Рішення № 69544656, 09.10.2017, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 жовтня 2017 року Справа № 913/1200/16

Провадження № 34/913/441/17

За позовом керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Сєвєродонецької міської ради, м.Сєвєродонецьк Луганської області

до Публічного акціонерного товариства РВС Банк, м.Київ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне підприємство Сєвєродонецьктеплокомуненерго, м.Сєвєродонецьк Луганської області

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Заклад ОСОБА_1 палац спорту відділу молоді та спорту Сєвєродонецької міської ради, м.Сєвєродонецьк Луганська область

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Сєвєродонецького міського нотаріального округу ОСОБА_2, м.Сєвєродонецьк Луганської області

про визнання припиненими зобовязань іпотеки, зняття заборони відчуження, виключення внесених записів до Єдиного державного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек

Суддя Господарського суду Луганської області Рябцева О.В.

Секретар судового засідання Рочняк Т.С.

у засіданні брали участь:

від заявника представник не прибув;

від позивача представник не прибув;

від відповідача представник не прибув;

від третьої особи Комунального підприємства Сєвєродонецьктеплокомуненерго представник не прибув;

від третьої особи Закладу ОСОБА_1 палац спорту відділу молоді та спорту Сєвєродонецької міської ради представник не прибув;

від третьої особи приватного нотаріуса Сєвєродонецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 представник не прибув.

Керівник Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Сєвєродонецької міської ради Луганської області до Публічного акціонерного товариства Перехідний банк РВС Банк, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне підприємство Сєвєродонецьктеплокомуненерго та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватний нотаріус Сєвєродонецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання припиненими зобовязань іпотеки, зняття заборони відчуження, виключення внесених записів до Єдиного державного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 11.01.2017 позов задоволено повністю:

- визнано припиненими зобовязання іпотеки щодо будівлі ОСОБА_1 палацу спорту, розташованого по вул.Маяковського, буд.28, м.Сєвєродонецьк Луганської області, встановлене іпотечним договором, посвідченим 07 вересня 2005 року приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського округу Луганської області ОСОБА_2 та зареєстрованим у реєстрі за №4083;

- знято заборону на відчуження нерухомого майна, що належить на праві власності територіальній громаді міста Сєвєродонецька в особі Сєвєродонецької міської ради, а саме: будівлі ОСОБА_1 палацу спорту, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк вул.Маяковського, 28, накладену приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального кругу Луганської області ОСОБА_2, зареєстровану в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна за реєстраційним №2363592;

- виключено з Єдиного реєстру заборон відчужень обєктів нерухомого майна запис про накладення заборони на нерухоме майно за реєстраційним №2363592 (обєкт обтяження: будівля ОСОБА_1 палацу спорту, адреса: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Маяковського, буд.28, номер РПВН: 11659743);

- виключено з Державного реєстру іпотек запис про іпотеку №2366849 відносно обєкта: будівля ОСОБА_1 палацу спорту, адреса: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Маяковського, буд.28, номер РПВН: 11659743;

- стягнуто з Публічного акціонерного товариства РВС Банк на користь прокуратури Луганської області витрати зі сплати судового збору в сумі 5512 грн 00 коп.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.03.2017 рішення Господарського суду Луганської області від 11.01.2017 скасовано в частині виключення з Єдиного реєстру заборон відчужень обєктів нерухомого майна запису про накладення заборони на нерухоме майно за реєстраційним № 2363592 та виключення з Державного реєстру іпотек запису про іпотеку №2366849 відносно обєкта: будівля ОСОБА_1 палацу спорту. Відмовлено у задоволенні позовних вимог в цій частині. В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 11.01.2017 залишено без змін. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства РВС Банк на користь прокуратури Луганської області судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2756 грн 00 коп., а з прокуратури Луганської області на користь Публічного акціонерного товариства РВС Банк судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3031 грн 60 коп.

Постановою Вищого господарського суду України за касаційною скаргою відповідача від 16.05.2017 у справі №913/1200/16 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.03.2017 та рішення Господарського суду Луганської області від 11.01.2017 у справі №913/1200/16 скасовано, а справу №913/1200/16 передано на новий розгляд до Господарського суду Луганської області.

