Ухвала суду № 69536448, 10.10.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4451/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

Іменем України

10 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Літвіної Н.М.

суддів Ганечко О.М.

Коротких А.Ю.

при секретарі Архіповій Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної служба України з питань геодезії, картографії та кадастру про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, в якому (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) просила:

скасувати наказ Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №191-ТО від 23 лютого 2016 року та поновити на роботі на посаді начальника відділу Держгеокадастру у Новомиргородському районі; зарахувати до стажу роботи на державній службі період вимушеного прогулу, починаючи з 23 лютого 2016 року по час вирішення спору; стягнути з Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на користь позивача заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 23 лютого 2016 року та по час вирішення спору; допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та виплатити кошти за час вимушеного прогулу; зобов'язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру відшкодувати позивачу моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн.; стягнути з Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на користь позивача судові витрати у розмірі 10000,00 грн.; зобов'язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру подати до суду звіт про виконання постанови суду впродовж 10 днів з дня набрання її законної сили.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - ОСОБА_3, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 перебувала на посаді начальника Відділу Держгеокадастру у Новомирівському районі Кіровоградської області.

Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №191-ТО від 23 лютого 2016 року ОСОБА_3 звільнено із займаної посади за угодою сторін відповідно до п. 1. ст. 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Підставою для звільнення зазначено заяву ОСОБА_3

Вважаючи вказаний наказ протиправним, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ винесений відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок припинення державної служби за ініціативою державного службовця або за угодою сторін визначено ст. 86 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).

Частиною 1 цієї статті передбачено, що державний службовець має право звільнитися зі служби за власним бажанням, попередивши про це суб'єкта призначення у письмовій формі не пізніш як за 14 календарних днів до дня звільнення.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що державний службовець може бути звільнений до закінчення двотижневого строку, передбаченого частиною першою цієї статті, в інший строк за взаємною домовленістю із суб'єктом призначення, якщо таке звільнення не перешкоджатиме належному виконанню обов'язків державним органом.

Позивач вказує, що заява про звільнення була написана нею власноручно, проте, у неї не було дійсного волевиявлення на звільнення із займаної посади, оскільки у заяві не було вказано дату, з якої остання бажала б звільнитися.

Відповідно до ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є, зокрема, угода сторін.

23 лютого 2016 року в автоматизованій системі загального діловодства Держгеокадастру було зареєстровано власноруч написану і підписану заяву ОСОБА_3 (вх. №23-6966/0/1-16) на ім'я Голови Держгеокадастру Мартинюка М.П. про звільнення ОСОБА_3 з посади начальника відділу Держгеокадастру у Новомирівському районі Кіровоградської області за угодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Відповідно до пункту 9 Положення про Управління (відділ Держгеокадастру у районі, затвердженого наказом Міністерства регіональної розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України в; 03 лютого 2015 року №14, чинний на момент виникнення спірних правовідносин Управління (відділ), очолює начальник, який призначається на посаду Головою Держгеокадастру за пропозицією начальника Головного управлінь: Держгеокадастру в області та за погодженням з Віце-прем'єр-міністром України Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та звільняється з посади Головою Держгеокадастру.

Згідно із пунктами 9, 10, Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Держгеокадастр, який очолює Голова, в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів Мінрегіону і Мінагрополітики видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

Відповідно до пункту 11 вищезазначеного Положення, Голові Держгеокадастру зокрема призначає на посаду за погодженням з Віце-прем'єр-міністром України - Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства та головами відповідних місцевих держадміністрації та звільняє з посади керівників територіальних органів Держгеокадастру та їх заступників; підписує накази Держгеокадастру.

Зазначене свідчить про те, що заява про звільнення написана позивачем та скерована на розгляд до належної посадової особи (тобто до Голови Держгеокадастру).

Разом з тим, як зазначає позивач у позовній заяві та не заперечується відповідачем, заяву про звільнення ОСОБА_5 написала 02 лютого 2016 року, в той час як на посаду начальника відділу Держгеокадастру у Новомирівському районі ОСОБА_3 призначено 01 лютого 2016 року.

Факт написання заяви про звільнення позивачем не заперечується, а безпосередньо момент надходження оригіналу даної заяви до Держгеокадастру підтверджується штампом вхідної кореспонденції який на ряду з номером і датою містить також спеціальний штрих код.

Реквізити реєстрації заяви позивача (зокрема штрих код) свідчить про надходження її безпосередньо 23 лютого 2016 року.

За п. 1 ст. 36 КЗпП України, припиняється як трудовий договір, укладений на невизначений строк, так і строковий трудовий договір.

Припинити трудовий договір можна в будь-який час після досягнення угоди між роботодавцем та працівником. Ініціатива про припинення договору може виходити як від працівника, так і від роботодавця. І якщо одна зі сторін погоджується на пропозицію іншої, вважається, що сторони досягли угоди про припинення трудового договору і працівник звільняється з роботи.

Анулювання домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом щодо звільнення працівника з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, можливе при взаємній згоді власника підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом та працівника.

Такий висновок міститься і в постанові Верховного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 21-320а13, в якій колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що анулювання домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом щодо звільнення працівника з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, можливе при взаємній згоді власника підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом та працівника.

Водночас між Держгеокадастром та позивачем не було взаємної згоди щодо анулювання раніше досягнутої домовленості про звільнення позивача, а отже відсутній факт анулювання такої домовленості.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам необхідно мати на увазі, що при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п. 1 ст. 36 КЗпП (за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.

Сама по собі згода власника або уповноваженого ним органу задовольнити прохання працівника про звільнення до закінчення строку попередження не означає, що трудовий договір припинено за п. 1 ст. 36 КЗпП, якщо не було домовленості сторін про цю підставу припинення трудового договору. В останньому випадку звільнення вважається проведеним з ініціативи працівника (ст. 38 КЗпП).

Відсутність у заяві конкретної дати з якої працівник хотів би звільнитися не є підставою для скасування наказу про звільнення на підставі такої заяви, винесеного у день її надходження, оскільки законодавством не встановлено відповідного порядку чи строків припинення трудового договору за угодою сторін, у зв'язку з чим вони визначаються працівником і власником або уповноваженим ним органом у кожному конкретному випадку.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи на підставі наведених норм законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуваний у даній справі наказ прийнятий суб'єктом владних повноважень на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені законодавством.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає законним і обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Ганечко О.М.

Коротких А.Ю.

Повний текст ухвали виготовлено 11 жовтня 2017 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Ганечко О.М.