Ухвала суду № 69496459, 11.10.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шембелян В.С.

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2017 року справа №812/1611/16

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року в справі № 812/1611/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» звернулось до суду з позовом, в якому просило скасувати рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби від 17.11.2016 № 0000734800 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року було здійснено процесуальне правонаступництво відповідача у справі, а саме замінено Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби на Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року адміністративний позов задоволено, скасовано спірне рішення податкового органу.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не врахування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тож на нього покладено обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати вказаний внесок відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». ПАТ «Лисичанськвугілля» було порушено термін сплати єдиного внеску за період з 29.10.2013 по 15.01.2015 та з 29.01.2015 по 18.08.2016.

Також апелянт звертає увагу суду, що заява, на підставі якої товариство звільняється від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, та Сертифікат Торгово-промислової палати про засвідчення обставин непереборної сили (форс-мажору) до відповідача не надходили.

Враховуючи зазначені обставини Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби наголошує на правомірності рішення № 0000734800 від 17.11.2016.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а постанову суду залишити без змін з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» (далі - позивач, ПАТ «Лисичанськвугілля», товариство) зареєстровано як юридична особа за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ, вул. Малиновського, 1, перебуває на обліку Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач, податковий орган, ОВПП ДФС), а саме його Харківського відділення.

Посадовою особою відповідача 07.11.2016 було прийнято рішення № 0000734800 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Відповідно до наведеного рішення до товариства було застосовано штраф у розмірі 164422,4 грн за період з 29.10.2013 до 15.01.2015, у розмірі 632837,69 грн за період з 29.01.2015 до 18.08.2016, а також нараховано пеню в розмірі 45478,4 грн.

Не погодившись з рішенням податкового органу позивач звернувся до Головного управління ДФС у Харківській області зі скаргою від 18.11.2016 № 01/12-804. Рішення про результати розгляду цієї скарги в матеріалах справи відсутнє.

Вважаючи, що вказане рішення посадової особи ОВПП ДФС прийнято із порушенням норм чинного законодавства, ПАТ «Лисичанськвугілля» звернулось до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Статтею 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний: зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII (надалі Закон № 1669-VII), згідно зі ст. 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014.

На виконання Закону № 1669-VII розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, згідно з додатком до якого, до зазначених населених пунктів належить, зокрема, місто Лисичанськ Луганської області.

05 листопада 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого також включено місто Лисичанськ Луганської області.

Пунктом 3 наведеного розпорядження визнані такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 та від 05.11.2014 № 1079-р.

Частиною 4 статті 11 Закону № 1669-VII було внесено зміни до Закону № 2464-VI, а саме розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 такого змісту:

«Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.»

Цей пункт у подальшому було перейменовано на 9-4.

Таким чином, на підставі положень Закону № 2464-VI ПАТ «Лисичанськвугілля» звільняється від застосування до нього пені та штрафу за несвоєчасну сплату єдиного внеску в період проведення антитерористичної операції. При цьому виконання будь-яких додаткових не передбачених законом умов, як то необхідність отримання сертифікату Торгово-промислової палати України на підтвердження настання обставин непереборної сили (форс-мажору), наведеним Законом не передбачено.

Щодо посилання апелянта на відсутність на час розгляду справи заяви позивача про звільнення від виконання обов'язків, визначених статтею 6 Закону № 2464-VI, колегія суддів зазначає, що вказаний факт не впливає на правомірність прийнятого податковим органом рішення через ненастання граничного строку для її подачі.

Колегія суддів також спростовує доводи податкового органу стосовно несвоєчасної сплати позивачем єдиного внеску за вересень 2013 року та зазначає наступне.

Як вже було зазначено, згідно зі ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску передбачено статтею 9 цього Закону.

Відповідно до положень частин 7, 8 вказаної статті єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку; платники єдиного внеску гірничих підприємств, до яких відноситься позивач, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

За приписами п. 1 ч. 10 ст. 9 Закону № 2464-VI у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів днем сплати єдиного внеску вважається - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Частиною 11 цієї статті регламентовано, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Факти помилкової сплати позивачем сум єдиного внеску за вересень 2013 року на підставі платіжних доручень від 16.10.2013 та від 17.10.2013 на рахунок податкового органу, в якому позивач не перебував на обліку, перерахування податковим органом вказаних сум за належністю на підставі заяви позивача від 25.10.2013 підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та визнаються сторонами.

Спірні правовідносини в цій частині регулюються вимогами Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 450 (далі - Порядок №450).

Так, згідно з пунктом 9 Порядку № 450 помилково сплачені суми єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на неналежний рахунок органу доходів і зборів перераховуються шляхом оформлення підрозділом фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку органу доходів і зборів розрахункового документа про перерахування коштів на належний рахунок органу доходів і зборів за заявою платника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження висновку, зазначеного у пункті 7 цього Порядку.

Отже, цей Порядок передбачає певні строки реалізації процедури переведення коштів від одного податкового органу до іншого, що включає строки: розгляду заяви платника про помилку та перевірки викладених в ній обставин (не більше 5-ти робочих днів); підготовки висновку (не більше 3-х робочих днів після підтвердження інформації, що викладена в заяві); а також здійснення процедури перерахування (не пізніше наступного робочого дня з дня надходження висновку). Таким чином, фактично строки реалізації вказаної процедури не залежать від самого платника.

Суд враховує ту обставину, що товариство завчасно подало заяву про перерахунок коштів до належного податкового органу, яку повноважний орган отримав 25.10.2013, про що свідчить штемпель вхідної кореспонденції на самій заяві, тобто за 3 дні до настання граничного терміну сплати єдиного внеску - 28.10.2013. Отже, прострочення зобов'язання мало місце у зв'язку зі здійсненням податковим органом процедури переведення коштів від одного податкового органу до іншого.

Ані Закон № 2464-VI, ані Порядок №450 - не містять норм права, які б прямо вказували на те, чи має місце прострочення зобов'язання з боку платника протягом часу реалізації вказаної процедури підрозділами податкового органу.

У частині 1 статті 3 Закону № 2464-VI, крім інших, також закріплено принципи законодавчого визначення умов і порядку сплати єдиного внеску та прозорості й публічності діяльності органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску.

За таких обставин суд застосовує до спірних правовідносин принцип правової визначеності, що знайшов широке поширення в практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема, у справі «Новік проти України» (заява № 48068/06, рішення від 18.12.2008) суд зробив висновок, що «надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля».

Відповідно до вимог принципу правової визначеності правозастосовчий орган у випадку неточності, недостатньої чіткості, суперечливості норм позитивного права має тлумачити норму на користь невладного суб'єкта. Це так зване правило пріоритету норми за найбільш сприятливим для особи тлумаченням.

Отже, з урахуванням вимог пункту 1 частини 10 статті 9 Закону № 2464-VI, а саме, що днем сплати єдиного внеску є день списання суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів, керуючись принципом правової визначеності, а також прозорості та публічності діяльності органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за прострочення зобов'язання зі сплати єдиного соціального внеску за період з 29.10.2013 по 31.10.2013, тому оскаржене рішення податкового органу в цій частині також підлягає скасуванню.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ПАТ «Лисичанськвугілля» звільнено від відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, встановлених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті, а саме: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, а також своєчасно здійснило перерахування єдиного внеску за вересень 2013 року. Тому погоджується з позицією суду першої інстанції щодо протиправності дій Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби під час прийняття рішення № 0000734800 від 17.11.2016 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску через їх невідповідність вимогам чинного законодавства.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статями 94, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року в справі № 812/1611/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року в справі № 812/1611/16 - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Колегія суддів М. Г. Сухарьок

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук