Постанова № 69494199, 12.10.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2017 р. Справа №805/3064/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., за участю секретаря судового засідання Хороша С.С., розглянувши в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод»

до Головного управління ДФС у Донецькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення від 30 травня 2017 року № НОМЕР_1

Публічне акціонерне товариство «Красногорівський вогнетривкий завод» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 30 травня 2017 року № НОМЕР_1.

Заявлені вимоги позивач обґрунтував безпідставністю висновків фіскального органу, викладених в акті камеральної перевірки Марїнської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області № 1545/12-0/00191744 від 16 грудня 2016 року, яким встановлено пунктів 57.1 та 57.5 статті 57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати податкових зобовязань з податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за серпень 2016 року.

На підставі акту камеральної перевірки від 16 грудня 2016 року фіскальним органом 30 травня 2017 року прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобовязань з податку на додану вартість № НОМЕР_1 на суму 692,20 гривень.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 11 січня 2017 року № НОМЕР_2, прийнятого на підставі того ж акту перевірки Марїнської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області.

Вважає, що податкове повідомлення-рішення від 30 травня 2017 року № НОМЕР_1 прийнято з порушенням вимог пункту 56.15 статті 56 Податкового кодексу України, згідно з яким скарга, подана з дотриманням строків, визначених 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобовязань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Всупереч зазначеному, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 травня 2017 року під час процедури адміністративного оскарження, коли грошове зобовязання є неузгодженим.

Крім того, позивач вважає висновки акту камеральної перевірки від 16 грудня 2016 року неправомірними, а винесене на його підставі податкове повідомлення-рішення від 30 травня 2016 року про застосування штрафних санкцій просить скасувати, оскільки здійснює господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції та має сертифікати Торгово-промислової палати України та Донецької Торгово-промислової палати, що підтверджують настання обставин непереборної сили. Вважає, що сертифікат звільняє його від відповідальності на невиконання (неналежне виконання) зобовязань платника податків, зокрема, щодо порушення граничних строків сплати податкових зобовязань.

Крім того, в місті Красногорівка Донецької області, де здійснює господарську діяльність позивач залишається вкрай небезпечна ситуація, оскільки місто знаходиться на лінії обстрілів.

Представник позивача ОСОБА_1, до суду зявився, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами справи (а.с. 81).

Представник відповідача ОСОБА_2, до суду зявилася, надала письмові заперечення (а.с. 78-79). В обґрунтування незгоди із позовом зазначив, що підставою для прийняття оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення від 30 травня 2017 року стали висновки, що викладені в акті камеральної перевірки позивача від 16 грудня 2016 року.

Актом камеральної перевірки позивача встановлено, що позивачем порушено строки сплати податкових зобовязань з податку на додану вартість за серпень 2016 року, чим порушено п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, за що до нього правомірно застосовано штраф у розмірах, встановлених п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.

Статтею 100 Податкового кодексу України визначено загальні положення перенесення строку сплати податку шляхом розстрочення та відстрочення грошових зобовязань під проценти.

Вважає, що сертифікати ТПП надають платнику податків можливість звернутися з заявою до контролюючого органу про продовження граничних строків подання податкової звітності та зміни строків сплати податків, зборів (обовязкових платежів), а також списання податкового боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили. Позивачеві виданий сертифікат, який розповсюджується на реалізацію пунктів 100.4-100.5 статті 100 Податкового кодексу України, яка передбачає вищенаведену процедуру розстрочення та відстрочення грошових зобовязань під проценти, а не процедуру звільнення від такої сплати.

Посилаючись на відповідність вимогам чинного законодавства викладених в акті камеральної перевірки висновків, що стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, відповідач зауважував на необґрунтованості заявлених позивачем вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, ст. 122, ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за наявними в справі матеріалами та доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Красногорівський вогнетривкий завод» є юридичною особою з кодом 31018149, про що зазначено в акті камеральної перевірки позивача від 16 грудня 2016 року (а.с.14).

Позивач перебуває на податковому обліку в Марїнській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області та має податкову адресу у місті Красногорівка Марїнського району Донецької області про що також зазначено акті камеральної перевірки позивача від 16 грудня 2016 року.

Фахівцями Марїнської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Донецькій області проведено камеральну перевірку публічного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» щодо своєчасності сплати зобовязань з податку на додану вартість по декларації за серпень 2016 року, про що складено акт від 16 грудня 2016 року № 1545/12-0/00191744 (а. с. 14-15).