В зазначеній постанові Вищого господарського суду України зазначається, що задовольняючи позов про припинення іпотеки суди попередніх інстанцій виходили з того, що рішенням Господарського суду Луганської області у справі №913/864/16 було відмовлено у задоволенні позову з огляду на сплив строку позовної давності щодо вимог кредитора, заявлених до іпотекодавця про звернення стягнення на предмет іпотеки. При цьому, сплив позовної давності у господарських відносинах, що виникли на підставі договору, яка є інститутом цивільного права, що визначає строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, не свідчить про відсутність зобовязань, що виникли на підставі договору, чого не було враховано судами попередніх інстанцій. Суди помилково ототожнили поняття пропуск позовної давності із встановленням факту відсутності зобовязань, які відповідно до ч. 2 ст.502, та ст.11, ст.526 ЦК України виникають, зокрема з договорів та інших правочинів, та мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Підстави припинення зобовязань зазначені в положеннях ст.202 ГК України, ст.ст.599-601, 604-609 ЦК України та ст.17 Закону України Про іпотеку. Однак, ні Цивільним, ні Господарським кодексами, ні спеціальним законом Законом України Про іпотеку, ні умовами укладеного між сторонами іпотечного договору не передбачено такої підстави для припинення іпотеки як сплив строку позовної давності.

Підстави припинення зобовязання, які передбачені законом, зокрема зазначеними нормами, не були досліджені судами попередніх інстанцій та не було зясовано обставин наявності чи відсутності таких підстав для припинення зобовязань за укладеним між сторонами іпотечним договором.

Крім того, судами встановлено, що рішенням Господарського суду Луганської області від 24.09.2012 у справі № 30/5014/1940/2012 задоволено позов ПАТ Сведбанк до КП Сєвєродонецьктеплокомуненерго. Стягнуто з Комунального підприємства "Сєвєродонецьктеплокомуненерго" на користь Публічного акціонерного товариства Сведбанк 3 006 616 грн 67 коп. заборгованості за кредитом, 1 201 985 грн 60 коп. заборгованості за процентами та 64 380 грн 00 коп. судового збору.

Тобто, зазначеним рішенням встановлено обставини невиконання позичальником своїх зобовязань за кредитним договором. Судами попередніх інстанцій у справі №913/1200/16 встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази виконання зазначеного судового рішення. При цьому, суди не прийняли до уваги положення ч.4 ст.3 та ст.17 Закону України Про іпотеку, якою передбачено, що іпотека є дійсною до припинення основного зобовязання або до закінчення строку дії іпотечного договору та не врахували, що нормами чинного законодавства не передбачено будь-яких інших підстав припинення іпотеки за наявності діючого кредитного договору, зобовязання за яким не виконані та не припинились.

Поза увагою судів залишився і пункт 16 іпотечного договору, яким встановлено строк дії договору, до виконання позичальником основного зобовязання чи настання одного з випадків, передбачених ст.17 Закону України Про іпотеку, у звязку з чим суди не дослідили обставини наявності підстав, передбачених ст.17 Закону України Про іпотеку, для припинення іпотеки.

Суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином обставини виконання рішення Господарського суду Луганської області від 24.09.2012 у справі №30/5014/1940/2012 про стягнення кредитної заборгованості, як підстави припинення зобовязання, та не зясували чи було здійснено його виконання в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про те, що судами попередніх інстанцій під час винесення оскаржуваних судових актів в порушення ст.43 ГПК України було неповно зясовані обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, порушено та невірно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, що підлягають застосуванню, у звязку з чим суди прийшли до передчасних висновків у справі.

Ухвалою від 31.05.2017 справа №913/1200/16 прийнята до провадження суддею Івановим А.В. і призначена до розгляду на 25.07.2017.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

24.07.2017 від Сєвєродонецької місцевої прокурати на адресу суду надійшла заява про зміну підстав позову, розгляд якої суд відклав у наступне судове засідання.

25.07.2017 на адресу суду від Сєвєродонецької місцевої прокуратури надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів, яке судом задоволено і ухвалою від 25.07.2017 продовжено строк по 15.08.2017, а розгляд справи відкладено на 09.08.2017.

У звязку з перебуванням судді Іванова А.В. у відпустці здійснено повторний автоматичний розподіл справи, у звязку з чим господарську справу № 913/1200/16 для подальшого розгляду передано судді Рябцевій О.В. Розгляд справи розпочато спочатку.

