Ухвала суду № 69524568, 07.10.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/59440/17-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т.В., при секретарі Медведєвій М.Г., за участі прокурорів Плахотній В.В., Шевчук О.Ю., підозрюваного ОСОБА_1, захисника Сицько А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС шостого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Туровського Ярослава Станіславовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1,-

В С Т А Н О В И В:

07.10.2017 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т.В. надійшло клопотання сторони кримінального провадження - старшого слідчого в ОВС шостого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Туровського Ярослава Станіславовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Обґрунтовуючи внесене клопотання, сторона кримінального провадження вказує, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України повідомлено про підозру у кримінальному провадженні №42017000000002183 від 05.07.2017 ОСОБА_1 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 368 КК України. Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений час в 2015 році за участі керівництва Вінницької митниці ДФС створено злочинну організацію з метою незаконного збагачення її членів. ОСОБА_1 як член злочинної організації, згідно відомого йому злочинного плану, відповідно до відведеної йому ролі та покладених на нього функцій, діючи як виконавець, усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, за вказівками керівництва Вінницької митниці ДФС в невстановлений точно час протягом періоду з 2016 по 2017 роки отримував від посередників різних комерційних структур неправомірну грошову винагороду за безперешкодне митне оформлення товарів на Вінницькій митниці ДФС, зберігав отримані кошти, і у подальшому, через певний час передавав їх водію Вінницької митниці ДФС - ОСОБА_4

У свою чергу ОСОБА_4 передавав отримані кошти керівництву Вінницької митниці ДФС, які після цього розподіляли неправомірну грошову винагороду між собою та іншими членами злочинної організації. Таким чином, ОСОБА_1, приймав участь у злочинній організації та у злочинах, вчинюваних такою організацією, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 255 КК України. Крім того, досудовим слідством встановлено, що наказом по Державній фіскальній службі України Вінницької митниці ДФС від 14.09.2017 № 462-о ОСОБА_1 призначено на посаду завідувача сектору контролю за переміщенням товарів відділу організації митного контролю Вінницької митниці ДФС . Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до Положення про сектор контролю за переміщенням товарів відділу організації митного контролю Вінницької митниці ДФС, затвердженого наказом начальника Вінницької митниці ДФС від 06.04.2017 № 125, основними завданнями зазначеного сектору є: реалізація державної політики у сфері державної митної справи, забезпечення оперативного контролю за доставкою товарів і транспортних засобів, надання передбачених законами адміністративних послуг, інше. На завідувача сектору Положення про сектор контролю за переміщенням товарів відділу організації митного контролю Вінницької митниці ДФС окремо покладено обов'язок та надано повноваження: здійснення керівництва Сектором, визначення пріоритетів роботи Сектору та шляхи виконання покладених на нього завдань, надавати обов'язкові до виконання доручення працівникам сектору, перевіряти стан організації роботи Сектору, інше. Таким чином, ОСОБА_1 обіймав посаду, яка пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих повноважень, тобто згідно із приміткою 1 до ст. 364 КК України, був службовою особою. Проте ОСОБА_1, будучи службовою особою, став на злочинний шлях і, протиправно використовуючи надані йому службові повноваження, вчинив одержання неправомірної вимоги, за наступних обставин. Так, у невстановлений день на початку вересня 2017 року ОСОБА_1 зателефонував на мобільний телефон № 067-430-96-30 заступнику директора ТОВ «Імекс-Вінсервіс» ОСОБА_5 та запропонував зустрітися з метою обговорення можливості сприяння ним у здійсненні швидкого і безперешкодного митного оформлення Вінницькою митницею ДФС зазначеним підприємством ввезення на територію України вживаних автомобілів. ОСОБА_5 розуміючи, що ОСОБА_1 використовуючи свої службові повноваження і зв'язки з кероівництвом органів ДФС може перешкодити правомірній господарській діяльності підприємства, де вона працює, погодилась на особисту зустріч для обговорення зазначеного питання. Через короткий проміжок часу (одна-дві доби після вищевказаної телефонної розмови), під час зустрічі ОСОБА_5 з ОСОБА_1, яка відбувалася у денний час доби поблизу офісного приміщення ТОВ «Імекс-Вінсервіс» за адресою: м. Вінниця, вул. Максимовича, 10-А, останній після встановлення зі слів ОСОБА_6 кількості запланованого оформлення транспортних засобів на Вінницькій митниці ДФС ТОВ «Імекс-Вінсервіс», повідомив, що за його сприяння у швидкому, безперешкодному оформленні таких операцій ОСОБА_6 має передати йому 7200 доларів США. А у подальшому сума неправомірної вигоди ним буде визначатися із врахування запланованого обсягу таких операцій. Також, під час названої розмови ОСОБА_1 наголосив, що у разі невиконання його вимог про необхідність передачі грошових коштів, він використовуючи свої службові повноваження унеможливить оформлення ТОВ «Імекс-Вінсервіс» ввезення автомобілів на митну територію України. ОСОБА_5 розуміючи, що ОСОБА_1 має реальну можливість заблокувати діяльність підприємства з розмитнення автомобілів на Вінницькій митниці ДФС, з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо прав і законних інтересів підприємства здійснювати зазначену господарську діяльність, погодилася сплатити визначений ОСОБА_1 розмір неправомірної вигоди. 01.10.2017 ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_5 та наголосив їй про необхідність якнайшвидшого виконання вимоги, щодо передачі йому зазначеної неправомірної вигоди. 05.10.2017 приблизно о 15 год. 30 хв. ОСОБА_1 відповідно до попередньої домовленості прибув до кабінету заступника директора ТОВ «Імекс- Вінсервіс» ОСОБА_5, що на другому поверсі за адресою: м. Вінниця, вул. Максимовича, 10-А, де отримав від неї 7200 доларів США (купюрами номіналом 100 доларів США кожна, у кількості 72 штук, що згідно курсу НБУ станом на 05.10.2017 становить 193 023, 39 гривень). Отримані грошові кошти ОСОБА_1 поклав до своєї кишені куртки. Таким чином, ОСОБА_1, будучи службовою особою, одержав неправомірну вигоду у великому розмірі за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого йому службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

