Вирок № 69525160, 13.10.2017, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/11431/17

пр. № 1-кп/759/749/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2017 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Ясельського А.М.,

за участю секретаря Никитюк Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12017100000000499 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 24.04.2017 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Андрушівка Житомирської області, громадянина

України, освіта середня спеціальна, працює приватним підприємцем,

ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований та проживає за адресою:

АДРЕСА_1,

не судимий, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Давідяна О.Н.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Сащенка Ю.В.,

потерпілої ОСОБА_3,

представника потерпілої ОСОБА_4,

представник цивільного відповідача ОСОБА_5,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, 23.04.2017 року приблизно о 20 годині 35 хвилин, керував автомобілем НОМЕР_2 по Брест-Литовському шосе у місті Києві зі сторони міста Києва у напрямку міста Житомир.

Рухаючись у вказаному напрямку,та займаючи другу смугу руху, він наближався до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого на 19 кілометрі Брест-Литовського шосе, навпроти КП 506, який позначений інформаційними дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.3 Правил порожнього руху.

В цей час по вказаному нерегульованому пішохідному переході, зліва на право по ходу руху автомобіля НОМЕР_2, проїзну частину Брест-Литовського шосе переходили пішоходи ОСОБА_6 та ОСОБА_3

Під час руху ОСОБА_1 допустив порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 підпункту «б» та 18.1 Правил дорожнього руху України, а саме :

- п. 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

-п. 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

-підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п. 18.1: водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитись, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека;

та не дав дорогу пішоходам ОСОБА_6 та ОСОБА_3, внаслідок чого на нерегульованому пішохідному переході, який розташований на 19 кілометрі Брест-Литовського шосе, навпроти КП 506 в м. Києві, скоїв наїзд на останніх.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішоходи ОСОБА_6 та ОСОБА_3 отримали тілесні ушкодження, внаслідок яких ОСОБА_6 помер в лікувальному закладі.

При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_6 були виявлені такі тілесні ушкодження: синці - в лобній області справа з переходом на праву скроневу область, праву брову та верхню повіку правого ока, садна в лобній області справа над тілом правої брови та на та на верхній повіці правого ока, садна на фоні синця на правій боковій поверхні шиї в нижній третині, відповідно їм крововиливи в м'які тканини; крововиливи під м'які мозкові оболонки над всіма поверхнями правої півкулі головного мозку, в меншій мірі - над випуклими поверхнями та полюсами лівих лобної та скроневої долей, забої тканини головного мозку в області полюса та випуклої поверхні правої лобної долі, на випуклих поверхнях правих скроневої та тім'яної долей, зачне розм'якшення, деструкція та крововиливи в товщу мозкової тканини в області правої півкулі головного мозку, підшкірових структур, більше правих, стовбуру головного мозку, кров'янистий ліквор в шлуночках головного мозку; обширний крововилив в клітковину переднього середостіння, забої правої легені з крововиливами в легеневі зв'язки, більше справа; крововилив в фіброзну капсулу правої нирки; обширний крововилив в товщу брижі товстого кишківника; розрив правого крижово-клубового з'єднання; фрагментарно-уламковий перелом правих лонної та сідничної кісток з масивним просякненням кров'ю клітковини тазу та паранефральної клітковини, більше справа, а також клітковини за очеревинного простору, на товщину до 2,5 см.; синці та садна на задній поверхні області правого ліктьового суглоба, ближче до його зовнішньої поверхні, на внутрішній поверхні правого передпліччя в нижній третині; садна на задній поверхні області лівого ліктьового суглобу, на тильній поверхні середніх фаланг 2-го та 3-го пальців правої кисті; синець на зовнішній поверхні правого стегна в верхній третині; відповідно їм крововиливи в м'які тканини. Смерть ОСОБА_6 настала від множинних ушкоджень тіла з розвитком шоку. Вказані тілесні ушкодження за своєю сукупністю відносяться до тяжкого тілесного ушкодження.

Під час первинного відомого звернення 23.04.2017 року о 20 годині 42 хвилин за медичною допомогою у ОСОБА_3, були виявлені такі тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку, забійної рани тім'яної ділянки, підшкірних гематом лобної та потиличної ділянок голови; закрита травма хребта у вигляді компресійного перелому 1-го поперекового хребця. Вказані тілесні ушкодження за своєю сукупністю відносяться до середньої тяжкості тілесного ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України за наведених вище обставин визнав в повному обсязі, щиро розкаявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину.

Враховуючи те, що обвинувачений не оспорює всі обставини справи, і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, суд, роз'яснивши обвинуваченому положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин із застосуванням ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів до справі.

Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведена, а кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 286 КК України вірна, оскільки він керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження та спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, обставини скоєння злочину, враховує особу обвинуваченого, який характеризується позитивно, працює, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, не судимий. Згідно ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, є щире каяття. Згідно ст. 67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання останнього, судом не встановлено. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід обрати міру покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Суд вважає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України дане покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Крім того відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України підлягає стягненню із обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави вартість проведення автотехнічних експертиз, що становить 4 991 гривня 81 копійка.

Вирішуючи питання про цивільний позов потерпілої ОСОБА_3, який був заявлений останньою під час судового провадження та підтриманий під час судового розгляду, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом.

Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_3 на загальну суму 323877 гривень 98 копійок до ОСОБА_1, який на правовій підставі керував джерелом підвищеної небезпеки, підлягає задоволенню тільки частково. При цьому в частині матеріальної шкоди на суму 13559 гривень 16 копійок може бути задоволений повністю, оскільки позивачем суду надано докази, а саме чеки та квитанції витрачених коштів на поминальний обід на зазначену суму(а.с.37).

Поряд з цим, враховуючи страждання, які потерпіла ОСОБА_3 зазнала у зв"язку з смертю чоловіка та в зв"язку з отриманням нею тілесних ушкоджень, виходячи з принципу розумності та справедливості та з врахованням часткового відшкодування їй завданої шкоди ,суд вважає за необхідне стягнути на її користь моральну шкоду частково на суму 200000 гривень, яку визнав і обвинувачений ОСОБА_1.

Цивільний позов ОСОБА_3 в частині позовних вимог до ПАТ «НАСК «Оранта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди на суму 73 754 гривні 88 копійок залишити відповідно до ч.1 п.5 ст.207 ЦПК України без рогляду в зв"язку з поданою позивачем заявою прол залишення позову в цій частині без розгляду.

Питання про речові докази необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 369-371, 373-376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в закону силу ОСОБА_7 обрати у виді тримання під вартою в Державній установі "Київський слідчий ізолятор", негайно взявши його під варту в залі суду.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 13 жовтня 2017 року.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави вартість проведення автотехнічних експертиз, що становить 4 991 (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто одна) гривня 81 (вісімдесят одна) копійка на користь ГУДКСУ у Святошинському районі м. Києва (р/р 31110115700009, МФО 820019, код 37962074, код платежу 24060300, призначення платежу: інші надходження).

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 13 559 (тринадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять) гривень 16 (шістнадцять копійок) та моральну шкоду в сумі 200 000 (двісті тисяч) гривень 00 копійок, а всього 213559 гривень 16 копійок.

Цивільний позов в частині позовних вимог ОСОБА_3 до ПАТ «НАСК «Оранта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди на загальну суму 73 754 (сімдесят три тисячі сімсот п'ятдесят чотири) гривні 88 копійок залишити без розгляду.

Речовий доказ після набрання вироком законної сили: автомобіль НОМЕР_3 - повернути власнику - ОСОБА_1.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва, шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: А.М. Ясельський