Постанова № 69516369, 12.10.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/1548/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до ОСОБА_1, третя особа - Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

12 вересня 2017 року Головне управління ДФС у Полтавській області /надалі -позивач/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 /надалі - відповідач/, третя особа - Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 13.09.2017 вих. № 311 /а.с. 20/, про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 13955 грн. та з військового збору у розмірі 4186 грн. 50 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за ОСОБА_1 рахується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 13955 грн. та з військового збору у розмірі 4186 грн. 50 коп., що виник внаслідок несплати відповідачем самостійно узгоджених грошових зобовязань по податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (вх. № НОМЕР_1 від 28.12.2016).

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач та представник третьої особи у судове засідання не з'явилися, хоча у матеріалах справи наявні докази, що вони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене, суд вирішив розглядати справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів в порядку письмового провадження.

Відповідно до приписів частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначене, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 подано до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік (вх. № НОМЕР_1 від 28.12.2016), у якій відповідачем самостійно визначено суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 13955 грн. та суму військового збору, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником податків за результатами звітного року в розмірі 4186 грн. 50 коп. /а.с. 8-11/.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України /в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/ крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 179.7 статті 179 Податкового кодексу України визначено, що фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

07.02.2017 контролюючим органом винесено податкову вимогу форми "Ф" № 29-17 на загальну суму 18141 грн. 50 коп., яка 16.02.2017 направлена на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, але повернута до Головного управління ДФС у Полтавській області з відміткою поштової організації "За закінченням терміну зберігання" /а.с. 12/.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, податкова вимога форми "Ф" № 29-17 від 07.02.2017 вважається врученою відповідачу.

Доказів оскарження відповідачем податкової вимоги форми "Ф" № 29-17 від 07.02.2017 до суду не надано.

Згідно з приписами пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

За відповідачем рахується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 13955 грн. та з військового збору у розмірі 4186 грн. 50 коп., що підтверджується витягами з інтегрованих карток платника податків ОСОБА_1, копії яких наявні у матеріалах справи.

Доказів сплати відповідачем вказаного податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 13955 грн. та з військового збору у розмірі 4186 грн. 50 коп. до суду не надано.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Полтавській області до ОСОБА_1, третя особа - Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) податковий борг:

- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 13955 грн. (тринадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять гривень) на розрахунковий рахунок 33116341700002, код бюджетної класифікації платежу 11010500, одержувач УДКСУ у місті Полтаві, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019;

- з військового збору у розмірі 4186 грн. 50 коп. (чотири тисячі сто вісімдесят шість гривень п'ятдесят копійок) на розрахунковий рахунок 31117063700002, код бюджетної класифікації платежу 11011000, одержувач УДКСУ у місті Полтаві, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяС.С. Сич