Як встановлено судом, прокурор, звертаючись з даним позовом до суду, в якості підстав позову зазначав, що рішенням Господарського суду Луганської області у справі №913/864/16 за позовом Публічного акціонерного товариства Перехідний банк РВС Банк до Сєвєродонецької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне підприємство Сєвєродонецьктеплокомуненерго було відмовлено у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 07 вересня 2005 року, встановлено факт відсутності обовязку Сєвєродонецької міської ради, як іпотекодавця, відповідати перед іпотекодержателем за зобовязаннями боржника за кредитним договором з огляду на сплив строку позовної давності, тобто встановлено обставини припинення основного зобовязання, у звязку з чим, ПАТ РВС Банк втратило право задовольнити вимоги за кредитним договором за рахунок майна, переданого в іпотеку за іпотечним договором від 07 вересня 2005 року, що є підставою для припинення правовідносин іпотеки за іпотечним договором та задоволення інших позовних вимог.

До початку розгляду справи по суті відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України прокурором 24.07.2017 подано заяву про зміну підстав позову (т.3 а.с.123), якою заявник доповнив підстави позову.

Відповідно до пп.3.12 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Як зазначає заявник, відповідно до п.2 ст.202 ГК України господарське зобовязання припиняється, зокрема, у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Пунктом 1 рішення Сєвєродонецької міської ради від 09.08.2005 №2223 Про заходи, спрямовані на отримання кредиту КП Сєвєродонецьктеплокомуненерго надано дозвіл директору цього підприємства ОСОБА_3 на підписання кредитного договору, договору застави, додаткових угод до нього та інших супутніх документів.

Як передбачено п.2 рішення ради, Сєвєродонецькій міській раді надано право виступити майновим поручителем за виконання КП Сєвєродонецьктеплокомуненерго своїх зобовязань в повному обсязі, включаючи суму кредиту, процентів за користування кредитними коштами, комісій, можливих санкцій та інших платежів згідно кредитного договору між КП Сєвєродонецьктеплокомуненерго та АКБ ТАС-Комерцбанк.

У відповідності до п.3 рішення ради Сєвєродонецькою міською радою надана згода на заставу ТАС-Комерцбанк для забезпечення виконання обовязків за визначеним кредитним договором власність територіальної громади м.Сєвєродонецька комплекс ОСОБА_1 палацу спорту, що знаходиться за адресою: м.Сєвєродонецьк, вул.Маяковського, 28, оціночна вартість якого станом на 30.04.2005 складає 10 170 539 грн 00 коп.

Статтею 14 Закону України Про іпотеку передбачено, що забороняється передача в іпотеку обєктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Рішенням Конституційного суду України від 01.07.1998 №9-рп щодо Закону України Про приватизацію державного майна визнано правомірним поширення дії положень Закону України Про приватизацію державного майна на відносини з приводу приватизації обєктів комунальної власності.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України Про приватизацію державного майна відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями наведеного закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Статтею 5 Закону України Про приватизацію державного майна, в редакції від 28.07.2005, визначено, що приватизації не підлягають обєкти, що мають загальнодержавне значення. Законом такими, що мають загальнодержавне значення визначені: майно органів державної влади та органів місцевого самоврядування; обєкти, діяльність яких забезпечує соціальний розвиток, збереження та підвищення культурного, наукового потенціалу, духовних цінностей, зокрема: обєкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету.

Всупереч вказаним вимогам законодавства Сєвєродонецькою міською радою надано дозвіл на передачу в заставу (іпотеку) будівлі ОСОБА_1 палацу спору та в подальшому на підставі рішення ради укладено спірний договір іпотеки. У відповідності до листа Сєвєродонецької міської ради від 15.06.2017 №2948 ОСОБА_1 палац спорту є неприбутковим бюджетним закладом, який знаходиться у комунальній власності територіальної громади м.Сєвєродонецька, проводить освітню діяльність у сфері спорту та відпочинку.

