
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/6208/16 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
У Х В А Л А
Іменем України
11 жовтня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Карпушової О.В., Кучми А.Ю.,
при секретарі: Кривді В.І,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АВАНТ-БАНК» Ларченко Ірини Миколаївни на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2017 по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АВАНТ-БАНК» Ларченко Ірини Миколаївни, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОРГФІТНЕС» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування ПАТ " АВАНТ-БАНК " Ларченко І.М., третя особа - ТОВ "ОРГФІТНЕС" про:
визнання протиправним та скасування наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування ПАТ «АВАНТ-БАНК» №57 від 23.02.2016 в частині визнання нікчемним договору №0000000185 від 24.05.2012, укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ «АВАНТ-БАНК» та операції по перерахуванню коштів на суму 199 000,00 грн., проведеної 29.01.2016;
зобов`язання Уповноваженої особи Фонду гарантування ПАТ «АВАНТ-БАНК» подати до Фонду гарантування додаткову інформацію про позивача як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором №0000000185 від 24.05.2012 у розмірі 199 000,00 грн. за рахунок Фонду.
Постановою Окружного адміністративного суду від 08.06.2016 позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «АВАНТ-БАНК» Ларченко І.М. подала апеляційну скаргу про скасування незаконної, на її думку, постанови суду першої інстанції та просить постановити нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Суб'єктом владних повноважень, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Основним завданням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Таким чином, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, як особа, наділена спеціальними функціями щодо забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, є суб'єктом владних повноважень у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові пленуму Вищого адміністративного суду України «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» від 20.05.2013 № 8.
Судом встановлено, що 24.05.2012 між ОСОБА_3 та ПАТ «АВАНТ-БАНК» укладено договір №0000000185 про відкриття рахунку та обслуговування платіжної картки, відповідно до якого банк відкриває позивачу рахунок № НОМЕР_2 в гривні та видає останньому та його довіреним особам банківські платіжні картки.
25.01.2016 між позивачем та ТОВ «ОРГФІТНЕС» укладено договір №ОФ-11/16 про надання поворотної фінансової допомоги, відповідно до умов якого ТОВ «ОРГФІТНЕС» надає позивачу поворотну фінансову допомогу в межах суми 199 000, 00 грн., а позивач зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених договором; поворотна фінансова допомога надається ОСОБА_3 по необхідності шляхом перерахування суми коштів на вищезазначений рахунок позивача в ПАТ «АВАНТ-БАНК».
29.01.2016 на виконання умов вказаного договору ТОВ «ОРГФІТНЕС» перерахувало на рахунок позивача грошові кошти в сумі 199 000, 00 грн.
Цього ж дня на підставі постанови Правління НБУ «Про віднесення ПАТ «АВАНТ-БАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №96 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «АВАНТ-БАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» у ПАТ «АВАНТ-БАНК», яким запроваджено тимчасову адміністрацію на один місяць з 29.01.2016 по 28.02.2016 включно.
29.01.2016 на офіційному сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) розміщено оголошення про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «АВАНТ-БАНК».
25.02.2016 відповідно до Постанови Правління НБУ №109 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «АВАНТ-БАНК» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №262 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «АВАНТ-БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку».
01.03.2016 на офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення, що Фонд з 02.03.2016 розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ «АВАНТ-БАНК», для отримання коштів вкладника з 02.03.2016 по 12.04.2016 включно можуть звертатися до установ Банків - агентів Фонду: АТ «ОТП БАНК» та АТ «УКРСИББАНК».
14.03.2016 ОСОБА_3 звернувся до АТ «ОТП БАНК» з метою отримання грошових коштів, що знаходились на його рахунку в ПАТ «АВАНТ-БАНК», однак у видачі коштів йому було відмовлено, у зв`язку з тим, що дані про нього не було включено до переліку вкладників банку.
15.03.2016 згідно наказу №57 від 23.02.2015 позивач отримав повідомлення про нікчемність правочину від 25.02.2016 (№ 814/4), відповідно до якого операції по перерахуванню коштів з рахунку ТОВ «ОРГФІТНЕС» на його рахунок, проведеної 29.01.2016 на суму 199 000,00 грн. та договір №0000000185 від 24.05.2012 є нікчемними згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме: банк уклав правочин з ОСОБА_3, умови якого передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання йому переваг (пільг), прямо не встановлених законодавством чи внутрішніми документами банку.
