Рішення № 69505274, 22.09.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2017 р. Справа № 911/2412/17

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРГТЕХНІКА»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КП «ДОБРОБУТ»

про стягнення 444132,00 грн.

секретар судового засідання (ст. секретар): Діхтярук Є.А.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 08.08.2017 р.);

від відповідача: не зявився.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОРГТЕХНІКА» (далі - ТОВ «ОРГТЕХНІКА», позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КП «ДОБРОБУТ» (далі - ТОВ «КП «ДОБРОБУТ», відповідач) про стягнення 444132,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на не поставлення відповідачем оплаченого позивачем товару згідно виставлених відповідачем рахунків-фактур № 18/04-03 від 18.04.2017 р. на суму 351780,00 грн. та № 18/04-04 від 18.04.2017 р. на суму 92352,00 грн., у звязку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача вартість оплаченого, але не поставленого товару у загальному розмірі 444132,00 грн., а також витрати зі сплати судового збору.

Розгляд справи відкладався.

Представник позивача у судових засіданнях 07.09.2017 р. та 22.09.2017 р. позовні вимоги підтримувала у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання 07.09.2017 р. та 22.09.2017 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно. Відзиву на позов відповідач не надав.

Згідно із абз. 3 пп. 3.9.1 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 22.09.2017 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Товариством з обмеженою відповідальністю «КП «ДОБРОБУТ» було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ОРГТЕХНІКА» рахунок-фактуру № 18/04-03 від 18.04.2017 р. на суму 351780,00 грн. та рахунок-фактуру № 18/04-04 від 18.04.2017 р. на суму 92352,00 грн. на оплату товарів загальною вартістю 444132,00 грн.

Позивачем, відповідно до виставлених рахунків-фактур, була здійснена попередня оплата за товар на загальну суму 444132,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжним дорученням № 90 від 05.05.2017 р. на суму 12929,28 грн. з призначенням платежу «Оплата за непродовольчі товари згідно рах. № 18/04-04 від 18.04.2017 р. в т.ч. ПДВ 20% - 2154,88 грн.», № 91 від 05.05.2017 р. на суму 49249,20 грн. з призначенням платежу «Оплата за непродовольчі товари згідно рах. № 18/04-03 від 18.04.2017 р. в т.ч. ПДВ 20% - 8208,20 грн.», № 92 від 05.05.2017 р. на суму 79422,72 грн. з призначенням платежу «Оплата за непродовольчі товари згідно рах. № 18/04-04 від 18.04.2017 р. в т.ч. ПДВ 20% - 13237,12 грн.», № 93 від 05.05.2017 р. на суму 302530,80 грн. з призначенням платежу «Оплата за непродовольчі товари згідно рах. № 18/04-03 від 18.04.2017 р. в т.ч. ПДВ 20% - 50421,80 грн.».

Однак, відповідачем не було здійснено поставку товару, за який позивачем було здійснено 100% передплату згідно виставлених відповідачем рахунків-фактури № 18/04-03 від 18.04.2017 р. та № 18/04-04 від 18.04.2017 р.

ТОВ «ОРГТЕХНІКА» було направлено на адресу ТОВ «КП «ДОБРОБУТ» вимогу щодо виконання обовязку № 12/07-17 від 12.07.2017 р., у відповідності до якої позивач вимагав у семиденний строк з моменту предявлення даної вимоги здійснити поставку товару за рахунками-фактурами № 18/04-03 від 18.04.2017 р. та № 18/04-04 від 18.04.2017 р.

У подальшому ТОВ «ОРГТЕХНІКА» було направлено на адресу ТОВ «КП «ДОБРОБУТ» вимогу щодо виконання обовязку з повернення коштів № 03/08-17 від 03.08.2017 р., у відповідності до якої позивач вимагав у семиденний строк з моменту предявлення даної вимоги повернути грошові кошти у розмірі 444132,00 грн. шляхом перерахування останніх на розрахунковий рахунок позивача, оскільки невиконання відповідачем взятих на себе зобовязань щодо поставки оплаченого товару призвело до втрати інтересу з боку позивача до такої поставки.

Вказані претензії були залишені відповідачем без відповіді, у зв'язку з чим позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобовязання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Поряд з цим, відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З викладеного вище вбачається, що між позивачем та відповідачем було укладено договір у спрощений спосіб. Відповідно до цього договору відповідач зобов'язався передати у власність позивача товар, а позивач, у свою чергу, зобовязався прийняти його і оплатити.

За своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з приписами ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною першою ст. 693 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Поряд з цим, приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Представник відповідача у судові засідання не зявився, відзиву на позов, доказів поставки товару або доказів повернення оплати за непоставлений товар суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобовязань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З урахуванням викладеного та встановлення судом факту непостачання відповідачем товару на суму здійсненої позивачем попередньої оплати, вимога позивача про стягнення попередньої оплати в сумі 444132,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРГТЕХНІКА» у повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КП «ДОБРОБУТ» (07363, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Хотянівка, вул. Деснянська, буд. 9, код 32925834) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРГТЕХНІКА» (04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, буд. 4, корп. 1, офіс 5, код 30109638) 444132 (чотириста сорок чотири тисячі сто тридцять дві) грн. 00 коп. попередньої оплати, 6661 (шість тисяч шістсот шістдесят одну) грн. 98 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 11.10.2017 р.

Суддя В.М. Бабкіна