. він (ОСОБА_4.) пішов до свого домоволодіння, а ОСОБА_5 пішла в іншу сторону, більше він її не бачив. Повернувшись додому він займався роботою по господарству, а потім із співмешканкою ОСОБА_10 вони лягли спати. В цей день більше із дому він не виходив.

04.12.2014 року о 05 год. 30 хв. він зібрався йти на рибалку, коли виходив із двору, то поблизу хвіртки в снігу знайшов мобільний телефон. Після цього він повернувся до будинку та залишив мобільний телефон на столі. Кому саме належав цей мобільний телефон йому не відомо, більше цей телефон він не бачив, можливого його кудись віднесла співмешканка ОСОБА_10 Із рибалки він повернувся додому приблизно о 15 годині, після чого до кінця дня займався справами по господарству.

05.12.2014 року зранку він ходив на рибалку, в денний час займався господарськими справам, а ввечері він разом із співмешканкою ОСОБА_10 пішли до його матері - ОСОБА_12 Коли вони знаходились у матері вдома, то вона подарувала йому нові чоботи 43 розміру.

06.12.2014 року зранку він обпилював гілки на дереві акація, що росте у дворі, допомагали йому в цьому ОСОБА_13 та ОСОБА_14. Коли він обпилював гілку, то з висоти 2,5 - 3 метри упав із драбини лицем вниз. При падінні він розбив собі ніс та обідрав шкіру на кісточках на обох руках. Після цього із хлопцями вони цілий день пиляли дрова. Приблизно о 16 годині до них додому прийшла його матір. Коли вона дізналась, що він впав із дерева, то вона почала кричати на нього та забрала у нього раніше подаровані чоботи. Також матір розповіла, що вона ходила до магазину та чула про вбивство ОСОБА_5.

07.12.2014 року о 07 годині ранку до нього додому приїхали працівники міліції та забрали його до Зачепилівського РВ ГУМВС в Харківській області. Приблизно о 15 годині його відвели на допит до слідчого, де слідчий почав задавати йому питання щодо вбивства ОСОБА_5 Він надав пояснення, що нічого не знає з приводу вбивства ОСОБА_5 Після цього працівники міліції його сильно побили, його били «електрошокером» та застосовували фізичне насильство. Побиття продовжувалось протягом всієї ночі, під час цього побиття він декілька разів втрачав свідомість.

08.12.2014 року до нього на зустріч прийшов адвокат Вірабян Л.В., який почав його переконувати в тому, що необхідно визнати свою вину у скоєнні цього злочину, однак він категорично відмовився це робити, оскільки не був причетним до вбивства ОСОБА_5

09 та 10 грудня 2014 року, коли він знаходився в Зачепилівському РВ ГУМВС в Харківській області, то він чув як в приміщенні райвідділу кричала його співмешканка ОСОБА_10

Обвинувачений вважає, що в цей час працівники міліції примушували ОСОБА_10 давати неправдиві показання відносно нього.

Сторона захисту посилається на той факт, що по кримінальному провадженню відсутні докази, які б прямо підтверджували винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину, зібрані докази є неналежними та недопустимими, у зв'язку з чим сторона захисту просить суд визнати обвинуваченого невинуватим у пред'явленому обвинуваченні та виправдати.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_4, його винність у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується показаннями свідка ОСОБА_10, яка була допитана на стадії досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.225 КПК України, показаннями свідків ОСОБА_12, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19,ОСОБА_20, ОСОБА_7, ОСОБА_21 та ОСОБА_22, які вказані свідки надали під час судового розгляду, сукупністю досліджених письмових, речових доказів та висновками судових експертиз по даному кримінальному провадженню.

Так, під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 надала показання, що з липня 2014 року вона проживала цивільним шлюбом разом із ОСОБА_4 03.12.2014 року зранку ОСОБА_4 пішов на рибалку, в обід він повернувся додому. Потім він десь пішов, щоб продати рибу, а пізніше повернувся додому. В денний час до них додому приходила ОСОБА_5 для того, щоб познайомитись із нею (з ОСОБА_10.). ОСОБА_5 була одягнута у червону куртку із чорними лініями, джинсові чорні штани, при цьому вона була сильно п'яна. Коли ОСОБА_5 знаходилась у них вдома, вона пропонувала ОСОБА_4 випити з нею, однак він відмовився. Коли ОСОБА_4 вийшов на вулицю, щоб покурити, то ОСОБА_5 підійшла до неї та сказала, щоб вона забирала свої речі та йшла звідси. Далі ОСОБА_5 сильно вдарила її по губах, від чого у неї була кров на обличчі, а потім облила її холодною водою. Коли ОСОБА_4 зайшов до будинку, то ОСОБА_5 попросила його провести її, оскільки вона боїться ОСОБА_17 та ОСОБА_9, так як вони можуть її побити. Далі ОСОБА_4 відвів її та повернуся назад. В цей день ОСОБА_5 всього три рази приходила до них додому. Коли ОСОБА_4 останній раз відвів ОСОБА_5 та повернувся додому, на вулиці було ще світло, крові на його одежі чи взутті не було. Після цього ОСОБА_4 постійно знаходився вдома та займався справами по господарству, більше він нікуди не виходив.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що на стадії досудового розслідування працівники міліції примусили її надати неправдиві показання відносно ОСОБА_4 про те, що коли він повернувся додому, то його одяг та взуття нібито були в крові. Вона зазначає, що працівники міліції відносно неї застосовували фізичне насильство, її сильно побили та травили газом, лякали тим, що її заарештують, з метою надання нею неправдивих показань та обмови ОСОБА_4