Відповідач проти вказаної заяви заперечує, посилаючись на те, що наведені в заяві обставини фактично призводять до зміни предмету позову, що суперечить приписам ст.22 ГПК України. Що стосується наведених доводів, а саме, що Сєвєродонецька міська рада не мала права приймати такого рішення з огляду на обмеження, передбачені ст.14 Закону України Про іпотеку та ст. 5 Закону України Про приватизацію державного майна, то вони є спірними.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (в редакції, чинній на час прийняття рішення радою), органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, позабюджетні цільові (в тому числі валютні) та інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також обєкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до ч.5 ст.60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (в редакції, чинній на час прийняття рішення радою), органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження обєктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати обєкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування обєктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Частиною 2 ст.70 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (в редакції, чинній на час прийняття рішення радою), встановлено, зокрема, що органи місцевого самоврядування можуть у межах законодавства виступати гарантами кредитів підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Тобто, Сєвєродонецька міська рада наділена нормами чинного законодавства розпоряджатись комунальним майном, в тому числі передавати комунальне майно в заставу (іпотеку), з метою забезпечення виконання зобовязань КП Сєвєродонецьктеплокомуненерго.

Прокурором 08.08.2017 подано клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи №913/632/17 за позовом керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Міністерства молоді та спорту України до Сєвєродонецької міської ради Луганської області та Публічного акціонерного товариства РВС Банк, треті особи: КП Сєвєродонецьктеплокомуненерго, Відділ молоді та спорту Сєвєродонецької міської ради, Приватний нотаріус ОСОБА_2 про зобовязання визнати недійсним рішення Сєвєродонецької міської ради та договору іпотеки.

Ухвалою суду від 09.08.2017 клопотання прокурора залишено без задоволення як необґрунтоване.

Ухвалою суду від 12.09.2017 до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Заклад ОСОБА_1 палац спорту відділу молоді та спорту Сєвєродонецької міської ради.

Відповідачем 12.09.2017 подано клопотання про застосування позовної давності відповідно до ст.267 ЦК України.

У судовому засіданні 26.09.2017 прокурор як на підставу вимог послався на приписи ст.607 ЦК України, за змістом якої зобовязання припиняється неможливістю його виконання у звязку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. Згідно доводів заявника неможливість виконання спірного договору іпотеки полягає в тому, що передана в іпотеку будівля ОСОБА_1 палацу спорту як обєкт, що має загальнодержавне значення та обєкт, який не відповідає ознакам предмета іпотеки, згідно вимог ст.ст.5, 14 Закону України Про іпотеку, ст.5 Закону України Про приватизацію державного майна не підлягає відчуженню та відповідні майнові операції з даним нерухомим майном вчинені на виконання спірного договору суперечитимуть вимогам законодавства з питань комунальної власності.

Оцінивши надані докази і доводи учасників судового процесу, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що 31 серпня 2005 року між Акціонерним комерційним банком ТАС-Комерцбанк (на теперішній час - Публічне акціонерне товариство РВС Банк, банк, відповідач) та Комунальним підприємством Сєвєродонецьктеплокомуненерго (позичальник, третя особа на стороні позивача) укладено кредитний договір №249-К/30, за умовами якого банк надає позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії на умовах строковості, платності, повернення, забезпеченості та цільового характеру використання з лімітом фінансування з 08 вересня 2005 року - 5 000 000 грн 00 коп., з 01 лютого 2006 року - 7 000 000 грн 00 коп. та кінцевим терміном повернення не пізніше 07 вересня 2007 року, а позичальник зобовязався повернути кредит, сплатити проценти в розмірі 20 відсотків річних, інші платежі у порядку та строки, встановлені кредитним договором.

В подальшому до кредитного договору було укладено додаткові угоди, якими сторони змінювали порядок сплати процентів, строк користування кредитною лінією. Зокрема, Додатковою угодою №4 від 07 травня 2007 року сторони визначили строк користування кредитною лінією - по 31 березня 2009 року включно.

В забезпечення зобовязань за цим кредитним договором 07 вересня 2005 року між банком (відповідач) та територіальною громадою міста Сєвєродонецька в особі Сєвєродонецької міської ради (позивач) укладено іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за №4083.

Відповідно до п.2 іпотечного договору в забезпечення виконання основного зобовязання за зазначеним кредитним договором іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності майно, а саме: будівлю ОСОБА_1 палацу спорту, яка належить відповідачу та складається з: 1) літ. А-3Н, а, а1-а5, ПД - будівля ОСОБА_1 палацу спорту, бетон, скло, загальною площею 11 205,7 кв.м, 2) літ. В - повітрявідбірник, 3) літ. Г - повітрявідбірник, 4) охолоджувальний басейн, 5) І - замощення, яка находиться за адресою: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Маяковського, 28.

