Ухвала суду № 69496460, 11.10.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2017 року справа №812/441/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Краматорськ, вул.Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

Сухарька М.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року по справі №812/441/17 (головуючий І інстанції Борзаниця С.В.) за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.11.2016р. №0012491301.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.11.2016р. №0012491301.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач зазначив, що ним правомірно було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, оскільки актом камеральної перевірки встановлено, що в порушення вимог п.288.1, п.288.5 ст. 288 ПК України, відповідно до інформації, яка відображена в АІС «Податковий борг» щодо декларування річних показників по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2014-2016 роки наданих в уточнюючих податкових деклараціях №1600010602 від 21.04.2016 (за 2014 рік), № 1600010603 від 21.04.2016 (за 2015 рік), № 1600010604 від 21.04.2016 (за 2016 рік) позивач занизила податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на загальну суму 15 950,54 грн.. Внаслідок того, що позивачем розраховано суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності без врахування останніх змін до договору № 269 від 23.10.2002р., а саме: додаткової угоди № б/н від 16.12.2011р., сума заниження об'єкту оподаткування складає за січень - грудень 2014 року - 4 082,02 грн., січень - грудень 2015 року - 5 720,44 грн., січень - вересень 2016 року - 6 148,08 грн.. Посилання позивача на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.08.2012 у справі № 1227/3807/2012 вважає безпідставним, оскільки сам факт скасування рішення, на виконання якого було укладено додаткову угоду від 07.06.2011р., не є підставою нікчемності цієї додаткової угоди. Відповідно до вимог ч.3 ст.205 Цивільного кодексу України вона може бути визнана недійсною господарським судом за позовом однієї із сторін договору.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином, а тому згідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справу було розглянуто в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду справи встановлено, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку у відповідача.

Відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача по орендній платі за земельні ділянки держаної або комунальної власності за 2014, 2015, 2016 роки, за результатами якої складено акт від 12.10.2016р. №1532/12-14-13-01/2555106142 та прийняте податкове повідомлення-рішення від 14.11.2016р. №0012491301, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб на суму 15 950,54 грн. - за податковими зобов'язаннями, 3 987,64 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для прийняття спірного рішення послужив висновок податкового органу про те, що в порушення вимог п.288.1, п.288.5 ст. 288 ПК України, відповідно до інформації, яка відображена в АІС «Податковий борг» щодо декларування річних показників по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2014-2016 роки наданих в уточнюючих податкових деклараціях №1600010602 від 21.04.2016 (за 2014 рік), № 1600010603 від 21.04.2016 (за 2015 рік), № 1600010604 від 21.04.2016 (за 2016 рік) позивач занизила податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на загальну суму 15 950,54 грн.. Внаслідок того, що позивачем розраховано суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності без врахування останніх змін до договору № 269 від 23.10.2002р., а саме: додаткової угоди № б/н від 16.12.2011р., сума заниження об'єкту оподаткування складає за січень - грудень 2014 року - 4 082,02 грн., січень - грудень 2015 року - 5 720,44 грн., січень - вересень 2016 року - 6 148,08 грн…

Як вбачається з матеріалів справи, між Сєвєродонецькою міською радою (орендодавець) та позивачем (орендар) був укладений нотаріально посвідчений договір № 296 оренди земельної ділянки від 16.12.2011, у відповідності до п. 1 якого на підставі рішення сесії Сєвєродонецької міської ради від 30.07.2002 №143 в оренду передається земельна ділянка площею 0,0047 га, грошова оцінка земельної ділянки складає 10272,32 грн., коефіцієнт орендної плати складає 2,7.

Згідно з п.4 договору зміна договору можлива за взаємною згодою сторін. Орендована позивачем на підставі договору оренди від 16.12.2011 земельна ділянка загальною площею 0,0047 га розташована за адресою: АДРЕСА_1.

На виконання рішення сесії Сєвєродонецької міської ради від 29.03.2011 № 431 «Про затвердження нормативно грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецьк, селища Синенький, селища Павлоград, селища Лісова Дача, села Воєводівка», між Сєвєродонецькою міською радою та позивачем 16.12.2011 укладена додаткова угода № б/н до вказаного договору оренди землі № 296, відповідно до п. 1 якої у розділі «Предмет договору» абз. 4 договору змінено на: нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий № 4412900000:06:029:0095 становить: 49800,26 гривень».

Згідно з п.2 додаткової угоди від 23.10.2002, у розділі «Орендна плата» абз. 1 та 2 розділу 2.3 договору змінено на: «орендна плата вноситься «Орендарем» самостійно у грошовій формі в розмірі: з 01.07.2011 по 31.12.2011 - 2988,00 гривень на рік, що складає 6% від нормативної грошової оцінки, з 01.01.2012 по 31.12.2012 - 3486,02 гривень на рік, що складає 7% нормативної грошової оцінки; з 01.01.2013 по 31.12.2013 - 3984,02 гривень на рік, що складає 8% нормативної грошової оцінки; з 01.01.2014 по 31.12.2014 - 4482,02 гривень на рік, що складає 9% від нормативної грошової оцінки; з 01.01.2015 - 4980,03 гривень на рік, що складає 10% від нормативної грошової оцінки.

Рішенням господарського суду Луганської області від 04.04.2017р. по справі №913/212/17, ( набрало законної сили 21.04.2017р.), визнано недійсною з моменту укладення додаткову угоду від 16.12.2011р. до договору оренди земельної ділянки від 23.10.2002 (державна реєстрація від 23.10.2002 № 296), яка укладена між Сєвєродонецькою міською радою (м. Сєвєродонецьк Луганської області) та позивачем.

Враховуючи, що висновок податкового органу про заниження позивачем податкового зобов'язання був зроблений виключно на підставі додаткової угоди від 16.12.2011р. до договору оренди земельної ділянки від 23.10.2002р., яка судом визнана недійсною з моменту укладення, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позов.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року по справі №812/441/17 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року по справі №812/441/17- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

М.Г. Сухарьок