Враховуючи, що обставини вчинення кримінального правопорушення дають підстави вважати, що ОСОБА_1, перебуваючи на волі, буде незаконно впливати на свідків, з яким останній працює у секторі контролю Вінницької митниці ДФС України, та на інших осіб, які є свідками скоєння ним протиправних дій, та може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене.

Прокурори в судовому засіданні клопотання підтримали у повному обсязі, просили задовольнити, посилались на те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого та тяжкого (корупційного) злочину, а запобігти ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу неможливо, слідство приходить до висновку про те, що жоден із запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не зможе запобігти доведеним у ході досудового розслідування ризикам.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, просили відмовити, посилаючись на необґрунтованість пред'явленої підозри.

Заслухавши прокурорів в обґрунтування заявленого клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, які просили застосувати запобіжний захід не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, приходжу до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України повідомлено про підозру у кримінальному провадженні №42017000000002183 від 05.07.2017 ОСОБА_1 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 368 КК України.

06.10.2017 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 368 КК України, та вручено повідомлення про підозру.

Слідчим у клопотанні та доданих документів доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 368 КК України,а саме, зібраними доказами, у тому числі: показаннями свідків, які дали чіткі та послідовні показання щодо обставин скоєння ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинів; матеріалами виконаних оперативними підрозділами доручень слідчого та прокурора; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності. Отримані досудовим розслідування докази дають достатні підстави для обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення.

Обставини вчинення кримінального правопорушення дають підстави вважати, що ОСОБА_1, перебуваючи на волі, буде незаконно впливати на свідків, з яким останній працює у секторі контролю Вінницької митниці ДФС України, та на інших осіб, які є свідками скоєння ним протиправних дій, та може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене. Крім того, слід зазначити що на теперішній час досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває та група осіб причетна до його вчинення встановлюється. Окрім того, перевіряється можлива причетність ОСОБА_1 до вчинення інших кримінальних правопорушень. Так, санкцією ч.3 ст. 368 КК України передбачено покарання за вчинення цього злочину у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, тобто вказаний злочин є тяжким. Крім того, санкцією ч.1 ст. 255 КК України передбачено покарання за вчинення цього злочину караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років, тобто вказаний злочин є особливо тяжким. Покарання, передбачене санкціями відповідних частин статей Кримінального кодексу України, само по собі може бути підставою та мотивом підозрюваного переховуватися від слідства та суду. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Дослідивши матеріали, якими обґрунтовується вказане клопотання, перевіривши наявність ризиків, які передбачені у ч. 1 ст. 177 КПК України, а також враховуючи, що у матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаних з триманням під вартою не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами. Слідчий суддя приходить до висновку щодо недоведеності слідчим та прокурором наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України в даному кримінальному провадженні. Слідчим у клопотанні та прокурорами в судовому засіданні заявлено ризики того, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі, завдяки знайомствам у колі сектору контролю за переміщенням товарів відділу організації митного контролю Вінницької митниці ДФС матиме можливість впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, які на даний час ще не допитані, які своїми показаннями можуть викрити ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення. Крім того, підозрюваний ОСОБА_1, перебуваючи на волі, разом із учасниками злочинної організації може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення. Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення із під варти. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Слідчим у клопотанні та доданих документів доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 368 КК України. Слідчий суддя, вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить висновку, що докази та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховується від органів досудового розслідування та суду, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні, вважає недостатньою застосування більш м'якого запобіжного заходу. За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню. Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом. Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання. При цьому, враховуючи тяжкість злочину та розмір майнової шкоди, вважаю за належне призначити заставу у розмірі відповідно до п. 1 ч.5 ст. 182 КПК України - 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 160 000 (сто шістдесят тисяч) грн. 00 коп., який зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків. Окрім цього, обираючи відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст.177,178,193,194, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого в ОВС шостого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Туровського Ярослава Станіславовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 05 жовтня 2017 року.

Строк дії ухвали визначити до 03 грудня 2017 року включно.

Одночасно визначити розмір застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 160 000 (сто шістдесят тисяч) грн. 00 коп.. Суму застави у національній грошовій одиниці підозрюваний має право у будь-який момент внести у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на депозитний рахунок:

Отримувач: ТУ ДСА У в м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО (код банку) 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р № 37318005112089

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 такі обов'язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов'язків, покладених судом визначити до 03 грудня 2017 року включно.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Повний текст ухвали буде проголошено 12.10.2017 року о 13 годині 45 хвилин.

Слідчий суддя Остапчук Т.В.