25.03.2016 позивач звернувся до відповідача з адвокатським запитом, яким просив надати інформацію та повідомити чи сформовано останнім перелік вкладників ПАТ «АВАНТ-БАНК» та чи включено його до даного переліку.
09.04.2016 ОСОБА_3 отримав відповідь, якою у наданні інформації відмовлено з посиланням на режим банківської таємниці.
Позивач не погоджуючись із бездіяльністю Уповноваженої особи Фонду щодо невключення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, звернувся до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем неправомірно не включено ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Апелянт не погоджується з таким висновком суду, виходячи з того, що у відповідача були наявні підстави для невключення позивача до списку осіб, яким гарантоване відшкодування за рахунок Фонду.
Колегія суддів не пристає на таку позицію апелянта, виходячи з наступного.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків регулюються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 №4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).
В підпунктах 3, 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Згідно з ч. 1 ст. 3 вказаного Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з ч. 2 ст. 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у т.ч. договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у т.ч. договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.
Загальне поняття нікчемності правочинів наведено в ст. 228 ЦКУ, за змістом ч. 1 якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Викладене означає, що уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.
Така правова позиція викладена в постановах Вищого адміністративного суду України від 24.12.2015 № К/800/24004/15, від 18.12.2015 № К/800/39816/15.
З матеріалів справи вбачається, що правочин визнано нікчемним на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, а саме: банк уклав правочин з ОСОБА_3, умови якого передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання йому переваг (пільг), прямо не встановлених законодавством чи внутрішніми документами банку.
В той же час, положеннями Закону № 4452-VI не передбачено обов'язкового внесення саме готівкових коштів на банківський (депозитний) рахунок особисто вкладником, оскільки в ст. 2 Закону зазначено, що вкладом також є кошти в безготівковій формі, які надійшли для вкладника.
Разом з тим, доказів на підтвердження нікчемності зазначеного правочину (спрямованості його на порушення прав та свобод особи або держави, незаконне заволодіння майном) Уповноваженою особою Фонду не наведено, оскільки умови договору банківського вкладу (депозиту) є типовими, та з них не вбачається, які саме пільги або переваги отримав (міг би отримати) ОСОБА_3
При цьому, за обставин відсутності у розпорядчому рішенні посилань на передбачені Законом підстави визнання правочину нікчемним, таке рішення суб'єкта владних повноваження не є обґрунтованим.
Уповноваженою особою жодних доказів існування обставин стосовно позивача і правочину, передбачених ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI суду не надано.
Також, суд апеляційної інстанції не приймає доводи відповідача про те, що договором банківського вкладу №№0000000185 не передбачено перерахування коштів на рахунок ОСОБА_3 з поточного рахунку іншої особи, оскільки у повідомленні №814/4 від 25.02.2016, такі підстави визнання правочину нікчемним, не вказувались.
До того ж, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що посилання відповідача на постанову НБУ від 29.01.2016 № 44 «Про віднесення ПАТ «АВАНТ-БАНК» до категорії неплатоспроможних» є безпідставними, оскільки таке рішення НБУ є банківською таємницею (ч. 3 ст. 75 Закону України 4452-VI), а тому ОСОБА_3 не міг і не повинен був знати про їх зміст.
Аналізуючи вищесказане, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено наявності, визначених ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, підстав, які б свідчили про нікчемність укладеного правочину між позивачем та банком.
Разом з тим, Положенням №14 передбачено, що протягом процедури ліквідації Уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно, зокрема: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
Протиправність наказу від 23.02.2016 №57 в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу, укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ «АВАНТ-БАНК» прямо вказує на наявність підстав для зобов'язання відповідача подати до Фонду додаткову інформацію про позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «АВАНТ-БАНК» на підставі договору банківського вкладу від 24.05.2012 № 0000000185 за рахунок Фонду та, як наслідок на наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про наявність правових підстав для задоволення позову, а тому постанову суду необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ " АВАНТ-БАНК " Ларченко Ірини Миколаївни - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено: 11.10.2017 року.
Головуючий-суддя: І.В. Саприкіна
Судді: О.В. Карпушова
А.Ю. Кучма
Головуючий суддя Саприкіна І.В.
Судді: Кучма А.Ю.
Карпушова О.В.
Судове рішення № 69536304, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 11.10.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/6208/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: