Ухвала суду № 69518498, 04.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2017 року м. Київ К/800/40690/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Юрченко В.П.,

при секретарі: Горбатюку В.С.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (СДПІ)

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03.12.2013

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2014

у справі № 2а-0870/11523/11 Запорізького окружного адміністративного суду

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у

м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.12.2013, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2014, позов задоволено: визнано протиправними дії СДПІ у м. Запоріжжі щодо розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених ВАТ «Запоріжжяобленерго» в платіжних дорученнях: №14457 від 26.08.2011 на суму 952508,00 грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за липень 2011 р.»; №14530 від 29.08.2011 на суму 630000,00 грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за липень 2011 р.»; №15763 від 16.09.2011 на суму 1000000,00 грн. з призначенням платежу «авансовий платіж по податку на додану вартість за серпень 2011 р.»; №16211 від 21.09.2011 на суму 3000000,00 грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за серпень 2011 р.»; №16322 від 22.09.2011 на суму 3350000,00 грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за серпень 2011 р.».

У касаційній скарзі СДПІ просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено у судовому процесі, СДПІ було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності сплати до бюджету ПДВ за період із 30.03.2011 по 22.09.2011, за результатами якої складено акт від 19.10.2011 № 225/08-05/00130926. За висновками цього акту позивач порушив норми пункту 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (ПК), а саме: несвоєчасно сплатив суму узгодженого податкового зобов'язання із ПДВ за лютий 2011 року 8190423,00 грн. із затримкою більше, ніж 30 днів. Ця сума поточних податкових зобов'язань була сплачена згідно з платіжними дорученнями від 26.08.2011 № 14457 на суму 598644,23 грн. з призначенням платежу «ПДВ за липень 2011р.», від 29.08.2011 № 14530 на суму 630000,00 грн. з призначенням платежу «ПДВ за липень 2011р.»; від 29.08.2011 № 14530 на суму 630000,00 грн. з призначенням платежу «ПДВ за липень 2011р.», від 16.09.2011 № 15763 на суму 1000000,00 грн. з призначенням платежу «аванс податок на додану вартість за серпень 2011р.», від 21.09.2011 № 16211 на суму 3000000,00 грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за серпень 2011р.», від 22.09.2011 №16322 на суму 3350000,00 грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за серпень 2011р.», а також шляхом подання уточнюючих розрахунків від 29.08.2011: № 9007245118 на суму 39,00 грн., № 9007245122 на суму 40,00 грн., № 9007245120 на суму 39,00 грн., № 9007245124 на суму 41,00 грн., № 9007245121 на суму 39,00 грн.

При цьому, сплачені позивачем 8190423,00 грн. як сума поточних податкових зобов'язань із ПДВ за лютий 2011 року згідно з платіжними дорученнями від 22.03.2011, 23.03.2011, 24.03.2011. 25.03.2011, 28.03.2011, 29.03.2011, за доводами СДПІ, були направлені на погашення податкового боргу, який виник у позивача раніше.

Відповідно до частини першої пункту 87.9 ст. 89 ПК у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Цією правовою нормою законодавець чітко встановив черговість спрямування коштів, сплачених платником податків, у разі наявності податкового боргу. При чому, такий обов'язок у контролюючого органу виник після 01.01.2011, тоді як норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного до 1 січня 2011 року, не встановлювали таких повноважень для контролюючого органу.

Суди попередніх інстанцій, застосувавши норми частини 1 ст. 72 та частини 1 ст. 255 КАС України, встановили, що у позивача відсутній податковий борг та відповідно до цієї обставини зробили обґрунтований висновок про відсутність у СДПІ правових підстав для спрямування грошових коштів, сплачених за платіжними дорученнями від 26.08.2011 №14457 на суму 952508,00 грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за липень 2011 р.»; від 29.08.2011 №14530 на суму 630000,00 грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за липень 2011 р.»; від 16.09.2011 №15763 на суму 1000000,00 грн. з призначенням платежу «авансовий платіж по податку на додану вартість за серпень 2011 р.»; від 21.09.2011 №16211 на суму 3000000,00 грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за серпень 2011 р.»; від 22.09.2011 №16322 на суму 3350000,00 грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за серпень 2011 р.» на оплату самостійно узгоджених податкових зобов'язань із ПДВ за лютий 2011 року у сумі 8190423,00 грн.

Такі висновки судами були зроблені з врахуванням постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 23.05.2012 у адміністративній справі № 2а-0870/8337/11, залишеної без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013, якою були визнані протиправними дії СДПІ по розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених ВАТ «Запоріжжяобленерго» в платіжних дорученнях, якими позивач сплатив податкові зобов'язання за січень-лютий 2011 року, а також ПДВ, перерахований у зв'язку з проведенням уточнень, та штрафні санкції з ПДВ, нараховані позивачем самостійно у зв'язку з проведенням цих уточнень; постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 21.06.2012 у справі № 2а-0870/8975/11, залишеної без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2013, якою були визнані протиправними дії СДПІ по розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених ВАТ «Запоріжжяобленерго» в платіжних дорученнях, якими позивач сплатив податкові зобов'язання за лютий-квітень 2011 року; а також рішення СДПІ від 22.06.2012, яким було списано податковий борг ВАТ «Запоріжжяобленерго», який виник станом на 12.09.2009 року, з урахуванням пені, нарахованої станом на 22.06.2012 у сумі 47324886,34 грн., у тому числі: 37809687,50грн. - недоїмка з податку на додану вартість, 9515198,84 грн. - пені. Саме на наявність цього податкового боргу СДПІ посилається при обґрунтуванні доводів щодо правомірності висновку про прострочення позивачем платежів з податкових зобов'язань з ПДВ за лютий 2011 року.

Відповідно до частини 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Доводи, наведені СДПІ у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанції, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03.12.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписВ.П. Юрченко