Постанова № 69535377, 12.10.2017, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2017 р. Справа № 818/1344/17

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчук О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Волкової Ю.В.,

представника відповідача - Пишного Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/1344/17

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Сумській області), в якій просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області № 0004551303, № 0004571303 та № 0004561303 від 09 червня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуваними рішеннями ГУДФС у Сумській об ласті донарахувало позивачу податок з доходів фізичних осіб у сумі 201032,67 грн. та 5025,17 грн. штрафних (фінансових) санкцій і військовий збір у сумі 15123,13 грн. та 3780,78 грн. штрафних (фінансових) санкцій, 170 грн. штрафу за неподання декларації.

Щодо обставин виникнення спору позивач зазначив наступне.

05.09.2008 між ним та ЗАТ "Перший Український Міжнародний банк", правонаступ ником якого є ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" було укладено кредитний іпотечний договір про надання кредиту у сумі 100000 доларів США на придбання квартири по проспекту Гагаріна, буд. 7 в місті Харкові. Кредит було використано на за значені у договорі цілі, а придбана за кредитні кошти квартира була передана в іпотеку банку відповідно до договору іпотеки від 05.08.2008 № 6858597. Після значного зростання курсу долара США восени 2014 року, у позичальника Соро ки П.М. виникла прострочена заборгованість по кредиту, і на початку 2015 року банк звернувся з позовом до суду про примусове стягнення кредиту. 20.01.2015 Ковпаківським районним судом м. Суми було відкрито провадження у цивільній справі № 592/371/15-ц. Під час розгляду зазначеної судової справи по суті, між сторонами було досягнута домовленість про продаж предмету іпотеки за згодою сторін, тому банк подав заяву про залишення позову без розгляду. Предмет іпотеки - квартира була продана 24.09.2015 р. і між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 про припинення зобов'язань шляхом прощення боргу. Також, у цей же день банком було вручено повідомлення про прощення частини боргу у тексті якого містилось роз'яснення, що згідно до абзацу д) п.п. 164.2.17 Податкового кодексу України, сума боргу платника податку, анульова ного кредитором по його самостійному рішенню, підлягає обкладанню подат ком з доходів фізичних осіб.

Але, позивач ОСОБА_2 вважає, що з настанням терміну сплати податку з доходів фізичних осіб по зазначеній операції з прощення частини кредиту, ві дбулись зміни в законодавстві, а відтак, він не повинен сплачувати податок з доходів фізичних осіб та військовий збір.

Так, відповідно до пункту 165.1.59 статті 165 Податкового кодексу Украї ни у редакції Закону України № 909-VIII від 24.12.201 5 р., який набрав чинності з 01.01.2016 р., сума, прощена (анульована) кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов'язань громадян України за кредита ми в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кре дити) не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного до ходу громадянина - платника податку.

Крім того, Законом України від 09.04.2015 р. №,321- VIII "Про внесення змін до податкового кодексу щодо кредитних зобов'язань", який набрав чинно сті з 07.05.2015, Підрозділ 1 розділу XX "Перехідні положення" доповнено пунктом 8 такого змісту: "Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року".

Зазначені вище положення Закону України від 09.04.2015 № 321- VIII "Про внесення змін до податкового кодексу щодо кредитних зобов'язань", слід застосовувати до позивача ОСОБА_2 на підставі статті 58 Конституції України та Рішення № 1-рп/99 Конституційного суду України від 09.02.1999 у справі № 1-7/99.

Так, відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормати вно - правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують відповідальність особи.

Відповідно до резолютивної частини Рішення № 1-рп/99 Конституційного суду України від 09.02.1999 у справі № 1-7/99, положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові ак ти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Крім того, що стосується внесення змін до пункту 165.1.59 статті 165 Податкового кодексу України у редакції Закону України № 909-VIII від 24.12.2015, то з огляду на те, що граничний строк подання декларації та сплати податку з доходів фізичних осіб станом на дату набрання чинності цим законом ще не сплив (01.01.2016 р.), то позивач вважає, що відповідно на дату настання обов'язку щодо сплати податку позивач ОСОБА_2 перестав бути платником цього податку.

У судове засідання позивач та його представник не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, від представника позивача надійшло письмове клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити в його задоволенні.

У письмовому запереченні зазначив, що проведеною перевіркою встановлено, що в III кварталі 2015 року громадянином ОСОБА_2, було отримано додаткове благо у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за його самостійним рішенням у сумі 46 730,12 доларів США (сорок шість тисяч сімсот тридцять доларів США 12 центів) - в гривневому еквіваленті - 1 008 208,37 грн. (один мільйон вісім тисяч двісті вісім гривень 37 копійок), що підтверджується податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та листом-відповіддю від ПАТ "ПУМБ" (код ЄДРПОУ 14282829) з відповідними додатками (вх. 34695 від 31.10.2016 року) на запит ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області.

Відповідно до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загально місячного (річного) оподатковуваного доходу платник податку включає дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

24.09.2015 року між ПАТ "ПУМБ" та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору № 6858033 від 05.09.2018 року про припинення зобов'язань шляхом прощення боргу.

Відповідно до пункту 2 цієї угоди передбачено, що Банк та Позичальник дійшли згоди, що враховуючи скрутне фінансове становище Позичальника, Банк застосовує відносно Позичальника процедуру прощення боргу за кредитним договором.

В ході проведення перевірки, було встановлено, що 24.09.2015 року ПАТ "ПУМБ" надано під підпис громадянину ОСОБА_2 Повідомлення про прощення частини боргу, у зв'язку з чим банківською установою у повному обсязі дотримано вимоги абз. д) пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.

