Постанова № 69535417, 10.10.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

10 жовтня 2017 р. 15:21 год. справа №820/3682/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Король Д.О.

за участю:

представника позивача - Михайлюков В.В.,

представників відповідача - Діанова С.Ю., Серіка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКСОНН" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЮКСОНН" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 14.06.2017 року №0001084000.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі акта перевірки № 3303/20-38-40-06/35474377 від 28.11.2016 року було винесено додаткове повідомлено рішення №0001084000 від 14.06.2017 року, яким за даними інформаційних баз контролюючого органу (Єдиного реєстру акцизних накладних) встановлено порушення абзацу першого пункту 231.6 статті 231 Податкового кодексу України та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 і абзацу 3, абзацу 4, абзацу 5, абзацу 6 пункту 1202.1 статті 1202 Податкового кодексу України застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮКСОНН» штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 59132,62 гривні. Позивач зазначив, що до податкового повідомлення-рішення № 0001084000 від 14.06.2017 року додано розрахунок штрафних санкцій, в якому зазначена сума штрафу відмінна від суми штрафу, яка зазначена в розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення 0002294000 від 15.12.2016 року. Позивач вважає, що ТОВ «ЛЮКСОНН» у другий раз притягується до відповідальності за одне й те саме порушення, зазначене в Акті перевірки № 3303/20-38-40-06/35474377 від 28.11.2016 року, що є підставою для скасування спірного податкового повідомлення - рішення.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав на підставі викладених у позові фактів та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача у запереченнях на адміністративний позов та у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, посилаючись на матеріали перевірки та вказали, що Головним управлінням ДФС у Харківській області було здійснено інвентаризацію застосованих штрафних санкцій в частині порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних. У зв'язку з тим, що штрафні санкції були застосовані до підприємства ТОВ «Люксонн» не в повному обсязі, в.о. заступника начальника було винесено додаткове податкове повідомлення - рішення від 14.06.17 № 0001084000 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 59132,62грн.. Відповідно до вимог пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Враховуючи вищевикладене, ГУ ДФС у Харківській області вважає правомірним застосування штрафних санкцій та винесення податкового повідомлення - рішення від 14.06.2017 року №0001084000 до ТОВ «ЛЮКСОНН».

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, надані докази у їх сукупності, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, встановив наступне.

Згідно п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

З наявних матеріалів справи вбачається, що фахівцями Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області здійснено камеральну перевірку ТОВ «ЛЮКСОНН» (ЄДРПОУ 35474377) з питань дотримання граничних термінів реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, про що складено акт від 28.11.2016 року №3303/20-38-40-06/35474377.

За результатами камеральної перевірки ТОВ «ЛЮКСОНН» встановлено порушення вимог п. 231.6 ст. 231 Податкового Кодексу України (далі - ПК України), а саме: порушення термінів реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних за період з 01.04.2016 року по 30.10.2016 року.

Відповідно до вимог п. 231.6 ст. 231 ПК України, реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відповідальність за порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних передбачена ст. 120 2 ІІК України, якою передбачено, що у разі порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених статтею 231 цього Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: 2 відсотків від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 10 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 20 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 30 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 61 до 90 календарних днів; 40 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 91 і більше календарних днів.

Згідно з вимогами п.86.8 статті 86 ПК України, було винесене податкове повідомлення - рішення від 15.12.2016 року № 0002294000 з розрахунком штрафних санкцій на суму 24384,49 грн. по акту камеральної перевірки.

Позивачем зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржено не було, сума штрафних санкцій сплачено позивачем добровільно.

До Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області надійшов лист Державної фіскальної служби України від 29.05.2017 року №13678/7/99-99-12-03-05 «Про стан організації камеральних перевірок та застосування штрафних санкцій з акцизного податку», відповідно до якого з метою встановлення повноти охоплення та якості камеральних перевірок декларацій акцизного податку, а також належного застосування штрафних санкцій здійснено аналіз даних інформаційних систем ДФС та даних, які надходять від ГУ ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, за наслідками якого ДФС зобов'язало терміново відпрацювати вказану інформацію та надати пояснення щодо причин незастосування штрафних санкцій.

