Постанова № 69501679, 04.10.2017, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/2776/17>

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04 жовтня 2017 року м. Львів

Галицький районний суд м. Львова

у складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.,

секретаря судового засідання Кузьми Д.М.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ЛМР ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 міської ради, Виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради, Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування ОСОБА_4 міської ради про визнання бездіяльності субєкта владних повноважень протиправною та зобовязання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 міської ради, Виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради, Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування ОСОБА_4 міської ради про визнання бездіяльності субєкта владних повноважень протиправною та зобовязання до вчинення дій. В обґрунтування позову покликається на те. що 13.02.2017 року він як учасник бойових дій звернувся до ОСОБА_4 міської ради із письмовою заявою про погодження вибору місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, орієнтовною площею 0,10 га. в урочищі Голоско житлового району «Збоїща». До заяви було долучено усю необхідну проектну документацію. Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування ОСОБА_4 міської ради від 21.03.2017 року звернення із долученою документацією йому було повернуто без розгляду. Вважає повернення документів протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, просить суд визнати неправомірною бездіяльність ОСОБА_4 міської ради з розгляду його заяви від 13.02.2017 року про погодження вибору місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га. в урочищі Голоско житлового району «Збоїща» у м. Львові для будівництва та обслуговування житлового будинку; зобовязати ОСОБА_4 міську раду розглянути на пленарному засіданні сесії, подану ним 13.02.2017 року заяву про погодження вибору місця розташування земельної ділянки та надання дозволу та виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га. в урочищі Голоско житлового району «Збоїща» у м. Львові для будівництва та обслуговування житлового будинку у строки, порядку та у спосіб, передбачений Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельним Кодексом України та прийняти належне, у відповідності до чинного законодавства рішення.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримав повністю, дав пояснення аналогічні мотивам позову. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 міської ради в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила повністю. Дав пояснення про те, що позивач, звернувшись до ОСОБА_4 міської ради, вказав цільовим призначенням земельної ділянки будівництво та обслуговування житлового будинку, що згідно розробленого плану зонування території Шевченківського району Ж-1 зона індивідуальної житлової забудови, яка виділена для забезпечення правових умов формування житлових районів низької щільності забудови окремо стоячих житлових будинків садибного типу і блокованих житлових будинків поверховістю не вище 3-х поверхів із земельними ділянками, із мінімально дозволеним набором послуг місцевого значення, у звязку із чим звернення позивача підлягало відмові. Крім того, зазначив, що розгляду будь якого питання на пленарному засідання сесії міської ради передує робота з перевірки питання, перевірки наданих документів, підготовки проекту ухвали, пояснювальної записки, тощо. Враховуючи те, що мала місце підстава для відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не було підстав виносити на розгляд клопотання позивача на пленарне засідання ОСОБА_4 міської ради. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Представники Виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради, Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування ОСОБА_4 міської ради в судове засідання не зявились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи, розгляду справи у їх відсутності суду не подали, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Відповідно до ст. 128 КАС України суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності сторін у справі, які не зявились, на підставі наявних у справі доказів, які вважає достатніми.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши інші матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю.

В судовому засіданні встановлено, що 13.02.2017 року позивач, як учасник бойових дій звернувся до ОСОБА_4 міської ради із письмовою заявою про погодження вибору місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, орієнтовною площею 0,10 га в урочищі Голоско житлового району «Збоїща» у м. Львові. До заяви були долучені: план земельної ділянки масштабу 1:500, виконаний спеціалізованою організацією, із зазначеними межами ділянки, вирахованою її загальною площею, довідка про правовий статус земельної ділянки, виданий відділом Держгеокастру у м. Львові Львівської області, довідка про наявність/відсутність зареєстрованих у позивача правовстановлюючих документів на земельні ділянки, видана відділом Дерземагенства у м. Львові, копія паспорта громадянина України із ідентифікаційним кодом та копія посвідчення учасника бойових дій.

Згідно з відповіддю Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування ОСОБА_4 міської ради від 21.03.2017 року позивачу повернуто його звернення та поданий проект. Позивачу розяснено, що запропонована ним до закріплення земельна ділянка відповідно до плану зонування Шевченківського району м. Львова, затвердженого ухвалою ЛМР від 21.05.2015 року № 4657, входить в зону Ж-2 (зона малоповерхової забудови 4 поверхи). Також повідомлено що питання щодо надання земельних ділянок для індивідуального будівництва учасникам антитерористичної операції перебуває на стадії опрацювання /а.с. 13/.

Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій надаються, зокрема, такі пільги як першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

Також слід звернути увагу, що у відповідності до окремого доручення голови Держземагентства України від 01.07.2014 № 349/3-14-0.1 про забезпечення земельними ділянками учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції, які ще не скористалися правом безкоштовної приватизації землі, зазначені особи мають першочергову можливість отримати у власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, ведення садівництва, індивідуального дачного будівництва та для ведення особистого селянського господарства.

Вказані положення свідчать про наявність в учасників бойових дій права на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю врегульовано Земельним кодексом України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно зі ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Отже, позивач має право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку.

За приписами частини шостої ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_5 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Як визначено частиною сьомою згаданої статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, Земельний кодекс України чітко встановлює строк розгляду клопотання та визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в наданні такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Згідно з відповіддю Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування ОСОБА_4 міської ради від 21.03.2017 № 2403-1672 підставою для відмови у зверненні позивача стало невідповідність місця розташування земельної ділянки генеральному плану населеного пункту та іншої містобудівної документації згідно ст. 118 КАС України.

Керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», на виконання ухвали міської ради від 26.05.2016 року № 505 «Про затвердження структури виконавчих органів ОСОБА_4 міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів», розглянувши пропозиції міського голови, виконавчого комітету та інших виконавчих органів міської ради, міська рада ухвалила затвердити Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами ОСОБА_4 міської ради

Частиною 2.4 розділу 7 ухвали ОСОБА_4 міської ради № 777 від 14.06.2016 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами ОСОБА_4 міської ради» встановлено повноваження про Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування.

Проте суд вважає, що і не заперечувалося представником апелянта в судовому засіданні, що до повноважень Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування ОСОБА_4 міської ради чи інших виконавчих органів ОСОБА_4 міської ради не відноситься розгляд питань, щодо погодження вибору місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Щодо заперечення представника ЛМР про те, що відповідно до генерального плану м. Львова, затвердженого ухвалою ОСОБА_4 міської ради від 30.09.2010 року № 3924 земельна ділянка, яку бажає отримати позивач знаходиться в межах території багатоповерхової, а тому виділити земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку є неможливим суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Оскільки генеральний план м. Львова затверджений у 2010 році то суд вважає, що ОСОБА_4 міською радою в реаліях сьогодення, а саме введення в державі антитерористичної операції, мали б бути внесенні відповідні зміни в генеральний план м. Львова для забезпечення виконання встановлених гарантій передбачених п. 14 ч. 1 ст. 12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій котрі брали участь в антитерористичної операції.

Крім цього, ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Як встановлено матеріалами справи, заява позивача про погодження вибору розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення землеустрою щодо відведення земельної ділянки в урочищі Голоско житловий район «Збоїща» у м. Львові для будівництва житлового будинку, не була вирішена на пленарному засіданні ОСОБА_4 міської ради.

Суд звертає увагу на особливу важливість принципу «належного урядування», який виокремлює Європейський суд з прав людини. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Порядок, за яким діє відповідач - суб'єкт владних повноважень, повинен відповідати вимогам законності, а також чіткості та передбачуваності.

Аналізуючи положення наведених актів законодавства, суд приходить до висновку, що до компетенції міських рад входить вирішення питання щодо регулювання земельних відносин, які розглядаються на пленарному засіданні ради із прийняттям відповідного рішення.

Суд вважає, що ОСОБА_4 міською радою, як органом місцевого самоврядування було порушено порядок розгляду звернення позивача. Зокрема міською радою не було розглянуто звернення позивача на черговому пленарному засіданні сесії міської ради у місячний строк та не прийнято відповідного рішення, а заяву направлено до Управління земельних ресурсів.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, оскільки ОСОБА_4 міською радою неправомірно, належним чином не розглянуто, та направлено звернення позивача до Управління земельних ресурсів, де його було розглянуто по суті, не маючи на те відповідних повноважень.

Керуючись ст.ст. 7-12,86, 99, 128,161-162,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати неправомірною бездіяльність ОСОБА_4 міської ради з розгляду заяви ОСОБА_3 від 13.02.2017 року про погодження вибору місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га. в урочищі Голоско житлового району «Збоїща» у м. Львові для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Зобовязати ОСОБА_4 міську раду розглянути на пленарному засіданні сесії, подану ОСОБА_3 від 13.02.2017 року заяву про погодження вибору місця розташування земельної ділянки та надання дозволу та виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га. в урочищі Голоско житлового району «Збоїща» у м. Львові для будівництва та обслуговування житлового будинку у строки, порядку та у спосіб, передбачений Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельним Кодексом України.

Стягнути з ОСОБА_4 міської ради на користь ДСА України судові витрати у розмірі 640,00 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до ОСОБА_4 апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення або з дня отримання копії постанови.

Суддя О.Р. Юрків.