Згідно показань свідка ОСОБА_10, фізичне насильство відносно неї застосовували працівники Зачепилівського РВ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_6, ОСОБА_23 та ОСОБА_36.

Колегією суддів враховується, що під час допиту на стадії досудового розслідування в судовому засіданні слідчим суддею в порядку, передбаченому ст.225 КПК України, 10.12.2014 року свідок ОСОБА_10 надала зовсім інші показання щодо обставин вбивства ОСОБА_5

Так, свідок ОСОБА_10 надала показання, що зранку ОСОБА_4 пішов на рибалку, в обід він повернувся додому та сказав, що піде продавати рибу. Коли він повернувся, то додому привів незнайому жінку на ім'я ОСОБА_5, яка була одягнута в червону куртку та джинсові штани. Протягом одного часу вони сиділи та розпивали алкогольні напої, вдома між ними відбулась сварка. Коли ОСОБА_4 разом із ОСОБА_5 пішли із дому, на вулиці ще було світло, а вона (ОСОБА_10.) пішла до матері ОСОБА_4 Потім вона повернулась назад додому. Приблизно о 21 год. 30 хв. ОСОБА_4 повернувся додому та постукав у вікно, а коли він зайшов до хати, то вона побачила, що його речі та взуття були в крові. Далі він скинув шапку та заставив її випрати, оскільки вона також була в крові. Потім він дістав два мобільних телефони, один телефон належав йому, другий телефон належав ОСОБА_5, в ньому була вставлена сім-карта «Київстар». Із цього мобільного телефону він дістав карточку та викинув її в плиту, потім в цей мобільний телефон він вставив свою картку. Коли вона запитала у нього, де ОСОБА_5, то він відповів, що «я її вбив». Зранку о 05 год. 30 хв. він зателефонував матері та попросив її, щоб вона випрала його дублянку чорного кольору, оскільки вона була в крові. При цьому він сказав ОСОБА_10: «Якщо скажеш, що я її вбив, я тобі язик одріжу», він також погрожував їй вбивством.

Посилання сторони захисту на той факт, що допит свідка ОСОБА_10 на стадії досудового розслідування було проведено без участі сурдоперекладача та без участі підозрюваного ОСОБА_4, тобто з порушенням вимог п.3 ч.2 ст.52, ст.ст.68, 225 КПК України, оцінюються колегією суддів критично.

10.12.2014 року допит свідка ОСОБА_10 було проведено слідчим суддею Зачепилівського районного суду Харківської області в порядку, передбаченому ст.225 КПК України, оскільки були наявні обґрунтовані ризики того, що на свідка ОСОБА_10 може бути здійснений вплив з боку рідних ОСОБА_4, так як свідок тривалий час проживала з ним в його домоволодінні (к/п т.1 а.с.164).

Під час проведення допиту зі сторони захисту приймав участь адвокат Віробян Л.В., який здійснював захист підозрюваного ОСОБА_4 на підставі доручення Центру з надання безоплатної правової допомоги №4052 від 09.12.2014 року (к/п т.1 а.с.115).

Згідно наданої медичної документації, свідок ОСОБА_10 дійсно має ІІІ групу інвалідності з дитинства, діагноз: травматична енцефалопатія, хронічна двостороння сенсорна туговухість ІІІ ступеню, порушення мови (судова справа т.1 а.с.203-206).

Колегією суддів враховується, що 10.12.2014 року при проведенні у суді допиту свідка ОСОБА_10 вона вільно надавала показання та без сторонньої допомоги (без допомоги сурдоперекладача) відразу відповідала на питання учасників, що підтверджується звукозаписом судового засідання від 10.12.2014 (к/п т.1 а.с.166).

Таким чином, в даному випадку не було підстав для обов'язкового залучення сурдоперекладача.

Крім цього, під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_22 підтвердив, що в січні 2015 року під час його проживання із ОСОБА_10, в спілкуванні з нею остання його чула і добре розуміла, якщо він з нею розмовляв повільно та складами.

Посилання сторони захисту на той факт, що працівники Зачепилівського РВ ГУМВСУ в Харківській області застосовували до свідка ОСОБА_10 недозволені заходи фізичного та психологічного примусу під час досудового розслідування, внаслідок чого вона нібито була вимушена обмовити ОСОБА_4, не приймаються судом до уваги та оцінюються критично.

