Ухвала суду № 69497111, 05.10.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1816/17

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

05 жовтня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сторчака В. Ю. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Томашук А.В.,

представника відповідача - ОСОБА_2, представник на підставі довіреності

представника третьої особи - Федючок В.М., представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокуратури Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до прокуратури Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до прокуратури Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.07.2017 року позов задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії прокуратури Хмельницької області щодо відмови у прийняті постанови про відшкодування ОСОБА_4 втраченого заробітку та інших грошових доходів, які він втратив внаслідок проведення досудового розслідування № 32014240000000028 від 16.05.2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 212 та частиною 2 статті 366 КК України, прийняття якої передбачене статтею 12 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" № 266-94 від 01.12.1994 року; зобов'язано прокуратуру Хмельницької області повторно розглянути звернення ОСОБА_4 до прокуратури Хмельницької області з приводу виплати йому втраченого заробітку та інших грошових доходів, які він втратив внаслідок проведення досудового розслідування № 32014240000000028 від 16.05.2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 212 та частиною 2 статті 366 КК України, та прийняти постанову у порядку, передбаченому статтею 12 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" № 266-94 від 01.12.1994 року; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В скарзі апелянт вказав на пропущення позивачем строку звернення до суду, та те, що прокуратура не вправі визначити розмір майнової шкоди яка підлягає відшкодуванню ОСОБА_4, оскільки слідчі дії проводились Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник третьої особи просив задовольнити апеляційну скаргу.

Позивач в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач тривалий час займався підприємницькою діяльністю та був директором приватного підприємства "Дизайн Буд Сервіс Поділля" та приватного малого підприємства "Юнар".

29 січня 2010 року слідчим з особливо важливих справ слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації у Хмельницькій області ОСОБА_5, було порушено кримінальну справу за фактом незаконного заволодіння службовими особами відкритого акціонерного товариства "Завод Пульсар", приватного малого підприємства "Юнар" та приватного підприємства "Дизайн Буд Сервіс Поділля" чужим майном та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

18 листопада 2010 року відносно нього, як директора приватного малого підприємства "Юнар" та приватного підприємства "Дизайн Буд Сервіс Поділля" було порушено кримінальну справу за частиною 2 статті 212, частиною 2 статті 366 КК України.

10 березня 2011 року відносно позивача порушено кримінальну справу за частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 209, частиною 3 статті 358 КК України та затримано за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 209, частиною 3 статті 358 КК України.

28 березня 2011 року стосовно позивача слідчим з особливо важливих справ слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації у Хмельницькій області ОСОБА_5, порушено кримінальну справу за частиною 2 статті 366 КК України.

28 березня позивачу пред'явлене обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених частиною 3 статті 27, частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 209, частиною 2 статті 212, частиною 2 статті 366 КК України.

07 липня 2011 року йому було пред'явлене кінцеве обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених частиною 3 статті 27, частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 209, частиною 2 статті 212, частиною 2 статті 366 КК України .

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 26 грудня 2011 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 13 березня 2012 року, кримінальну справу було повернуто прокурору Хмельницької області для організації додаткового розслідування.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 31 жовтня 2013 року дану кримінальну справу вдруге повернуто прокурору Хмельницької області на додаткове розслідування.

Вироком Хмельницького міськрайонного суду від 05 листопада 2013 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 3 статті 27, частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 209, частиною 2 статті 366 КК України (по епізоду підробки та використання накладної № 214) виправдано за відсутністю складу цих злочинів, за частиною 2 статті 366 КК України (по епізоду підробки та подачі документів ТОВ "Юнар", ТОВ "Укргалантерея" до тендерного комітету ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго") виправдано за недоведеністю участі у вчиненні цього злочину, та засуджено за частиною 1 статті 366 КК України із звільненням на підставі частини 5 статті 74 КК України від покарання.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 28 січня 2014 року вирішено апеляційну скаргу ОСОБА_4 на даний вирок, в частині засудження за частиною 1 статті 366 КК України задовольнити, вирок у частині визнання винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 366 КК України скасовано з направленням справи в даній частині прокурору Хмельницької області на додаткове розслідування.

Постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Хмельницької області ОСОБА_6, від 29 грудня 2015 року кримінальне провадження № 32014240000000028 від 16.05.2014 року вирішено закрити на підставі пункту 3 частини 1 сататті 284 КПК України у зв'язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості засновника та директора ПМП "Юнар" і директора ПП "Дизайн Буд Сервіс Поділля" ОСОБА_4, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 212 та частиною 2 статті 366 КК України, у суді та вичерпанням можливостей їх отримати.

Позивач зазначає, що під слідством та судом перебував з 18 листопада 2010 року по 29 грудня 2015 року, тобто 5 років 1 місяць та 11 днів, з яких 9 місяців та 16 днів - під вартою.

Судом першої інстанції встановлено, що прокуратура Хмельницької області 29.12.2015 року прийняла постанову, якою закрила кримінальне провадження № 32014240000000028 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 212, частиною 2 статті 366 КК України на підставі пункту 3 частини 1 статті 284 КПК України у зв'язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості у вчиненні цих кримінальних правопорушень у суді та вичерпанням можливостей їх отримати.

Оскільки позивач на час здійснення досудового розслідування та розгляду справи у суді у кримінальному провадженні № 32014240000000028 був позбавлений можливості займатися підприємницькою діяльністю, та отримувати від неї дохід, він відповідно звернувся із письмовим зверненням до прокуратури Хмельницької області, в якому просив винести постанову якою визначити йому розмір відшкодовуваної шкоди.

