Постанова № 69505927, 05.10.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2017 року Справа № 904/6559/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Вечірко І.О.

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 , довіреність № 559 від 30.12.2016 р.;

від відповідача: ОСОБА_2 , довіреність №2 від 26.12.2016 р.;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Сармат", смт. Широке, Дніпропетровська область на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2017 року у справі № 904/6559/17

за позовом Державної організації "Комбінат "Зірка", м. Запоріжжя

до Приватного підприємства "Сармат", смт. Широке, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості в сумі 109 712, 99 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Дніпропетровської області звернулась Державна організація Комбінат Зірка з позовною заявою до Приватного підприємства "Сармат" про стягнення з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог 109 712, 99 грн., що складають суму заборгованості за договором про надання послуг № 17/08 від 17.08.2015 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області 15.08.2017 року у справі № 904/6559/17 (суддя Мельниченко І.Ф.) стягнуто з Приватного підприємства Сармат на користь Державної організації Комбінат Зірка 109 712 гривень 99 коп. основного боргу, 1645,69 грн. судового збору.

Рішення мотивовано тим, що відповідачем неналежним чином було виконано зобовязання щодо оплати отриманих послуг, здійснивши розрахунки частково в сумі 294 961,65 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням Приватне підприємство "Сармат" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що строк дії Договору про надання послуг № 17/08 від 17.08.2015 року припинено 30.06.2016 року, в матеріалах справи відсутні докази пролонгації вказаного договору, крім того зазначений договір не містить умови його автоматичної пролонгації.

Таким чином, надані відповідачем послуги позивачу за липень - вересень 2016 року є по своїй природі такими, що надані після закінчення строку дії Договору, а отже відповідальність за порушення умов та строків розрахунків по зазначеним послугам не розповсюджується на Відповідача в рамках дії Договору та не може бути звернута до стягнення, як це встановлено в оскаржуваному рішенні.

Як вбачається з позовної заяви Позивач посилався як на підставу для стягнення заборгованості саме «за виконані роботи виходячи з умов Договору». Тобто, на думку Позивача, зазначена заборгованість вникла з Договору та підтверджується останнім, наданими доказами первинного бухгалтерського обліку саме з реквізитами зазначеного вище договору.

Оскільки в даному позові Позивач як на підставу для стягнення заборгованості посилався лише на договір та не посилався на усну домовленість сторін чи будь-що подібне,

Позивачем не було надано до суду клопотання про вихід за межі позовних вимог, про зміну підстав та предмету позову судом порушено норми процесуального права, зокрема ст.ст. 22 та 83 ГПК України, та прийнято незаконне рішення, висновки якого, про наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем є передчасними.

Тому, задовольняючи позов, суд неправильно застосував п.1. ч.2. ст.11, 509, 629 ЦК України, ст.ст. 174, 193 ГК України.

Господарський суд порушив ст. 632 ЦК України, оскільки ціна послуг Позивача сторонами не узгоджувалася. У актах наданих послуг належним чином не обґрунтована одиниця виміру господарської операції, ціна за одиницю такої господарської операції.

Крім того, у спірних актах від Позивача як підписант зазначений заступник генерального директора на імя ОСОБА_3 Однак Позивачем не були надані докази на підтвердження повноважень даної особи на здійснення господарських операцій від імені Позивача.

Державна організаціїя "Комбінат "Зірка" у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення як таке, що було винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що після закінчення строку дії договору Позивачем та Відповідачем продовжувалось його виконання, а саме Відповідачем приймалось виконане та здійснювалась оплата. Прийнявши виконання зобовязання за договором, хоча і за межами строку його дії, Відповідач зобовязаний був здійснити оплату за виконані роботи.

Більше того, Відповідач не відмовлявся від прийняття виконаного, а навпаки, прийняв роботи без зауважень, про що свідчать акти виконаних робіт, підписані позивачем та відповідачем.

З приводу посилання Відповідача на те, що акти виконаних робіт були підписані з боку представника Позивача, який не мав відповідних повноважень на підписання цих документів, зазначає, що підписант документів - заступник генерального директора ОСОБА_3 був наділений відповідними повноваженнями, а саме підписував акти виконаних робіт на підставі виданої довіреності № 177 від 15.04.2016 р., якою йому був наданий необхідний обсяг повноважень на підписання таких документів.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 року прийнято апеляційну скаргу та призначено до розгляду на 05.10.2017 року.

В судовому засіданні 05.10.2017 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом була оголошена вступна та резолютивна частина постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступні обставини.