Згідно постанови слідчого в ОВС другого слідчого відділу прокуратури Харківської області Янценкова О.С. від 06.09.2016 року, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження №420162200000000700 від 29.07.2016 року закрито, у зв'язку з відсутністю в діях працівників Зачепилівського РВ ГУМВСУ в Харківській області ОСОБА_26, ОСОБА_23 та ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України (судова справа т.3 а.с.171-172).

Таким чином, не має підстав вважати, що вказаний допит свідка ОСОБА_10 на стадії досудового розслідування було проведено з істотним порушення прав та свобод людини, у зв'язку з чим зазначений доказ визнається судом належним та допустимим, на підставі якого може бути прийнято рішення про винність особи у вчиненні інкримінованого злочину.

Під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 надала показання, що вона є матір'ю ОСОБА_4, який проживав цивільним шлюбом разом із ОСОБА_10 в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2

З показань свідка, 05.12.2014 року їй на телефон зателефонувала ОСОБА_10 та повідомила, що ОСОБА_4 обпилював гілки на деревах в дворі та впав з дерева. Коли вона прийшла до них додому то побачила, що син ОСОБА_4 займався справами по господарству в нових чоботях, які вона раніше йому подарувала. Після цього вона вирішила забрати у нього ці чоботи, щоб він їх не порвав.

06.12.2014 року у вечірній час вона поверталась із м. Дніпропетровська та в магазині почула розмову про те, що знайшли вбитою ОСОБА_5, після чого розповіла про це сину.

07.12.2014 року рано вранці вона вийшла надвір та побачила, що біля двору її сина ОСОБА_4 стоїть машина, а в його дворі знаходяться працівники міліції. Працівники міліції повідомили їй, що її сина підозрюють у вбивстві ОСОБА_5

В цей же день ОСОБА_10 повідомила їй, що раніше вони знайшли мобільний телефон на вулиці поблизу хвіртки їх домоволодіння. Потім ОСОБА_10 віддала їй цей мобільний телефон, після чого вона сховала телефон під стріху в сараї.

08.12.2014 року до неї додому приїхали працівники міліції та провели огляд домоволодіння, для того, щоб знайти чоботи, які належали її сину ОСОБА_4 Вона добровільно винесла їм чоботи, вказані чоботи були 43 розміру, з кумуфляжним забарвленням.

Під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 надав показання, що з 26.11.2014 року ОСОБА_5 проживала в його домоволодінні. 03.12.2014 року зранку ОСОБА_5 пішла в сільську раду до центру смт. Зачепилівка. Приблизно о 11 годині вона повернулась додому, із собою вона принесла пляшку горілки об'ємом 1 літр. Потім вони зателефонували ОСОБА_27, щоб він прийшов до них та приніс закурити, після цього вони втрьох випили пляшку горілку. Приблизно о 14 чи 15 годині ОСОБА_5 пішла із дому, потім вона ще принесла горілки, після чого вони знову сиділи втрьох випивали. Хто з інших осіб в цей день був у нього вдома він не пам'ятає. Далі він ліг спати та більше нічого не пам'ятає. Коли вночі він прокинувся, то ОСОБА_5 вдома не було, ОСОБА_27 залишився ночувати в нього вдома.

З показань свідка ОСОБА_17, 04.12.2014 року зранку він прокинувся та займався справами по господарству, до нього додому прийшов ОСОБА_21 та розповів, що його брат ОСОБА_26 ходив по воду та на дорозі знайшов шапку ОСОБА_5, також він бачив на дорозі сліди крові, нібито хтось бився.

05.12.2014 року до нього прийшли ОСОБА_28 та ОСОБА_21 і розповіли, що на огороді вони бачили чоботи, які належали ОСОБА_5

06.12.2014 року зранку він вирішив піти до своєї сестри, коли вийшов із будинку, то вирішив піти по дорозі, де знайшли шапку ОСОБА_5 Йдучи по вулиці він побачив сліди крові на снігу та сліди волочіння до лісопосадки, що знаходиться поряд із дорогою. Пройшовши по слідам волочіння, в кущах поблизу лісопосадки він знайшов тіло ОСОБА_5, вона була повністю роздягнутою. Після цього він викликав співробітників міліції. Коли працівники міліції проводили огляд місця події, то на відстані 100 метрів в будинку, де проживав ОСОБА_28 (який є батьком обвинуваченого ОСОБА_4.), знайшли одяг, що належав загиблій ОСОБА_5

З показань свідка ОСОБА_17, в цьому будинку ОСОБА_28 проживав лише в літній час, взимку в будинку ніхто не проживав.

