Ухвала суду № 69514822, 09.10.2017, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 683/571/16-ц

Провадження № 22-ц/792/1369/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі головуючого судді Корніюк А.П.,

суддів П'єнти І.В., Талалай О.І.

секретар Філіпчук О.С.

за участю представника позивача Касянюк А.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Старокостянтинівського районного суду від 01 червня 2017 року у справі за позовом ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

Звертаючись до суду 26.02.2016 року із вказаним позовом ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» зазначало, що між АКБ «ПРАВЕКС-БАНК», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір №2019-011/08Р від 08.05.2008 року, за умовами якого Банк надав відповідачці кредит в іноземній валюті для своєчасної оплати вартості автомобіля та сплати страхових платежів в розмірі 15644 доларів США під 12,99 % річних строком до 08.05.2015 року. Позивач вказував, що ним виконано свої зобов'язання за Кредитним договором, однак позичальник не належним чином виконувала свої зобов'язання за вказаним договором. І станом на 17.06.2015 року за ОСОБА_3 рахується заборгованість по вказаному кредитному договору в сумі 19 826,92 долари США в т.ч.: кредит у розмірі 13401.63 долари США і проценти у розмірі 6425,29 доларів США. Тому, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 19826,92 долари США.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду від 01 червня 2017 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» заборгованість за кредитним договором №2019-011/08Р від 08 травня 2008 року в сумі 19826,92 долари США, що за курсом НБУ на дату розгляду справи еквівалентно 521646,27 грн. Вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку та вказує, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, є необ'єктивним та необґрунтованим. Апелянтка зазначає, що банк не надав доказів про видачу їй грошових коштів з каси банку і, оскільки ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» не надало розрахункових квитанцій про здійснення нею платежів за Кредитним договором, а лише направило лист із визнанням прострочення оплати понад 5 років, тому суд зобов'язаний був застосувати строки позовної давності. А тому, апелянтка просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у позові.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 08.08.2017 року залучено до участі в справі ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» як правонаступника ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК».

Представник позивача апеляційну скаргу не визнала і просить її відхилити, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

Апелянтка до суду не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча про день і час слухання справи повідомлена належним чином.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1, ч. 1 та ч. 2 ст. 307 і ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 08.05.2008 року між АКІБ «ПРАВЕКС-БАНК», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №2019-011/08Р, за умовами якого позичальник отримала кредитні кошти в сумі 15 644 доларів США під 12,99 % річних строком до 08.05.2015 року.

За умовами п. 4.4. Договору ОСОБА_2 взяла на себе зобов'язання погашати заборгованість за кредитом шляхом внесення коштів рівними частинами в сумі 187 доларів США щомісяця до 10 числа наступного місяця, крім того сплачувати відсотки за користування кредитом у термін до 10 числа місяця, наступного за місяцем нарахування відсотків, а також, на момент припинення дії Договору, зазначеного в п.1.2 даного Договору. (п.4.5).

Також, 08.05.2008 року між ОСОБА_2 та АКІБ «ПРАВЕКС-БАНК» укладено договір застави транспортного засобу №2019-011/08Р, відповідно до якого ОСОБА_2 для забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов'язань перед Банком за кредитним договором №2019-011/08Р від 08.05.2008 року та можливих змін і доповнень передала в заставу «Заставодержателю» належне їй на праві власності майно: автомобіль марки HYUNDAI модель Getz, рік випуску 2008, шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Суд першої інстанції правильно встановив, що Банк виконав свої зобов'язання за Кредитним договором №2019-011/08Р від 08.05.2008 року, надавши Позичальнику грошові кошти передбачені Договором на загальну суму, передбачені кредитним договором на загальну суму 15 644 доларів США, що підтверджується заявою на видачу готівки №1 від 12.05.2008 року (а.с. 128).

23.12.2009 року між ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_2 було укладено договір про внесення змін та доповнень до Кредитного договору, яким було проведено реструктуризацію простроченої заборгованості та затверджено новий графік погашення заборгованості за кредитом та надано згоду на збирання, зберігання, використання та поширення банком конференційної інформації про позичальника.

Суд першої інстанції вірно виходив із того, що свої зобов'язання за кредитним договором №2019-011/08-Р від 08.05.2008 року ОСОБА_2 виконувала неналежним чином, внаслідок чого станом на 18.06.2015 року виникла заборгованість в розмірі 19826,92 долари США, з яких: 13401,63 долари США заборгованість за кредитом та 6425,29 доларів США заборгованість за процентами.

Дійшовши такого висновку, суд обґрунтовано посилався на відповідні норми матеріального та процесуального права.

Положеннями ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). (ст. 610 ЦК України).

Висновки суду узгоджуються з матеріалами справи.

Оцінюючи доводи в тій частині, що позивачем пропущено строк позовної давності не заслуговують на увагу, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи, а саме розрахунку заборгованості (а.с.5-8) ОСОБА_2 виконувала свої кредитні зобов'язання не у визначені договором строки і суми та здійснила останню оплату 19.02.2014 року. А тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності, оскільки Банк звернувся до суду з позовом 22.02.2016 року, тобто в межах строку позовної давності. (а.с.31).

Посилання апелянта на те, що розрахунок заборгованості, який наданий Банком не є належним та допустимим доказом є такими, що не заслуговують на увагу.

Так, згідно ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які місять інформацію щодо предмета доказування.

В силу ч. 1 ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Колегія суддів вважає, що розрахунок заборгованості за кредитним договором №2019-011/08Р від 08.05.2008 року є належним доказом, оскільки містить інформацію щодо предмета доказування, а саме розміру заборгованості по кредитному договору; і вказаний розрахунок одержаний без порушення встановленого законом порядку. Крім того, суд першої інстанції у відповідності із вимогами ст. 212 ЦПК України оцінив вказаний доказ і ці доводи апеляції зводяться до незгоди апелянта із оцінкою доказу.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги в тій частині, що Банком не надано доказів на отримання позичальником кредитних коштів, колегія суддів вважає їх недоведеними, адже, як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_2 направляла на адресу голови правління АКБ «ПРАВЕКС - БАНК» Зубрицькій Н.Б. заяву щодо видачі суми кредиту в розмірі 15644 долара США згідно кредитного договору «2019-011/08Р від 08.05.2008 року через касу Старокостянтинівського відділення АКБ «ПРАВЕКС - БАНК». 12.05.2008 року директором департаменту аналізу і супроводження кредитних операцій від 12.05.2008 року прийнято розпорядження про видачу кредитних коштів ОСОБА_2 Відповідно до заяви на видачу готівки №1 від 12.05.2008 року ОСОБА_2 отримала 15644 долари США кредитних коштів. (а.с. 126-128).

Порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування рішення, судом першої інстанції не допущено.

Підстав в межах доводів апеляційної скарги для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Старокостянтинівського районного суду від 01 червня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий (підпис) А.П. Корніюк

Судді (підпис) І.В. П'єнта

(підпис) О.І.Талалай

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду А.П. Корніюк

_______________Головуючий у першій інстанції - Бондарчук Л.А. Справа № 22ц/792/1369/17

Доповідач - Корніюк А.П. Категорія: 27