Згідно з п.2.2. договору іпотеки загальна вартість предмету іпотеки становить 10 170 539 грн 00 коп.

Одночасно з посвідченням договору іпотеки приватним нотаріусом накладена заборона на відчуження зазначеного обєкту нерухомого майна, зареєстрована в реєстрі за №1836.

Пунктом 11 договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі якщо на день, визначений основним зобовязанням, позичальник не поверне іпотекодержателю суму кредиту, проценти за користування кредитом, іншу заборгованість. При настанні таких випадків іпотекодержатель надсилає позичальнику та іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення основного зобовязання у не менш ніж 30-денний строк, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

В п.16 іпотечного договору, сторони домовились, що договір діє до виконання позичальником основного зобовязання чи настання одного з випадків, передбачених ст.17 Закону України Про іпотеку.

Відповідно до рішення позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства Сведбанк від 15 жовтня 2007 року Акціонерний комерційний банк ТАС-Комерцбанк змінив своє найменування на Відкрите акціонерне товариство Сведбанк, який виступає правонаступником по всіх правах та зобовязаннях АКБ ТАС-Комерцбанк. Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 30 квітня 2009 року Відкрите акціонерне товариство Сведбанк у звязку з приведенням Статуту у відповідність до норм Закону України Про акціонерні товариства змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство Сведбанк, яке виступає правонаступником по всіх правах та зобовязаннях ВАТ Сведбанк.

Відповідно до розділу 1 Статуту ПАТ Омега Банк рішенням річних загальних зборів акціонерів від 29 квітня 2013 року ПАТ Сведбанк змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство Омега Банк, яке виступає правонаступником по всіх правах та зобовязаннях ПАТ Сведбанк.

Згідно із розділом 1 Статуту позивача ПАТ Перехідний банк РВС Банк є правонаступником визначених відповідно до плану врегулювання, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 травня 2015 року, активів (в т.ч. прав за договорами забезпечення) та обовязків за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобовязаннями ПАТ Омега банк. Актом приймання-передачі прав на активи неплатоспроможному банку ПАТ Омега Банк №77/07/2015-К від 03 липня 2015 року відповідачу в порядку правонаступництва передано всі права кредитора, в т.ч. і по зобовязанням за зазначеними вище кредитним договором №249-К/30 від 31 серпня 2005 року та іпотечним договором від 07 вересня 2005 року.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 24 вересня 2012 року у справі №30/5014/1940/2012 позов ПАТ Сведбанк до КП Сєвєродонецьктеплокомуненерго задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства Сєвєродонецьктеплокомуненерго на користь Публічного акціонерного товариства Сведбанк 3 006 616 грн 67 коп. заборгованості за кредитом, 1 201 985 грн 60 коп. заборгованості за процентами та 64 380 грн 00 коп. судового збору. Зазначеним судовим рішенням встановлено обставини порушення позичальником умов кредитного договору щодо повернення одержаних кредитних коштів, сплати процентів та інших передбачених платежів.

Дане рішення КП Сєвєродонецьктеплокомуненерго не виконано, заборгованість за кредитним договором не погашена.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 14 грудня 2016 року у справі №30/5014/1940/12 здійснено заміну сторони у виконавчому провадженні ВП №34838269, а саме: замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство Сведбанк, що змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариства Омега Банк, на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство РВС Банк.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 21 вересня 2016 року у справі №913/864/16, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16 листопада 2016 року, у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Перехідний банк РВС Банк до Сєвєродонецької міської ради, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Комунального підприємства Сєвєродонецьктеплокомуненерго, про звернення стягнення на майно шляхом визнання права власності відмовлено у повному обсязі у звязку зі спливом строку позовної давності .

У звязку з тим, що зазначеним судовим рішенням було встановлено обставини спливу строку позовної давності до вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, керівник Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Сєвєродонецької міської ради Луганської області звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом у даній справі, посилаючись на те, що у звязку зі спливом строку позовної давності до вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки припинились і зобовязання іпотеки, встановлені зазначеним договором іпотеки від 07 вересня 2005 року.

