Ухвала суду № 69548883, 03.10.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5130/17 Справа № 202/7578/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Шклярук Д. С. Доповідач - Красвітна Т.П.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2017 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Красвітної Т.П.,

суддів: Єлізаренко І.А., Свистунової О.В.,

при секретарі Шило С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_2 на ухвалу судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 17 травня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернулась із позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача на її користь суму боргу в розмірі 11000,00 дол. США, збитки в розмірі 80040,00 грн., моральну шкоду в сумі 136800,00 грн. та судові витрати по справі.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2017 року забезпечено даний позов шляхом накладення арешту на квартиру №54 в будинку №12, що розташована в місті Дніпро по пр. Слобожанському, що належить на праві власності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на підставі договору дарування квартири, серія та номер ВТР №971403, р.№167, посвідчений 21.02.2014 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Котенок Т.В. (1638).

З такою ухвалою не погодився ОСОБА_2 та, посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та постановлення нової.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді в межах доводів апеляційної скарги, заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу, а оскаржувану ухвалу змінити, виходячи з наступного.

Згідно ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. В заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову, а ст.152 ЦПК України передбачені види забезпечення позову та зазначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Частиною 2 ст. 152 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Крім цього, Пленум Верховного Суду України у пункті 4 своєї постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечуючи позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачу ОСОБА_2, а саме на квартиру №54 в будинку №12, що розташована в місті Дніпро по пр. Слобожанському, - місцевий суд не перевірив дотримання положень ст. 152 ЦПК України щодо співмірності виду забезпечення позову та заявлених позовних вимог, не обґрунтував доцільність застосування у даному випадку саме зазначеного виду забезпечення позову - арешту, зважаючи на те, що об'єкт нерухомого майна є житловим приміщенням.

Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги, що між сторонами дійсно виник спір про стягнення заборгованості, збитків та відшкодування шкоди на загальну мусу 498851,00 грн., існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, - колегія суддів, враховуючи розумність, співмірність, обґрунтованість і обсяг вимог позивача, з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін, вважає що найбільш доцільним буде забезпечення позовних вимог шляхом заборони вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження квартири АДРЕСА_2, що, в свою чергу, не обмежить прав відповідача щодо користування та володіння вказаним нерухомим майном.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне змінити застосований судом першої інстанції засіб забезпечення позову з арешту на заборону відчуження вищевказаного житлового приміщення. Саме такий вид забезпечення позову є співмірним заявленим позовним вимогам, забезпечить запобігання ухиленню від виконання рішення, у випадку задоволення позовних вимог і, в той же час, відповідач не позбавляється можливості володіти та користуватися своїм майном.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2017 року - змінити в частині виду забезпечення позову з накладення арешту на заборону відчуження квартири АДРЕСА_2.

В решті ухвалу залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає провадженню у справі.

Головуючий

Судді