Постанова № 69535078, 12.10.2017, Луганський окружний адміністративний суд

12.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 жовтня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1336/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Ірметової О.В.,

суддів: Секірської А.Г., Пляшкової К.О.

за участю

секретаря судового засідання: Попової Н.І.

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Шепель В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправною бездіяльність, стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду ,-

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, яким позивач просив:

- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, яка полягає у не виконанні обов'язку в частині негайного виконання постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 по адміністративній справі №812/1727/15 про поновлення на посаді ОСОБА_1;

- стягнути з Головного управління ДФС у Луганській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 15.03.2017 по 30.07.2017 в сумі 24839,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 по адміністративній справі №812/1727/15 позовні вимоги задоволені повністю: визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства доходів та зборів України від 26.10.2015 №980-о «Про звільнення ОСОБА_1»; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Міндоходів у Луганській області з 26.10.2015; стягнуто з Головного управління ДФС у Луганській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 55347,95 грн за виключенням обов'язкових податків та зборів. Постановлено допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Міндоходів у Луганській області. Разом з тим, Державна фіскальна служба України виконала постанову Донецького апеляційного адміністративного суду лише 31.07.2017, про що було видано наказ Державної фіскальної служби України № 1797-о від 31.07.2017 «Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1», тобто із затримкою виконання. Наказом Головного управління ДФС у Луганській області від 31.07.2017 № 414-о «Про вихід на роботу ОСОБА_1», який видано на виконання наказу ДФС України, визначено, що вважати ОСОБА_1 таким, що приступив до виконання обов'язків заступника начальника Головного управління ДФС у Луганській області з 31 липня 2017 року. З посиланням на норми ст.236 КЗпП України позивач просив стягнути з Головного управління ДФС у Луганській області середній заробіток за час затримки поновлення на посаді за період з 15 березня 2017 року по 30 липня 2017 року, тобто за 92 робочих дні, у розмірі 24839,08 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідачів заперечував проти задоволення позовних вимог, надав суду письмові заперечення (а.с. 30-31, 32- 34). Під час судового засідання представник відповідачів зазначив, що виконання судових рішень по адміністративним справам здійснюється відповідно до Кодексу про адміністративне судочинство та Законом України «Про виконавче провадження», а саме відповідно до ч.1 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. До Державної фіскальної служби України в проміжок часу з 15.03.2017 по 30.07.2017 постанова відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом у справі №812/1727/15 не надходила. Лише після відкриття виконавчого провадження у боржника (відповідача) виникає обов'язок по виконанню рішення суду про поновлення позивача на роботі. За таких підстав вважає, що ОСОБА_1 поновлення на посаді на виконання рішення суду з дотриманням вимог чинного законодавства. Щодо стягнення з Головного управління ДФС у Луганській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 15.03.2017 по 30.07.2017 в сумі 24839,08 грн., представник відповідачів зазначив, що посада ОСОБА_1 належить до номенклатури посад Голови ДФС України, відтак Головне управління ДФС у Луганській області не могло самостійно прийнято рішення про поновлення позивача на посаді. При цьому наказ Головне управління ДФС у Луганській області від 31.07.2017 № 414-о «Про вихід на роботу ОСОБА_1» видано на виконання наказу ДФС України від 31.07.2017 №1797-о «Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1», тобто наказ ГУ ДФС у Луганській області є похідним від наказу ДФС України. За таких обставин, представник відповідачів вважає, що відсутність вини ГУ ДФС у Луганській області в затримці поновлення позивача на посаді.

За таких обставин представник відповідачів просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, надавши оцінку доказам, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі за наступних підстав.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року по справі №812/1727/15 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені повністю:

- визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства доходів та зборів України від 26.10.2015 №980-о «Про звільнення ОСОБА_1»;

- поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Міндоходів у Луганській області з 26.10.2015;

- стягнуто з Головного управління ДФС у Луганській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 55347,95 грн за виключенням обов'язкових податків та зборів.

Постановлено допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Міндоходів у Луганській області (а.с. 9-15).

03 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Державної фіскальної служби України з заявою про виконання постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 по справі № 812/1727/15 (а.с.16).

Наказом Державної фіскальної служби України № 1797-о від 31.07.2017 «Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1» було скасовано наказ Міністерства доходів і зборів України від 26.10.2015 №980-о «Про звільнення ОСОБА_1» та поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДФС у Луганській області з 26 жовтня 2015 року (а.с.17). При цьому, Державна фіскальна служба України в даному наказі як на підставу посилався саме на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року по справі № 812/1727/15.

На виконання зазначеного наказу Головне управління ДФС у Луганській області видало наказ від 31.07.2017 № 414-о «Про вихід на роботу ОСОБА_1» (а.с.37).

Таким чином, постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року по справі №812/1727/15 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Міндоходів у Луганській області з 26.10.2015, яке допущено до негайного виконання, виконано Державною фіскальною службою України лише 31 липня 2017 року.

Відповідно до частин 1, 5 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

За правилами частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Статтею 236 Кодексу законів про працю України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Зазначена норма не містить застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, якщо працівник не вчинив додаткові дії, в цьому випадку - пред'явлення рішення до примусового виконання, що вказують на його бажання поновитися на роботі.

Відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

При цьому пунктом 3 частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України законодавець обумовив питання примусового виконання судових рішень в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Цим підкреслюється винятковість саме примусового виконання рішення адміністративного суду.

Вирішуючи питання про усунення неоднакового застосування зазначених норм права, Верховний Суд України у постанові від 23 червня 2015 року (справа № 21-63а15) вказав, що правова природа діяльності органів державної виконавчої служби та її основне призначення полягає саме в примусовому виконанні рішень суду, в тому числі постанов судів про поновлення на посадах у відносинах публічної служби, які набрали законної сили, що і є підставою для негайного їх виконання. Добровільне виконання рішення суду боржником - це його законодавчо встановлений обов'язок. Зокрема, зазначений обов'язок не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі. В таких випадках держава в особі органу державної виконавчої служби несе відповідальність за виконання остаточних судових рішень.

При цьому, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 34 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Оскільки постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року по справі №812/1727/15 в частині поновлення ОСОБА_1 на державній службі виконана Державною фіскальною службою України шляхом прийняття наказу лише 31 липня 2017 року, колегія судів з урахуванням вищевикладеного прийшла висновку про протиправну бездіяльність Державної фіскальної служби України в частині несвоєчасного поновлення ОСОБА_1 на роботі на підставі постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 по адміністративній справі №812/1727/15, та як наслідок право ОСОБА_1 на виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення відповідно до статті 236 Кодексу законів про працю України.

Вирішуючи питання стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі суд враховує, що середній заробіток працівника визначається згідно статті 27 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Оскільки постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року по справі №812/1727/15 в частині поновлення ОСОБА_1 на державній службі виконано 31 липня 2017 року, тобто із затримкою 92 робочих дня, розмір середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення складає 24839,08 грн. (92 р.д. х 269,99 грн.). Дана сума підлягає стягненню з Головного управління ДФС у Луганській області, як з органу з яким позивач ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах.

Оскільки під час розгляду справи достовірно встановлено та підтверджено належними доказами несвоєчасне поновлення ОСОБА_1 на роботі на підставі постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 по адміністративній справі №812/1727/15, та як наслідок право ОСОБА_1 на виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення відповідно до статті 236 Кодексу законів про працю України, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

З урахуванням вимог ст.94 КАС України, питання щодо повернення судового збору не вирішується, оскільки позивач при зверненні до суду судовий збір не сплатив.

Керуючись статтями 2, 8-11, 17, 69-71, 86, 94, 158-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправною бездіяльність, стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо несвоєчасного поновлення ОСОБА_1 на роботі на підставі постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 по адміністративній справі №812/1727/15.

Стягнути з Головного управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ 39591445, місце знаходження 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Енергетиків,72) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 15 березня 2017 року по 30 липня 2017 року у розмірі 24839,08 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот тридцять дев'ять гривень 08 коп.) з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 17 жовтня 2017 року.

Головуючий суддя О.В. ІрметоваСуддя Суддя А.Г. Секірська К.О. Пляшкова