Частиною 1 ст.627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тобто при укладенні кредитного договору та іпотечного договору сторони погодили всі істотні умови вказаних договорів та зазначили, що договори діють до повного розрахунку позичальника з банком за кредитним договором.

Прокурор вважає, що зобовязання іпотекодавця припинились у звязку з закінченням загального строку позовної давності за кредитним договором.

Втім такі твердження не узгоджуються з чинним законодавством. Правовідносини з іпотеки між господарюючими субєктами врегульовані відповідними положеннями Господарського, Цивільного кодексів України, а також Законом України Про іпотеку.

Загальні умови припинення зобовязань визначені в ст.202 Господарського кодексу України, відповідно до якої господарське зобовязання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобовязання; у разі поєднання управненої та зобовязаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобовязання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобовязань визначені в ст.ст.599-601, 604-609 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобовязання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; переданням відступного; зарахуванням; за домовленістю сторін; прощенням боргу; поєднанням боржника і кредитора в одній особі; неможливістю його виконання; смертю фізичної особи та ліквідацією юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст.593 Цивільного кодексу України право застави припиняється у разі: припинення зобовязання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізації предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

Частиною 5 ст.3 Закону України Про іпотеку врегульовано, що іпотека має похідний характер від основного зобовязання і є дійсною до припинення основного зобовязання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 17 Закону України Про іпотеку передбачено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобовязання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі

знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Зокрема, ч.3 ст.49 Закону України Про іпотеку визначає можливість припинення іпотеки за рішенням суду, якщо іпотекодержатель не скористався своїм правом при проведенні прилюдних торгів.

Тобто, чинне законодавство не передбачає можливості припинення іпотеки при наявності діючого кредитного договору, заборгованість за яким не погашена. Спливу позовної давності як підстави припинення зобовязання норми глави 50 Припинення зобовязання Цивільного кодексу України та Закону України Про іпотеку не передбачають. Не передбачено цього і іпотечним договором. Верховний Суд України в своїй постанові від 15.05.2017 у справі №643/4395/16-ц зазначає, що проаналізувавши положення ст.17 Закону України Про іпотеку у взаємозвязку зі ст.ст.256, 266, 267, 509, 598 Цивільного кодексу України Верховний Суд України дійшов такого висновку. Якщо інше не передбачене договором, сплив позовної давності до основної та додаткової вимог кредитора про стягнення боргу за кредитним договором і про звернення стягнення на предмет іпотеки (зокрема, й за наявності рішенням суду про відмову в цьому позові з підстави пропущення позовної давності) сам по собі не припиняє основного зобовязання за кредитним договором і, відповідно, не може вважатися підставою для припинення іпотеки за абзацом другим частини першої ст.17 Закону України Про іпотеку.

Що стосується додаткових доводів прокурора, що спірні правовідносини є припиненими з огляду на недійсність правочину, що передбачено ст.202 Господарського кодексу України, в частині 2 якої вказано, що господарське зобовязання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду, то слід звернути увагу, що прокурор посилається на те, що недійсність правочину обумовлена порушенням з боку іпотекодавця позивача у справі, Закону України Про приватизацію державного майна, зокрема, ч.2 ст.5 в редакції від 28.07.2005, в якій зазначалось, що, приватизації не підлягають обєкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До обєктів, що мають загальнодержавне значення, зокрема, відносяться обєкти, діяльність яких забезпечує соціальний розвиток, збереження та підвищення культурного, наукового потенціалу, духовних цінностей, зокрема, обєкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету.

З огляду на приписи ст.ст.1, 21 Господарського процесуального кодексу України особа має право звертатись до суду за захистом свого порушеного права, при цьому презюмується, що таким порушником є відповідач. Втім прокурор не вказує, які порушення допущені відповідачем. Крім того, наведені аргументи щодо порушення позивачем приписів Закону України Про приватизацію державного майна не є підставою для визнання зобовязання припиненим. Воно може вважатись припиненим у разі визнання іпотечного договору недійсним. Прокурор звернувся з відповідною позовною заявою про визнання недійсним рішення Сєвєродонецької міської ради від 09.08.2005 №2223 та про визнання недійсним іпотечного договору від 07.09.2005 (справа №913/632/17). Крім того з урахуванням приписів ст.16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є самостійним і достатнім способом захисту цивільних правовідносин і не потребує судового рішення про припинення правовідносин за недійсним договором.

