Рішення № 6949724, 24.11.2009, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 2-4243/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24 листопада 2009 року               Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді        Трофимової Д.А.                                  

                при секретарі              Золотухіній І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, зазначаючи, що 27 грудня 2005 року між сторонами був укладений кредитний договір № DNH4KP11580905, на підставі якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 13903,50 гривень, під 25,08 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 27.12.2007р.

Згідно умов укладеного договору, договір складається з заяви позичальника та умов надання споживчого кредиту фізичним особам. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати відповідач повинен надавати позивачу грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов договору.

Однак відповідач не належним чином виконував свої зобов’язання за кредитним договором.

Станом на 11.06.2009 року сума заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором складала 4683,70 грн. та штрафи: штраф (фіксована частина) – 500,00 грн., штраф (процентна складова) – 199,22 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором у сумі 4683,70 грн. та судові витрати.

29 жовтня 2009 року представник позивача надав суду уточнену позовну заяву, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 5558 грн. 52 коп. та судові витрати , розірвати кредитний договір № DNH4KP11580905 від 27 грудня 2005 року.  

Станом на 27.10.2009 року сума заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним   договором складає 4817,64 грн., з яких: заборгованість за кредитом – 1555,92 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом – 2150,54 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором – 1111,18 грн., а також штрафи відповідно до п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) – 500,00 грн., штраф (процентна складова) – 240,88 грн.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав суду письмову заяву з проханням розглянути справу без його участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання також не з’явився, надавши письмову заяву з проханням розглянути справу без його участі, зазначивши, що позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Тому суд ухвалив розглянути справу у відсутності сторін.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27 грудня 2005 року між сторонами був укладений кредитний договір № DNH4KP11580905, на підставі якого позивач надав відповідачу строковий кредит в сумі 13903,50 гривень, під 25,08 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 27.12.2007р. Згідно умов укладеного договору, договір складається з заяви позичальника та умов надання споживчого кредиту фізичним особам  (а.с. 9, 10-11).

Після заключення договору між позивачем і відповідачем, відповідно до вимог ст. 509 ЦК України, виникли певні зобов’язання, що є правовідношеннями, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити) гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Ці зобов’язання згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В разі порушення зобов’язання, у відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Чинне законодавство України передбачає, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у вигляді пені, якою у відповідності до вимог ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Ч. 3 ст. 549 ЦК України встановлюється, що пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, у термін, зазначений у договорі, відповідач суму кредиту не повернув, тобто не виконав зобов’язання за кредитним договором у встановлений строк.

Відповідно до вимог ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному  розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Розрахунком підтверджується, що сума заборгованості по кредитному договору № DNH4KP11580905 від 27 грудня 2005 року станом на 27.10.2009р. складає 4817 грн. 64 коп. (а.с. 25).

Аналізуючи у сукупності надані по справі докази, суд дійшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 5558 грн. 52 коп., відповідно до наданого позивачем розрахунку, який суд вважає обґрунтованим та таким, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що відповідач істотно порушив умови кредитного договору, тому на вимогу позивача вважає можливим розірвати кредитний договір                          № DNH4KP11580905 від 27 грудня 2005 року, укладений між сторонами.

Оскільки позов задовольняється, то з відповідача необхідно стягнути і сплачене позивачем держмито у розмірі 55 грн. 59 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549-551, 610-612, 624, 625, 629, 651, 1054 ЦК України ст.ст. 3, 4, 31, 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд,  

В И Р І Ш И В:

Позов Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Розірвати кредитний договір № DNH4KP11580905 від 27 грудня 2005 року, укладений між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк» та ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором 5558 (п’ять тисяч п’ятсот п’ятдесят вісім) грн. 52 коп. (р/р 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299), державне мито у розмірі 55 (п’ятдесят п’ять) грн. 59 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн. (р/р 64993919400001, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299).

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя