Ухвала суду № 69518051, 04.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2017 року м. Київ К/9991/69295/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Бившевої Л.І. (головуючого), Олендера І.Я., Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року

у справі № 2а/1770/1531/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Магніт-Плюс»

до Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Магніт-Плюс» (далі - ТОВ «Магніт-Плюс», позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі - ДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29 грудня 2011 року №0004572342, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 50792,00 грн та застосовано штрафні санкції на суму 11505,50 грн та №0004582342, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 40633,00 грн та застосовані штрафні санкції на суму 9204,50 грн.

Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 11 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року, позов задовольнив. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 29 грудня 2011 року № 0004582342, № 0004572342.

В касаційній скарзі Державна податкова інспекція у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

Позивач у запереченні на касаційну скаргу просить залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, оскільки вважає їх законними та обґрунтованими.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції, визначені у ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до постанови старшого слідчого з СВ ПМ ДПА в Одеській області Вдовиченко Д.М. ДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Магніт-Плюс» з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах із ПП «Південь-Агросервіс» за період з 01 жовтня 2008 року по 30 вересня 2011 року, за підсумками якої складено акт від 21 грудня 2011 року №1510/23-100/30504354. Згідно з висновками вказаного акту, позивачем порушено п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР, пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР. Висновок ДПІ про порушення позивачем порядку ведення податкового обліку обґрунтований тим, що господарські операції між позивачем та ПП «Південь-Агросервіс» не мають реального характеру (безтоварні), правочини між цими особами є нікчемними, які спрямовані на незаконну податкову мінімізацію.

На підставі акта перевірки ДПІ склала податкові повідомлення-рішення, з приводу правомірності яких виник спір.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з правомірного декларування ТОВ «Магніт-Плюс» суми податкового кредиту та валових витрат на підставі первинних документів, виписаних ПП «Південь-Агросервіс», з огляду на те, що у судовому процесі встановлені обставини щодо придбання позивачем у вказаного постачальника товарів та послуг, а факт порушення кримінальної справи не тягне за собою недійсність усіх угод.

Відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

У разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність (п. 86.9 ст. 86 ПК України).

Згідно наведених правових норм, матеріали документальної позапланової перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, що була висловлена під час вирішення питання про усунення розбіжностей у застосуванні пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 та п. 86.9 ст. 86 ПК України, зокрема, в постанові від 27 січня 2015 року № 21-494а14.

Суди попередніх інстанцій не застосували вказані правові норми та залишити поза увагою встановлену у судовому процесі обставину, що позапланова перевірка позивача проведена згідно з пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України на виконання постанови старшого слідчого з СВ ПМ ДПА в Одеській області Вдовиченко Д.М., помилково надавши оцінку висновкам акту перевірки від 21 грудня 2011 року №1510/23-100/30504354, які, поряд з іншими доказами, є предметом дослідження у кримінальному процесі, що можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду кримінальної справи, і можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання лише з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду у кримінальній справі.

З огляду на те, що доказів прийняття рішення суду у кримінальній справі, в провадженні якої призначена перевірка згідно з постановою слідчого, на дату прийняття податкових повідомлень - рішень, які позивач оспорює, відповідачем не надано, вказані податкові повідомлення-рішення прийняті ДПІ неправомірно.

Хоча суди попередніх інстанцій не застосували норму п. 86.9 ст. 86 ПК України, це, однак, не вплинуло на правильність вирішення спору; помилка щодо підстави задоволення позову не може бути підставою для скасування правильного по суті рішення у цій справі.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року у справі № 2а/1770/1531/2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: __ Л.І. Бившева

Судді: __ І.Я. Олендер

__ В.П. Юрченко