Ухвала суду № 69535787, 13.10.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

(49083, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 29)

У Х В А Л А

"13" жовтня 2017 р.

справа №804/2865/16

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Панченко О.М., перевіривши на відповідність вимогам КАС України апеляційну скаргу Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2016 р. у справі № 804/2865/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Коммодіті"

до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року апеляційну скаргу заявника залишено без руху і надано час упродовж тридцяти днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

До суду апеляційної інстанції повернулося поштове повідомлення про отримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 30 серпня 2017 року.

02.10.2017 року на виконання ухвали суду від 16.08.2017 року до апеляційного суду надійшло клопотання заявника про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції. В обґрунтування клопотання заявник посилається на те, що через відсутність фінансування заявником під час подання першої апеляційної скарги не було сплачено судовий збір. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2016 року відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та повернуто йому апеляційну скаргу у зв'язку з несплатою судового збору у наданий судом строк. Станом по серпень 2017 року заявник не міг сплатити судовий збір через відсутність фінансування, тому вдруге оскаржив постанову суду першої інстанції 07.08.2017 року. Також в обґрунтування клопотання заявник посилається на рішення ВАСУ та ВСУ щодо поновлення строку під час вирішення питання про відкриття проваджень по справам та рішення Європейського суду з прав людини.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржену постанову ухвалено у відкритому судовому засіданні без участі представників сторін 19.08.2016 року. Копію постанови суду від 19.08.2016 року отримано представником відповідача 21.09.2016 року.

Апеляційну скаргу подано заявником 07.08.2017 року, тобто з пропуском строку, встановленого ч.2 ст.186 КАС України. Ця обставина заявником не заперечується.

Відповідно до ч.1 ст.55 КАС України усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

На думку суду, держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов'язання щодо його сплати при зверненні до суду суб'єктів владних повноважень, у тому числі органами фіскальної служби.

Слід зазначити й про те, що одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов’язків, передбачених законами України.

Також слід зазначити, що в рішенні по справі "Устименко проти України" (Заява №32053/13) Європейський суд з прав людини, зокрема, вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

Рішення Європейського Суду з прав людини згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" мають в Україні значення джерела права.

Таким чином, неналежна організація фінансування суб'єкта фінансування владних повноважень, необхідного для виконання вимог процесуального закону - КАС України, не може бути поважною причиною пропуску ним строку апеляційного оскарження. Поновлення строку апеляційного оскарження в цьому випадку є порушенням принципу остаточності судового рішення.

Крім того, суд зазначає, що ухвалами Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2016 року та від 12.12.2016 року відповідачу було відмовлено у задоволенні клопотань про звільнення від сплати судового збору з тих підстав, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати судового збору. Ці ухвали не були оскаржені відповідачем та набрали законної сили.

Отже, поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження заявник не навів.

Відповідно до абз.2 ч.4 ст.189 КАС України якщо заяву не буде подано в зазначений строк або підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Приймаючи до уваги, що заявник у наданий строк не навів поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, слід відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі № 804/2865/16 за апеляційною скаргою Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2016 року.

Керуючись ст.189 КАС України, суддя, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі № 804/2865/16 за апеляційною скаргою Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2016 року.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку, визначеному ст.212 КАС України.

Суддя О.М. Панченко