Натомість, ГУ ДФС у Харківській області на підставі вказаного листа Державної фіскальної служби України здійснено інвентаризацію застосованих штрафних санкцій в частині порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, при відсутності такої вказівки у листі.

За наслідками інвентаризації застосованих штрафних санкцій в частині порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних встановлено, що суму акцизного податку та суму штрафних санкцій по ТОВ «ЛЮКСОНН» обраховано за ставками акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів, тобто 0,042 євро за 1 л. реалізованого пального, що суперечить пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України.

У зв'язку з тим, що штрафні санкції були застосовані до підприємства ТОВ «ЛЮКСОНН» не в повному обсязі, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області було винесено додаткове податкове повідомлення- рішення (на різницю не застосованих штрафних санкцій) від 14.06.2017 №0001084000 на суму 59132,62 грн., яке є предметом оскарження в межах даної справи.

Позивач скористався своїм правом та оскаржив вказане податкове повідомлення - рішення до Державної фіскальної служби України, за наслідками розгляду скарги рішенням Державної фіскальної служби України №17784/6/99-99-11-03-01-23 від 14.08.2017 року податкове повідомлення - рішення від 14.06.2017 №0001084000 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Відповідно до п.п.16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПКУ) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПКУ).

Згідно з п.38.1 ст.38 ПКУ виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Судом встановлено, що позивач сплатив суму податкового зобов'язання за податковим повідомлення - рішенням від 15.12.2016 року № 0002294000 відповідно до розрахунку контролюючого органу на підставі акту перевірки від 28.11.2016 року №3303/20-38-40-06/35474377.

Суд зазначає, що відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Проте, спірне податкове повідомлення-рішення №0001084000 прийняте з порушенням вказаної норми 14.06.2017 року, тобто з порушенням строку в 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання платником акту перевірки.

Окрім того, відповідно до абз.5 п. 58.1 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення - рішення містить підставу для нарахування податкового зобов'язання; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку.

Тобто, Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області перевищуючи свої повноваження, вдруге після застосування штрафних санкцій в податковому повідомленні-рішенні від 15.12.2016 року № 0002294000, до яких вже входила сума штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних за період з 01.04.2016 року по 30.10.2016 року у розмірі 24384,49 грн., неправомірно застосовує штрафні санкції до підприємства за одне й те ж саме порушення, але в більшому розмірі.

Відповідно до п. 54.5 ст. 54 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що саме контролюючий орган несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, притягнення позивача до відповідальності у разі здійснення невірного розрахунку штрафної санкції контролюючим органом, нормами податкового законодавства не передбачено, так само як і інвентаризації застосованих штрафних санкцій та винесення додаткових податкових повідомлень - рішень.

Суд наголошує, що згідно п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України, податкове законодавство ґрунтується на принципі презумпції правомірності рішення платника податку, відповідно до якого рішення платника податку є правомірними в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Вказане узгоджується з положеннями п.56.21 ст.56 Податкового кодексу України, яким визначено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

У рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 акцентується увага на тому, що вищевказана конституційна норма допускає зворотну дію в часі лише нормативно-правових актів, які стосуються скасування чи пом'якшення відповідальності за правопорушення фізичних осіб.

У спірних правовідносинах суд застосовує рішення Європейського суду з прав людини у справах Серков проти України (заява №39766/05), Щокін проти України (заяви №23759/03 та №37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Цими рішеннями було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати податку.

Отже, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків при існуванні неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків такого платника, а також ролі рішень Європейського Суду з прав людини як джерела права в Україні, суд дійшов висновку про протиправність визначення позивачу податкового зобов'язання та наявності підстав для скасування спірних податкових повідомлень - рішень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 14.06.2017 року №0001084000.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним рішень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКСОНН" документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, суд присуджує документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКСОНН".

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКСОНН" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 14.06.2017 року №0001084000.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (код 39599198, вул. Пушкінська, 46, м.Харків, 61057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКСОНН" (61003, м. Харків, пр. Московський, буд.16, код ЄДРПОУ 35474377) судовий збір у сумі 1600,00 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп..

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова у повному обсязі виготовлена 17.10.2017 року.

Суддя Біленський О.О.