17.08.2015 року між Державною організацією Комбінат Зірка (Виконавець; позивач) та Приватним підприємством Сармат (Замовник; відповідач) було укладено Договір про надання послуг № 17/08 (а.с. 11-14).

Відповідно до п. 1.1. договору, за цим Договором Замовник доручає, а Виконавець зобовязується проводити вантажні роботи з переміщення сипучого вантажу Замовника із залізничного транспорту до автомобільного без передачі майна на зберігання, а останній зобовязується своєчасно приймати і сплачувати надані послуги.

Відповідно до п. 2.1. договору доставка вантажу для його подальшого переміщення, а також подача транспорту під навантаження здійснюється виключно силами та за рахунок Замовника.

Згідно п. 2.2. договору Послуги за Договором надаються на території Виконавця за адресою: м. Бердянськ, вул. Мелітопольське шосе, 96.

В пункті 4.6. Договору сторони встановили, що здавання послуг виконавцем і прийняття їх Замовником оформлюється актами здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), які підлягають узгодженню із Замовником протягом 3 календарних днів з моменту надання актів в розпорядження представників Замовника.

В разі не підписання акта здачі-приймання наданих послуг в 3-денний строк і не надання у той самий строк обґрунтованих заперечень щодо акта здачі-приймання, акт здачі-приймання вважається погодженим в початковій редакції і підписаним з боку Замовника.

Відповідно до п. 4.1. договору, вартість послуг виконавця із розвантажувально-навантажувальних робіт складає 17 грн., у тому числі ПДВ за 1 тонну переміщеного вантажу Замовника.

Згідно п. 4.2. договору, оплата вартості послуг за Договором здійснюється шляхом зарахування грошових коштів на рахунок Виконавця протягом пяти банківських днів з моменту отримання рахунків на оплату і актів здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг).

Відповідно до п. 6.1. договору, з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 1 від 22.12.2015 року., даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками та діє до 30 червня 2016 року, а в частині розрахунків за надані послуги до повного виконання зобовязань.

Протягом дії даного Договору у період травня 2016 року Позивачем було виконано вантажні роботи на загальну суму 17 768,30 грн., що підтверджується актом № 18 здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 17).

Відповідно до банківських виписок Відповідачем розрахунки за роботи, виконані у травні 2016 року, було здійснено в повному обсязі, оплачено 21.03.2016 року 10 000,00 грн. та 30.03.2016 року 15 000,00 грн. Копії банківських виписок залучені до матеріалів справи (а.с. 45-67).

Таким чином, станом на закінчення дії договору, а саме на 30 червня 2016 року переплата Відповідача становила 7 231,70 грн.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що після закінчення дії Договору про надання послуг № 17/08 між Державною організацією Комбінат Зірка та Приватним підприємством Сармат продовжилися правовідносини щодо надання послуг з виконання вантажних робіт.

Так, на замовлення відповідача позивачем у період з 08.08.2016 року по 25.09.2016 року було виконано вантажні роботи на загальну суму 386 906,33 грн. що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 18-44).

Відповідно до банківських виписок та платіжних доручень Відповідачем розрахунки за роботи виконані з 08.08.2016 року по 25.09.2016 року здійснено частково на суму 277 193,35 грн. (платіжні доручення з 06.09.2016 року по 11.01.2017 року на загальну суму 269 961,65 грн. + 7 231,70 грн. (переплата що мала місце станом на 30 червня 2016 року)) (а.с. 45-68, 112-151).

Несплата Відповідачем заборгованості у розмірі 109 712, 99 грн. за надані послуги і є причиною виникнення спору.

Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

У відповідності до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У той же час частиною 1 статті 837 цього Кодексу передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу. При цьому, договір підряду може укладатись на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

З огляду на вищенаведені положення ЦК України головною відмінністю цих договорів є те, що результат роботи за договором про надання послуг не має речового (матеріального) відтворення, як у договорі підряду, а спрямований на задоволення потреби замовника у будь-чому і споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності.

Таким чином, аналіз умов укладеного між сторонами договору та додаткової угоди до нього не дає можливості кваліфікувати правовідносини сторін як такі, що виникли лише за договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Передбачене пунктом 4.6 Договору про надання послуг № 17/08 від 17.08.2015 року оформлення здавання послуг виконавцем і прийняття їх Замовником актами здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), які підлягають узгодженню із Замовником; право Виконавця призупинити роботи до повного проведення з ним розрахунків, свідчать про те, що даний договір за своєю правовою природою є змішаним договором, який містить елементи договору про надання послуг та договору підряду.

