Постанова № 69516607, 13.10.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 жовтня 2017 р. № 820/3828/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Тітова О.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просить суд: стягнути з ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1) на корить Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова заборгованість зі сплати страхових внесків у період ведення підприємницької діяльності з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року у сумі 1049, 40 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що станом на день звернення до суду із даним адміністративним позовом за відповідачем рахується заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 1049,40 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду через канцелярію заяву про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з'явився, письмових заперечень із доказами проти позову суду не надав, про причини своєї неявки суд не повідомляв, належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце судового розгляду даної адміністративної справи, однак на адресу суду повернувся конверт з відміткою пошти "за закінченням строку зберігання".

Так, відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд визнає можливим справу розглянути без участі в судовому засіданні представників сторін на підставі наявних у ній доказів.

Згідно вимог ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. ст. 12, 41 КАС України не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, перебуває на обліку, як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова відповідно до ст.14, ст. 15 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року.

Прикінцевими положеннями названого Закону 1058-ІV до 01.01.2011 р. передбачалось, що страхові внески, що перераховуються до солідарної системи сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для відповідних платників збору.

Судом встановлено, що розмір страхових внесків ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 склав 1956,60 грн, зараховано частину від єдиного податку 42% - 907,20 грн.

Заборгованість зі сплати страхових внесків за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 відповідача становить 1049,40 грн.

Частиною шостою статті 19 Закону № 1058 від 09.07.2003 року визначалось, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 01.01.2011 року встановлювалась у розмірах, що передбачались статтею 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування". Тобто, для платників збору, визначених п.п 1-3 статті 1 цього Закону (а саме суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форми власності, юридичних та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників і отримують чистий прибуток) передбачалась ставка у розмірі 33,2% від об'єкту оподаткування. Така сама ставка збору у розмірі 33.2% що передбачається й для платників, визначених пунктом 3 статті 1 даного Закону, тобто для приватних підприємців, які повинні нараховувати внески на суми отриманого ними чистого прибутку.

Протягом 2009-2010 років діяли саме такі ставки оподаткування на фонд оплаті праці та на оподатковуваний дохід з підприємницької діяльності.

З дотриманням Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійні страхування", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонд України від 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція 21-1 зареєстрована в Мін'юсті за №64/8663 від 16.01.04), Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 № 26-1, відповідач самостійно не обчислив та не нарахував страхові внески за базові звітні періоди в розрахунках сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (звітності).

У відповідності з частиною другою ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків, або недоїмкою.

В рахунок сплати нарахованих внесків за вказаний вище період розрахунки з бюджетом ПФ проведено не в повному обсязі і станом на день звернення з цим позовом до суду недоїмка по вказаним платежам становить 1049,40 грн., що підтверджується даними картки особового рахунку вказаного страхувальника та розрахунком заборгованості.

Згідно з пунктом шостим частини другої статті 17 Закону 1058-ІУ, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 10 ст. 20 Закону № 1058 визначено, що якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують нараховані страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Отже, відповідальність страхувальників за невиконання покладених на них обов'язків по вчасним розрахункам з Пенсійним фондом передбачалась статтею 106 Закону 1058. Згідно з частиною другою цієї статті, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Судовим розглядом встановлено, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 31.01.2017 року проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Відповідно до статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Виходячи з норм вищенаведеної статті Вищий адміністративний суд у справі № 6-125цс13 постанові від 04.12.2013 року зазначив, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи її зобов`язання не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати.

З огляду на викладене суд зазначає, що станом на день подання даного позову, заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та складає 1049,40 грн.

Ненадходження обов'язкових страхових внесків до бюджету Пенсійного фонду перешкоджає виконанню одного з основних завдань Фонду - забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для повного та своєчасного фінансування виплати пенсій.

Відповідно до вимог частини п'ятнадцятої ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем станом на день розгляду даної адміністративної справи не надано суду доказів про сплату вказаної заборгованості в добровільному порядку, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, заявленими відповідно до чинного законодавства і такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 18 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що Пенсійний фонд України та його органи від сплати судового збору звільняються.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (61170, м. Харків, вул. Валентинівська, 22-Б, код ЄДРПОУ 22682655) заборгованість зі сплати страхових внесків у період ведення підприємницької діяльності з 01.01.2010 по 31.12.2010 у сумі 1049 (одна тисяча сорок дев'ять ) грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.М. Тітов