Рішення № 69505102, 02.10.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2017Справа № 910/9072/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши

позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Управління «Укргазтехзв'язок»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквамарін-Глоу»

про стягнення 30 851 834,15 грн.

за участю представників:

від позивача: Решитова Е.В.- представник за довіреністю № 2-396 від 28.12.2016 р.

від відповідача: Мандригеля Р.С.- представник за довіреністю № 2 від 10.07.2017 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» в особі філії «Управління «Укргазтехзв'язок» (далі - ПАТ «Укртрансгаз», позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквамарін-Глоу» (далі - ТОВ «Аквамарін-Глоу», відповідач) про стягнення 15 514 423,91 грн.

Свої позовні вимоги ПАТ «Укртрансгаз» обґрунтовує тим, що на виконання укладеного сторонами договору підряду № 1КБ від 25.06.2012 р. сплатило на користь ТОВ «Аквамарін-Глоу» аванс, частина якого не була використана останнім. Враховуючи те, що строк дії вказаного договору, передбачений для виконання відповідачем його обов'язків підрядника, - сплив, позивач вважав, що невикористані грошові кошти відповідач утримує без належних правових підстав та, зважаючи на приписи ст. 1212 ЦК України, повинен повернути їх позивачу.

У позові ПАТ «Укртрансгаз» просило суд стягнути з відповідача основну заборгованість в розмірі 7 229 642,70 грн., пеню в розмірі 5 983 453,10 грн. та штраф у розмірі 2 301 328,11 грн., а всього - 15 514 423,91 грн.

Після початку розгляду даного спору по суті позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій ПАТ «Укртрансгаз» просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість в сумі 15 178 423,19 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 7 421 505,87 грн., пеню в сумі 5 950 576,98 грн. та штраф в сумі 2 301 328,11 грн., що разом складає 30 851 834,15 грн.

Виходячи зі змісту вказаної заяви та відповідно до п. 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» суд прийняв заву про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.

У судовому засіданні представник позивача свої вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, вважав, що спірні правовідносини мають договірний характер, оскільки виникли на підставі укладеного сторонами договору підряду № 1КБ від 25.06.2012 р., що виключає можливість застосування положень ст. 1212 ЦК України. У даному випадку набуття майна однією із сторін зобов'язання відбулось за рахунок іншої сторони в порядку виконання вказаного договору підряду та не є безпідставним. Також заявив про застосування строків позовної давності та просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з урахуванням наступного.

Судом встановлено, що 25.06.2012 р. між ПАТ «Укртрансгаз» в особі філії «Управління «Укргазтехзв'язок» (замовник) та ТОВ «Аквамарін-Глоу» (підрядник) був укладений договір підряду № 1КБ (далі - договір), згідно з умовами якого підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик виконати роботи по об'єкту «Реконструкція технологічного зв'язку ДК «Укртрансгаз» на дільниці Боярка - Яготин» та здати в установлений договором строк закінчений будівництвом об'єкт відповідно до договірної документації (п. 1.1).

Пунктом 3.1 договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 19.07.2013 р.) передбачено, що його загальна вартість з ПДВ становить 32 876 115,92 грн.,

Положеннями пунктів 3.2, 6.1.1 договору встановлений обов'язок замовника перерахувати підряднику аванс у розмірі 30% вартості договору, а також сплачувати чергові платежі за фактично виконані роботи, надані послуги, поставлене обладнання та матеріали.

Судом також встановлено, що на виконання вищенаведених умов договору позивач сплатив на користь відповідача грошові кошти в розмірі 15 178 424,07 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 64 від 08.01.2013 р. на суму 4 464 429,71 грн., № 2396 від 18.05.2013 р. на суму 5 398 405,31 грн., № 3619 від 31.07.2013 р. на суму 5 283 700,88 грн., № 548 від 30.01.2014 р. на суму 31 888,17 грн.

Відповідач, в свою чергу, частково виконав свої зобов'язання за договором підряду № 1КБ від 25.06.2012 р., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 1 від 25.12.2013 р. на суму 648 537,18 грн., а також видатковими накладними № 00031 від 29.07.2013 р. на суму 2 192 361,49 грн., № 00032 від 29.07.2013 р. на суму 2 927 137,88 грн. та № 00033 від 29.07.2013 р. на суму 3 009 271,21 грн.

Проте, звертаючись до суду з даним позовом, позивач вважає, що сплачені ним на користь ТОВ «Аквамарін-Глоу» грошові кошти, які не були використані підрядником (відповідачем), є безпідставно ним набутими, а тому просить стягнути їх відповідно до ст. 1212 ЦК України.

