Постанова № 69505872, 12.10.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2017 року Справа № 904/6176/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Пархоменко Н.В. (доповідач)

суддів: Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання Дон О.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;

від відповідача: не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини А1126 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2017 року у справі №904/6176/17

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група", м. Київ

до Військової частини А1126, смт. Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області

про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Військової частини - Польова пошта В0440 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 77828,14 грн. та судового збору.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2017 року задоволено клопотання позивача про заміну неналежного відповідача та здійснено заміну відповідача у справі - Військової частини - Польова пошта В0440 належним відповідачем - Військовою частиною А1126.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2017 року у справі №904/6176/17 (суддя Панна С.П.) позов задоволений повністю: стягнуто з Військової частини А1126 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" суму збитків у розмірі 77 828,14 грн., судовий збір у сумі 1 600,00 грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що на момент скоєння ДТП автомобіль "УРАЛ", державний № 4813 К5, що належить Військовій частині А 1126, під керуванням водія ОСОБА_1 (вина якого встановлена у судовому порядку), тому особою, відповідальною за завдані власнику напівпричепа "Шварцмюлер", державний № НОМЕР_1, збитки є відповідач. Місцевий господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 77 828,14 грн. в порядку регресу.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Військова частина А1126 звернулась до Дніпропетровського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2017 року у справі №904/6176/17 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий господарський суд дійшов до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки в матеріалах справи містяться довідка №114 та акт огляду транспортного засобу від 30.06.2016 року, в яких різниться перелік пошкоджень, що ставить під сумнів фактичний розмір збитків, завданих пошкодженням автомобілю. Апелянт зазначає, що на підтвердження розміру завданих збитків позивачем наданий лише розрахунок №DP-605191 від 29.06.2016 року, однак в матеріалах справи відсутня калькуляція ремонтних робіт, акт виконаних робіт та висновок автотоварознавчого дослідження з визначенням розміру матеріального збитку.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.07.2017 року апеляційну скаргу Військової частини А1126 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2017 року у справі №904/6176/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Верхогляд Т.А., Коваль Л.А., розгляд скарги призначений у судове засідання на 31.08.2017 року.

Згідно розпорядження керівника апарату суду у зв'язку із перебуванням судді Коваль Л.А. у відпустці призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі №904/6176/17.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни колегії суддів для розгляду справи №904/6176/17 визначено колегію суддів у складі головуючий суддя: Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б..

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.08.2017 року апеляційну скаргу Військової частини А1126 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2017 року у справі №904/6176/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.

Розгляд справи був відкладений з 31.08.2017 року на 12.10.2017 року.

Згідно розпорядження керівника апарату суду у зв'язку із перебуванням судді Верхогляд Т.А. у відпустці призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі №904/6176/17.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни колегії суддів для розгляду справи №904/6176/17 визначено колегію суддів у складі головуючий суддя: Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Парусніков Ю.Б., Чередко А.Є.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.10.2017 року апеляційну скаргу Військової частини А1126 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2017 року у справі №904/6176/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Парусніков Ю.Б., Чередко А.Є.

У судові засідання, які відбулися 31.08.2017 року та 12.10.2017 року, представник апелянта не з'являвся, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали) - судової повістки №4900055862392, яке отримане апелянтом 28.09.2017 року.

Представник Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" у судові засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали) - судової повістки №4900055861981, яке отримане позивачем 06.09.2017 року.

Апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 04 травня 2016 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" та ВКФ у формі ТзОВ "Віта-Авто" був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0301-16-00122, предметом якого є страхування транспортного засобу (напівпричепа) "Шварцмюлер", державний №АА 4726 ХО. Вигодонабувач за вказаним договором - Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль".

24 червня 2016 року на дорозі М-04 Знам'янка-Луганськ-Ізварине, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортною засобу "Вольво", державний № НОМЕР_2 з напівпричепом "Шварцмюлер", державний № НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та транспортного засобу "УРАЛ", державний № 4813 К5, що належить Військовій частині А 1126, під керування водія ОСОБА_1.

Вина водія ОСОБА_1 у скоєнні даного правопорушення, підтверджується постановою Павлоградського міськрайонного суду від 13.07.2016 року. Згідно постанови ОСОБА_1 визнали винним у вчиненні правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 340 грн. (а.с.22).

Таким чином, вина ОСОБА_1 була доведена в судовому порядку.

Відповідно до витягу з наказу командира 25 окремої повітрянодесантної бригади №142-ПМ від 21.11.2013 року солдат ОСОБА_1 є водієм автомобільного відділення взводу забезпечення парашутно-десантного батальйону, ВОС-837037Д Військової частини А1126.

29.06.2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Скан-Сервіс" виставлений рахунок DP605191 на суму 77 828,14 грн., в якому перелічений детальний опис робіт та послуг виконаних на відновлення транспортною засобу - напівпричепу Schwarzmuller C203 державний № НОМЕР_1.

Листом за вих. №875-07/2016 від 20.07.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" повідомило страхову компанію про те, що у разі, якщо сума за страховим випадком не перевищує 78 000,00 грн., перерахування коштів здійснити лише на рахунок установи, яка здійснюватиме ремонт транспортного засобу - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Скан-Сервіс" (а.с. 27).

21.07.2016 року був складений страховий акт №ЗСКА-5402 на загальну суму 77 828,14 грн. (а.с.28)

Згідно платіжного доручення №13400 від 22.07.2016 року позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 77 828,14 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Скан-Сервіс" (а.с.30).

Як вбачається із матеріалів справи, спір виник у зв'язку з тим, що на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-0301-16-00122 від 04.05.2016 року, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, позивачем було виплачено відшкодування пошкодженого застрахованого ним транспортного засобу (напівпричепу Schwarzmuller C203 державний № НОМЕР_1), у зв'язку з чим відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування", статті 993, статті 1191 Цивільного кодексу України, позивач вважає, що отримав право зворотної вимоги до Військової частини А1126 щодо страхового відшкодування у сумі 77 828,14 грн. в порядку регресу.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною першою статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків (стаття 1172 Цивільного кодексу України).

Крім того, згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія ОСОБА_1 у скоєнні даного правопорушення, підтверджується постановою Павлоградського міськрайонного суду від 13.07.2016 року. Наявність трудових відносин ОСОБА_1 з Військовою частиною А1126, встановлені під час розгляду спору.

Згідно зі статтею 326 Цивільного кодексу України управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно- просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.

Частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" визначено, що військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті).

Статтею 137 Господарського кодексу України, визначено що правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом). Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.

Тобто, з моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням, а на Міністерство оборони України, покладаються функції контролю за використанням майна переданого в оперативне управління.

З наведеного вбачається, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що особою відповідальною за завдані збитки є Військова частина А1126 та правомірно стягнув з відповідача на користь позивача в порядку регресу 77 828,14 грн. виплаченого страхового відшкодування.

Щодо посилання апелянта щодо визначення фактичного розміру заподіяної шкоди без автотоварознавчого дослідження страховика та без участі представника Військової частини А1126, лише за фактичними витратами СТО, здійсненими на підставі рахунку №DP-605191 від 29.06.2016 року, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто, слід розрізняти правовідносини між страховиком та страхувальником, які виникають на підставі договору обов'язкового страхування та відносини, які виникають внаслідок переходу права вимоги після виплати страхового відшкодування потерпілій особі.

В даному випадку Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" оцінювало шкоду та здійснило виплату страхового відшкодування у відповідності до договору добровільного страхування із своїм страхувальником на підставі рахунку №DP-605191 від 29.06.2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Скан-Сервіс" (СТО) по фактично понесеним витратам. Крім того, перерахування коштів також здійснювалось безпосередньо на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Скан-Сервіс" (СТО).

Також, відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає експертизу. Експертиза може бути призначена як за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, так і з ініціативи самого суду в будь-якій стадії процесу до постанови рішення. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом

Клопотань відповідача, про проведення експертизи щодо визначення фактичного розміру заподіяної шкоди матеріали справи не містять.

Таким чином, виплативши страхове відшкодування у визначеному розмірі, за договором добровільного майнового страхування в межах фактичних затрат до позивача перейшло право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи відповідача наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд не вбачає підстав, передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, для зміни або скасування рішення суду першої інстанції та, відповідно, підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 2.4 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

За подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2017 року у справі №904/6176/17 підлягає сплаті судовий збір у сумі 1 760,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.07.2017 року Військової частини А1126 надано відстрочку сплати судового збору за подання апеляційної скарги до 29.08.2017 року.

Станом на час розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2017 року у справі №904/6176/17 Військовою частиною А1126 не надано доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційних скарг покладається на відповідача.

Керуючись статтями 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини А1126 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2017 року у справі №904/6176/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2017 року у справі №904/6176/17 залишити без змін.

Стягнути з Військової частини А1126 в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Дніпра судовий збір за розгляд апеляційної скарги у сумі 1 760,00 грн., про що видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя А.Є. Чередко