Рішення № 69505278, 28.09.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2017Справа №910/14209/17

За позовом товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування"

до приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"

про стягнення 87 276,77 грн.

Суддя Шкурдова Л.М.

Представники:

від позивача - Беляєв Ю.Л. за дов. № 233/17 від 30.12.16 р.

від відповідача - Басюк Б.І. за дов. № 3920 від 12.12.16 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 87276,77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем на підставі Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, які є предметом застави № 202.13.2198917 від 05.10.2013 року, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки "КІА", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність водія транспортного засобу - "Skoda", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, застрахована відповідачем на підставі полісу серії АЕ/8073066 позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2017 року порушено провадження у справі № 910/14209/17.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що вина ОСОБА_3 водія транспортного засобу "Skoda", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 в судовому порядку не встановлена, оскільки Постановою Залізничного районного суду міста Львова від 12.10.2016 року у справі № 462/4867/16-п закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 Відповідач заперечує проти стягнення інфляційних втрат та 3 відсотків річних, оскільки, на його думку, до даних спірних правовідносин вказані санкції не застосовуються.

У судовому засіданні 28.09.2017 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.10.2013 року між товариством з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (страховик) та ОСОБА_4 (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, які є предметом застави № 202.13.2198917 від 05.10.2013 року, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечить закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки "КІА", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

28 травня 2016 року на 63 км. + 300 м. а/д М-11 Львів - Шегині (на Краків) сталася дорожньо-транспортна пригода: водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем "Skoda", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 допустив зіткнення з автомобілем "КІА", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4, в результаті чого автомобіль "КІА", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду №92563167.

Як вбачається з Постанови Залізничного районного суду міста Львова від 12.10.2016 року у справі №462/4867/16-п дана ДТП мала місце в зв'язку з порушенням ОСОБА_3 водієм транспортного засобу "Skoda", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 правил дорожнього руху, ОСОБА_3 факт скоєння правопорушення визнав. Таким чином, матеріалами справи (Постановою Залізничного районного суду міста Львова від 12.10.2016 року у справі № 462/4867/16-п, довідкою про дорожньо-транспортну пригоду №92563167) підтверджується, що дорожньо-транспортна пригода 28 травня 2016 року сталася з вини водія транспортного засобу "Skoda", державний реєстраційний номер НОМЕР_2. Провадження у справі №462/4867/16-п було закрито, в зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

З врахуванням вищевикладеного посилання відповідача на відсутність вини водія транспортного засобу "Skoda", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3 у дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 28 травня 2016 року безпідставні.

Відповідно до Звіту № 1450 про оцінку КТЗ Kia Rio, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, складеного 15.06.2016 року вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу "КІА", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на момент огляду становить 83897,97 грн.

Відповідно до ремонтної калькуляції № КА-304035 від 01.06.2016 року вартість ремонту транспортного засобу "КІА", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, склала 83086,91 грн.

Страховим актом №3.16.572-1 від 24.06.2016 р. пошкодження наземного транспортного засобу "КІА", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 81 936,91 грн.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна.

Згідно платіжного доручення, копія якого знаходиться в матеріалах справи, № ЦО02138 від 24.06.2016 року позивачем було сплачено страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 81936,91 грн. згідно Договору № 202.13.2198917 від 05.10.2013 року.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Згідно зі ст.1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки, зокрема, є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Матеріалами справи підтверджується, що цивільна відповідальність власника транспортного засобу автомобіля "Skoda", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована відповідачем згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АЕ/ 8073066, франшиза - 1000,00 грн., ліміт за шкоду майну - 100 000,00 грн.

У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність осіб, які на законній підставі користуються автомобілем марки "Skoda", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застраховано відповідачем на підставі полісу АЕ/ 8073066, позивач здійснив виплату страхового відшкодування страхувальнику, то саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу в межах ліміту відповідальності.

Відповідачем доказів сплати позивачу страхового відшкодування суду не надано.

Відповідно до ч. 2 п. 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За таких підстав, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи суму грошових коштів у розмірі 80936,91 грн. (81936,91 грн. - 1000,00 грн.).

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 80 936,91 грн. підлягають задоволенню.

В прохальній частині позову позивач просить суд стягнути з відповідача 4 797,75 грн - 3 % річних та 1542,10 грн - інфляційні втрати, нараховані за період з 28.02.2017 року по 17.08.2017 року.

Статтею 979 ЦК України встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхувальнику грошову суму (страхову виплату).

Отже, оскільки зобов'язання страховика у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, то таке зобов'язання є грошовим.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Таким чином, зобов'язання між сторонами можуть виникати як з договірних, так і з позадоговірних відносин. При цьому, зобов'язання відповідача перед позивачем у даній справі щодо сплати коштів в порядку регресу є позадоговірним.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема і з факту завдання майнової шкоди іншій особі, а отже, між сторонами у справі існує саме грошове зобов'язання, яке виникло з позадоговірних відносин - делікту.

Як встановлено судом, позивач направляв відповідачу заяву №16.572 на виплату страхового відшкодування. Відповідачем була отримана вказана заява 28.11.2016 р., що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.

Однак, відповідач коштів у встановлений строк не перерахував, в результаті чого з боку відповідача мало місце прострочення виконання грошового зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, в зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних частково в розмірі 1137,55 грн та інфляційних втрат, в межах заявленого позивачем в прохальній частині позову розмірі, а саме 1 542,10 грн.

Посилання відповідача на те, що до спірних правовідносин не може застосовуватися відповідальність у вигляді нарахування 3 % річних та інфляційних втрат безпідставні, з огляду на те, що нарахування 3 % річних та інфляційних втрат передбачає відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору, та нараховуються у відповідності до ст.625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов'язання, яке мало місце у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м.Київ, вул.Кирилівська, буд.40, код ЄДРПОУ 20602681) на користь товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (01004, м.Київ, вул. Велика Васильківська, буд.15/2, код ЄДРПОУ 36086124) 80 936 (вісімдесят тисяч дев'ятсот тридцять шість) грн 91 коп - суму страхового відшкодування, 1137 (тисячу сто тридцять сім) грн 55 коп - 3 % річних, 1 542 (тисячу п'ятсот сорок дві) грн 10 коп - інфляційні втрати та 1532 (тисячу п'ятсот тридцять дві) грн 90 коп - витрати по сплаті судового збору.

В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 10 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 10-денний строк до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя Л.М. Шкурдова

Повний текст рішення складено: 09.10.2017р.