Постанова № 69536761, 12.10.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3248/17 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Губська О.А., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Кузик М.А.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду у місті Вінниці до Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" про стягнення заборгованості в розмірі 17818,09 грн.,

УСТАНОВИВ:

Позивач, Управління Пенсійного фонду у місті Вінниці, звернувся в суд з позовом до Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на доставку та виплату пенсій в розмірі 17818,09 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

На розгляд справи в апеляційному порядку сторони, належним чином повідомлені не з'явилися. Колегія суддів, враховуючи, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів для з'ясування всіх обставин, вважає за можливе здійснювати розгляд справи у відсутності сторін.

В зв'язку з неявкою сторін, на підставі ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.

На розгляд справи в апеляційному порядку сторони, належним чином повідомлені не з'явилися. Колегія суддів, враховуючи, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів для з'ясування всіх обставин, вважає за можливе здійснювати розгляд справи у відсутності сторін.

В зв'язку з неявкою сторін, на підставі ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, ДП «Центр державного земельного кадастру», являється правонаступником ДП «Державна картографічна фабрика». Як платник страхових внесків, перебувало на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Вінниці.

Управлінням Пенсійного фонду України в місті Вінниці згідно направлених розрахунків відповідачу визначено до сплати розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком № 2 в сумі 17818,09 грн., в тому числі: з січня 2014року - грудень 2014 року на загальну суму 11342,88 грн. (щомісячно 945,24 грн.); січень 2015 року з розрахунку 945,54 грн., лютий 2015 року з розрахунку 945,54 грн., березень 2015 року з розрахунку 945,54 грн., квітень 2015 року з розрахунку 945,54 грн., травень 2015 року з розрахунку 945,54 грн., червень 2015 року з розрахунку 945,54 грн., липень 2015 року з розрахунку 853,77 грн., на загальну суму 6525,21 грн. з січня 2015 р. - липень 2015 р.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів сплати щомісячної суми внесків на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за січень 2014 - липень 2015 року.

Надаючи правову оцінку встановленим в справі обставинам та фактам, колегія судді звертає увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини, щодо наявності обов'язку, який виник у відповідача щодо відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на підставі приписів пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період січень 2014 - липень 2015 року.

Відповідно до ст. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» - «е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;

Таким чином, витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підлягають відшкодуванню відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування». Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 1 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Винятком із цього правила є лише відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663.

Відповідно до п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону.

Згідно пункту 6.3 Інструкції у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Відповідно до вимог п.п. 6.4 та 6.5 Інструкції - розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7) які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій орган Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 08 до 01 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (п.6.7 Інструкції).

Згідно п. 6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.9 розділу 6 Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Згідно п. 8.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Отже, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період. При цьому, обов'язок здійснювати відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначеної на пільгових умовах особі, яка має стаж, що дає право на призначення цієї пенсій, належить або підприємству, на якому працювала така особа, або його правонаступнику.

З матеріалів справи вбачається, що 30.06.2015 до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення ДП «Державна картографічна фабрика».

Відповідач ДП «Центр державного земельного кадастру» є правонаступником майнових прав і обов'язків ДП «Державна картографічна фабрика» внаслідок реорганізації ДП «Державна картографічна фабрика» шляхом його приєднання.

На час розгляду справи в суді першої інстанції вже відбувся перехід майнових прав та обов'язків від ДП «Державна картографічна фабрика» до ДП «Центр державного земельного кадастру».

Позивач вказує про те, що на адресу Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" було надіслано повідомлення від 26.10.2016 № 5856/06-33-1/03 про відшкодування пільгових пенсій по Списку № 2. Сума відшкодування за період з січня 2014 року по липень 2015 року складає 17818,09 грн.

Наразі, з наданого позивачем повідомлення від 25.10.2016 та довідки від 08.11.2016 № 1028 вбачається, що вказана заборгованість визначена за ДП «Державна картографічна фабрика».

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази, що позивачем надсилалися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за 2014-2015 роки ДП «Державна картографічна фабрика» та останнім сплачені не були.

На вимогу суду апеляційної інстанції позивач належних доказів на виконання ухвали суду апеляційної інстанції від 28.09.2017 не надав.

Тобто, позивачем не доведено, що сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з січня 2014 року по липень 2015 року в розмірі 17818,09 грн. взагалі визначалась ДП «Державна картографічна фабрика» до відшкодування та останнім відшкодована не була.

Крім того, частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинила свою діяльність з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст.107 Цивільного кодексу України, після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Акт передачі та розподільний баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом Підписані головою і членами комісії з припинення юридичної особи та затверджені учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про припинення юридичної особи, примірники акту передачі та розподільного балансу надаються органу, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється за місцем її державної реєстрації, а також в орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи - правонаступника, за місцем її державної реєстрації.

Враховуючи вказані положень ст.107 ЦК України колегія суддів приходить до висновку, що положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які не визнаються відповідачем мали бути визначені у передавальному акті, оскільки саме цей документ визначає обсяги правонаступництва.

Тобто, зобов'язання ДП «Державна картографічна фабрика», має бути визначне у передавальному акті, у якому зазначається передача прав та обов'язків приєднаного підприємства, тобто правонаступнику.

Наказом Держземагенства України від 14.10.2014 № 318 затверджено Передавальний акт балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів ДП «Державна картографічна фабрика» шляхом його приєднання до ДП «Центр державного земельного кадастру», відповідно до якого визначено правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов'язків «Державна картографічна фабрика» після його реорганізації шляхом приєднання переходить до ДП «Центр державного земельного кадастру» .

Втім, зі змісту Передавального акту, зокрема, Розділу ІІІ Поточні зобов'язання і забезпечення та додатків до нього із розшифровкою по рахункам вбачається відсутність заборгованості у розмірі 17 818,09 грн.

Відповідач не заперечує, що як правонаступник ДП «Державна картографічна фабрика» набув обов'язку відшкодовувати суми витрат Пенсійному фонду після припинення ДП.

Разом з тим, такий обов'язок у відповідача виник після припинення ДП «Державна картографічна фабрика» як юридичної особи, зокрема, за липень 2015.

Втім, пенсійним органом не доведено, що ним дотримано встановлена законодавством процедури направлення та вручення підприємству відповідача повідомлення з визначенням сум понесених спірних витрат з виплати пенсій.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2017 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог у справі за позовом Управління Пенсійного фонду у місті Вінниці до Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" про стягнення заборгованості в розмірі 17818,09 грн. - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.А.Губська

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 12.10.17.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Губська О.А.

Парінов А.Б.