Під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_18 надав показання, що він проживав цивільним шлюбом разом із ОСОБА_5 В кінці листопада 2014 року вона переїхала проживати до ОСОБА_17. 03.12.2014 року в період часу з 18 до 19 години ОСОБА_5 зателефонувала йому та попросила його приїхати до неї. Коли він приїхав до будинку ОСОБА_17, крім ОСОБА_17 та ОСОБА_5 вдома більше нікого не було. Після цього він (ОСОБА_18.) разом із ОСОБА_5 пішли до неї додому, її будинок розташований неподалік. В будинку ОСОБА_5 пробув приблизно 40 хвилин, вони займались коханням. Приблизно о 20 годині він відвів ОСОБА_5 назад до домоволодіння ОСОБА_17, і вона зайшла в двір цього домоволодіння. Після цього ОСОБА_5 він більше не бачив.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_21 надав показання, що 03.12.2014 року приблизно о 16:00 чи 17:00 годині він знаходився біля магазину, який розташований по АДРЕСА_3. В цей час він помітив як зі сторони центру йшли ОСОБА_5 та ОСОБА_4. У вищезазначений час він останній раз бачив ОСОБА_5 Через декілька днів від працівників міліції він дізнався про те, що в лісосмузі біля вул. Стаханівська смт. Зачепилівка Харківської області було знайдено оголений труп ОСОБА_5

Під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 надала показання, що 03.12.2014 року у вечірній час, приблизно о 16:30 чи 17 годині, до її домоволодіння прийшла ОСОБА_5 та попросила у неї табаку, щоб закурити. Приблизно через 5 хвилин хтось постукав у вікно, потім до будинку зайшов ОСОБА_4. Деякий час вони втрьох знаходились в хаті та розмовляли, потім ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пішли у невідомому напрямку. ОСОБА_5 була одягнута в червону куртку, світлу шапку та темні спортивні штани. В цей день вона не бачила ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_5 чи ОСОБА_29

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_20 надав показання, що 03.12.2014 року приблизно з 17 до 18 години до нього додому прийшов ОСОБА_4 разом із ОСОБА_5, яка находилася в стані сильного алкогольного сп'яніння. ОСОБА_4 запитав чи може він винести стакани для того, щоб разом з ними випити горілки. На це він відповів, що не хоче з ними випивати й щоб вони йшли з його будинку. Після цього приблизно через 10 хвилин ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пішли з його домоволодіння.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 надав показання, що 05 чи 06 грудня 2014 року приблизно о 10 годині він разом із товаришем ОСОБА_13 йшли на риболовлю. Коли вони проходили по вулиці поблизу домоволодіння ОСОБА_4, він вийшов із двору та почав розповідати, що в центрі смт. Зачепилівка його зустрів дільничний інспектор міліції та запитував, чи відомо йому щось про вбивство ОСОБА_5 При цьому ОСОБА_4 їм розповів, що ОСОБА_5 знайшли вбитою в лісопосадці, де вона лежала побитою, вона була вся в крові та роздягнута. По закінченню розмови вони докурили та він з ОСОБА_13 пішли на риболовлю.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_30 надав показання, що ОСОБА_5 є його племінницею, по факту її смерті йому нічого не відомо.

Під час допиту у судовому засіданні свідки ОСОБА_11, ОСОБА_31 та ОСОБА_32, надали показання, що ОСОБА_4 вони знають як мешканця смт. Зачепилівка, за місцем проживання він характеризується в цілому добре, спиртними напоями не зловживає та правопорушень не вчиняє. Щодо обставин вбивства ОСОБА_5, свідки нічого суду пояснити не змогли.

Окрім показань допитаних свідків, судом досліджено письмові та речові докази, а також висновки судових експертиз по кримінальному провадженню, якими підтверджується винність обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні вбивства ОСОБА_5

Згідно рапорту помічника начальника - оперативного чергового Зачепилівського РВ ГУМВС України в Харківській області від 06.12.2014 року, до чергової частини надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_7, про те, що 06.12.2014 року в лісосмузі неподалік вул. Стаханівська смт. Зачепилівка виявив труп ОСОБА_5 (к/п т.1 а.с.2).

Відповідно до протоколу огляду місця події та трупу від 06.12.2014 року, в період часу з 14:00 до 17:00 години в лісосмузі поблизу вул. Стаханівської в смт. Зачепилівка, на снігу виявлено та оглянуто труп ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, труп знаходиться без одягу, на обличчі виявлено ушкодження. На місці виявлення трупу було сфотографовано відбиток сліду взуття довжиною 26 см., ширина каблучної частини - 8,85 см., підкладочна частина - 12,5 см. В будинку, який розташований неподалік місця огляду, вилучено жіночий одяг загиблої (к/п т.1 а.с.3-18).

Згідно висновків експерта №28-КРт/15 та №267-крт/14, на тілі ОСОБА_5 виявлено множинні тілесні ушкодження, зокрема: закрита черепно-мозкова травма з крупнооскольчатим переломом кісток носа, субарахноідальні крововиливи в м'які мозкові оболонки в правій лобно-тім'яній-скроневій області і потиличній областях, субдуральні крововиливи в тверді мозкові оболонки в передній черепній ямі праворуч, крововиливи м'яких покривів голови зі сторони їх внутрішньої поверхні в правій скронево-потиличній ділянці, крововиливи скроневих м'язів з обох сторін, крововиливи обох очних ділянок і носа. Вказані тілесні ушкодження утворились від неодноразової дії тупих твердих предметів, якими могли бути руки (кулаки), ноги, обуті в зимову обув, однак індивідуальні особливості травмуючої поверхні в ушкодженнях не відобразились.