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати податкових зобовязань з податку на додану вартість по декларації за серпень 2016 року, що в свою чергу передбачає відповідальність, встановлену пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Зокрема, фіскальним органом встановлено несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобовязань по декларації від 19.09.2016 року з податку на додану вартість за серпень 2016 року при затримці на 55 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання в сумі 3461,00 гривень.

На підставі вказаного акту камеральної перевірки відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення - рiшення від 30 травня 2017 року № НОМЕР_1, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 692,20 гривень за затримку на 55 календарних днів грошового зобовязання з ПДВ у сумі 3461,00 гривень (а.с. 10).

Як свідчать численні скарги позивача, спірне податкове повідомлення - рiшення від 30 травня 2017 року № НОМЕР_1 було прийняте в результаті адміністративного оскарження раніш прийнятого на підставі того ж акту камеральної перевірки податкового повідомлення - рiшення від 11 січня 2017 року № НОМЕР_2 (а.с. 18-60). Останні рішення - ДФС України за наслідками скарг позивача було прийнято 14 червня 2017 року та 08 серпня 2017 року (а.с. 49-51 та 59-60). Тобто, спірне податкове повідомлення - рiшення від 30 травня 2017 року було сформовано під час адміністративного оскарження, всупереч статті 56 Податкового кодексу України, яка регулює питання оскарження рішень контролюючих органів.

За приписами пункту 56.15 статті 56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобовязань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобовязання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до приписів пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу. При цьому, відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення. У свою чергу, відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Згідно з п.126.1 ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобовязання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Законом України №1669-VII від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набрав чинності 15.10.2014 року передбачено певні заходи щодо забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014р. №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Красногорівка.

Дію вказаного розпорядження зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р.

Вказані розпорядження втратили чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Вказаним розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Красногорівка Донецької області.

Тобто, у період невиконання обовязків платника податку на додану вартість позивач знаходився на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція.

Статтею 10 Закону України № 1669-VII встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобовязань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Позивачем надано у якості доказів настання форс-мажорних обставин сертифікат Торгово-промислової палати України від 05 вересня 2014 року № _/05-4 про настання обставин непереборної сили на підприємстві позивача по обовязках, повязаних із справлянням податків та обовязкових платежів з 13 липня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обовязкових платежів (а.с. 66-67).

Суд не бере до уваги заперечення відповідача стосовно недостовірності сертифікату ТПП, в якому зазначено посилання на п. 100.4, 100.5 ст. 100 Податкового кодексу України з підстав того, що дана стаття стосується розстрочення та відстрочення грошових зобовязань або податкового боргу платника податків, виходячи з наступного.

Торгово-промисловій палаті України Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ надано право лише засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видавати сертифікат про такі обставини з зазначенням дати виникнення форс-мажору, тому суд не зауважує на посилання на певні статті Податкового кодексу України у сертифікаті, оскільки права вибору списання, розстрочення чи відстрочення податкового боргу субєктів господарювання, що звертаються за отриманням сертифікатів, Торгово-промислова палата України не має.

Суд також спростовує пропозицію відповідача стосовно перенесення строку сплати податку шляхом розстрочення та відстрочення грошових зобовязань під проценти на підставі статті 100 ПК України. Вказана норма є загальною стосовно принципів оподаткування платників податків в мирний час.

Законодавцем для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції 02 вересня 2014 року було прийнято спеціальний Закон України № 1669-VІІ, який визначає тимчасові заходи щодо захисту прав таких субєктів господарювання, у тому числі, у сфері оподаткування. У випадку колізії двох рівнозначних норм, судом застосовується норма права, що була прийнята пізніше, а саме: Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ.

Фіскальним органом застосовано до позивача штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобовязань, що є відповідальністю за невиконання (неналежне виконання) податкових зобов'язань.

Таким чином, позивач є звільненим з 13 липня 2014 року від відповідальності за неналежне виконання своїх зобов'язань щодо сплати штрафних санкцій, а в даних правовідносинах - за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобовязань.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 30 травня 2017 року № НОМЕР_1.

З огляду на викладене, на підставі положень Податкового кодексу України, ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 30 травня 2017 року № НОМЕР_1 - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 30 травня 2017 року № НОМЕР_1.

Стягнути з Головного управління ДФС у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь публічного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» судові витрати з судового збору у розмірі 1600 (одну тисячу шістсот) гривень 00 копійок.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті 12 жовтня 2017 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Голубова Л.Б.