Крім цього, за даними форми 1-ДФ банком було включено суму прощенного кредиту до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.

Разом з тим, отримавши Повідомлення про прощення частини боргу, громадянином ОСОБА_2 не було задекларовано дохід у формі додаткового блага (ознака доходу - 126) та не нараховано/не сплачено суми податку з доходу фізичних осіб.

Таким чином, відповідач вважає, що в даному випадку банк шляхом надання під підпис громадянину ОСОБА_2 Повідомлення про прощення частини боргу, як цього вимагає підпункт 164.2.17, пункту 164.2, статті 164 Податкового кодексу України, повідомив боржника про те, що анульована суму заборгованості є доходом, отриманим як додаткове благо, отже позивач мав самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 05.09.2008 між ОСОБА_2 та ЗАТ "Перший Український Міжнародний банк", правонаступ ником якого є ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" було укладено кредитний іпотечний договір про надання кредиту у сумі 100000 доларів США на придбання квартири по проспекту Гагаріна, буд. 7 в місті Харкові (а.с. 10-12).

24.09.2015 між ПАТ "ПУМБ" та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору № 6858033 від 05.09.2018 року про припинення зобов'язань шляхом прощення боргу (а.с. 19).

Зі змісту вказаної угоди судом встановлено, що сума заборгованості ОСОБА_2 за Кредитним договором № 6858033 від 05.09.2018 у розмірі 46 730,12 доларів США підлягає прощенню (анулюванню) банком.

Листом від 24.09.2015 № КНО-44.2.1/55 ПАТ "ПУМБ" повідомив позивача про прощення йому частини боргу та необхідність сплати податку з доходів фізичних осіб з цієї суми (а.с. 41).

З 15.05.2017 посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову перевірку платника податків ОСОБА_2 у зв'язку з виявленням недостовірних даних, що містяться у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік, за результатами якої складено акт від 24.05.2017 № 349/18-28-13-03/2293114654/54 (а.с. 21-24).

Вказаним актом перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України наслідок несвоєчасного подання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2015 рік; абз. д) п.п.164.2.17 ст. 164 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб у сумі 201 032,67 грн., в т.ч. по періодах: за 2015 рік-201 032,67 грн.; п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст.163, п. 176.1 ст.176, п.п. 16-1 п. 10 р.20 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано військового збору у сумі 15 123,13 грн., в т.ч. по періодах: за 2015 рік - 15 123,13 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято:

- податкове повідомлення-рішення № 0004551303 від 09 червня 2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 251290,84 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями - 201 032,67 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 50 258,17 грн. (а.с. 25);

- № 0004561303 від 09 червня 2017 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 170,00 грн. (а.с. 26);

- № 0004571303 від 09 червня 2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на загальну суму 18903,91 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями - 15123,13 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 3780,78 грн. (зворотній бік а.с. 25).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходить з того, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення відповідають нормам чинного законодавства, є законними та не підлягають скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України платником податку, зокрема, є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Підпунктом 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 ПК України визначено, що загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Пунктом 164.1 ст. 164 ПК України зазначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 ПК України, загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

У відповідності до підпункту "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Згідно з пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Кодексу додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Підпунктом 14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); спадщини, подарунків, виграшів, призів; заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Відповідно до пп.14.1.56 п.14.1 ст.14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Платник податку - боржник, у відповідності до підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Кодексу, зобов'язаний до 1 травня року, що настає за звітним, подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (податковою адресою), відобразити в ній вказаний дохід та у відповідності до п. 179.7 ст. 179 ПК України самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в декларації.

Відповідно п. 49.1 ст. 49 Кодексу податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (податковою адресою).

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 статті 164 Кодексу.

З огляду на викладене, суд зазначає, що Законом прямо передбачено обов'язок платника відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

При цьому сума анульованого податкового боргу включає як основну суму кредиту, так і нараховані відсотки, штрафні санкції, що підлягають обов'язковій сплаті боржником відповідно до умов кредитного договору.

Так, матеріали справи містять Додаткову угоду №1 від 24.09.2015 між ПАТ "ПУМБ" та ОСОБА_2 до Кредитного договору № 6858033 від 05.09.2018 року про припинення зобов'язань шляхом прощення боргу (а.с. 19).Зі змісту вказаної угоди судом встановлено, що сума заборгованості ОСОБА_2 за Кредитним договором № 6858033 від 05.09.2018 у розмірі 46 730,12 доларів США підлягає прощенню (анулюванню) банком. Вказана додаткова угода є чинною. Листом від 24.09.2015 № КНО-44.2.1/55 ПАТ "ПУМБ" повідомив позивача про прощення йому частини боргу у розмірі 46 730,12 доларів США, що є основною сумою боргу та необхідність сплати податку з доходів фізичних осіб з цієї суми (а.с. 20.

Таким чином, суд зазначає, що позивач, будучи належним чином повідомлений ПАТ "ПУМБ" про те, що згідно п.п. 164.2.17 "д" п. 164.2 ст. 164 ПК України анульована (прощена) частина боргу є її доходом (додатковим благом), з якої, як платнику податків з доходів фізичних осіб необхідно самостійно сплатити податок з такого доходу, та відобразити цей дохід у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається до податкового органу за місцем проживання до 1 травня року, що настає за звітним, всупереч наведеної вище норми, податкову декларацію про майновий стан і доходи не подав, та податок не сплачував .

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить висновку, що відповідачем оскаржувані рішення прийнято з урахуванням вимог ч.2 ст.19 Конституції України, а тому позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складений та підписаний 17.10.2017.

Суддя О.А. Прилипчук