Зазначена черепно-мозкова травма, вірогідно, супроводжувалась втратою свідомості ОСОБА_5, що призвело до розвитку механічної асфіксії від закриття дихальних шляхів кров'ю, що витекла із пошкоджених судин при травмі носа. Вказані тілесні ушкодження знаходяться в прямому причинному зв'язку із настанням смерті і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень (к/п т.1 а.с.58-65).

Відповідно до протоколу огляду місцевості від 08.12.2014 року, проведено огляд в домоволодінні, що розташоване за адресою: смт. Зачепилівка, вул. Жовтнева, 34, за місцем проживання ОСОБА_12

Під час огляду ОСОБА_12 видала чоботи пятнистого кольору з резиновими калошами та повідомила, що 04.12.2014 року в обідній час до її домоволодіння прийшов її син та приніс чоботи й попросив, щоб вона їх випрала. В ході огляду ОСОБА_12 також видала мобільний телефон марки «Філіпс» сірого кольору, який знаходився під шифером на стелі господарської будівлі. ОСОБА_12 повідомила, що даний телефон 07.12.2014 року її син ОСОБА_4 зранку передав їй, щоб вона його забрала (к/п т.1 а.с.95-99).

Огляд проведено на підставі письмової заяви ОСОБА_12 від 08.12.2014 року (к/п т.1 а.с.94).

При відтворенні відеозапису огляду від 08.12.2014 року (к/п т.1 а.с.100) встановлено, що при проведенні зазначеної слідчої дії ОСОБА_12 видає чоботи пятнистого кольору та пояснює, що ці чоботи належать її сину ОСОБА_4, хто саме приніс їй ці чоботи вона не пам'ятає. При цьому зазначає, що її попросили випрати чоботи, оскільки вони були забруднені. Також ОСОБА_12 надає пояснення, що мобільний телефон, який було вилучено під час огляду, вчора дав їй ОСОБА_4

Під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_19 надав показання, що 08.12.2014 року він був присутнім в якості понятого під час огляду домоволодіння ОСОБА_12 Під час проведення огляду вона винесла із сараю чоботи «дутики», на яких були плями коричневого чи бурого кольору на матерчатій частині. Під час огляду ця жінка з іншого сараю з під стелі також дістала мобільний телефон. З пояснень жінки, хтось їй подзвонив та просив сховати вказаний мобільний телефон. З протоколом огляду він ознайомлювався, вказаний протокол він підписав без зауважень чи заперечень.

Свідок ОСОБА_18 під час допиту у суді підтвердив, що 08.12.2014 року він був присутнім в якості понятого під час огляду домоволодіння ОСОБА_12, в ході якого із сараю було вилучено пару чобіт «дутики» кумуфляжного окрасу із плямами крові. Крім цього, із сараю також було вилучено мобільний телефон, із розбитим екраном, який належав загиблій ОСОБА_5 Вказані чоботи винесла із сараю ОСОБА_12 та сказала, що ОСОБА_4 був у цих чоботях. Протокол огляду він підписав без зауважень чи заперечень, в протоколі все було відображено правильно.

Відповідно до протоколу пред'явлення речей для впізнання від 08.12.2014 року свідок ОСОБА_18 впізнав мобільний телефон «Philips Хеnium» сірого кольору, з пошкодженням на дисплеї, як мобільний телефон, який належав ОСОБА_5 (к/п т.1 а.с.73-75).

Згідно висновку експерта №4264 від 29.12.2014 року ринкова вартість мобільного телефону марки «Philips» моделі «Хеnium Х130» складає 292 гривні (к/п т.1 а.с.89-91).

Відповідно до роздруківки мобільного оператора «МТС Україна», в мобільний телефон ІМЕІ НОМЕР_2, який належав ОСОБА_5, 03.12.2014 року о 22:07 було встановлено карту з номером (НОМЕР_3, у період часу з 04.12.2014 по 06.12.2014 року з цього номеру неодноразово здійснювались дзвінки на номер телефону НОМЕР_4 який належить ОСОБА_12 (к/п т.2 а.с.9-12).

При цьому колегія суддів враховує, що показання свідка ОСОБА_10, які остання надавала на стадії досудового розслідування про заміну ОСОБА_4 сім-карти в мобільному телефоні, що належав ОСОБА_5, а також щодо часу вказаної заміни, то вказані показання підтверджуються об'єктивними даними, які містяться в роздруківках мобільного оператора «МТС Україна».

Згідно протоколу огляду предмету від 08.12.2014 року, при огляді чобіт на них виявлено плями темно-бурої речовини (к/п т.1 а.с.101-109).

