Постанова № 69517360, 12.10.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/8142/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Богаченка С. І.,

суддів Рибачука А. І., Старунського Д. М.,

з участю секретаря судового засідання Болюк Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліспром-Груп" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2017 року у справі № 809/751/17 за адміністративним позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліспром-Груп" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

В С Т А Н О В И В:

15 травня 2017 року Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліспром-Груп", в якому просило стягнути з відповідача на його користь адміністративно-господарські санкції в розмірі 53590,92 грн та пеню в розмірі 343, 04 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що відповідач не виконав нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2016 році та не сплатив у встановлені Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» строки адміністративно-господарські санкції за невиконання такого нормативу, у зв'язку з чим сума таких адміністративно-господарських санкцій та пеня за порушення термінів їх сплати підлягають стягненню в судовому порядку.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2017 року позов задоволено.

Не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліспром-Груп" подало апеляційну скаргу на неї, в якій просило постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що при складанні звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2016 рік помилково не вказано кількість штатних працівників, яким встановлено інвалідність. Зазначає, що ним було виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, що підтверджується долученими до апеляційної скарги доказами.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце його проведення, тому відповідно до частини першої статті 41 та частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за їхньої відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліспром-Груп" є юридичною особою, здійснює господарську діяльність та використовує найману працю.

Відповідно до звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2016 рік від 01 лютого 2017 року середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2016 році становила 66 осіб, з них жодна особа, якій встановлена інвалідність, не працювала на підприємстві. При цьому, кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» становила 3 особи.

Згідно з розрахунком заборгованості по сплаті адміністративного-господарських санкцій та пені сума адміністративно-господарських санкцій за 2016 рік за 3-х непрацевлаштованих інвалідів становить 53590,92 грн, а пеня, нарахована за несвоєчасну сплату адміністративного-господарських санкцій - 343,04 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що відповідач не виконав нормативу робочих місць з працевлаштування трьох інвалідів у 2016 році та в строк до 15 квітня 2017 року самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції.

Суд частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантування їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначені Законом України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Відповідно до частини першої статті 17 вказаного Закону з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Згідно з частиною третьою статті 18 вказаного Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень статті 19 зазначеного Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості 1 робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Виконанням нормативу робочих місць відповідно до змісту частини пятої статті 19 Закону, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Статтею 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Відповідно до частини другої статті 20 цього Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Постановою Кабінету Міністрів України Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні від 31 січня 2007 року № 70 затверджено Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування.

Так, згідно з пунктом 2 вказаного Порядку звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, на яких працює понад 8 осіб, зобов'язані виконувати нормативи робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів, щорічно до 1 березня подавати відділенням Фонду інформацію про зайнятість і працевлаштування у них інвалідів, надавати державній службі зайнятості інформацію про наявність в них вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів, а в разі порушення встановлених нормативів щодо створення робочих місць для інвалідів - самостійно, в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося таке порушення розрахувати і сплатити адміністративно-господарські санкції за таке порушення.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази надання Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліспром-Груп" центру зайнятості інформації про наявність у нього вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2016 році.

Разом з тим, як видно з долучених до апеляційної скарги матеріалів, в 2016 році в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Ліспром-Груп" працювали наступні особи, яким встановлена інвалідність:

- ОСОБА_1, інвалід III групи, що підтверджується пенсійним посвідченням від 28 листопада 2013 року № 132338, який згідно з наказом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліспром-Груп" від 06 травня 2015 року № 24 був прийнятий за сумісництвом на посаду техніка-електрика з 06 травня 2015 та звільнений з посади 14 березня 2016 року, що підтверджується копією наказу про звільнення від 14 березня 2016 року № 88.

- ОСОБА_2, інвалід III групи, що підтверджується пенсійним посвідченням від 25 листопада 2015 року № 867311, який згідно з записами трудової книжки був прийнятий на посаду сторожа з 10 червня 2015 року на підставі наказу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліспром-Груп" від 10 червня 2015 року № 32.

- ОСОБА_3, інвалід II групи, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 27 травня 2015 року серії АВ № 0466809, яка згідно з наказом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліспром-Груп" від 19 липня 2016 року № 127 була прийнята на посаду складальника з 20 липня 2016 та звільнена з посади 25 жовтня 2016 року, що підтверджується копією наказу про звільнення від 25 жовтня 2016 року № 1720.

- ОСОБА_4, інвалід III групи, що підтверджується пенсійним посвідченням від 18 березня 2003 року серії АБ № 661265, який згідно з записами трудової книжки з 15 серпня 2016 року був прийнятий на посаду завідуючого складом товарно-матеріальних цінностей на підставі наказу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліспром-Груп" від 11 серпня 2016 року № 151.

- ОСОБА_5, інвалід II групи, що підтверджується пенсійним посвідченням від 08 лютого 2001 року, який з 17 серпня 2016 року був прийнятий на посаду сторожа згідно з наказом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліспром-Груп" від 16 серпня 2016 року № 151.

Факт працевлаштування вказаних осіб підтверджується також наявними в матеріалах справи звітами відповідача про нарахування єдиного внеску за період з серпня по грудень 2016 року на суми заробітної плати працюючих інвалідів.

Основні методологічні положення щодо визначення показників кількості працівників у формах державних статистичних спостережень з метою одержання обєктивної статистичної інформації щодо зайнятості працівників та розмірів їхньої оплати праці містить Інструкція зі статистики кількості працівників, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року № 286 (далі - Інструкція).

Так, згідно з пунктом 3.2.5 Інструкції середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно 12.

Враховуючи викладене, середньооблікова кількість працівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліспром-Груп" у 2016 році, яким встановлено інвалідність, обчислена відповідно до пункту 3.2.5 Інструкції становить дві особи.

При цьому, суд зазначає, що працевлаштування ОСОБА_6 за сумісництвом на посаду техніка-електрика з врахуванням норм частини пятої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» не зараховується до виконання нормативу.

Оскільки середньооблікова кількість штатних працівників, які працювали в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Ліспром-Груп" у 2016 році становила 66 осіб, норматив робочих місць щодо працевлаштування інвалідів був визначений у кількості трьох робочих місць, що свідчить про невиконання відповідачем нормативу робочих місць у 2016 році у кількості однієї особи.

Відповідно до звіту форми 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік, поданого Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліспром-Груп" до Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 17863,64 грн.

Таким чином, відповідач відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» повинен був самостійно визначити та до 15 квітня 2017 року сплатити позивачу адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за одне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, тобто у розмірі 17863,64 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем до 15 квітня 2017 року адміністративно-господарських санкцій відповідно до статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», такі підлягають стягненню з нарахуванням пені у розмірі 120 % річної облікової ставки НБ України, що діяла на момент сплати, виходячи із суми адміністративно-господарської санкції за період з 19 квітня 2017 року по 04 травня 2017 року у розмірі 114,33 грн (17863,64*0,04%*16=114,33).

Враховуючи те, що відповідачем вищевказані суми адміністративно-господарських санкцій та пені не сплачені, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

За наведених обставин, судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту четвертої частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліспром-Груп" задовольнити частково.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2017 року у справі № 809/751/17 скасувати та прийняти нову, якою позов Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліспром-Груп" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліспром-Груп" (код ЄДРПОУ 39291979) на користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 13662300) адміністративно-господарські санкції у розмірі 17863 (сімнадцять тисяч вісімсот шістдесят три) гривні 64 коп. та пеню в розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 33 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_7 судді ОСОБА_8 ОСОБА_9