Розглядаючи такі доводи позивача та вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Частиною 1 ст. 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Отже, згідно з частиною 1 ст. 1212 ЦК України виникнення зобов'язання із безпідставного збагачення передбачає одночасне настання таких умов:

- набуття або збереження майна, тобто особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння;

- таке набуття або збереження майна відбувається за рахунок іншої особи, тобто внаслідок втрати або недоотримання цього майна іншою особою - потерпілим;

- відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок потерпілого.

У ч. 2 ст. 1212 ЦК України передбачено, що зобов'язання із безпідставного набуття (збереження) майна виникає незалежно від того, що стало причиною збагачення набувача: його діяння, діяння потерпілого, інших осіб, подія.

Частина 3 ст. 1212 ЦК України поширює дію положень про безпідставне збагачення на відносини, що регулюються іншими положеннями ЦК України, зокрема, на випадки виконання зобов'язання однією із сторін:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, у випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Або ж коли набуття відбулось у зв'язку з договором, але не на виконання договірних умов.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, дії замовника (позивача), а саме - сплата авансу, свідчать про виконання ним умов договору підряду № 1КБ від 25.06.2012 р. Крім того, позивач звертався до відповідача з претензіями № 1 (вих. № 01/19-1623) від 06.10.2014 р. та № 2 (вих. № 0060/19-01) від 15.01.2016 р., в яких вимагав повернути не використаний аванс та сплатити штрафні санкції, проте, не зазначав про односторонню відмову від договору, пов'язану із невиконанням відповідачем його обов'язків за договором.

Позивач також не надав суду доказів того, що договір підряду № 1КБ від 25.06.2012 р. був розірваний сторонами або визнаний недійсним у судовому порядку, відтак, позивач не довів, що правова підстава набуття відповідачем спірних грошових коштів - відпала.

Посилання позивача на закінчення строку дії договору підряду № 1КБ від 25.06.2012 р. в частині виконання відповідачем його обов'язків підрядника, суд відхиляє та вказує, що за загальним правилом зобов'язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом (ст. 598 ЦК України, ст. 202 ГК України), ці підстави наведено у ст. ст. 599-601, 604-609 ЦК України. Із системного аналізу зазначених норм слідує, що закон не передбачає такої підстави для припинення невиконаного зобов'язання, як закінчення строку дії договору. Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 24.06.2015 р. у справі № 904/5381/14, де наведено аналіз кореспондуючих прав та обов'язків у сторін, тобто зобов'язання припиняються його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Отже, закінчення строку дії договору не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін цього правочину (аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 24.04.2017 р. у справі № 905/3178/15).

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що між сторонами наявні договірні відносини, що регулюються нормами зобов'язального права, зокрема, положеннями глави 61 «Підряд» ЦК України, і відповідач набув спірні грошові кошти за наявності достатніх правових підстав - договору підряду № 1КБ від 25.06.2012 р. Про вказане також свідчать заявлені ПАТ «Укртрансгаз» позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій, які позивач нараховує відповідачу на підставі того ж договору підряду. Відтак, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень ст. 1212 ЦК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 07.06.2017 р. у справі № 923/1233/15, постановах Вищого господарського суду України від 10.01.2017 р. у справі № 910/10029/16, від 04.07.2017 у справі № 925/1361/16).

З урахуванням викладеного, вимоги ПАТ «Укртрансгаз» про стягнення з ТОВ «Аквамарін-Глоу» грошових коштів у сумі 15 178 423,19 грн. на підставі ст. 1212 ЦК України є неправомірними та задоволенню не підлягають.

Не підлягають задоволенню й вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами, пені та штрафу, оскільки вказані вимоги є похідними від вимоги про стягнення грошових коштів у сумі 15 178 423,19 грн. на підставі ст. 1212 ЦК України, в задоволенні якої судом відмовлено.

Всі інші доводи сторін щодо виконання чи неналежного виконання договору підряду № 1КБ від 25.06.2012 р., суд не приймає до уваги, оскільки спір розглядається в межах заявлених позивачем підстав (обставин та норм закону, якими позивач обґрунтовує свої вимоги) та предмету позову (матеріально-правових вимог).

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Судом встановлено, що підстави для задоволення позовних вимог ПАТ «Укртрансгаз» - відсутні, тому суд відмовляє в задоволенні позову з підстав його необґрунтованості та не застосовує положення законодавства щодо позовної давності.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Управління «Укргазтехзв'язок» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквамарін-Глоу» про стягнення 30 851 834,15 грн.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 2 жовтня 2017 року.

Повний текст рішення підписаний 10 жовтня 2017 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.