Висновком експерта №4513-И/14 від 23.01.2015 року підтверджується, що на правому чоботі (об'єкти №1-3), вилученому під час огляду домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_12, виявлена кров людини групи АВ, походження якої від ОСОБА_5 не виключається. На внутрішній поверхні вкладиша правого чобота (об'єкт №4) і внутрішній поверхні вкладиша лівого чобота (об'єкт №17), вилучених під час огляду домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_12,виявлені сліди поту, в якому реакцією абсорбції-елюції виявлено антиген Н. Від ОСОБА_4 цей піт походити не може (к/п т.2 а.с.27-30).

Відповідно до висновку експерта №386-И/15 від 12.02.2015 року, сліди поту на внутрішній поверхні вкладиша правого чобота (об'єкт №4) і внутрішній поверхні вкладиша лівого чобота (об'єкт №17) як від ОСОБА_10 так і від ОСОБА_12 походити не могли (к/п т.2 а.с.136-137).

Під час допиту у судовому засіданні експерт ОСОБА_33 підтвердила висновки судових експертиз та пояснила, що у разі, якщо особа носить чоботи не на босу ногу, то сліди поту на внутрішній поверхні вкладиша чобіт можуть не залишитись.

Висновком експерта №6 від 03.02.2015 року підтверджується, що слід взуття, який зображено на графічному файлі, що міститься на диску CD-R, придатний для встановлення групової належності. Даний слід взуття залишений взуттям, яке має одну групову приналежність з взуттям, яке було вилучено в домоволодінні ОСОБА_12 (к/п т.2 а.с.70-76).

Під час допиту у судовому засіданні експерт ОСОБА_34 підтвердив висновки зазначеної експертизи та надав пояснення, що всі об'єкти для проведення експертизи надійшли в запакованому вигляді та були скріплені бірками. При проведенні експертизи ним досліджувався диск CD-R з фотографіями з огляду місця події. В даному випадку дослідження проводилось за слідом взуття, який було виявлено біля трупа (к/п т.1 а.с.15 фото №1). Слід взуття, виявлений на місці події біля трупа, має одну групову належність з взуттям, яке було вилучено в домоволодінні ОСОБА_12 Тобто слід, виявлений на місці події, схожий із малюнком на підошві взуття, що було надано на дослідження. В даному випадку не можливо встановити ідентичність слідів, оскільки виявлений на місці події слід був придатний лише для визначення групової належності. Визначити розмір взуття, яким було залишено цей слід, було неможливо, оскільки слід взуття на снігу не мав чіткого контуру.

Висновком експерта №1001-И/17 від 28.06.2017 року підтверджується, що на куртці жіночій червоного кольору в об'єктах №№1, 2, 6-13, 18, 19, 21-24, 26, 27 і светрі жіночому (об'єкт №29), що належать ОСОБА_5, вилучених 06.12.2014 року в ході огляду місця події, виявлена ??кров людини групи АВ, властивої їй самій. Від обвинуваченого ОСОБА_4 ця кров походити не могла. Однак, в об'єктах №№ 6, 8, 9, 21, 23, 24, 27, 29, де плями крові мають зливний характер, не можна категорично виключити можливість присутності домішків крові групи В з ізогемаглютініном анти-А, яка могла походити від ОСОБА_4 Крім того, в зазначених об'єктах можливо також присутність домішків крові групи А з ізогемаглютініном анти-В, походження якої від ОСОБА_10 виключити не можна. На куртці жіночій червоного кольору, що належить ОСОБА_5, в об'єктах №№4,17 виявлена ??кров людини групи А з ізогемагглютінінов анти-В, походження якої від ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_9, не виключається. Від ОСОБА_5 і обвинуваченого ОСОБА_4 кров в об'єктах №№4,17 походити не може.

На предметах чоловічого одягу, вилучених 07.12.2014 року за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_4, а саме: куртці чорного кольору з клітчатими вставками (об'єкти №№44-58), джемпері спортивному з клітчатим капюшоном (об'єкти №№59-80), светрі чорного кольору (об'єкти №№81-84), брюках чорних спортивних з червоними вставками (об'єкти №№85-90), парі робочих бавовняних рукавичок (об'єкти №№91-104), брюках ватних світлих (об'єкти №№105-117), крові не виявлено. На шапці трикотажній чорного кольору з червоним написом «Gelo», що належить обвинуваченому ОСОБА_4, плям, схожих на кров, не знайдено (судова справа т.4 а.с.95-102).

Згідно висновку експерта №466-КР/14 від 10.12.2014 року, у ОСОБА_4 встановлено наступні тілесні ушкодження: садна на кистях обох рук. Вказані тілесні ушкодження могли утворитись від дії тупих твердих предметів по механізму тертя-ковзання і могли утворитись за 1-5 діб до моменту огляду. Інших тілесних ушкоджень в гр. ОСОБА_4 під час проведення судово-медичної експертизи не встановлено (к/п т.1 а.с.24-25).

