Рішення № 69505162, 11.10.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2017Справа №910/8972/17

За позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України"

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Солом`янська районна в місті Києві державну адміністрацію

про повернення майна та виселення

суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Сидоренко М.В. - представник за довіреністю № 38-13/03 від 03.01.2016 від відповідача від третьої особи не з'явився не з'явився У судовому засіданні 11.10.2017 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" про повернення майна та виселення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 30.07.2013 між сторонами було укладено договір оренди № 344 СРДА, за умовами якого позивач передав відповідачу в користування приміщення, а відповідач прийняв та зобов'язався сплачувати орендну плату за його користування. 01.08.2016 на адресу відповідача було направлено лист з пропозицією добровільно звільнити у двадцятиденний термін орендоване приміщення та оплатити заборгованість станом на день здачі приміщення. За доводами позивача, відповідач не звільнив орендоване приміщення та продовжує його використовувати, а тому позивач звернувся до суду з вимогою про виселення останнього з нежитлового приміщення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2017 порушено провадження у справі № 910/8972/17 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 19.07.2017.

Даною ухвалою суд також залучив до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Солом`янську районну в місті Києві державну адміністрацію.

19.07.2017 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю явки представника у судове засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2017 розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України було відкладено на 02.08.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2017 суд продовжив строк вирішення спору на 15 днів та відклав розгляд справи на 06.09.2017.

У судовому засідання 06.09.2017 представник позивача подав письмове клопотання про відкладення розгляд справи на більш пізній термін, оскільки між сторонами ведуться перемовини щодо мирного врегулювання спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2017 суд керуючись ст. 77 Господарського процесуального кодексу України та ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відклав розгляд справи на 11.10.2017.

11.10.2017 через загальний відділ діловодства господарського суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи для можливості підготовки документів щодо укладення з позивачем договору оренди.

У судове засідання, призначене на 11.10.2017, з'явився представник позивача, який заперечував проти відкладення розгляду справи та просив відмовити в задоволенні даного клопотання.

Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

У п.3 Постанови №11 від 17.10.2014р. Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010р., «Смірнова проти України» від 08.11.2005р., «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006р., «Літоселітіс Проти Греції» від 05.02.2004р.)

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду.

Врахувавши зазначене та прийнявши до уваги, що строк вирішення спору продовжувався на 15 днів та сторонам надавався час для можливості врегулювання спору мирним шляхом, суд вирішив відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні суд заслухав представника позивача, яка підтримала позовні вимоги та надала усні пояснення по суті спору.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

30 липня 2013 року між Комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації (надалі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" (надалі - відповідач, орендар) було укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 344 СРДА (надалі- договір), на підставі якого Орендарю було надано в користування приміщення, загальною площею 16 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Кадетський Гай, 3, для розміщення ТП міського фіксованого (проводового) телефонного зв'язку та телевізійного обладнання) ( п.1.1. договору).

Рішенням Київської міської ради від 09 жовтня 2014 року № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації перейменоване на Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" та віднесено до сфери управління Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації.

Відповідно до п. 4.1. договору орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкта оренди. Акт приймання-передачі об'єкта оренда підписується відповідним орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем.

Як вбачається із матеріалів справи, 30.07.2013 року на виконання умов договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування об'єкт оренди, що підтверджується підписаним сторонами та балансоутримувачем Актом прийому-передачі об'єкта оренди (Додаток №2 до договору № 344СРДА від 30.07.2013).

Пунктом 9.1. договору встановлено, що цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 30.07.2013 року до 29.07.2016 року.

Усі зміни та доповнення до цього договору оформляється в письмовій формі і вступають в силу з моменту підписання їх сторонами (п.9.2. договору).

Відповідно до п. 9.7. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, як були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Листом № 38-3826/03 від 01.08.2016 року позивач повідомив ТОВ "Телесистеми України" про закінчення 29.07.2016 терміну дії договору оренди № 344СРДА від 30.07.2013 та запропонував останньому для продовження договору оренди у 20-ти денний термін звернутися у встановленому порядку до орендодавця та балансоутримувача.

За твердженням позивача, спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідач після припинення дії договору оренди № 344СРДА від 30.07.2013 та за відсутності наміру продовжувати термін його дії, не виконав свої зобов'язання щодо звільнення орендованого приміщення та повернення його за актом приймання - передачі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Укладений договір за своєю правовою природою є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, що регулюються Главою 58 Цивільного кодексу України та Главою 30 Господарського кодексу України, Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно з положеннями ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 2 ст. 291 ГК України, договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. 9.1. договору оренди № 344 СРДА від 30.07.2013 сторони встановили, що даний договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 30.07.2013 року до 29.07.2016 року.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, як були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (далі - Закон), термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору оренди він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Згідно зі ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як встановлено судом, листом № 38-3826/03 від 01.08.2016 року позивач повідомив відповідача про закінчення 29.07.2016 терміну дії договору оренди № 344СРДА від 30.07.2013 та запропонував останньому для продовження договору оренди у 20-ти денний термін звернутися у встановленому порядку до відділу з питань майна комунальної власності Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації та до відділу з питань майна КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва". У випадку відсутності погодження на використання зазначеного приміщення позивач просив звільнити орендоване приміщення по акту приймання-передачі.

Станом на момент розгляду спору відповіді на лист орендодавця відповідачем не надано, звернення щодо продовження строку дії договору не надходили, приміщення не звільнено.

Враховуючи викладене, орендодавцем (КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва") було дотримано вимоги законодавства та договору щодо місячного строку для повідомлення про припинення дії договору оренди.

Згідно зі статтею 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 4.15 договору оренди № 344СРДА від 30.07.2013 передбачено, що орендар після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі Балансоутримувачу. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем.

Проте, як зазначає позивач, відповідач станом на момент розгляду спору орендоване майно не звільнив та по акту приймання-передачі не передав.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем не було надано жодних доказів на спростування обставин щодо закінчення терміну дії договору оренди, викладених позивачем у позовній заяві, так само як і не надано доказів щодо вчинення ним будь-яких дій спрямованих на передачу (повернення) орендованого майна орендодавцеві, таким чином позовні вимоги щодо виселення відповідача з орендованого приміщення підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" (02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича (Червоногвардійська), 27 А, ідентифікаційний номер 34726705) з нежилого приміщення загальною площею 16 кв. м., за адресою: м. Київ, вул. Кадетський Гай, 3, передавши Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" (03186, м. Київ, вул.. Соціалістична, буд. 6, ідентифікаційний код 35756919).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" (02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича (Червоногвардійська), 27 А, ідентифікаційний номер 34726705) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, буд. 6, ідентифікаційний код 35756919) 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.10.2017

Суддя Пукшин Л.Г.