Стосовно посилання заявника на ст.607 Цивільного кодексу України, за змістом якої зобовязання припиняється неможливістю його виконання у звязку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає, то слід зазначити, що вказана норма застосовується, якщо неможливість виконання була викликана загибеллю майна, що є предметом зобовязання внаслідок непереборної сили (зокрема, загибеллю нерухомого майна), перешкодами для виконання зобовязання, що виникли в результаті дії непереборної сили, і іншими обставинами, за яких при виявленні належної дбайливості боржник не в змозі виконати зобовязання.

Будівля ОСОБА_1 фізично існує, а тому відсутні підстави для припинення правовідносин за ст.607 Цивільного кодексу України. Посилання прокурора, що неможливість виконання полягає в тому, що будівля палацу була передана в іпотеку з порушенням норм чинного законодавства є підставою у спорі про визнання недійсною угоди.

За таких обставин, відсутні підстави для визнання іпотечного договору припиненим. Усі інші позовні вимоги прокурора є похідними від вимоги про припинення правовідносин і задоволенню не підлягають, у звязку з чим у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Розвязуючи питання розподілу судових витрат зі сплати судового збору суд зазначає наступне.

Як передбачено абз.1 пп.4.4 п.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

При зверненні прокурора з позовом до суду було заявлено 4 немайнові вимоги, за якими сплачено судовий збір у сумі 5512 грн 00 коп. Рішенням господарського суду позовні вимоги задоволені повністю, судовий збір у сумі 5512 грн 00 коп. стягнутий з відповідача.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.03.2017 у справі №913/1200/16 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства РВС Банк, за подання якої сплачений судовий збір у сумі 6063 грн 20 коп., задоволено частково, рішення Господарського суду Луганської області від 11.01.2017 скасовано в частині виключення Єдиного реєстру заборон відчужень обєктів нерухомого майна запису про накладення заборони на нерухоме майно за реєстраційним № 2363592 (обєкт обтяження: будівля ОСОБА_1 палацу спорту, адреса: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Маяковського, буд.28, номер РПВН: 11659743) та виключення з Державного реєстру іпотек запису про іпотеку №2366849 відносно обєкта: будівля ОСОБА_1 палацу спорту, адреса: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Маяковського, буд.28, номер РПВН: 11659743. Перерозподілено судовий збір за позовною заявою: стягнуто з Публічного акціонерного товариства РВС Банк, м.Київ на користь прокуратури Луганської області судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2756 грн 00 коп. Стягнуто з прокуратури Луганської області на користь Публічного акціонерного товариства РВС Банк, м.Київ судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3031 грн 60 коп.

На виконання вказаної постанови 21.03.2017 господарським судом видано відповідні накази.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2017 касаційна скарга Публічного акціонерного товариства РВС Банк, за якою сплачено судовий збір у сумі 6614 грн 40 коп., задоволена частково, постанова Донецького апеляційного господарського суду від 06.03.2017 та рішення Господарського суду Луганської області від 11.01.2017 скасовані; справу передано на новий розгляд.

Відповідно до ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

З огляду на викладене, у звязку з повною відмовою у позові суд дійшов висновку про покладення на прокурора витрат по сплаті судового збору за позовом у сумі 5512 грн 00 коп., за розгляд апеляційної скарги додатково в сумі 3031 грн 60 коп., за розгляд касаційної скарги в сумі 6614 грн 40 коп.

Таким чином з прокуратури Луганської області підлягає стягненню на користь відповідача судовий збір за апеляційним та касаційним провадженнями у загальній сумі 9646 грн 00 коп.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. В позові Керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Сєвєродонецької міської ради Луганської області до Публічного акціонерного товариства Перехідний банк РВС Банк, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне підприємство Сєвєродонецьктеплокомуненерго та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватний нотаріус Сєвєродонецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання припиненими зобовязань іпотеки, зняття заборони відчуження, виключення внесених записів до Єдиного державного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек відмовити повністю.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за позовом віднести на прокурора.

3. Стягнути з прокуратури Луганської області, вул.Б.Ліщини, б.27, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 02909921, на користь Публічного акціонерного товариства РВС Банк, вул.Введенська, будинок 29/58, м.Київ, ідентифікаційний код 39849797, судовий збір у сумі 9646 грн 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.10.2017.

Суддя О.В. Рябцева