При проведенні судово-медичної експертизи на тілі ОСОБА_4 не встановлено інших тілесних ушкоджень, що спростовує його доводи про його побиття та застосування до нього фізичного насильства працівниками Зачепилівського РВ ГУМВСУ в Харківській області.

Відповідно до висновку експерта №21-КР/15 від 26.01.2015 року, у ОСОБА_4 виявлено садна на кистях обох рук. Вказані тілесні ушкодження могли утворитись від дії тупих твердих предметів по механізму тертя-ковзання, вірогідно за все при нанесенні ним ударів та могли утворитись за 1-5 діб до моменту огляду.

Колегією суддів надається критична оцінка показанням обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що тілесні ушкодження на руках він отримав 06.12.2014 року внаслідок падіння з дерева у дворі домоволодіння, оскільки під час допиту у суді свідок ОСОБА_14 не підтвердив зазначені обставини.

В показаннях обвинуваченого ОСОБА_4 є істотні суперечності встановленим судом обставинам кримінального провадження, а саме: свідок ОСОБА_14 під час допиту у суді підтвердив, що 05 чи 06.12.2014 року (точної дати він пам'ятає) зранку ОСОБА_4 розповідав йому та ОСОБА_13 про те, що знайшли тіло ОСОБА_5

Згідно протоколу огляду місця події та трупа, повідомлення від гр.ОСОБА_17 до Зачепилівського РВ ГУМВСУ в Харківській області надійшло 06.12.2014 року о 13 год. 40 хв. (к/п т.1 а.с.3).

З показань обвинуваченого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_12, яка є матір'ю обвинуваченого, лише ввечері 06.12.2014 року вона розповіла сину про те, що їй стало відомо про вбивство ОСОБА_5, тобто до вказаного часу це факт ОСОБА_4 взагалі не міг бути відомим.

Також, під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_22 надав показання, що в середині січня 2015 року він познайомився із ОСОБА_10, далі вони стали з нею спілкуватися, а пізніше остання переїхала до нього проживати. ОСОБА_10 проживала в нього всього приблизно 10 днів. Під час спільного проживання вона розповідала йому, що коли раніше проживала разом із ОСОБА_4, то він бив її, у неї також були постійні сварки із свекрухою ОСОБА_12 Також ОСОБА_10 йому розповідала, що в один із днів ОСОБА_4 пішов продавати рибу, додому він повернувся разом із ОСОБА_5, з якою він почав розпивати алкогольні напої. Із ОСОБА_5 у неї виникла сварка, під час якої остання вдарила її декілька разів по обличчю. Далі ОСОБА_5 пішла разом із ОСОБА_4 з дому в невідомому напрямку. Близько 22 години ОСОБА_4 повернувся додому, його поведінка була збуджена та він розповів, що вбив ОСОБА_5, шапка та взуття у нього були в крові. Після цього він їй сказав, щоб вона випрала зазначені речі, що вона і зробила. Після цього він став погрожувати їй, якщо вона щось розповість про це працівникам міліції.

З показань свідка ОСОБА_22, в один із днів коли він знаходився в магазині, де працює продавцем ОСОБА_35, вона віддала йому лист та повідомила, що цей лист передала йому ОСОБА_10. Після того, як він вже розійшовся із ОСОБА_10, то вирішив прочитати цей лист. В листі ОСОБА_10 пише, що ОСОБА_4 її б'є та постійно погрожує, розповіла про відносини з ОСОБА_12 Також у вказаному листі вона розповідала, як ОСОБА_4 прийшов додому із ОСОБА_5 та обставини про те, як він повернувся додому у крові та повідомив, що вбив ОСОБА_5 Після цього він їй погрожував фізичною розправою, якщо вона розповість що-небудь працівникам міліції.

Свідок ОСОБА_22 надав показання, що після цього він вирішив видати вказаний лист працівникам міліції та через декілька днів віддав його СДІМ ОСОБА_23

Згідно протоколу огляду предмету від 21.02.2015 року слідчим проведено огляд листа, який видано гр. ОСОБА_22 (к/п т.2 а.с.151-153)

Зі змісту листа встановлено, що він адресований громадянину на ім'я ОСОБА_22 від ОСОБА_10, яка розповідає про те, що раніше вона проживала із чоловіком на ім'я ОСОБА_4. В листі описано, що ОСОБА_4 вбив ОСОБА_5, а коли ОСОБА_4 повернувся додому, то його одяг був в крові (к/п т.2 а.с.154-155).

Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази. Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.

Показанням обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що він не причетний до вбивства ОСОБА_5, колегія суддів надає критичну оцінку, розцінює їх як позицію захисту від пред'явленого обвинувачення та спробу уникнути кримінальної відповідальності, оскільки ці показання спростовуються показаннями свідків обвинувачення, сукупністю досліджених письмових та речових доказів, висновками судових експертиз по кримінальному провадженню.

