Ухвала суду № 69517695, 25.09.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 вересня 2017 року м. Київ К/800/24697/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Усенко Є.А., розглянувши

касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - ОДПІ)

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.12.2015

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017

у справі № 810/4481/15 Київського окружного адміністративного суду

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.07.2017 касаційна скарга ОДПІ залишена без руху у зв'язку з її невідповідністю вимозі частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України: до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

В межах встановленого строку, наданого для виправлення вказаних недоліків, відповідач надав платіжне доручення № 535 від 23.08.2017, яким судовий збір сплачено у сумі 584,64 грн., що відповідає розміру, встановленому Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.12.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017, адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.03.2015 № 0000662230.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх інстанцій, ОДПІ звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.12.2015, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Викладені в касаційній скарзі доводи щодо підстав для оскарження ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень у справі № 810/4481/15 не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Так, податкове повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, прийнято ОДПІ на підставі акта перевірки від 02.02.2015 № 9/17-3-2236103656, за висновками якого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 під час перевірки не надано довідку, яка підтверджує, що його контрагенти-нерезиденти, яким він виплатив доход за надання послуг, є резидентами країни, з якою укладений міжнародний договір України про уникнення подвійного оподаткування, чим порушено пункт 103.10 статті 103 Податкового кодексу України. До такого висновку контролюючий орган дійшов з огляду на те, що надані позивачем довідки щодо резиденства вказаних контрагентів стосовно Республіки Грузія не відповідають вимогам статті 3 Гаазькій конвенції щодо порядку засвідчення офіційного документа апостилем.

Як встановлено у судовому процесі, позивач у періоді, що перевірявся, сплатив на користь нерезидентів приватного підприємця Чхаідзе Мурман, фірми «Mandarin of Georgia LTD», фірми «АСНІ - 2011 LTD» доход за надання транспортно-експедиторських послуг в загальній сумі 282899,22 грн.

Пунктом 103.1 ст. 103 ПК встановлено, що застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Відповідно до пункту 103.2 цієї статті особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Відповідно до статті 7 Конвенції між Урядом України і Урядом Грузії про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і на майно, ратифікованої згідно із Законом України від 17 березня 1999 року № 504-XIV, прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій Державі, якщо це підприємство не здійснює комерційної діяльності в другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює комерційну діяльність як вказано вище, прибуток підприємства оподатковується у другій Державі, але тільки в тій частині, яка стосується цього постійного представництва.

Суди першої та апеляційної інстанцій цілком об'єктивно виходили з того, що надані позивачем довідки, видані Податковою службою Республіки Грузія (довідками Податкової служби Грузії від 17.01.2014 та від 12.02.2015 засвідчено, що ПП Мурман Чхаідзе у 2013 та у 2014 був резидентом Грузії для податкових цілей; довідками Податкової служби Грузії від 05.05.2014 та від 27.02.2015 засвідчено, що фірма «АСНІ - 2011 LTD» у 2012 - 2014 було резидентом Грузії для податкових цілей; довідками Податкової служби Грузії від 10.02.2015 засвідчено, що фірма «Mandarin of Georgia LTD» у 2012 було резидентом Грузії), підтверджують резиденство контрагентів позивача стосовно Республіки Грузія, а відтак зробили юридично правильний висновок про відсутність у позивача обов'язку податкового агента стосовно виплачених цим нерезидентам доходу.

В касаційній скарзі не наведено конкретних підстав, які б свідчили про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні обставин у справі та норм матеріального права при їх юридичній оцінці.

Згідно з пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Керуючись статтею 102, пунктом 5 частини 5 статті 214, частиною 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.12.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 у справі № 810/4481/15.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційну скаргу залишити у суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.А. Усенко