До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ч. 2 ст. 628 ЦК України).

У звязку з чим, до відносин сторін, що склалися за наслідком укладання Договору про надання послуг № 17/08 від 17.08.2015 року слід застосовувати у відповідних частинах положення Цивільного кодексу, які регулюють як підрядні відносини, так і відносини з надання послуг.

Між тим, після закінчення дії Договору про надання послуг № 17/08 між Державною організацією Комбінат Зірка та Приватним підприємством Сармат продовжилися правовідносини щодо надання послуг з виконання вантажних робіт.

На замовлення відповідача позивачем у період з 08.08.2016 року по 25.09.2016 року було виконано вантажні роботи на загальну суму 386 906,33 грн. що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 18-44).

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно приписів ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч.1 ст. 207 ЦК України).

Як зазначено у оглядовому листі Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 року підписання актів здачі-приймання виконаних робіт свідчить про укладання договору підряду у спрощений спосіб, і цей договір є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобовязань (постанова ВГСУ від 11.05.2012 року у справі № 21/5005/14068/2011).

З огляду на те, що строк дії Договору про надання послуг № 17/08 від 17.08.2015 року закінчився 30.06.2015 року, колегія суддів вважає, що між сторонами шляхом підписання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) відповідно до ст. 181 ГК України у спрощеній формі був укладений новий договір про надання послуг з виконання вантажних робіт та вважає безпідставними доводи апеляційної скарги з цього приводу про неправильне застосування п.1. ч.2. ст.11, 509, 629 ЦК України, ст.ст. 174, 193 ГК України.

Доводи апеляційної скарги про порушення господарським судом ст. 632 ЦК України через неузгодження сторонами ціни послуг, не обґрунтування у актах виконаних робіт одиниці виміру господарської операції, ціни за одиницю такої господарської операції, є безпідставними, оскільки у всіх актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 18-44) зазначено:

- одиницю виміру господарської операції тонна;

- загальну кількість вантажних робіт з переміщення сипучого вантажу у тоннах;

- період виконання робіт конкретні дні відповідного місяця;

- загальну вартість робіт без та з ПДВ у гривнях.

Дійсно, у даних актах не відображено ціну за одиницю господарської операції, однак шляхом математичного ділення загальної вартості робіт на загальну кількість вантажних робіт можна прийти до висновку, що вартість вантажних робіт з переміщення 1 тонни сипучого вантажу становить 5,50 грн. за 1 тонну.

Таким чином, шляхом узгодження у актах загальної вартості та кількості вантажних робіт сторони фактично узгодили й ціну за одиницю господарської операції.

Доводи апеляційної скарги про те, що Позивачем не були надані докази на підтвердження повноважень заступника генерального директора ОСОБА_3 на підписання спірних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) є безпідставними, оскільки сам Позивач не заперечує повноважень свого представника (заступника генерального директора ОСОБА_3І.) на підписання даних актів та подальшими діями у вигляді виставлення відповідних рахунків-фактур, прийнятті оплати за ними, схвалив дії свого представника.

Доводи апеляційної скарги про те, що в даному позові Позивач як на підставу для стягнення заборгованості посилався лише на договір та не посилався на усну домовленість сторін чи будь-що подібне, не відповідають обставинам справи, оскільки як на підставу позову Позивач, серед іншого, посилався на акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 404 674,64 грн. за загальний період з травня 2016 року по вересень 2016 року, у звязку з чим господарський суд не вийшов за межі позовних вимог та не порушив ст.ст. 22 та 83 ГПК України.

Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі укладеного у спрощений спосіб Договору про надання послуг з виконання вантажних робіт, є господарськими зобов'язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України, 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як вже зазначалося вище, позивачем у період з 08.08.2016 року по 25.09.2016 року було виконано вантажні роботи на загальну суму 386 906,33 грн. що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 18-44).

В той же час, два акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 28 від 08.08.2016 р. на суму 25 694,36 грн. (а.с. 18) та № 57 від 13.09.2016 р. на суму 16 843,75 грн. (а.с. 39) не підписані з боку Відповідача.

За приписами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Відповідно до матеріалів справи вищезазначені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) передані позивачем відповідачу, а саме акт № 28 від 08.08.2016 р. отримано представником відповідача 26.09.2016 року (а.с. 18 зв.); акт № 57 від 13.09.2016 р. отримано представником відповідача 16.09.2016 року (а.с. 39 зв.).

Відповідач безпідставно не підписав дані акти, своєчасно не заявив про недоліки роботи, тому не звільняється від обовязку оплатити роботи й за цими актами.