За встановлених судом обставин, враховуючи спосіб, кількість, характер та локалізацію тілесних ушкоджень у потерпілої ОСОБА_5, колегія суддів приходить до висновку, що залишивши потерпілу без свідомості, у безпорадному стані та без одягу на вулиці взимку, ОСОБА_4, усвідомлював характер своїх злочинних дій, передбачав наслідки своїх дій у вигляді смерті потерпілої та свідомо допускав настання цих наслідків.

Таким чином, своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.115 КК України, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство).

Вивченням відомостей про особу підсудного ОСОБА_4 встановлено, що він на обліку у лікаря нарколога не перебуває, з 2013 року перебуває на обліку в лікаря психіатра з діагнозом «легка розумова відсталість», інвалідності не має, офіційно не працевлаштований, неодружений, за місцем проживання характеризується задовільно, в силу ст.89 КК України не судимий (к/п т.1 а.с.119-121, 133-143).

Згідно акту судово-психіатричного експерта №1194 від 29.12.2014 року, ОСОБА_4 на даний час ознак психозу не виявляє, виявлено легку розумову відсталість. За своїм психічним станом він може усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період часу до якого відносить правопорушення, ОСОБА_4 знаходився поза яким-небудь тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом на даний час ОСОБА_4 не потребує застосування примусових заходів медичного характеру (к/п т.2 а.с.20-22).

Обставин, які відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_4, під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено.

Згідно ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4, під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_4, суд виходить із положень ст.ст.50, 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст.12 КК України є особливо тяжким умисним злочином, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, дані про особу підсудного, у зв'язку з чим судом призначається ОСОБА_4 покарання в межах санкції за ч.1 ст.115 КК України у виді позбавлення волі, оскільки виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів не можливо без ізоляції від суспільства.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 колегією суддів враховуються вимоги ч.2 ст.416 КПК України про те, що при новому розгляді в суді першої інстанції допускається посилення покарання тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у зв'язку з необхідністю посилення покарання.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 28.03.2016 року за апеляційними скаргами обвинуваченого та його захисника було скасовано вирок Красноградського районного суду Харківської області від 27.08.2015 року, у зв'язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Таким чином, відповідно до ч.2 ст.416 КПК України, при новому розгляді в суді першої інстанції не допускається посилення покарання обвинуваченому ОСОБА_4

Оскільки обвинуваченому ОСОБА_4 судом призначається покарання у виді позбавлення волі, яке він повинен відбувати реально, тому до набрання вироком законної сили у відношенні нього необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015) ОСОБА_4 у строк покарання за цим вироком необхідно зарахувати строк попереднього ув'язнення з 08.12.2014 (дата затримання згідно протоколу) по 20.06.2017 року включно, із розрахунку 1 (один) день попереднього ув'язнення за 2 (два) дні позбавлення волі.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України №2046-VIII від 18.05.2017) з 21.06.2017 року ОСОБА_4 необхідно зарахувати в строк покарання строк попереднього ув'язнення, із розрахунку 1 (один) день попереднього ув'язнення за 1 (один) день позбавлення волі.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.

На підставі ст.124 КПК України процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого (підсудного) по справі.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.369-371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, та призначити йому покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили у відношенні ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10, продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківська установа виконання покарань (№27)».

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з моменту фактичного затримання згідно протоколу, тобто з 08.12.2014 року (к/п т.1 а.с.127-131).

На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015) ОСОБА_4 у строк покарання за цим вироком зарахувати строк попереднього ув'язнення з 08.12.2014 по 20.06.2017 року включно, із розрахунку 1 (один) день попереднього ув'язнення за 2 (два) дні позбавлення волі.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України №2046-VIII від 18.05.2017) з 21.06.2017 року ОСОБА_4 зарахувати в строк покарання строк попереднього ув'язнення, із розрахунку 1 (один) день попереднього ув'язнення за 1 (один) день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати за проведені судові експертизи у розмірі 980,88 грн. (дев'ятсот вісімдесят гривень 88 коп.), перерахувавши їх на користь держави (код доходів 24060300, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова) (к/п т.2 а.с.76, 88).

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:

-паперові конверти з експертними зразками крові, змивами рук, слини та нігтьових зрізів, які передані до камери речових доказів Зачепилівського РВ ГУМВС України в Харківській області - знищити (к/п т.2 а.с.138);

-червону куртку, джинсові штани, чорні колготки, червоний вовняний светр, мобільний телефон «Philips Хеnium» IMEI НОМЕР_5 - повернути родичам ОСОБА_5, а при відмові їх в отриманні - знищити (к/п т.2 а.с.140);

-кофту синього кольору з капюшоном, чоловічі чорні ватні штани, чоловічі світлі штани, чоботи з плямистим окрасом - повернути ОСОБА_4 або його родичам, а при відмові в їх отриманні - знищити (к/п т.2 а.с.142);

-лист від громадянки ОСОБА_10 - залишити зберігатись в матеріалах кримінального провадження(к/п т.2 а.с.156).

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 392 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що тримається під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий суддя В.О. Курило

Судді Н.М. Васильєва

В.В. Труханович