Звернення позивача, яке надійшло до відповідача 01.03.2017 року, прокуратура Хмельницької області своїм листом від 06.03.2017 року направила до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, оскільки шкода, яка підлягає відшкодуванню, була завдана незаконними діями слідчих податкової міліції.

Головне управління ДФС у Хмельницькій області листом від 04.04.2017 року повідомило прокуратуру Хмельницької області та ОСОБА_4, про те, що кримінальне провадження № 32014240000000028 розпочато 16.05.2014 року внаслідок повернення судом на додаткове розслідування кримінальної справи № 41/0238, в частині вчинення ОСОБА_4, кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 212 та частини 2 статті 366 КК України.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції зазначив, оскільки прокуратура Хмельницької області 29.12.2015 року прийняла постанову якою закрила кримінальне провадження № 32014240000000028, відкритого 16.05.2014 року слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 212, частиною 2 статті 366 КК України закрито на підставі пункту 3 частини 1 статті 284 КПК України у зв'язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості у вчиненні цих кримінальних правопорушень у суді та вичерпанням можливостей їх отримати, а позивач за час перебування під слідством та судом був позбавлений можливості отримувати заробіток та інші грошові доходи, тому позивач має право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду". У зв'язку з чим Прокуратура Хмельницької області зобов'язана прийняти постанову, якою повинна визначити розмір відшкодовуваної шкоди позивачу у місячний термін з дня звернення громадянина, але натомість не виконала свій обов'язок, обмежившись письмовим повідомленням про те, що звернення позивача направлено Головному управлінню ДФС у Хмельницькій області, чим допустила протиправні дії відносно позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку, щодо необхідності зобов'язання відповідача повторно розглянути звернення ОСОБА_4, та прийняти відповідну постанову в порядку встановленому статтею 12 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду".

Всі інші дії які просить позивач зобов'язати здійснити відповідача є похідними після прийняття вказаної вище постанови, передбачені Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", в зв'язку з чим немає необхідності судовим рішенням деталізувати наперед дії відповідача після прийняття відповідачем постанови про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, а тому в цій частині позову судом відмовлено.

Постанова суду першої інстанції в частині відмови особами, які беруть участь у справі не оскаржується, а тому відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд не переглядає його в апеляційному порядку.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, з огляду на наступні обставини.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач звернувся із письмовим зверненням до прокуратури Хмельницької області, в якому просив винести постанову якою визначити йому розмір відшкодовуваної шкоди, так як на час здійснення досудового розслідування та розгляду справи у суді у кримінальному провадженні № 32014240000000028 він був позбавлений можливості займатися підприємницькою діяльністю, та отримувати від неї дохід.

Звернення позивача, яке надійшло до відповідача 01.03.2017 року, прокуратура Хмельницької області своїм листом від 06.03.2017 року направила до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, оскільки шкода, яка підлягає відшкодуванню, була завдана незаконними діями слідчих податкової міліції.

Головне управління ДФС у Хмельницькій області листом від 04.04.2017 року повідомило прокуратуру Хмельницької області та ОСОБА_4, про те, що кримінальне провадження № 32014240000000028 розпочато 16.05.2014 року внаслідок повернення судом на додаткове розслідування кримінальної справи № 41/0238, в частині вчинення ОСОБА_4, кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 212 та частини 2 статті 366 КК України.

Постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Хмельницької області від 29.12.2015 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 212, частиною 2 статті 366 КК України закрито на підставі пункту 3 частини 1 статті 284 КПК України у зв'язку з невстановлення достатніх доказів для доведення винуватості у вчиненні цих кримінальних правопорушень у суді та вичерпанням можливостей їх отримати.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (далі - Закон) підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: 1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; 2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; 3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених Законами України «Про оперативно-розшукову діяльність», «;Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та іншими актами законодавства.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 вказаного Закону право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

В ст. 3 Закону зазначено, що у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода.

Розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції (ч.1 ст. 12 Закону).

З аналізу вищезазначених положень випливає, що відповідачем в порушення вимог ч.1 ст. 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» звернення позивача про визначення йому розміру відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, перенаправлено як звернення до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, а не винесено відповідну постанову як це передбачено законом.

Під час судового розгляду справи встановлено, що відповідної постанови прокуратурою Хмельницької області не було винесено.

Відтак, такі дії прокуратури Хмельницької області є протиправними, а позов у цій частині підлягає задоволенню.

Отже, враховуючи норми ст. 12 Закону суд першої інстанції правомірно звернув увагу на те, що вищенаведена норма чітко регламентує порядок оскарження постанови, а не відповіді, а тому з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача прокуратура Хмельницької області зобов'язана розглянути звернення ОСОБА_4 та винести постанову щодо відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, чи прокуратури в порядку, визначеному Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Стосовно доводів апелянта проте, що позивачем пропущено строк звернення до прокуратури Хмельницької області із заявою про прийняття останньою постанови про відшкодування шкоди, так як на дані правовідносини, які оскаржуються в судовому порядку, не розповсюджується шестимісячний строк звернення, передбачений Наказом № 6/5/3/41 від 04.03.1996 року "Про затвердження Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", оскільки Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" такий строк не передбачений, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, прокуратурою не було розглянуто звернення позивача в порядку визначеному Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», а тому і строки встановлені Положенням про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" на дані правовідносини не розповсюджуються. Отже, в даному випадку строк відраховується з дати направлення звернення ОСОБА_4, до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, оскільки прокуратурою звернення позивача було розглянуто в загальному порядку та перенаправлено до органів ДФС.

Підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час її апеляційного розгляду, а відтак відсутні підстави для її задоволення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Прокуратури Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 12 жовтня 2017 року.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М. Судді Ватаманюк Р.В. Сторчак В. Ю.