Крім того, незважаючи на те, що з невідомих причин, акти здачі-прийняття робіт (наданих-послуг) № 28 від 08.08.2016 р. та № 57 від 13.09.2016 р. не були підписані з боку

Відповідача, послуги, що були надані останньому відповідно цих документів, були сплачені у повному обсязі.

Так, відповідно до платіжних доручень № 1738 від 21.03.2016 р. та № 1907 від 30.03.2016 року Відповідачем була перерахована на адресу Позивача передплата за послуги на загальну суму 25 000.00 грн. Станом на 04.08.2016 р. передплата Відповідача становила 7231,70 грн.

У період 05-08 серпня 2016 р. Позивачем були надані Відповідачу послуги на загальну суму 25 694,36 грн., про що був складений акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № 28 від 08.08.2016 р.

Враховуючи наявну передоплату в сумі 7231,70 грн., Відповідачу був виставлений рахунок-фактура № СФ-000027 від 08.08.2016 р. лише на суму 18 462.66 грн. (25 694.36 грн. - 7231,70 грн.).

Відповідно до виписки по рахунку Позивача від 06.09.2016 року та платіжних доручень № 5832 від 05.09.2016 року на суму 15 000,00 грн. та № 5853 від 06.09.2016 року на суму 3462,66 грн. рахунок на суму 18 462.66 грн. був оплачений Відповідачем у повному обсязі двома платежами: 15 000.00 грн. та 3 462.66 грн. (а.с. 112, 113).

При чому у графі платіжних доручень «призначення платежу» Відповідачем зазначено «вантажні роботи з переміщення сипучого вантажу згідно рахунок-фактура № СФ-000027 від 08.08.2016 р.» (а.с. 112, 113).

Крім того, у період 12-13 вересня 2016 р. Позивачем були надані Відповідачу послуги на загальну суму 16 843,75 грн., про що був складений акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № 57 від 13.09.2016 р.

Після чого, Відповідачу був виставлений рахунок-фактура № СФ-000056 від 13.09.2016 року на суму 16 843,75 грн.

Відповідно до виписок по рахунку Позивача від 04.01.2017 р., 05.01.2017 р.., 06.01.2017 р., 10.01.2017 р. та 11.01.2017 р. вищезазначений рахунок на суму 16 843.75 грн. був оплачений Відповідачем у повному обсязі п'ятьма платежами: 1526.30 грн.. 5000.00 грн.. 5000.00 грн.. 5000.00 грн. та 317.45 грн.

Крім того, факт надання послуг за даними актами підтверджено бухгалтерією підприємства відповідача, що засвідчено в акті, який останнім надано суду (а.с. 153).

Таким чином, дії позивача по наданню у період з серпня по вересень 2016 р. послуг, та дії відповідача по їх прийняттю, свідчать про те, що у боржника, в даному випадку відповідача, виникло зобовязання по оплаті наданих послуг позивача (кредитора).

Оскільки строк виконання цього зобовязання сторонами не був узгоджений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Боржник відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України повинен виконати такий обовязок у семиденний строк.

Вимога № 493 від 18.11.2016 р. стосовно погашення заборгованості за надані у серпні-вересні 2016 р. послуги була надіслана на адресу відповідача (а.с. 69-72).

Відповідач неналежним чином виконав зобовязання щодо оплати отриманих послуг.

Відповідно до банківських виписок та платіжних доручень Відповідачем розрахунки за роботи виконані з 08.08.2016 року по 25.09.2016 року здійснено частково на суму 277 193,35 грн. (платіжні доручення з 06.09.2016 року по 11.01.2017 року на загальну суму 269 961,65 грн. + 7 231,70 грн. (переплата що мала місце станом на 30 червня 2016 року)) (а.с. 45-68, 112-151).

Заборгованість Відповідачем становить 109 712, 99 грн.

Факт наявності заборгованості в сумі 109 12, 99 грн. підтверджено також бухгалтерією підприємства відповідача, що засвідчено в акті, який останнім надано суду (а.с. 153).

Доказів виконання зобов'язань по оплаті послуг, наданих з 08.08.2016 року по 25.09.2016 року на виконання договору, укладеного у спрощений спосіб, на загальну суму 109 712, 99 грн., на момент розгляду спору відповідач не надав.

При викладених обставинах позовні вимоги господарським судом правильно визнано обґрунтованими і підставно задоволено позов.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 104 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Сармат", смт. Широке, Дніпропетровська область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2017 року у справі № 904/6559/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 10.10.2017 року.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя М.О. Дармін

Суддя І.О. Вечірко